Міністр закордонних справ Бельгії Максим Превоперед виступив проти нового плану Єврокомісії щодо передачі Україні заморожених російських активів через “репараційний кредит”. Він заявив, що Бельгія вважає цю ідею неприйнятною і ризикованою, пропонуючи замість цього запозичення необхідних коштів у ЄС на ринку. Міністр також висловив обурення знеціненням аргументів, які висловлюються бельгійцями у цьому питанні.
Позначка: Бельгія
-
ЄК знайшла варіант для Бельгії щодо використання активів РФ
Європейська комісія шукає спосіб переконати Бельгію дати згоду на використання російських активів для надання Україні позики на 140 мільярдів євро. Це стало відомо від дипломатів та представників ЄС. Бельгія хвилюється, що інші країни ЄС можуть заблокувати продовження санкцій проти Росії, і в такому випадку їй доведеться компенсувати кошти Москві. Єврокомісія пропонує скористатися статтею 122 Договору про функціонування Європейського Союзу, яка дозволяє вживати заходів у разі економічної потреби між країнами-членами. План полягає у тому, щоб продовження санкцій затверджувалося кваліфікованою більшістю голосів, уникаючи можливого вето від окремих країн. Поки неясно, чи погодиться на цей план прем’єр-міністр Бельгії.
-
В Бельгії проводять обшуки через шахрайство з фондами ЄС
Бельгійська поліція провела обшуки в Європейській службі зовнішніх дій і Коледжі Європи в Брюсселі та Брюгге у зв’язку з розслідуванням можливого шахрайства з коштами ЄС. Розслідування стосується можливого неправомірного використання бюджетних коштів ЄС у 2021-2022 роках. Основна увага приділяється покупці будівлі у Брюгге за 3,2 млн євро, де проживають учасники програми дипломатичної академії. Обидві установи – Коледж Європи та Дипломатична академія – очолює Федеріка Моґеріні, колишня Верховна представниця ЄС з зовнішньої політики. Поліція співпрацює з Європейським антикорупційним бюро OLAF та прокуратурою ЄС (EPPO) у цьому розслідуванні.
-
У Франції спрогнозували дату рішення ЄС щодо заморожених активів РФ
Європейська рада може ухвалити рішення щодо заморожених активів РФ під час засідання 18 грудня. Про це заявив глава МЗС Франції Жан-Ноель Барро інтерв’ю для LA Tribune Dimanche.
Під час бесіди ведучий зазначив, що активи РФ – це один із важелів впливу Європи на війну. Водночас він визнає, що європейці розходяться в думках щодо цього питання. Тому журналіст запитав міністра, як позиціонує себе Франція, “з огляду на те, що, як очікується, в України закінчаться гроші не пізніше кінця лютого”.
“Головним пріоритетом є забезпечення довгострокової іммобілізації російських активів у Європі. Це значна перевага, яка дасть нам змогу впливати на параметри світу”, – відповів Барро.
Він пояснив, що заморожені активи РФ – це спосіб гарантувати, що коли настане час, Росія нестиме відповідальність за відшкодування значної шкоди, яку завдала Україні.
За словами Барро, в Європі мають намір допомогти Україні в разі продовження війни, а саме рішення щодо російських активів може бути ухвалено вже в грудні.
“Ми хочемо захистити Україну від фінансових труднощів на найближчі два роки в разі продовження війни. Усе це обговорюватимуть найближчими днями, і я сподіваюся, що рішення ухвалять на засіданні Європейської ради 18 грудня”, – резюмував міністр.
Нагадаэмо, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.
ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ -
Бельгія пояснила свою позицію щодо “репараційної позики” Україні
Лобійована Європейською комісією схема надання Україні “репараційних позик” з використанням заморожених активів Росії “початково є неправильною” і “не бере до уваги” озвучені раніше застереження бельгійської влади. Про це йдеться в листі від прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, датованому 27 листопада, повідомляє Європейська правда, що ознайомилась з його змістом.
“Дозвольте мені ще раз наголосити на нашій принциповій позиції з цього питання, оскільки до наступного засідання Європейської Ради залишилося лише кілька тижнів. Запропонована схема репараційного кредиту, на мій погляд, є фундаментально неправильною”, – йдеться в тексті листа.
За його словами, ніколи в історії заморожені суверенні активи не були “перепрофільовані” під час триваючої війни – більш того, зазвичай були предметом післявоєнного врегулювання у контексті військових репарацій з боку сторони, що програла.
“Цією пропозицією (“репараційних позик” для України – “ЄП”) ми не тільки порушимо фундаментальний принцип міжнародного права, але й додатково викличемо невизначеність і страх на міжнародних фінансових ринках, де довіра є ключовим елементом”, – стверджує де Вевер.
Він переконаний, що “постраждає не лишень європейський фінансовий ринок, але й позиція та вартість самого євро як валюти”.
“Таке сприйняття може зменшити бажання тримати або купувати облігації ЄС, підвищуючи прибутковість і збільшуючи витрати на запозичення держав-членів, а також підірвати довіру до Euroclear, що… спричинить подальший відтік клієнтів”, – написав прем’єр Бельгії. -
ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ
Країни Євросоюзу тиснуть на Бельгію, вимагаючи пояснити, що вона робить з податковими доходами від заморожених російських активів на 140 мільярдів євро, які зберігаються в Брюсселі. Члени ЄС звинувачують уряд Барта де Вевера в тому, що той не розкриває цю інформацію повністю. Про це повідомляє Politico.
Єврокомісія вимагає, щоб усі 27 країн ЄС погодилися надати ці російські резерви Україні як репараційний кредит для порятунку української економіки. Рішення мають ухвалити на саміті 18 грудня. Утім, бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер опирається, стверджуючи, що Бельгія “ризикує, якщо Росія колись вимагатиме повернути ці гроші”. Слід зауважити, що аналогічну заяву раніше робили в бельгійському депозитарії Euroclear, де й збергіються ці російські активи.
П’ять дипломатів із різних європейських країн поскаржилися, що Бельгія має приховану мотивацію: ці активи приносять податкові надходження, пише ЗМІ.
За словами дипломатів, у тому році Бельгія взяла міжнародне зобов’язання розкривати, як використовує податки з цих коштів – і що ці гроші йшли Україні. Податки ж зараховуються до бельгійського бюджету, і перевірити виконання обіцянок неможливо. Проте Бельгія наполягає, що “нічого не порушує”.
Дипломати попереджають, якщо Бельгія й далі буде блокувати передачу заморожених коштів Україні: до саміту ЄС країни все більше ставитимуть запитання, чи не заробляє Бельгія на цих податках або чи не затримує виплати Києву.
“З огляду на постійне затягування, виникає питання, чи розуміють у Брюсселі, що йдеться про безпеку всієї Європи”, – зазначив один високопоставлений дипломат ЄС.
Відстежити рух цих коштів складно. Інститут Кіля оцінює загальні зобов’язання Бельгії перед Україною у 3,44 млрд євро від початку війни до 31 серпня 2025 року. Тоді ж як тільки за 2024 рік податки з російських активів склали 1,7 млрд євро.
Бельгійський уряд відкидає критику й каже, що весь податок із доходів від активів, розміщених у Euroclear у Брюсселі, “зарезервовано” для України, але прямо не відповідає, чи ці кошти вже повністю перераховані.
Бельгія стягує з Euroclear 25% корпоративного податку з прибутків, отриманих як проценти.
Роздратування союзників у ЄС зростає, бо проблему непрозорості мали вирішити ще торік. У 2024 році деякі країни Заходу звинувачували Бельгію в тому, що та частину податкових надходжень витрачає на власні бюджетні потреби. Уряд країни тоді пообіцяв переказувати ці гроші у спільний фінансовий інструмент Євросоюзу і G7 для України. Проте так і не виконав свою обіцянку.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву. -
Шмигаль і Рютте проведуть закриту зустріч
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте має зустрітися з міністром оборони України Денисом Шмигалем 1 грудня в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі. Про це свідчить повідомлення на офіційній сторінці Альянсу.
“У понеділок, 1 грудня 2025 року, генеральний секретар НАТО Марк Рютте зустрінеться з міністром оборони України Денисом Шмигалем у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі”, – йдеться в повідомленні.
Зустріч стане однією з ключових дипломатичних подій початку грудня, адже переговори відбуватимуться на тлі триваючої воєнної агресії РФ та обговорення світовою спільнотою “мирного плану” адміністрації Трампа, який, як виявилось, насправді розробляли в Кремлі.
В межах візиту сторони планують обговорити:- актуальні питання оборонної підтримки України,
- подальшу інтеграцію у євроатлантичні структури,
- стан реалізації рішень, ухвалених країнами-членами Альянсу в межах попередніх зустрічей міністрів оборони.
Виступів чи пресконференцій для представників ЗМІ не заплановано, але підсумки візиту можуть стати важливим сигналом щодо подальших кроків НАТО у підтримці України.
Офіційні фото зустрічі будуть оприлюднені на сайті НАТО після її завершення. -
У Бельгії створили партію TRUMP
У Бельгії створили нову ультраправу партію TRUMP, яку очолює колишній голова Національного фронту Сальваторе Нікотра. Партія почне працювати з 30 листопада і має за мету об’єднати популістські рухи. Засновник пояснив, що абревіатура TRUMP означає “Єднання всіх заради союзу популістських рухів”. TRUMP позиціонує себе як наступницю ультраправих сил у Валлонії, а не пропагує сепаратизм. Партія планує брати участь у федеральних виборах та виборах до Європарламенту. Вона описує себе як правопопулістську партію із соціальним ухилом. Серед співзасновників партії – колишні члени Національного фронту, включаючи того, кого раніше виключили з Vlaams Belang через прославлення фашизму.
-
Бельгія все ще проти “репараційного кредиту” Україні
Єврокомісія спільно з Бельгією наразі не змогли узгодити умови “репараційного кредиту” для України, а також проти цього виступають ще дві країни ЄС. Є питання, чи є у ЄС альтернативний план для допомоги Україні. На технічній зустрічі між представниками ЄС та Бельгії обговорювалася пропозиція використати заморожені російські активи для фінансування відновлення України протягом двох наступних років, але консенсусу не досягнуто.
-
Норвегія може пришвидшити передачу Україні заморожених в ЄС активів РФ
У Норвегії розглядають ідею виділення “репараційної позики”, яка може розблокувати використання російських активів, заморожених у Бельгії. Ця позика складає понад 100 мільярдів євро і може бути надана як застава зі Суверенного фонду добробуту Норвегії для допомоги Україні. Європейський Союз розробив план видати позику на 140 мільярдів євро під заставу російських активів, але Бельгія виступає проти цього через можливі юридичні та фінансові ризики. Норвегія розглядає можливість створення “репараційної позики” для України, яка дозволить компенсувати збитки, завдані війною з Росією. У цьому допоможуть фінансові ресурси Суверенного фонду Норвегії, який є найбільшим у світі.