Міністр оборони Бельгії Тео Франкен заявив, що у випадку ракетної атаки Росії на Брюссель, Москву “зрівняють із землею”. Про це повідомило видання De Morgen, посилаючись на заяву урядовця.
На запитання інтерв’юера, чи не боїться він, що одного дня російський диктатор Володимир Путін може запустити неядерну ракету по Брюсселю, Франкен відповів: “Ні, тому що тоді він завдасть удару по серцю НАТО, і ми зрівняємо Москву із землею.”
Водночас очільник оборонного відомства зауважив, що не вважає реалістичною загрозу прямого нападу на Брюссель, оскільки це, на його думку, “очевидна річ, яку Путін не здійснить”.
Водночас він більш стурбований не прямими ракетними ударами, а гібридними діями Росії. Урядовець навів приклад країн Балтії, де, за його словами, “зелені чоловічки” можуть спробувати спровокувати російськомовну меншину проти місцевих урядів.
У російському посольстві назвали заяву Франкена “провокаційною та безвідповідальною” і додали, що такі слова “навряд чи заслуговують на увагу, з огляду на їхній цілковито абсурдний і відірваний від реальності характер”.
У посольстві стверджують, що Франкен “відправив би сотні тисяч європейських солдатів, щоб поставити Росію на коліна”, а також “мріє про економічне задушення нашої країни”.
Посольство назвало позицію міністра “втіленням мілітаристської манії”, яка, на їхню думку, “охоплює партію війни в Європі”.
Після шквалу реакцій міністр оборони Бельгії пояснив, що його слова вирвали з контексту.
“Заголовок, вирваний з контексту, який має купу кліків. Це приносить гроші. І навіть для лівих добродійників у такій газеті, як De Morgen, все зводиться до грошей. Результат: успішна стаття з купою кліків. І масові реакції, роздратування та сильні емоції з боку військових неписьменників”, – написав він.
Як ми вже писали, невідомі безпілотники кружляли над однією з військових баз Бельгії – інцидент повторювався двічі. Поліція та військова розвідка розпочали розслідування.
Невідомі БпЛА фіксують над об’єктами оборонного гіганта Thales
Позначка: Бельгія
-

Глава Міноборони Бельгії пригрозив “зрівняти Москву з землею”
-

У Бельгії над військовим об’єктом кружляли невідомі дрони
Невідомі безпілотники кружляли над однією з військових баз Бельгії – інцидент повторювався двічі. Поліція та військова розвідка розпочали розслідування, повідомляє місцеве видання Belga.
“Наш пост охорони в Марш-ан-Фамен помітив кілька дронів над важливими частинами штабу нашої армійської бригади в суботу ввечері протягом тривалого періоду”, – повідомив міністр оборони Бельгії Тео Франкен.
За його словами, наступної ночі кілька дронів знову було помічено над військовою базою. Тому було застосовано відповідні процедури, поліція та служба розвідки та безпеки ведуть розслідування.
Він охарактеризував інцидент як “очевидно сплановану операцію проти серця нашої армії”.
Дрони, ймовірно, шукали інформацію про критичну інфраструктуру на військовій території, припустив бельгійський урядовець та додав, що нині невідомо, звідки зʼявилися ці пристрої.
Франкен також пообіцяв ініціювати на рівні уряду якнайшвидшу закупівлю систем виявлення дронів та засобів боротьби з ними.
Як відомо, останнім часом різні країни Європи регулярно повідомляють про вторгнення в їхній повітряний простір невідомих безпілотників.
Аеропорт Мюнхена закрили через невідомі дрони -

ЗМІ дізналися, хто очолить ПРООН
Колишній прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо буде очолювати Програму розвитку ООН (UNDP). Він змінить на цій посаді Ахіма Штайнера та буде працювати під керівництвом генсека ООН Антоніу Гутерріша. Призначення було попереджене кілька тижнів обговорень, і остаточне рішення ухвалив Гутерріш. Очікується, що Генеральна асамблея ООН підтвердить це призначення найближчими днями. Пітер Піот, що раніше обіймав схожу посаду, прокоментував це як велику честь для Бельгії. Керівник UNDP займає третє за рангом місце в ієрархії ООН та є віцеголовою Групи сталого розвитку ООН.
-

Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ
Попри чотири роки війни Росії проти України, коли ЄС суттєво підтримує Київ зброєю та гуманітарною допомогою, низка країн-членів блоку, включаючи деяких союзників України, у 2025 році наростила імпорт російської нафти й газу, порівняно з попереднім роком. Серед таких країн – Угорщина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Румунія, Хорватія та Португалія. Про це повідомляє агенство Reuters.
У публікації йдеться, що з 2022 року Євросоюз зміг зменшити свою залежність від Росії в енергетичному секторі на 90%, проте значні комерційні платежі за енергоносії залишаються. Зокрема, на фоні цього сім країн збільшили витрати на імпорт. Франція у 2025 році наростила закупівлі на 40%, до €2,2 млрд, а Нідерланди збільшили на 72%, до €498 млн. Угорщина та Португалія також показали зростання – на 11% та рекордні 167% відповідно.
Критика такої залежності ЄС від російських енергоносіїв не є новою. Свого часу президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН висловив незадоволення такою політикою ЄС, звинувативши європейських лідерів у подвійних стандартах. Він зазначав, що ЄС продовжує закуповувати нафту та газ у Росії, тим часом підтримуючи Україну.
8 жовтня посли країн Європейського Союзу погодилися рухати вперед план припинення імпорту російських енергоносіїв до 2028 року. Це рішення стало важливим кроком у рамках законодавчого процесу перед голосуванням урядів країн-членів.
Окремо варто згадати про Естонію, уряд якої вже ухвалив рішення повністю заборонити ввезення природного газу з Росії з 2026 року. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що країна прагне досягти повної заборони на постачання скрапленого природного газу з РФ.
Крім того, європейські держави підтвердили США готовність повністю припинити закупівлю газу, нафти та продуктів їх переробки з Росії до кінця 2026 року.
-

Бельгія назвала “червоні лінії” щодо активів РФ
Бельгія визначилася з “червоними лініями” стосовно використання російських активів для фінансування репараційного “кредиту” Україні на суму 140 млрд євро. Зокрема, йдеться й про угоду між країнами Євросоюзу про розподіл усіх ризиків, пов’язаних із цим планом, на суму, що перевищує 170 млрд євро. Про це повідомляє американське видання Politico.
Влада Євросоюзу поспішає розвіяти побоювання Бельгії з приводу кредиту напередодні важливого саміту 23 жовтня, адже досягнення політичної угоди на цій зустрічі відкриє шлях для юридичного оформлення такого рішення.
Бельгія має найбільші інтереси: на її території розташований фінансовий депозитарій Euroclear, де зберігається більша частина заморожених російських державних активів.
Офіційний Брюссель боїться відповідальності за будь-які юридичні та фінансові претензії з боку РФ і тому хоче, щоб усі країни Євросоюзу надали гарантії за цим кредитом, оскільки “арбітражні процедури можуть виникнути через роки”.
Бельгійський прем’єр Барт де Вевер висунув країнам ЄС цілий список, у якому детально викладено “червоні лінії”:- відмова від підтримки будь-яких заходів, які можуть бути витлумачені як конфіскація активів;
- юридично зобов’язуючі, чітко реалізовані гарантії того, що європейські країни розділять усі поточні та майбутні ризики як для Euroclear, так і для Бельгії;
- угода про негайне надання грошових коштів, якщо Euroclear потрібно буде повернути активи РФ, наприклад, після укладення мирної угоди.
У своїй заяві лідерам ЄС де Вевер припустив, що схема Єврокомісії рівносильна конфіскації, що спростовує позицію про те, що її кредит не буде пов’язаний із вилученням державних активів Росії.
Він побоюється, що схема Єврокомісії може порушити двосторонні інвестиційні угоди Бельгії та Люксембургу з Росією, підписані на завершальному етапі холодної війни в 1989 році.
Також, на його думку, операція може спонукати китайських інвесторів зняти свої депозити з Euroclear через побоювання, що їхні резерви також можуть бути конфісковані в майбутньому.
“Заява прем’єр-міністра Бельгії викликала безліч складних запитань, які ще вивчаються. Зрештою, гарантії мають бути надійними”, – зауважив у коментарі виданню високопоставлений дипломат ЄС на умовах анонімності. -

Невідомі БпЛА фіксують над об’єктами оборонного гіганта Thales
Thales Belgium – одна з найбільших європейських компаній з виробництва засобів протиповітряної оборони – заявила, що над її секретними об’єктами все частіше літають безпілотники. Про це повідомляє Politico.
Директор компанії Thales Belgium у Бельгії Ален Кеврін заявив, що над об’єктами компанії спостерігають більше дронів, ніж кілька місяців тому.
Він наголосив на спостереженнях над об’єктом компанії у Форті д’Евеньєу в східному регіоні Льєжа, єдиним бельгійським об’єктом, де вона має ліцензію на складання та зберігання вибухових речовин для своїх 70-міліметрових ракет.
Ці події відбуваються на тлі зростаючої кількості повідомлень про безпілотні літальні апарати, зокрема в Польщі, Румунії, Німеччині, Норвегії та Данії протягом останнього місяця.
Кеврін наголосив, що такі інциденти відбуваються в той час, коли компанія прагне подвоїти свої виробничі потужності з виробництва некерованих і лазерних ракет FZ275 до 70 тисяч одиниць протягом найближчих кількох років, за умови наявності чіткого попиту.
Він пояснив, що компанія доклала “величезних зусиль”, щоб встановити системи виявлення на всіх своїх об’єктах. Компанія заявила, що може використовувати глушилки для блокування сигналу, необхідного для управління дронами, і збивати їх, але їм це “заборонено з юридичного погляду”.
Одне з побоювань щодо збивання дронів полягає в тому, що вони можуть завдати шкоди або травмувати людей, якщо впадуть.
Кеврін зазначив, що Бельгії слід чітко визначити “правильний процес” для таких випадків, включно з тим, де закінчуються обов’язки поліції і починаються обов’язки компаній.
Також Кеврін сказав, що Thales Belgium спостерігає “неймовірний” попит на свої ракети, бо НАТО намагається забезпечити безпеку свого повітряного простору. Більша частина її поточного виробництва йде в Україну.
За словами Кевріна, з моменту вторгнення російських безпілотників в Польщу в компанію надійшли десятки запитів на свої ракети, оскільки їхні ракети з дальністю дії 8 кілометрів відповідають стандартам НАТО і можуть бути інтегровані в існуючі системи озброєння.
Німеччина, Італія, Іспанія та Польща є одними з найбільших клієнтів компанії в НАТО, і фірма стверджує, що її ракети в чотири рази дешевші за альтернативні варіанти на ринку. -

Україна перейшла на дешеві протидронові ракети Thales – ЗМІ
Європейський виробник Thales Belgium почав нарощувати виробництво боєголовок з повітряним вибухом для своїх 70-мм ракет. Ці ракети вже використовуються в Україні для боротьби з безпілотниками. Нова боєголовка FZ123 містить тисячі кульок, які розлітаються при вибуху, щоб збити дрон або рій дронів. Thales Belgium планує виготовити близько 3,5 тисяч таких ракет до кінця року, з можливістю збільшити обсяг до 10 тисяч одиниць до 2026 року. Ці ракети можуть бути встановлені на різні види пускових установок і використовуються для знищення безпілотників та інших цілей.
-

Провокації дронів у Європі. Нові інциденти
У Європі продовжуються провокації з дронами. Невідомі безпілотники вторглися на військові бази в Бельгії та спричинили призупинення роботи аеропорту в Мюнхені. Ці події відбулися одночасно з маршрутом руху російських танкерів, які відносять до “тіньового флоту” РФ. В Бельгії розслідують появу 15 безпілотників над військовою базою, тоді як у Німеччині аеропорт Мюнхена був змушений скасувати десятки рейсів через виявлення дронів. Прем’єр-міністр Баварії вимагає збивати невідомі дрони та забезпечити ефективний захист інфраструктури країни. Також відзначається співпадіння маршруту танкера Boracay з датами появи дронів над стратегічними об’єктами в Данії та Німеччині.
-

У Бельгії над військовою базою помітили 15 дронів – ЗМІ
У ніч на 3 жовтня над військовою базою Ельзенборн у Бельгії було помічено 15 безпілотників. Міністерство оборони Бельгії поки що не визначило походження цих безпілотників та хто ними керував. За повідомленнями, після прольоту над базою, вони вилетіли до Німеччини. Цей інцидент стався на фоні збоїв, пов’язаних з безпілотниками, у повітряному просторі Європи.
-

ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ
Лідери країн ЄС поки не змогли домовитися щодо пропозиції надати Україні “кредит” у розмірі 140 млрд євро, який мав би бути забезпечений замороженими російськими активами. Бельгія відмовилася підтримати ініціативу, а Франція та Люксембург висловили стурбованість юридичними наслідками такого рішення. Єврокомісія пропонувала використовувати доходи від заморожених активів для надання Україні “кредитів” на певний термін, але це викликало побоювання у деяких країн ЄС. Прем’єр-міністр Бельгії вимагає гарантій колективної відповідальності всіх країн ЄС, а Франція та Люксембург сумніваються у юридичній обґрунтованості пропонованої схеми. ЄС визнає необхідність додаткових консультацій та опрацювання правових аспектів пропозиції.