Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії, яка відбулася в п’ятницю, 8 листопада, не принесла прориву у питанні передачі заморожених російських активів для підтримки України. За інформацією Euronews, офіційний Брюссель висловив занепокоєння через відсутність альтернативних пропозицій Європейської комісії щодо використання цих активів для фінансування України. Бельгія вимагає ретельного та прозорого вивчення всіх можливих варіантів перед ухваленням найкращого рішення. ЄС сподівається досягти угоди з Бельгією, але визнає, що часу на це залишається мало.
Позначка: Бельгія
-
У Бельгії зростає кількість інцидентів з дронами
У Бельгії продовжують виявляти невстановлені безпілотні літальні апарати в районах аеропортів та інших важливих об’єктів. Наприклад, учора увечері аеропорт Брюсселя Завентем призупинив польоти на 40 хвилин через виявлення невідомого дрона поруч з ним. Це вже третій подібний випадок за тиждень. Німецька армія надсилає до Бельгії спеціалістів із протидії дронам на запит бельгійської сторони. Ситуацію вивчають і координують з місцевими військами. Такі інциденти також стали причиною зупинок польотів у Льєжі та інших місцях. Усі ці дії здійснюються для забезпечення безпеки польотів та об’єктів.
-
ЄС активізує переговори з Бельгією щодо €140 млрд для України – ЗМІ
Єврокомісія намагається вирішити питання щодо ризиків перепрофілювання російських активів в Бельгії для надання кредиту на репарації в Україні. Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер висловив занепокоєння щодо можливих юридичних та фінансових ризиків. Єврокомісія проводить переговори з урядом Бельгії, але тиск часу великий через бюджетну кризу в країні. Україна потребує кредиту на 140 млрд євро, оскільки стикається зі значним дефіцитом бюджету. Бельгійське керівництво вимагає гарантії від ЄС та інших країн на суму понад 170 млрд євро. У разі успішних переговорів Комісія планує запропонувати законодавство щодо кредиту найближчим часом, проте існує ризик затягування процесу. Важлива також підтримка України від МВФ, яка залежить від кредиту ЄС.
-
Бельгія запустить центр з виявлення та знищення дронів
На засіданні Національної ради безпеки Бельгії було прийнято рішення створити Національний центр безпеки повітряного простору до 1 січня 2026 року. Цей центр буде відповідати за спостереження за повітряним простором країни. Рішення про створення центру було ухвалено після того, як над аеропортами та військовими базами Бельгії були помічені непізнані безпілотники, які порушили повітряне сполучення країни. Міністри вирішили працювати над виявленням, ідентифікацією та протидією таким дронам для забезпечення національної безпеки.
-
Репараційний кредит для України: Бельгія назвала три умови
Єврокомісія зіткнулася з труднощами у виконанні плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів через протистояння з Бельгією. Прем’єр-міністр Бельгії висловив обурення та страх перед можливими фінансовими та юридичними ризиками для своєї країни. Бельгія вимагає твердих гарантій для захисту себе від цих ризиків та закликає інші країни ЄС поділити з нею цей ризик. У разі невирішення питання з репараційним кредитом, урядам доведеться надавати фінансову підтримку Україні самостійно. Бельгія пропонує альтернативні варіанти фінансування України, включаючи запозичення в ЄС. На думку європейських чиновників, наявність репараційного кредиту від ЄС відобразить стабільність української економіки та приверне інвесторів.
-
Медведєв назвав Посейдон зброєю Судного дня і пригрозив Бельгії
Заступник голови Ради безпеки Російської Федерації Дмитро Медведєв вітав друзів Росії в соціальних мережах з випробуванням ядерної торпеди Посейдон. Він назвав Посейдона “справжньою зброєю Судного дня”, відрізняючи його від системи Буревісник. Медведєв також відповів на заяву міністра оборони Бельгії щодо можливого нападу Путіна на Європу, зауваживши, що “Бельгія зникне”, якщо Росія використає Посейдона біля її берегів. Пропагандистські матеріали підкреслюють, що Посейдон може призвести до радіоактивного цунамі, але експерти зазначають, що вибух на дні океану не викличе цунамі.
-
Глава Міноборони Бельгії пригрозив “зрівняти Москву з землею”
Міністр оборони Бельгії Тео Франкен заявив, що у випадку ракетної атаки Росії на Брюссель, Москву “зрівняють із землею”. Про це повідомило видання De Morgen, посилаючись на заяву урядовця.
На запитання інтерв’юера, чи не боїться він, що одного дня російський диктатор Володимир Путін може запустити неядерну ракету по Брюсселю, Франкен відповів: “Ні, тому що тоді він завдасть удару по серцю НАТО, і ми зрівняємо Москву із землею.”
Водночас очільник оборонного відомства зауважив, що не вважає реалістичною загрозу прямого нападу на Брюссель, оскільки це, на його думку, “очевидна річ, яку Путін не здійснить”.
Водночас він більш стурбований не прямими ракетними ударами, а гібридними діями Росії. Урядовець навів приклад країн Балтії, де, за його словами, “зелені чоловічки” можуть спробувати спровокувати російськомовну меншину проти місцевих урядів.
У російському посольстві назвали заяву Франкена “провокаційною та безвідповідальною” і додали, що такі слова “навряд чи заслуговують на увагу, з огляду на їхній цілковито абсурдний і відірваний від реальності характер”.
У посольстві стверджують, що Франкен “відправив би сотні тисяч європейських солдатів, щоб поставити Росію на коліна”, а також “мріє про економічне задушення нашої країни”.
Посольство назвало позицію міністра “втіленням мілітаристської манії”, яка, на їхню думку, “охоплює партію війни в Європі”.
Після шквалу реакцій міністр оборони Бельгії пояснив, що його слова вирвали з контексту.
“Заголовок, вирваний з контексту, який має купу кліків. Це приносить гроші. І навіть для лівих добродійників у такій газеті, як De Morgen, все зводиться до грошей. Результат: успішна стаття з купою кліків. І масові реакції, роздратування та сильні емоції з боку військових неписьменників”, – написав він.
Як ми вже писали, невідомі безпілотники кружляли над однією з військових баз Бельгії – інцидент повторювався двічі. Поліція та військова розвідка розпочали розслідування.
Невідомі БпЛА фіксують над об’єктами оборонного гіганта Thales -
У Бельгії над військовим об’єктом кружляли невідомі дрони
Невідомі безпілотники кружляли над однією з військових баз Бельгії – інцидент повторювався двічі. Поліція та військова розвідка розпочали розслідування, повідомляє місцеве видання Belga.
“Наш пост охорони в Марш-ан-Фамен помітив кілька дронів над важливими частинами штабу нашої армійської бригади в суботу ввечері протягом тривалого періоду”, – повідомив міністр оборони Бельгії Тео Франкен.
За його словами, наступної ночі кілька дронів знову було помічено над військовою базою. Тому було застосовано відповідні процедури, поліція та служба розвідки та безпеки ведуть розслідування.
Він охарактеризував інцидент як “очевидно сплановану операцію проти серця нашої армії”.
Дрони, ймовірно, шукали інформацію про критичну інфраструктуру на військовій території, припустив бельгійський урядовець та додав, що нині невідомо, звідки зʼявилися ці пристрої.
Франкен також пообіцяв ініціювати на рівні уряду якнайшвидшу закупівлю систем виявлення дронів та засобів боротьби з ними.
Як відомо, останнім часом різні країни Європи регулярно повідомляють про вторгнення в їхній повітряний простір невідомих безпілотників.
Аеропорт Мюнхена закрили через невідомі дрони -
ЗМІ дізналися, хто очолить ПРООН
Колишній прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо буде очолювати Програму розвитку ООН (UNDP). Він змінить на цій посаді Ахіма Штайнера та буде працювати під керівництвом генсека ООН Антоніу Гутерріша. Призначення було попереджене кілька тижнів обговорень, і остаточне рішення ухвалив Гутерріш. Очікується, що Генеральна асамблея ООН підтвердить це призначення найближчими днями. Пітер Піот, що раніше обіймав схожу посаду, прокоментував це як велику честь для Бельгії. Керівник UNDP займає третє за рангом місце в ієрархії ООН та є віцеголовою Групи сталого розвитку ООН.
-
Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ
Попри чотири роки війни Росії проти України, коли ЄС суттєво підтримує Київ зброєю та гуманітарною допомогою, низка країн-членів блоку, включаючи деяких союзників України, у 2025 році наростила імпорт російської нафти й газу, порівняно з попереднім роком. Серед таких країн – Угорщина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Румунія, Хорватія та Португалія. Про це повідомляє агенство Reuters.
У публікації йдеться, що з 2022 року Євросоюз зміг зменшити свою залежність від Росії в енергетичному секторі на 90%, проте значні комерційні платежі за енергоносії залишаються. Зокрема, на фоні цього сім країн збільшили витрати на імпорт. Франція у 2025 році наростила закупівлі на 40%, до €2,2 млрд, а Нідерланди збільшили на 72%, до €498 млн. Угорщина та Португалія також показали зростання – на 11% та рекордні 167% відповідно.
Критика такої залежності ЄС від російських енергоносіїв не є новою. Свого часу президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН висловив незадоволення такою політикою ЄС, звинувативши європейських лідерів у подвійних стандартах. Він зазначав, що ЄС продовжує закуповувати нафту та газ у Росії, тим часом підтримуючи Україну.
8 жовтня посли країн Європейського Союзу погодилися рухати вперед план припинення імпорту російських енергоносіїв до 2028 року. Це рішення стало важливим кроком у рамках законодавчого процесу перед голосуванням урядів країн-членів.
Окремо варто згадати про Естонію, уряд якої вже ухвалив рішення повністю заборонити ввезення природного газу з Росії з 2026 року. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що країна прагне досягти повної заборони на постачання скрапленого природного газу з РФ.
Крім того, європейські держави підтвердили США готовність повністю припинити закупівлю газу, нафти та продуктів їх переробки з Росії до кінця 2026 року.