Позначка: Банки

Клієнтів Monobank попередили про шахрайську схему

Зловмисники представляються співробітниками Monobank і попереджають про нібито “підозрілий вхід” до акаунта. Кінцевою метою шахраїв є отримати доступ до коштів на рахунку. Про нову схему у п’ятницю, 6 лютого, попередив Центр протидії дезінформації при РНБО України.
“Фіксуються випадки телефонних дзвінків із номерів + 38 044 325 03 16 та + 38 044 592 40 76, під час яких зловмисники представляються співробітниками Monobank. Шахраї повідомляють про нібито “підозрілий вхід” до акаунта з іншого міста та спробу списання кредитних коштів. Далі вони переконують користувача натиснути кнопку “списання”, пояснюючи це “необхідністю заблокувати операцію”. Насправді це – спроба отримати доступ до ваших коштів”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що під час розмови зловмисники можуть: уточнювати розмір кредитного ліміту, запитувати точну суму коштів на картці, а також називати дату народження, щоб створити видимість “офіційного дзвінка”.
В Центрі протидії дезінформації порадили в жодному разі не підтверджувати фінансові операції під час дзвінків, а також не повідомляти дані про рахунки, залишки коштів чи іншу особисту інформацію. Після завершення розмови необхідно звернутися до банку через офіційні канали.
У ЦПД наголосили, що представники банків не телефонують клієнтам із вимогою підтвердити або скасувати операції в такий спосіб.

07.02.2026
Банківська криза у РФ вже почалася – розвідка

Минулого року банківська система Росії втратила ключові ознаки стійкості, попри заспокійливу риторику регулятора. Про це у четвер, 5 лютого, повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається, що торік чистий прибуток російських банків скоротився на 8% порівняно з 2024 роком і становив 45 млрд доларів, тоді як рентабельність капіталу впала до 18%.
Погіршення фінансових результатів відбулося на тлі умов, спричинених жорсткою монетарною політикою: різкого зростання відрахувань у резерви та підвищення вартості ресурсів.
“Ці показники свідчать не про циклічне уповільнення, а про початок глибшої дисфункції сектору”, – зауважують у СЗР.
Дані розвідки свідчать, що одночасно в банківському секторі країни-агресорки погіршується і якість кредитного портфеля. Частка проблемних кредитів зросла до 11%, за незабезпеченими позиками – до 12%. Такі рівні дефолтів є несумісними з офіційними заявами про стабільність і вказують на системний характер проблем, які більше не можна пояснити окремими сегментами чи тимчасовими шоками.
Аналітики наближеного до Кремля Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування фактично визнали початок системної банківської кризи. За їхніми оцінками, поточна видима стабільність тримається не на фундаментальному оздоровленні, а на домінуванні державних банків, масових реструктуризаціях проблемних активів і регуляторних послабленнях. Така модель лише відтерміновує кризу та водночас підвищує ризик швидкого і масштабного відтоку депозитів у разі загострення ситуації.
“Задекларована стійкість російської банківської системи на вигляд штучна. Центральний банк РФ фактично перейшов до режиму ручного управління ризиками, дозволяючи банкам приховувати проблемні кредити під виглядом реструктуризацій. За цих умов офіційні дані лише маскують реальний масштаб втрат”, – констатують у відомстві.
Згідно з прогнозами розвідки, банківський сектор Росії неминуче потребуватиме додаткової державної підтримки, що посилить фіскальний і макроекономічний тиск на економіку країни-агресорки та закріпить кризу як довгостроковий чинник.

06.02.2026
У РФ констатували початок банківської кризи

У Росії почалася системна банківська криза. Про це упонеділок, 2 лютого, повідомляє видання The Moscow Times із посиланням на звіт аналітичного центру ЦМАКП, який є наближений до російської влади.
“Банківська криза, яку раніше передбачала наша система раннього сповіщення, тепер зафіксована згідно з формальними критеріями, а трохи раніше… була вже зафіксована криза поганих боргів”, – констатували прокремлівські економісти.
При цьому, як пише видання, випереджальний індикатор також фіксує високі ризики “втечі вкладників”. Поки що цей ефект не виникає внаслідок латентного характеру кризи, пише ЦМАКП, але “в разі посилення кризових процесів вони можуть вийти на поверхню”.
Під системною банківською кризою економісти розуміють ситуацію, за якої реалізується хоча б одна з умов:
частка проблемних активів банківської системи перевищує 10%;
клієнти вилучають з рахунків і депозитів значну частку коштів;
для запобігання наслідкам проводиться вимушена реорганізація/націоналізація значної частини (понад 10%) банків або масштабна докапіталізація (у розмірі понад 2% ВВП).

При цьому в ЦМАКП стверджують, що обидві кризи все ще “помірні за масштабами” – проблемними є трохи понад 10% сукупних активів і кредитного портфеля банків РФ. Утім, економісти не заперечують, що за окремими напрямками “глибина ураження” може бути і більшою – за кредитами малому і середньому бізнесу (МСБ) вона в середньому 19%, наводить приклад ЦМАКП.
Згідно з даними Центробанку РФ на кінець жовтня, проблемними були визнані офіційно 11,2% корпоративних кредитів на 10,4 трлн рублів і 6,1% роздрібних на 2,3 трлн рублів.

03.02.2026

Токаєв: Росія відмила через Казахстан $14 мільярдів

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що через один з банків країни були виведені близько 14 мільярдів доларів “із суміжної країни”. Про це він сказав на нараді, присвяченій боротьбі із злочинами у сфері фінансів, повідомляє The Moscow Times.
За словами Токаєва, фінансова організація “прогнала” через себе понад 7 трильйонів тенге (майже 14 мільярдів доларів) “із суміжної країни”, недвозначно натякаючи на Росію.
“З точки зору закону, економіки і навіть політики це, на мій погляд, обурливий факт. На жаль, подібних випадків, пов’язаних із шахрайськими фінансовими схемами, досі чимало”, – сказав лідер Казахстану.
У матеріалі вказується, що його заява пролунала на тлі посилення фінансового контролю, запровадженого у вересні 2025 року щодо росіян, які дистанційно оформили банківські картки у Казахстані.
Росіяни почали масово дистанційно оформлювати картки казахстанських банків після введення санкцій проти РФ. Тепер влада Казахстану поступово закриває такі схеми. Так, з 2024 року заборонена дистанційна видача ІНН, частина раніше виданих номерів анульована, а банківське обслуговування нерезидентів значно посилене.

Токоєв: Росія відмила через Казахстан $14 мільярдів

Росія посилює контроль над платежами, прикриваючись безпекою – ЦПД

Російська Федерація у 2026 році суттєво посилить контроль над грошовими переказами та цифровими платежами громадян: наглядові органи отримуватимуть дані безпосередньо від платіжних систем, а не тільки через банки. Про це в неілю, 11 січня, повідомляє Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України.

Як зазначається, це передбачає розширений моніторинг нетипових транзакцій між фізичними особами, доступ регуляторів до інформації платіжних систем і прискорений обмін даними між установами. Офіційно Центробанк РФ подає такі заходи як технічне вдосконалення, проте насправді це розширює можливості держави щодо тотального контролю за фінансами громадян.

Уведені зміни також дозволяють банкам блокувати операції на строк до двох діб, а Центральний банк зобов’язаний передавати податковим органам інформацію про всі операції з електронними коштами. З березня 2026 року ці дані звірятимуть із базами кіберзлочинів.

Особливу загрозу цей підхід несе для жителів тимчасово окупованих територій. Для них передбачено ще жорсткіший контроль, порівняно з громадянами Росії. Навіть звичайні родинні перекази можуть підпадати під підозру лише через українське походження отримувача. У таких умовах фінансовий моніторинг стає інструментом не безпеки, а постійного нагляду, перевірок і тиску з боку окупаційної влади.

Раніше повідомлялося, що Росія є лідером у світі за тривалістю відключень інтернету, що також підтверджує посилення інформаційного та фінансового контролю на її території.

Російські регіони охопила фінансова криза

Фонд гарантування виставив на продаж активи п’яти банків

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виставив на продаж активи п’яти банків, що ліквідуються, на майже 100 млн грн. Про це повідомляє пресслужба Фонду.
З них на суму 71,4 млн грн виставлено нерухоме майно, земельні ділянки, авто та інші основні засоби, на 26,2 млн грн – права вимоги за кредитами.
Упродовж тижня заплановано продаж активів таких банків:
АТ КОМІНВЕСТБАНК – на загальну суму майже 49 млн грн, з яких за 26, 2 млн грн виставлено на продаж права вимоги за кредитами та за 22,8 млн грн – нерухоме майно та інше.
ПАТ ПРОМІНВЕСТБАНК – із початковою ціною 45,6 млн грн на продаж виставлено нерухоме майно, земельні ділянки та інші основні засоби.
АТ БАНК ФОРВАРД – за стартовою ціною 2,7 млн грн на продаж виставлено автомобіль та інші основні засоби.
АТ УКРБУДІНВЕСТБАНК – за 1 млн грн продаватиметься дебіторська заборгованість перед банком.
АТ МЕГАБАНК – із початковою ціною 0,3 млн грн реалізовуватимуться нерухоме майно та інші основні засоби.

У Сирії представили нові банкноти

Президент Сирії Ахмед Аш-Шараа спільно з головою Центрального банку презентували оновлений деномінований сирійський фунт. Про це інформує Anadolu Ajansı.

У понеділок країна презентувала нові банкноти, запровадивши деномінацію, яка передбачає вилучення нулів і відмову від портретів. Крок спрямований на зміцнення національної ідентичності та відновлення довіри до економіки.
Раніше на сирійському фунті був зображений повалений диктатор Башар Асад.

Церемонія відбулася у Конференц-палаці у Дамаску за участі президента Ахмеда аш-Шараа та його дружини Латіфи ад-Друбі.

Консультант з управління Абдулла аш-Шамма заявив, що над реформою працювала команда сирійських експертів спільно з фахівцями Центрального банку. За його словами, вони вивчали міжнародний досвід і розробили стратегію на науковій основі, щоб “відновити позиції Центрального банку серед світових фінансових інституцій”.

Реформа ґрунтується на п’яти напрямах: монетарна політика та цінова стабільність; збалансований і прозорий валютний ринок; надійний банківський сектор; безпечні цифрові платежі; міжнародна фінансова інтеграція зі стійкою фінансовою інклюзією.

Ахмед аш-Шараа назвав запуск нових банкнот “ознакою завершення попереднього етапу, за яким не шкодують”, і початком нового періоду, до якого прагнуть сирійці.

Говорячи про технічний бік реформи, президент зазначив, що вилучення двох нулів із старої валюти саме по собі не покращує економіку, а лише спрощує розрахунки. Він наголосив, що реальний прогрес залежить від зростання виробництва, скорочення безробіття та зміцнення банківського сектору.

Президент закликав громадян зберігати спокій у чутливий перехідний період і не поспішати з обміном старих банкнот. Надмірний попит може зашкодити курсу сирійського фунта.

Говорячи про дизайн нових банкнот, президент заявив, що вони відображають “нову національну ідентичність” і відмову від звеличення окремих осіб.

За його словами, дизайн відтворює історичну пам’ять Сирії та традиційні надбання.

Купюри номіналом від 10 до 500 сирійських фунтів містять зображення пшениці, троянд, оливок, апельсинів та інших сільськогосподарських символів.

Наразі сирійці продовжують користуватися старими грошима. Очікується, що нові банкноти надійдуть в обіг 1 січня.
Ізоляція банківської системи Сирії почалася в 2011 році після придушення протестів режимом Башара Асада. Протягом понад десяти років сирійські банки були відключені від SWIFT і втратили кореспондентські рахунки в західних фінансових установах.
Після того як Асад був усунутий від влади в результаті наступу опозиційних сил у 2024 році, тимчасова адміністрація країни під керівництвом Ахмеда аль-Шараа почала процес нормалізації міжнародних зв’язків. Кульмінацією стало травнева зустріч аль-Шараа з президентом США Дональдом Трампом у Саудівській Аравії.
Після цього США пом’якшили частину фінансових санкцій, а ЄС оголосив про припинення режиму економічних обмежень.
Сирія тепер потребує масштабної міжнародної допомоги: за даними ООН, 90% населення країни живе за межею бідності.
За словами голови центробанку Хусрієха, повернення до глобальної фінансової системи є ключем до запуску економіки та відбудови інфраструктури.
Сирія вперше за 14 років здійснила платіж через SWIFT

Зеленський підписав закон про створення поштового банку

Президент Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає запровадження в Україні нового виду банків – фінансової інклюзії. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram у середу, 24 грудня.

Закон передбачає запровадження нового виду банку – банк фінансової інклюзії, що працюватиме на підставі обмеженої банківської ліцензії.

Головним завданням діяльності такого банку є обслуговування клієнтів, які наразі не мають стійкого доступу до отримання фінансових послуг (громадян України і мікропідприємств у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також соціально вразливих груп населення).

Банк фінансової інклюзії зможе надавати банківські та інші фінансові послуги фізичним особам, суб’єктам господарювання, громадським та благодійним організаціям, а також органам державної влади та органам місцевого самоврядування.

Гетманцев зазначив, що в отриманні обмеженої банківської ліцензії можуть бути зацікавлені діючі банки, поштові оператори, великі роздрібні мережі, мережі АЗС та інші компанії, які вже мають досвід обслуговування значної кількості клієнтів і розгалужену мережу.

Нагадаэмо, очікується, що перший банк фінансової інклюзії в Україні буде створено на базі Укрпошти, для чого раніше уряд передав акції Першого інвестиційного банку, що належали російським олігархам, до Мінінфраструктури з наступною передачею Укрпошті.

Росіянам ускладнюють доступ до банків за кордоном

Банки Вірменії, Сербії, Казахстану, Таджикистану, Оману та низки інших країн різко посилили контроль щодо клієнтів, пов’язаних із Росією. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у вівторок, 23 грудня.
Зазначається, що під перевірки потрапляють як фізичні, так і юридичні особи; у низці випадків фінансові установи призупиняють операції або закривають рахунки.
Формальна мета – запобігти відмиванню коштів, шахрайству та порушенню нормативних вимог, але фактичний ефект значно ширший. Йдеться про комплекс заходів, спрямованих на відповідність законам, внутрішнім регламентам і міжнародним стандартам.

Банки ретельно перевіряють походження коштів, економічну доцільність транзакцій, особливо міжнародних переказів і валютних операцій. Клієнтів дедалі частіше зобов’язують надавати додаткові документи, що підтверджують довгострокове проживання, офіційне працевлаштування або ведення бізнесу. За відсутності таких підтверджень рахунки блокують або платежі відхиляють.

Посилення контролю відбувається на тлі рішення Європейської комісії від 3 грудня про включення РФ до переліку країн високого ризику зі “стратегічними недоліками” у сфері протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму. Це рішення фактично змушує фінансові установи третіх країн застосовувати посилені заходи перевірки до будь-яких операцій, пов’язаних із російськими резидентами.
Ключовим драйвером такої політики є побоювання банків потрапити під вторинні санкції США та ЄС, а також прагнення мінімізувати репутаційні ризики.

“У результаті формується режим поступової фінансової ізоляції росіян, який виходить далеко за межі формального санкційного поля. Навіть у країнах, що офіційно не приєдналися до санкцій, будь-який зв’язок із російським капіталом дедалі частіше розглядається як неприйнятний ризик”, – зазначили в розвідці.