СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Бельгія

  • Бельгія назвала “червоні лінії” щодо активів РФ

    Бельгія назвала “червоні лінії” щодо активів РФ

    Бельгія визначилася з “червоними лініями” стосовно використання російських активів для фінансування репараційного “кредиту” Україні на суму 140 млрд євро. Зокрема, йдеться й про угоду між країнами Євросоюзу про розподіл усіх ризиків, пов’язаних із цим планом, на суму, що перевищує 170 млрд євро. Про це повідомляє американське видання Politico.
    Влада Євросоюзу поспішає розвіяти побоювання Бельгії з приводу кредиту напередодні важливого саміту 23 жовтня, адже досягнення політичної угоди на цій зустрічі відкриє шлях для юридичного оформлення такого рішення.
    Бельгія має найбільші інтереси: на її території розташований фінансовий депозитарій Euroclear, де зберігається більша частина заморожених російських державних активів.
    Офіційний Брюссель боїться відповідальності за будь-які юридичні та фінансові претензії з боку РФ і тому хоче, щоб усі країни Євросоюзу надали гарантії за цим кредитом, оскільки “арбітражні процедури можуть виникнути через роки”.
    Бельгійський прем’єр Барт де Вевер висунув країнам ЄС цілий список, у якому детально викладено “червоні лінії”:

  • відмова від підтримки будь-яких заходів, які можуть бути витлумачені як конфіскація активів;
  • юридично зобов’язуючі, чітко реалізовані гарантії того, що європейські країни розділять усі поточні та майбутні ризики як для Euroclear, так і для Бельгії;
  • угода про негайне надання грошових коштів, якщо Euroclear потрібно буде повернути активи РФ, наприклад, після укладення мирної угоди.

    • У своїй заяві лідерам ЄС де Вевер припустив, що схема Єврокомісії рівносильна конфіскації, що спростовує позицію про те, що її кредит не буде пов’язаний із вилученням державних активів Росії.
    Він побоюється, що схема Єврокомісії може порушити двосторонні інвестиційні угоди Бельгії та Люксембургу з Росією, підписані на завершальному етапі холодної війни в 1989 році.
    Також, на його думку, операція може спонукати китайських інвесторів зняти свої депозити з Euroclear через побоювання, що їхні резерви також можуть бути конфісковані в майбутньому.
    “Заява прем’єр-міністра Бельгії викликала безліч складних запитань, які ще вивчаються. Зрештою, гарантії мають бути надійними”, – зауважив у коментарі виданню високопоставлений дипломат ЄС на умовах анонімності.

  • Невідомі БпЛА фіксують над об’єктами оборонного гіганта Thales

    Невідомі БпЛА фіксують над об’єктами оборонного гіганта Thales

    Thales Belgium – одна з найбільших європейських компаній з виробництва засобів протиповітряної оборони – заявила, що над її секретними об’єктами все частіше літають безпілотники. Про це повідомляє Politico.
    Директор компанії Thales Belgium у Бельгії Ален Кеврін заявив, що над об’єктами компанії спостерігають більше дронів, ніж кілька місяців тому.
    Він наголосив на спостереженнях над об’єктом компанії у Форті д’Евеньєу в східному регіоні Льєжа, єдиним бельгійським об’єктом, де вона має ліцензію на складання та зберігання вибухових речовин для своїх 70-міліметрових ракет.
    Ці події відбуваються на тлі зростаючої кількості повідомлень про безпілотні літальні апарати, зокрема в Польщі, Румунії, Німеччині, Норвегії та Данії протягом останнього місяця.
    Кеврін наголосив, що такі інциденти відбуваються в той час, коли компанія прагне подвоїти свої виробничі потужності з виробництва некерованих і лазерних ракет FZ275 до 70 тисяч одиниць протягом найближчих кількох років, за умови наявності чіткого попиту.
    Він пояснив, що компанія доклала “величезних зусиль”, щоб встановити системи виявлення на всіх своїх об’єктах. Компанія заявила, що може використовувати глушилки для блокування сигналу, необхідного для управління дронами, і збивати їх, але їм це “заборонено з юридичного погляду”.
    Одне з побоювань щодо збивання дронів полягає в тому, що вони можуть завдати шкоди або травмувати людей, якщо впадуть.
    Кеврін зазначив, що Бельгії слід чітко визначити “правильний процес” для таких випадків, включно з тим, де закінчуються обов’язки поліції і починаються обов’язки компаній.
    Також Кеврін сказав, що Thales Belgium спостерігає “неймовірний” попит на свої ракети, бо НАТО намагається забезпечити безпеку свого повітряного простору. Більша частина її поточного виробництва йде в Україну.
    За словами Кевріна, з моменту вторгнення російських безпілотників в Польщу в компанію надійшли десятки запитів на свої ракети, оскільки їхні ракети з дальністю дії 8 кілометрів відповідають стандартам НАТО і можуть бути інтегровані в існуючі системи озброєння.
    Німеччина, Італія, Іспанія та Польща є одними з найбільших клієнтів компанії в НАТО, і фірма стверджує, що її ракети в чотири рази дешевші за альтернативні варіанти на ринку.

  • Україна перейшла на дешеві протидронові ракети Thales – ЗМІ

    Україна перейшла на дешеві протидронові ракети Thales – ЗМІ

    Європейський виробник Thales Belgium почав нарощувати виробництво боєголовок з повітряним вибухом для своїх 70-мм ракет. Ці ракети вже використовуються в Україні для боротьби з безпілотниками. Нова боєголовка FZ123 містить тисячі кульок, які розлітаються при вибуху, щоб збити дрон або рій дронів. Thales Belgium планує виготовити близько 3,5 тисяч таких ракет до кінця року, з можливістю збільшити обсяг до 10 тисяч одиниць до 2026 року. Ці ракети можуть бути встановлені на різні види пускових установок і використовуються для знищення безпілотників та інших цілей.

  • Провокації дронів у Європі. Нові інциденти

    Провокації дронів у Європі. Нові інциденти

    У Європі продовжуються провокації з дронами. Невідомі безпілотники вторглися на військові бази в Бельгії та спричинили призупинення роботи аеропорту в Мюнхені. Ці події відбулися одночасно з маршрутом руху російських танкерів, які відносять до “тіньового флоту” РФ. В Бельгії розслідують появу 15 безпілотників над військовою базою, тоді як у Німеччині аеропорт Мюнхена був змушений скасувати десятки рейсів через виявлення дронів. Прем’єр-міністр Баварії вимагає збивати невідомі дрони та забезпечити ефективний захист інфраструктури країни. Також відзначається співпадіння маршруту танкера Boracay з датами появи дронів над стратегічними об’єктами в Данії та Німеччині.

  • У Бельгії над військовою базою помітили 15 дронів – ЗМІ

    У Бельгії над військовою базою помітили 15 дронів – ЗМІ

    У ніч на 3 жовтня над військовою базою Ельзенборн у Бельгії було помічено 15 безпілотників. Міністерство оборони Бельгії поки що не визначило походження цих безпілотників та хто ними керував. За повідомленнями, після прольоту над базою, вони вилетіли до Німеччини. Цей інцидент стався на фоні збоїв, пов’язаних з безпілотниками, у повітряному просторі Європи.

  • ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ

    ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ

    Лідери країн ЄС поки не змогли домовитися щодо пропозиції надати Україні “кредит” у розмірі 140 млрд євро, який мав би бути забезпечений замороженими російськими активами. Бельгія відмовилася підтримати ініціативу, а Франція та Люксембург висловили стурбованість юридичними наслідками такого рішення. Єврокомісія пропонувала використовувати доходи від заморожених активів для надання Україні “кредитів” на певний термін, але це викликало побоювання у деяких країн ЄС. Прем’єр-міністр Бельгії вимагає гарантій колективної відповідальності всіх країн ЄС, а Франція та Люксембург сумніваються у юридичній обґрунтованості пропонованої схеми. ЄС визнає необхідність додаткових консультацій та опрацювання правових аспектів пропозиції.

  • Три країни ЄС витратилися на газ РФ більше, ніж на Україну – Greenpeace

    Три країни ЄС витратилися на газ РФ більше, ніж на Україну – Greenpeace

    За даними звіту Greenpeace, Франція, Бельгія та Іспанія з 2022 по червень 2025 року витратили на російський скраплений природний газ більше, ніж на фінансову допомогу Україні. За цей період ці країни витратили 34,3 млрд євро на СПГ, тоді як підтримка України склала 21,2 млрд євро. Євросоюз активно збільшував імпорт російського СПГ до вторгнення Росії в Україну, після чого почав шукати способи скоротити залежність від російських енергоресурсів. Єврокомісія запропонувала припинити імпорт російського СПГ до 2027 року, але ініціатива зустріла опір від деяких країн. У реакцію на це, ЄС планує збільшити закупівлі СПГ у США. Російська компанія Yamal LNG збільшила виручку на 34 млрд євро і сплатила 8 млрд євро податків до бюджету Росії від продажу СПГ. Greenpeace вказує, що ці кошти могли б бути використані Росією для закупівлі 270 тисяч дронів Shahed.

  • Збої в аеропортах Європи: підтверджена кібератака “третьої сторони”

    Збої в аеропортах Європи: підтверджена кібератака “третьої сторони”

    Агентство Європейського Союзу з кібербезпеки підтвердило, що причиною збою у системі реєстрації в аеропортах Європи була кібератака “третьої сторони”. Атака була спрямована на постачальника програмного забезпечення Collins Aerospace, який відповідає за системи реєстрації та посадки. Це призвело до значних збоїв та затримок у роботі аеропортів у Брюсселі, Лондоні, Берліні та інших містах. Наразі пасажири продовжують стикатися зі змінами у рейсах через цю ситуацію. У понеділок було скасовано деякі рейси, а для інших літаків реєстрація та посадка можуть зайняти більше часу, ніж зазвичай. Усі аеропорти працюють над відновленням нормального режиму польотів, але деякі рейси можуть бути ще скасовані через кібератаку.

  • Ліга чемпіонів цьогоріч проходитиме без участі футболісток Ворскли

    Ліга чемпіонів цьогоріч проходитиме без участі футболісток Ворскли

    Жіноча футбольна команда Ворскла з Полтави не змогла пройти в основний етап Ліги чемпіонів, поступившись бельгійському Левену у третьому раунді кваліфікації. Після поразки у першому матчі з рахунком 2:0, повторна гра завершилася нульовою нічиєю. Тепер Ворсклі доведеться брати участь у кваліфікації Кубка Європи, починаючи з другого раунду у жовтні. У статистиці матчу видно, що обидві команди мали шанси, але перемогу в цій парі вибороли господарі.

  • Бельгія відмовилася передавати Україні прибутки від активів РФ

    Бельгія відмовилася передавати Україні прибутки від активів РФ

    Бельгія не буде конфісковувати прибутки від заморожених активів Росії і передавати їх Україні. Про це у п’ятницю, 5 вересня, заявив міністр закордонних справ країни Максим Прево у коментарі Euronews.
    За словами Прево, такий крок може підірвати фінансову репутацію країни та створити ризики для Євросоюзу.
    “Це був би негативний сигнал для багатьох держав, які тримають свої суверенні активи у Брюсселі та інших європейських фінансових центрах”, – пояснив Прево.
    Він також зауважив, що примусове вилучення російських коштів могло б знизити довіру до євро. З цієї причини міністр відкинув і пропозицію створити інвестиційний фонд на основі цих активів.
    Водночас Прево підтвердив, що Бельгія приєднається до “коаліції рішучих” і надасть Україні підтримку у сфері безпеки. Деталі він не розкрив, але зазначив, що країна готова допомогти із розмінуванням та розглядає можливість передачі літаків.
    Раніше ЗМІ писали, що Європейська комісія розробляє механізм, що дозволить переказати майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів на відновлення України після війни.
    В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів