СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Бельгія

  • В ЄС відклали розгляд репараційного кредиту Україні

    В ЄС відклали розгляд репараційного кредиту Україні

    18 грудня лідери Європейського Союзу не змогли досягти консенсусу щодо використання заморожених російських активів для фінансової підтримки України. Переговори з приводу надання кредиту Україні на саміті в Брюсселі продовжаться наступного дня.

    Як повідомляє Politico, найбільш складним пунктом у тексті є вимога до країн ЄС надати Бельгії “повну та необмежену солідарність і розподіл ризиків” після створення фінансового механізму. Такий крок має послабити занепокоєність Брюсселя щодо можливих юридичних та фінансових наслідків у разі спроб Росії повернути заморожені активи. Проте формулювання цих гарантій досі в процесі обговорень.

    Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер неодноразово наполягав на чітких та необмежених фінансових запевненнях. Однак чимало інших країн ЄС вважають цей підхід надто ризикованим, порівнюючи його з “бланшовим чеком”.

    Паралельно з обговореннями щодо російських активів лідери також розмірковують над варіантом випуску спільного боргу ЄС для допомоги Україні, який називають “планом Б”. У новій версії проєкту висновків Ради поки що лише згадано можливість використання заморожених російських активів, але ідея спільного фінансування також залишається предметом перемовин.

    Утім, для впровадження цього варіанта потрібна одноголосна підтримка всіх членів ЄС. Це становить ризик через можливе вето з боку прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана чи голови уряду Словаччини Роберта Фіцо, які виступають проти фінансування України. Водночас у Брюсселі розглядають опцію обходу опору цих двох країн, повністю виключивши їх зі схеми.

    Щоб заспокоїти побоювання Бельгії щодо ймовірної реакції Росії, обговорюється збільшення початкового резерву коштів для кредиту Україні. Раніше Єврокомісія пропонувала виплати лише після створення буфера у 50% від стартового капіталу, але в оновленому документі цей поріг піднято до 75%.

    Дипломатичні джерела повідомляють, що вимоги Бельгії щодо необмежених фінансових гарантій проти пакету допомоги Україні у розмірі 210 мільярдів євро викликають невелику симпатію. А один з них назвав цю ідею “вбивцею угоди”. В останній версії документу Європейської Ради вказано положення про “повну [і необмежену] солідарність та розподіл ризиків”, однак зазначається, що ця формулювання навряд чи залишиться без змін.

    В рамках публікації зазначено, що небагато країн погодяться використовувати свої національні бюджети як “бездонну криницю” коштів для виконання бельгійських вимог.

    Нагадаємо, Європейський Союз стоїть на порозі важливого рішення щодо того, чи використовувати заморожені російські активи для фінансування підтримки України. Цей безпрецедентний план, який спричинив зіткнення між багатьма державами-членами ЄС, що його підтримують, та Бельгією, де міститься левова частка активів. Європейські лідери мають ухвалити рішення щодо цього заходу на вирішальному саміті, запланованому на 18-19 грудня.

    Зеленський обговорив з прем’єром Бельгії заморожені активи РФ

  • Зеленський обговорив з прем’єром Бельгії заморожені активи РФ

    Зеленський обговорив з прем’єром Бельгії заморожені активи РФ

    Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером в столиці Бельгії Брюсселі. Про це повідомляє офіційне представництво голови української держави.
    Зеленський подякував бельгійській державі та всьому бельгійському народові за підтримку України від самого початку повномасштабної війни та відзначив внесок їхній в ініціативу PURL.
    “Головне питання, серед тих, які обговорили під час зустрічі, – використання заморожених російських активів на користь України.
    Володимир Зеленський зазначив, що розуміє всі застереження Бельгії, проте рішення щодо репараційного кредиту має бути ухвалене, оскільки воно є справедливим і забезпечить довгострокову передбачуваність для України”, – йдеться в повідомленні.
    Лідери двох країн говорили про координацію з Європою та США в переговорному процесі щодо досягнення достойного миру, майбутнє членство України у Євросоюзі, підтримку української енергетичної системи та відбудову.
    Володимир Зеленський також провів в Брюсселі зустріч із премʼєр-міністром Іспанії Педро Санчесом.
    Вони обговорили координацію позицій і кроків з Європою щодо переговорного процесу з командою президента США про досягнення достойного миру.
    Президент подякував Санчесу за продовження оборонної підтримки: рішення надати ракети для IRIS-T, участь у програмах PURL і SAFE. Окремо йшлося про актуальні потреби, насамперед посилення ППО.
    Глава держави також відзначив підтримку з боку Іспанії всіх санкційних пакетів Євросоюзу проти Росії. Україна очікує, що 20-й пакет передбачатиме круті заходи проти банківського сектору, тіньового флоту РФ, технологій подвійного використання, російських олігархів і пропагандистів.
    Лідери приділили окрему увагу руху України до членства у Євросоюзі.

  • Каллас оцінила ймовірність погодження “репараційного кредиту”

    Каллас оцінила ймовірність погодження “репараційного кредиту”

    Успіх погодження “репараційного кредиту” для України на саміті країн Євросоюзу 18-19 грудня тепер оцінюється на рівні “50 на 50”. Про це заявила високий представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, повідомляє британський телеканал Sky News.
    “Євросоюз не може дозволити собі провалу на переговорах і має показати свою силу”, – підкреслила головний дипломат ЄС.
    Вона наголосила, що розуміє: на Бельгію чиниться великий тиск з боку ЄС та США, щоб вона погодилася на пропозиції. Проте Каллас зазначила, що ЄС врахував занепокоєння щодо використання заморожених російських активів для “репараційного кредиту”.
    В разі ухвалення європейської пропозиції тиск з Бельгії буде знято, адже відповідальність нестиме вся Європа, а не одна держава.
    “Путін надіється на нашу поразку, а ми не можемо дозволити собі зазнати невдачі… Досягнення рішення є надзвичайно важливим, оскільки воно надсилає чіткий сигнал Росії, що вона не зможе нас пересидіти. Воно також надсилає сильний сигнал Україні про наявність фінансування на наступні два роки”, – заявила глава європейської дипломатії.
    Чиновниця вважає такий “кредит” для України оптимальним варіантом і має надію, що рішення буде знайдено під час саміту 18-19 грудня.
    “Кредит на репарації є нині найжиттєздатнішим варіантом, який лежить на столі. Ми повинні працювати саме з ним, оскільки інші варіанти вже намагалися реалізувати раніше… Кредит на репарації ґрунтується на принципі, що той, хто завдає шкоди, повинен за неї платити. Саме тому це є найреалістичнішим варіантом, який тепер перебуває на розгляді”, – пояснила вона.
    Каллас також припустила, що переговори можуть не завершитися сьогодні та будуть продовжені в п’ятницю і запевнила: “Ми залишатимемося тут поти, поки не знайдемо рішення”.

  • Спецслужби РФ залякують політиків і фінансистів Бельгії – ЗМІ

    Спецслужби РФ залякують політиків і фінансистів Бельгії – ЗМІ

    Проти бельгійських політиків та керівників депозитарію Euroclear, де заморожено активи Росії, ведеться кампанія залякування, організована російською розвідкою. Про це повідомляє The Guardian з посиланням на європейські спецслужби. Раніше прем’єр-міністр країни Барт Де Вевер заявив, що Москва пригрозила “вічно” його переслідувати, якщо гроші буде вилучено для видачі репараційного кредиту Україні. Представники європейських спецслужб зазначили, що кампанію, яка цілеспрямовано переслідує то-менеджерів Euroclear, включаючи гендиректора Валері Урбен та лідерів Бельгії, веде російська військова розвідка ГРУ. Ступінь загроз оцінюється по-різному, але, за словами одного європейського чиновника, тактика залякування, безумовно, застосовується.

    Урбен кілька разів публічно виступала проти підготовленого Єврокомісією плану вилучити з Euroclear 185 млрд євро активів РФ. Їх пропонується включити до пакету на 210 млрд євро, який дозволить близько двох років фінансувати військові та бюджетні потреби України. Де Вевер також є головним противником в ЄС цього плану, вимагаючи від партнерів по блоку поділити з Бельгією фінансові та юридичні ризики. Запропоновані Єврокомісією та низкою лідерів країн ЄС гарантії його поки що не переконали.

    Згідно з недавнім розслідуванням EUobserver, Урбен отримувала загрози у 2024 та 2025 роках. Вона звернулася по захист до бельгійської поліції, але отримала відмову. Тоді вона та інші керівники компанії найняли спочатку бельгійську, а потім французьку охоронну фірму.

    Нагадаємо, лідери ЄС 18-19 грудня проведуть саміт, головним питанням на якому буде пошук коштів на підтримку України. Спочатку передбачається виділити їй 90 млрд євро із заморожених російських резервів. Щоб зняти побоювання Бельгії, що їй доведеться повернути кошти, ЄС днями ухвалив рішення про безстрокове заморожування активів РФ. Згідно з планом Єврокомісії, гроші можуть бути повернуті Росії лише у разі виплати нею репарацій Україні.

  • РФ залякує Бельгію через репараційну позику – ЗМІ

    РФ залякує Бельгію через репараційну позику – ЗМІ

    Розвідка РФ використовує проти Бельгії тактику залякування з метою змусити останню заблокувати рішення про “репараційний кредит” для України. Про це повідомляє британська газета The Guardian, цитуючи анонімні джерела у сфері безпеки.
    Цілеспрямований тиск з боку росіян чинився, зокрема, на ключових осіб у бельгійському депозитарії Euroclear, де зберігається велика частина заморожених активів Росії, а також на керівництво країни.
    Офіційні особи вважають, що за інформаційною кампанією стоїть військова розвідка Росії.
    “Вони безумовно застосовували тактику залякування”, – сказав один з європейських чиновників.
    Погрози, зокрема, надходили на адресу генерального директора Euroclear Валері Урбен, а також інших високопоставлених керівників депозитарію.
    “Будь-які потенційні загрози розглядаються з максимальним пріоритетом і ретельно розслідуються, часто за підтримки відповідних органів влади”, – заявили представники Euroclear в коментарі виданню.
    Розслідування, опубліковане виданням EUobserver раніше, згадувало погрози на адресу Урбен у 2024 і 2025 роках, а також стверджувало, що вона просила захисту в бельгійської поліції. Проте цю інформацію пізніше спростували.
    Як відомо, раніше прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер заявив, що Кремль вдався до прямих погроз Брюсселю, пообіцявши “вічну відплату”, якщо Бельгія дозволить Європейському Союзу конфіскувати активи РФ.

  • Бельгія пропонує ЄС спосіб допомоги Україні – ЗМІ

    Бельгія пропонує ЄС спосіб допомоги Україні – ЗМІ

    Бельгія запропонувала Європейському Союзу розглянути можливість застосування надзвичайного положення для випуску спільного боргу ЄС з метою підтримки України у війні проти Росії. Про це повідомили чотири дипломати ЄС, передає Euractiv.

    Ініціатива з’явилася на тлі того, що Бельгія продовжує виступати проти запропонованого так званого “репараційного кредиту” для України на €210 млрд, котрий передбачає використання заморожених російських активів.

    Пропозиція також пролунала після того, як країни ЄС минулого тижня проголосували за безстрокове замороження російських активів із використанням статті 122, котра дозволяє ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю – щонайменше 15 державами, що представляють 65% населення Євросоюзу.

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, котрий неодноразово погрожував блокувати продовження санкцій, однак жодного разу цього не зробив.

    Попри застереження щодо можливих правових, фінансових і інституційних наслідків, Бельгія, Італія, Мальта та Болгарія зрештою підтримали рішення про безстрокове замороження активів. Проти проголосували лише Угорщина та Словаччина.

    Як і у випадку санкційної політики, випуск спільного боргу ЄС, забезпеченого резервами довгострокового бюджету Євросоюзу, потребує одностайної підтримки всіх 27 держав-членів. Спільний борг є єдиною офіційно запропонованою Єврокомісією альтернативою “репараційному кредиту”. Разом з тим, два дипломати стверджують, що Юридична служба ЄС виключила можливість застосування статті 122 для випуску спільного боргу на вчорашньому засіданні послів ЄС.
    Репараційний кредит розглядається як механізм фінансової підтримки для України обсягом до 90 мільярдів євро на найближчі два роки за рахунок доходів і грошових залишків заморожених російських активів, загальний обсяг яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро.
    Раніше депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України.
    МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики

  • Fitch знизило рейтинг Euroclear через плани ЄС щодо заморожених активів РФ

    Fitch знизило рейтинг Euroclear через плани ЄС щодо заморожених активів РФ

    Рейтингове агентство Fitch помістило бельгійський депозитарій Euroclear у категорію Rating Watch Negative (під наглядом з негативними очікуваннями). Про це повідомила пресслужба Fitch. Дане рішення пов’язано з тим, що Європейський Союз планує використати заморожені в Euroclear активи Центрального банку Росії (близько 210 млрд євро) для фінансування України.
    Під нагляд взято довгострокові рейтинги дефолту емітента Euroclear Bank та Euroclear Holding (AA), короткостроковий рейтинг (F1+), а також рейтинги боргових зобов’язань. Агентство вказує на зростаючу, хоча поки що низьку, ймовірність проблем із платоспроможністю Euroclear, якщо зобов’язання перед Центробанком РФ доведеться виконувати.

    При цьому базовий сценарій Fitch припускає, що у разі реалізації плану ЄС для Euroclear буде створено захисні механізми, які б дозволили зберегти поточний високий рейтинг.

    Нагадаємо, Рада ЄС ухвалила рішення про безстрокове блокування російських активів. Єврокомісія сподівається домогтися на саміті політичного рішення щодо їх використання на користь України. За інформацією Euractiv, чотири країни ЄС виступили проти конфіскації активів РФ – серед них Бельгія, Італія, Болгарія, Мальта. Україна ближче до отримання репараційного кредиту, але не все ще вирішено

  • Європарламент прискорив розгляд “репараційного кредиту” Києву

    Європарламент прискорив розгляд “репараційного кредиту” Києву

    Депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України. Про це повідомляє прес-служба Європарламенту.
    “У вівторок (16 грудня – ред.) парламент шляхом голосування підняттям рук підтримав запит на прискорення законодавчого процесу за проектом закону про надання кредиту Україні”, – мовиться в повідомленні.
    Гроші від “репараційного кредиту” планують спрямувати на підтримку фінансових потреб України та її державного бюджету, зокрема й військові спроможності, а також оборонною промисловістю країни та її інтеграцією в європейську оборонно-промислову базу.
    Після рішення про прискорення процедури депутати Європарламенту ухвалять свою позицію щодо “репараційного кредиту” перед початком переговорів з урядами держав-членів на наступній пленарній сесії, яка пройде з 19 по 22 січня 2026 року.
    У Європарламенті звернули увагу, що рішення про “репараційний кредит” має бути схвалено лідерами країн-членів ЄС на саміті, який відбудеться 18-19 грудня.
    Як відомо, 12 грудня Євросоюз ухвалив рішення про безстрокову заморозку російських активів на території Європи в обсязі близько 210 млрд євро. Переважна частина активів належить Центральному банку РФ і зберігається у бельгійському депозитарії Euroclear.
    Згодом стало відомо, що 18 грудня Єврорада збереться, щоб остаточно узгодити деталі репараційного кредиту для України і розв’язати проблеми, що залишаються, зокрема гарантії всіх урядів ЄС для Бельгії.
    МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики

  • Чотири країни ЄС прагнуть знайти альтернативи репараційній позиці Україні

    Чотири країни ЄС прагнуть знайти альтернативи репараційній позиці Україні

    Італія, Болгарія та Мальта приєдналися до закликів Бельгії до альтернатив схемі кредитування України на 210 млрд євро з використанням заморожених активів Росії. Про це повідомляє Euractiv у вівторок, 16 грудня.

    У спільній декларації чотири країни заявили, що підтримують нещодавню пропозицію Європейської комісії про безстрокове заморожування суверенних фондів РФ, що зберігаються в ЄС, але застерігають, що цей крок не повинен “перешкоджати” будь-якому потенційному використанню коштів для підтримки воєнних зусиль Києва.

    Країни також запропонували комісії та Раді продовжувати вивчення та обговорення альтернативних варіантів відповідно до законодавства ЄС та міжнародного права, що представляють значно менші ризики, для задоволення фінансових потреб України, на основі кредитної лінії ЄС або перехідних рішень.

    Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер вже тривалий час закликає до альтернатив репараційній позиці, яку він засудив як “фундаментально неправильну” та стверджує, що вона створює правові та фінансові ризики.

  • Чотири країни ЄС виступили проти репараційного кредиту Києву

    Чотири країни ЄС виступили проти репараційного кредиту Києву

    Італія, Болгарія та Мальта приєдналися до Бельгії, яказапропонувала шукати альтернативні схемі кредитування України замість репатріаційного кредиту за рахунок заморожених активів РФ. Про це у п’ятницю, 12 грудня повідомило Politico.
    Зазначається, що ці чотири країни ЄС у спільній заяві закликали Єврокомісію та Раду ЄС відмовитись від використання заморожених російських активів для підтримки України.
    Вони наполягають продовжувати вивчати альтернативні механізми, які відповідали б законодавству ЄС та міжнародному праву, мали б передбачувані параметри і мінімізували ризики. Йдеться про так званий “План Б” – випуск спільного боргу ЄС для фінансування України в наступні роки.
    Разом з тим, ця ідея стикається з низкою проблем: вона може збільшити державні борги Італії та Франції і потребує одностайності серед усіх членів ЄС, що дозволяє країнам, зокрема, дружній до Кремля Угорщині, заблокувати рішення.
    Видання пише, що публічна критика Бельгії, Італії, Мальти та Болгарії зменшує шанси Єврокомісії домовитися про політичну угоду на наступному саміті.
    Водночас, навіть якщо до Бельгії, Болгарії, Мальти та Італії приєднаються угорська та словацька сторони, вони все одно складають меншість. Проте публічна критика цих країн зменшує шанси Єврокомісії на досягнення політичної угоди на саміті наступного тижня.
    Видання нагадує, що в Італії урядова коаліція розділена через допомогу Україні: прем’єрка Джорджія Мелоні підтримує санкції проти Росії, тоді як її заступник Маттео Сальвіні займає проросійську позицію і підтримує плани США щодо завершення війни в Україні.
    Як повідомлялося, 12 грудня посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження €210 млрд російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом.