Позначка: Банки

  • Зеленський підписав закон про створення поштового банку

    Зеленський підписав закон про створення поштового банку

    Президент Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає запровадження в Україні нового виду банків – фінансової інклюзії. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram у середу, 24 грудня.

    Закон передбачає запровадження нового виду банку – банк фінансової інклюзії, що працюватиме на підставі обмеженої банківської ліцензії.

    Головним завданням діяльності такого банку є обслуговування клієнтів, які наразі не мають стійкого доступу до отримання фінансових послуг (громадян України і мікропідприємств у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також соціально вразливих груп населення).

    Банк фінансової інклюзії зможе надавати банківські та інші фінансові послуги фізичним особам, суб’єктам господарювання, громадським та благодійним організаціям, а також органам державної влади та органам місцевого самоврядування.

    Гетманцев зазначив, що в отриманні обмеженої банківської ліцензії можуть бути зацікавлені діючі банки, поштові оператори, великі роздрібні мережі, мережі АЗС та інші компанії, які вже мають досвід обслуговування значної кількості клієнтів і розгалужену мережу.

    Нагадаэмо, очікується, що перший банк фінансової інклюзії в Україні буде створено на базі Укрпошти, для чого раніше уряд передав акції Першого інвестиційного банку, що належали російським олігархам, до Мінінфраструктури з наступною передачею Укрпошті.

  • Росіянам ускладнюють доступ до банків за кордоном

    Росіянам ускладнюють доступ до банків за кордоном

    Банки Вірменії, Сербії, Казахстану, Таджикистану, Оману та низки інших країн різко посилили контроль щодо клієнтів, пов’язаних із Росією. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у вівторок, 23 грудня.
    Зазначається, що під перевірки потрапляють як фізичні, так і юридичні особи; у низці випадків фінансові установи призупиняють операції або закривають рахунки.
    Формальна мета – запобігти відмиванню коштів, шахрайству та порушенню нормативних вимог, але фактичний ефект значно ширший. Йдеться про комплекс заходів, спрямованих на відповідність законам, внутрішнім регламентам і міжнародним стандартам.

    Банки ретельно перевіряють походження коштів, економічну доцільність транзакцій, особливо міжнародних переказів і валютних операцій. Клієнтів дедалі частіше зобов’язують надавати додаткові документи, що підтверджують довгострокове проживання, офіційне працевлаштування або ведення бізнесу. За відсутності таких підтверджень рахунки блокують або платежі відхиляють.

    Посилення контролю відбувається на тлі рішення Європейської комісії від 3 грудня про включення РФ до переліку країн високого ризику зі “стратегічними недоліками” у сфері протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму. Це рішення фактично змушує фінансові установи третіх країн застосовувати посилені заходи перевірки до будь-яких операцій, пов’язаних із російськими резидентами.
    Ключовим драйвером такої політики є побоювання банків потрапити під вторинні санкції США та ЄС, а також прагнення мінімізувати репутаційні ризики.

    “У результаті формується режим поступової фінансової ізоляції росіян, який виходить далеко за межі формального санкційного поля. Навіть у країнах, що офіційно не приєдналися до санкцій, будь-який зв’язок із російським капіталом дедалі частіше розглядається як неприйнятний ризик”, – зазначили в розвідці.

  • США призупинили санкції проти російських банків

    США призупинили санкції проти російських банків

    Адміністрація Дональда Трампа ухвалила рішення про часткове зняття обмежень з фінансових установ, які залучені до проєктів у сфері цивільної ядерної енергетики. Про це у середу, 17 грудня, повідомило Міністерство фінансів США.

    За заявою Мінфіну, видано генеральну ліцензію, яка дозволяє здійснювати фінансові операції з визначеними російськими банками до 18 червня 2026 року. Ліцензовані транзакції повинні бути пов’язані виключно з проєктами, що розпочались до 21 листопада 2024 року.

    До банків, котрим надано дозвіл на здійснення операцій, належать: Газпромбанк, Сбербанк, ВТБ, Альфа-Банк, Совкомбанк, банк “Открытие”, Росбанк, банк “Зенит”, банк “Санкт-Петербург”, Національний кліринговий центр, Центробанк РФ та інші.

    Окрім того, ліцензія Мінфіну США поширюється на компанії, в яких згадані банки мають частку не менше 50%. Однак дозвіл стосується виключно транзакцій для підтримки цивільної ядерної енергетики. Усі інші фінансові операції залишаються під дією санкцій.

    Раніше повідомлялося, що адміністрація президента США Дональда Трампа готує новий пакет санкцій проти енергетичного сектору Росії. Вашингтон запровадить санкції, якщо Москва відхилить мирну угоду з Києвом, стверджують джерела Bloomberg.

    Проте інформаційне агентство Reuters, посилаючись на коментар представника Білого дому, повідомило, що президент США Дональд Трамп не ухвалював рішення про запровадження нових санкцій проти Росії.

  • UniCredit розпочав підготовку до виходу з Росії

    UniCredit розпочав підготовку до виходу з Росії

    Італійський банк Unicredit Group почав активно згортати свій бізнес в Росії. Вони продали практично всі свої довгострокові активи компанії Юнікредит-лізинг російській ПР-Лізинг. Цей портфель контрактів на суму 3 мільярди рублів передали, а решту планують погасити найближчим часом. Також керівництво банку вирішило покинути свої посади, включаючи голову правління Кирила Жукова-Ємельянова. За даними джерел, Unicredit орієнтується на зменшення присутності в Росії на кшталт іншої італійської групи Intesa. Аналітики вважають, що ці дії банку можуть бути підготовкою до повного виходу з країни.

  • Франція приховує від ЄС, в яких банках є заморожені росактиви – ЗМІ

    Франція приховує від ЄС, в яких банках є заморожені росактиви – ЗМІ

    Франція є власником другої за величиною суми заморожених активів Банку Росії, проте не розголошує своїм партнерам у Євросоюзі, де саме знаходяться ці кошти. У той же час Єврокомісія включила до свого плану “репараційного кредиту” для України 25 млрд євро, які знаходяться за межами бельгійського депозитарію Euroclear. Більшість цих коштів (близько 18 млрд євро) знаходиться у французьких банках, ще 7 млрд євро – у бельгійських. Французька влада не розголошує деталі про те, в яких саме банках знаходяться ці кошти, посилаючись на банківську таємницю. ЗМІ припускають, що основна частина цих грошей може бути у BNP Paribas – найбільшому банку Франції. Французькі чиновники не підтримують використання цих коштів для репараційного кредиту Україні через різні умови договорів у комерційних банках та Euroclear, де зберігаються ці активи.

  • В США Лукойл змушений працювати лишень з дрібними банками

    В США Лукойл змушений працювати лишень з дрібними банками

    Американське відділення російського нафтового гіганта ПАТ Лукойл, що потрапило під санкції США, змушене звертатися до двох невеликих банків штату Нью-Джерсі з метою підтримати роботу майже 200 своїх АЗС. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg.
    Lukoil North America LLC почала співробітничати з OceanFirst Bank NA та Parke Bancorp для обробки транзакцій. Причина таких змін полягає в тому, що великі фінансові установи не бажають працювати з нею через санкції, накладені на її материнську компанію 22 жовтня.
    Американський підрозділ компанії не співпрацює з Citibank NA після вторгнення Росії в Україну в 2022 році. Недавно співпрацю з компанією розірвав і BCB Bancorp Inc.
    Lukoil North America LLC потребує фінансового посередника для забезпечення електронної передачі доходів операторам своїх АЗС та стягнення платежів. Деякі власники франшиз почали отримувати дохід чеком, оскільки електронні платежі не відновилися.
    За інформацією джерел, OceanFirst Bank NA наразі веде переговори з Управлінням з контролю за іноземними активами для спрощення електронних платежів між Лукойлом та його франшизі.
    Американським банкам тимчасово дозволено обробляти рутинні транзакції для американського підрозділу “лукойлу” до 29 квітня, але багато великих установ не бажають цього робити, щоб уникнути небажаної уваги з боку адміністрації.
    Як ми вже писали, Міністерство фінансів США продовжило дію спеціальної ліцензії, що тимчасово звільняє іноземну мережу АЗС російського Лукойлу від санкцій. Документ діятиме до кінця квітня 2026 року.
    Додамо, що Велика Британія також тимчасово дозволила бізнес-операції з компаніями Lukoil International, попри те що материнська структура – російський Лукойл – нині під санкціями

  • ПриватБанк примусово стягне $3 млрд з ексвласників

    ПриватБанк примусово стягне $3 млрд з ексвласників

    Бізнесмени Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов не виконали рішення англійського суду, який зобов’язав їх виплатити ПриватБанку 3 млрд доларів як відшкодування збитків та відсотків. Про це повідомила пресслужба банку в четвер, 27 листопада.

    Строк для добровільної сплати закінчився 24 листопада, у зв’язку з чим ПриватБанк вирішив прийти до примусового виконання рішення.
    “Рішення Високого суду Англії може бути виконане не лише у Великій Британії, але й в інших юрисдикціях згідно з відповідним національним законодавством країн. Банк готується розпочати процедури визнання та виконання цього рішення у низці юрисдикцій поза межами Великої Британії, зокрема й в Україні, де відповідачі володіють активами”, – йдеться в повідомленні.
    У ПриватБанку зазначили, що примусове виконання буде досить тривалим і складним процесом, але фінустанова твердо налаштована “домогтися справедливості та відшкодування завданих збитків, в інтересах клієнтів, акціонера та всіх громадян України”.

    Нагадаємо, 10 листопада Високий суд Англії зобов’язав Коломойського та Боголюбова виплатити ПриватБанку понад 3 млрд доларів у вигляді відшкодування збитків та судових витрат за масштабне шахрайство проти банку.
    Основна сума збитків визначена судом у розмірі 1,76 млрд доларів. Суд також зобов’язав Коломойського та Боголюбова сплатити проценти розміром 1,19 млрд доларів.
    Як відомо, Коломойський із вересня 2023 року перебуває у СІЗО. Його підозрюють у незаконному заволодінні 5,8 млрд гривень шляхом фіктивного внесення готівки до каси ПриватБанку й інших злочинах, зокрема в замаху на замовне вбивство.
    Боголюбов виїхав за кордон у червні 2024 року, а у лютому 2025 року потрапив під санкції РНБО разом із Коломойським.

  • РФ використовує грошову емісію, щоб закрити “дірку” у бюджеті

    РФ використовує грошову емісію, щоб закрити “дірку” у бюджеті

    Російська влада почала використовувати грошову емісію через Центральний банк для фінансування бюджетного дефіциту, який цього року складе майже 6 трлн рублів. Експерти зауважують, що дефіцит бюджету покривається за рахунок випуску державних облігацій федеральної позики, які щотижня розміщує Мінфін. Банки, головним чином великі та державні, купують ці облігації, а Центробанк надає їм гроші через операції репо. Експерти попереджають, що така практика може призвести до проінфляційного ефекту. Бюджет на наступні роки також передбачає значний дефіцит, який буде фінансуватися внутрішніми державними позиками. Погіршення ситуації у бюджеті пов’язують зі зниженням нафтогазових доходів та провалом у зборі несировинних податків. Експерти вважають, що на найближчі місяці у Путіна є достатньо грошей для продовження війни, але у майбутньому йому доведеться обирати між військовими діями та підтримкою споживчого достатку.

  • В Китаї та Індії почали виконувати санкції США проти Росії

    В Китаї та Індії почали виконувати санкції США проти Росії

    Банки та нафтопереробні заводи Китаю й Індії почали дотримуватися санкцій США проти російських нафтових гігантів. Про це заявив представник Міністерства фінансів США, повідомляє агентство Reuters у четвер, 20 листопада.

    Минулого місяця адміністрація Дональда Трампа запровадила санкції проти компаній Лукойл та Роснефть у межах зусиль зі скорочення доходів, які Росія використовує для фінансування війни в Україні. Китай та Індія залишаються головними імпортерами російської нафти.

    За словами представника Мінфіну США, численні китайські та індійські компанії вже усвідомили важливість виконання санкцій. Вони “обережно ставляться до ризиків, визнають важливість відносин із Заходом і рухаються до виконання вимог”.

    Нагадаємо, що цієї п’ятниці набирають чинності санкції США проти провідних російських нафтових компаній. Однак трейдери вважають малоймовірним значний вплив цих заходів.

    Раніше повідомлялося, що 23 жовтня США запровадили санкції проти Ронєфті і Лукойлу – найбільших нафтових компаній Росії. Після цього російська нафтова галузь зіткнулась зі значними проблемами.

  • Уряд доручив перевірити найбільші держкомпанії

    Уряд доручив перевірити найбільші держкомпанії

    Уряд доручив провести комплексну перевірку найбільших державних компаній в Україні. Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко на своєму каналі в Telegram.
    “Особлива увага до прозорості закупівель та фінансового контролю”, – наголосила голова укрїанського уряду.
    За її словами, наглядові ради компаній Нафтогаз, Укроборонпром, Укрзалізниця, Укргідроенерго та державних банків мають проаналізувати діяльність виконавчих органів компаній. Якщо вони виявлять порушення, муситимуть вжити додаткових заходів і проінформувати Кабмін.
    Також наглядові ради мають забезпечити “належне та невідкладне реагування” на повідомлення від правоохоронців про правопорушення посадових осіб цих акціонерних товариств.
    Державна аудиторська служба проведе державний фінансовий контроль великих підприємств держсектору. Мова про ефективне використання бюджетних коштів та достовірність фінансової звітності.
    Як відомо, 10 листопада НАБУ та САП оголосили про проведення масштабної операції Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах.
    Пізніше стало відомо, що зловмисники легалізували кошти через офіс колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. Учасники схеми “відмили” близько 100 млн доларів.