Співробітники Федерального кримінального поліцейського управління (BKA) провели обшук у штаб-квартирі Deutsche Bank у Франкфурті-на-Майні й у філії банку в Берліні в середу вранці, 28 січня. Про це повідомляє німецький журнал Spiegel.
Прокуратура Франкфурта-на-Майні повідомила журналістам часопису, що проводить розслідування “проти поки що невідомих посадових осіб та співробітників Deutsche Bank”. Банк підозрюють в тому, що він нібито підтримував раніше ділові відносини з іноземними компаніями, які “використовувалися з метою відмивання грошей”.
За даними джерел, обізнаних у цій справі, операція вважається дуже делікатною. Виданню стало відомо, що обшук пов’язаний з компаніями, які слідчі пов’язують з російським олігархом Романом Абрамовичем, який з весни 2022 року перебуває в санкційному списку Європейського Союзу.
Адвокат Абрамовича на запит ЗМІ прокоментував ці чутки.
“Наш клієнт не знає про жодні розслідування німецьких органів влади з цього питання”, – стверджує він і додав, що Абрамович “завжди діяв відповідно до чинних національних і міжнародних законів та нормативних актів”.
Deutsche Bank підтвердив на запит ЗМІ, що “нині триває розслідування прокуратури Франкфурта” в його приміщеннях. Банк повністю співпрацює з органами влади. Він відмовився коментувати подальші подробиці.
Як відомо, Роман Абрамович за кілька тижнів до вторгнення РФ в Україну, переписав на свою колишню дружину мистецьку колекцію вартістю майже 1 млрд доларів, побоюючись наслідків західних санкцій.
Абрамович відмовився передати Києву гроші від продажу Челсі
Позначка: Банк
-

У Deutsche Bank провели обшуки через компанії, пов’язані з Абрамовичем
-

Шотландський банк отримав від Британії штраф за порушення санкцій проти РФ
Управління зі здійснення фінансових санкцій (OFSI) Великої Британії оштрафувало на 160 тис. фунтів стерлінгів ($218,6 тис.) Bank of Scotland, що входить до складу Lloyds Banking Group, за порушення режиму фінансових санкцій проти Росії. Про це повідомляє Reuters.
За даними OFSI, у лютому 2023 року банк здійснив 24 платежі на загальну суму близько 77 тис. фунтів стерлінгів (понад $105 тис.) на особистий поточний рахунок, відкритий на ім’я особи, яка перебуває під санкціями Великої Британії. Банк порушив заборону на здійснення операцій та надання коштів особі, яка перебуває під санкціями.
Наглядовий орган зазначив, що Lloyds добровільно повідомив про платежі від імені Bank of Scotland у березні 2023 року, тож остаточна сума штрафу була зменшена вдвічі завдяки розкриттю інформації.
Ми ще більше посилили контроль, щоб і надалі відповідати найвищим стандартам управління ризиками та корпоративного управління, – заявив представник Lloyds. -

У Німеччині злочинці пробили дірку в стіні банку і викрали 30 млн євро
У Німеччині сталося резонансне пограбування банку Sparkasse у місті Гельзенкірхен, де злочинці викрали близько 30 мільйонів євро в готівці, золоті та коштовностях. Інформацію про інцидент поширило видання DW у вівторок, 30 грудня.
Слідство встановило, що група зловмисників проникла до сховища з клієнтськими сейфами через сусідній паркінг. Для цього вони пробили бетонну стіну за допомогою потужного професійного обладнання. Було зламано приблизно 3200 сейфів, що призвело до значних втрат понад 2500 клієнтів банку.
За попередньою версією, грабіжники могли перебувати всередині будівлі протягом декількох днів, скориставшись тим, що банк залишався закритим на час різдвяних свят. Пограбування виявили у ніч на 29 грудня, коли після спрацювання пожежної сигналізації до установи прибули рятувальники та поліція.
Свідки заявили, що помітили підозрілих чоловіків із великими сумками, а камери спостереження зафіксували чорне авто зі зміненими номерними знаками. Працівники банку Sparkasse закликали клієнтів уникати відвідування відділення та повідомили про переговори зі страховою компанією щодо відшкодування збитків. Цей випадок уже назвали одним із найбільших пограбувань у новітній кримінальній історії Німеччини.
До цього у німецькому місті Любек сталося зухвале пограбування банку – злочинці винесли зі сховища 10 млн євро, зламавши 326 сейфових скриньок у філії Deutsche Bank.
Нагадаємо, зловмисникам знадобилося всього сім хвилин, щоб пограбувати музей Лувр у центрі Парижа.
-

Зеленський підписав закон про створення поштового банку
Президент Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає запровадження в Україні нового виду банків – фінансової інклюзії. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram у середу, 24 грудня.
Закон передбачає запровадження нового виду банку – банк фінансової інклюзії, що працюватиме на підставі обмеженої банківської ліцензії.
Головним завданням діяльності такого банку є обслуговування клієнтів, які наразі не мають стійкого доступу до отримання фінансових послуг (громадян України і мікропідприємств у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також соціально вразливих груп населення).
Банк фінансової інклюзії зможе надавати банківські та інші фінансові послуги фізичним особам, суб’єктам господарювання, громадським та благодійним організаціям, а також органам державної влади та органам місцевого самоврядування.
Гетманцев зазначив, що в отриманні обмеженої банківської ліцензії можуть бути зацікавлені діючі банки, поштові оператори, великі роздрібні мережі, мережі АЗС та інші компанії, які вже мають досвід обслуговування значної кількості клієнтів і розгалужену мережу.
Нагадаэмо, очікується, що перший банк фінансової інклюзії в Україні буде створено на базі Укрпошти, для чого раніше уряд передав акції Першого інвестиційного банку, що належали російським олігархам, до Мінінфраструктури з наступною передачею Укрпошті.
-

Росіянам ускладнюють доступ до банків за кордоном
Банки Вірменії, Сербії, Казахстану, Таджикистану, Оману та низки інших країн різко посилили контроль щодо клієнтів, пов’язаних із Росією. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у вівторок, 23 грудня.
Зазначається, що під перевірки потрапляють як фізичні, так і юридичні особи; у низці випадків фінансові установи призупиняють операції або закривають рахунки.
Формальна мета – запобігти відмиванню коштів, шахрайству та порушенню нормативних вимог, але фактичний ефект значно ширший. Йдеться про комплекс заходів, спрямованих на відповідність законам, внутрішнім регламентам і міжнародним стандартам.Банки ретельно перевіряють походження коштів, економічну доцільність транзакцій, особливо міжнародних переказів і валютних операцій. Клієнтів дедалі частіше зобов’язують надавати додаткові документи, що підтверджують довгострокове проживання, офіційне працевлаштування або ведення бізнесу. За відсутності таких підтверджень рахунки блокують або платежі відхиляють.
Посилення контролю відбувається на тлі рішення Європейської комісії від 3 грудня про включення РФ до переліку країн високого ризику зі “стратегічними недоліками” у сфері протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму. Це рішення фактично змушує фінансові установи третіх країн застосовувати посилені заходи перевірки до будь-яких операцій, пов’язаних із російськими резидентами.
Ключовим драйвером такої політики є побоювання банків потрапити під вторинні санкції США та ЄС, а також прагнення мінімізувати репутаційні ризики.“У результаті формується режим поступової фінансової ізоляції росіян, який виходить далеко за межі формального санкційного поля. Навіть у країнах, що офіційно не приєдналися до санкцій, будь-який зв’язок із російським капіталом дедалі частіше розглядається як неприйнятний ризик”, – зазначили в розвідці.
-

У Дніпрі шахраї ошукали клієнтів банків більш як на ₴50 млн
У Дніпрі правоохоронці викрили злочинне угруповання, яке незаконно отримало понад 50 мільйонів гривень, використовуючи фальшиві документи. Про це у понеділок, 22 грудня, повідомив Департамент кіберполіції Національної поліції України на офіційному вебпорталі.
Зазначено, що кіберполіцейські спільно з дніпропетровськими слідчими та за процесуального керівництва обласної прокуратури розкрили схему заволодіння коштами клієнтів банку через фіктивну документацію. До складу групи входили семеро мешканців Дніпра.
До злочинної діяльності був залучений керівник одного з банківських відділень, який передавав інформацію про стан рахунків клієнтів своїм спільникам. Серед учасників угруповання також були два приватних виконавці, які займалися підробленням судових рішень про стягнення заборгованостей і створенням фальшивих нотаріальних виконавчих написів.
На основі цих підроблених документів зловмисники ініціювали виконавчі провадження та запроваджували арешт майна. У результаті, з рахунків громадян неправомірно списувалися кошти за нібито чинні борги.
Вкрадені гроші переводили на контрольовані банківські картки, які реєструвалися на підставних осіб – так званих “дропів” або “грошових мулів”. Далі кошти обготівковували. Правоохоронці зафіксували вже 11 випадків такої протиправної діяльності, а сума завданих збитків перевищила 50 мільйонів гривень.
За місцями проживання та роботи фігурантів, в їхніх автомобілях, а також у квартирах дропів провели 15 обшуків. У результаті вилучено комп’ютерну техніку, майже 20 мобільних телефонів, чотири авто, банківські картки, близько 320 тисяч гривень, понад 20 тисяч доларів і підроблені документи з державними реквізитами.
Затриманим оголосили підозру згідно з кількома статтями Кримінального кодексу України. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. У поліції зазначили, що на викриття злочинців суттєво вплинула співпраця зі співробітниками банку.
Раніше стало відомо про схожу схему шахрайства у Закарпатті, коли зловмисники обманом виманили в сім’ї військовополоненого майже три мільйони гривень.
В Україні викрили мережу call-центрів, яка ошукала громадян ЄС на 50 млн
-

У Британії викрито мережу відмивання грошей, пов’язану з РФ
Національне агентство Великої Британії з боротьби зі злочинністю (NCA) викрило російську мережу з відмивання грошей на мільярд доларів, що діяла по всій Британії і була спрямована на допомогу РФ обійти західні санкції. Про це повідомляє Reuters в п’ятницю, 21 листопада.
У межах міжнародної операції Дестабілізація, яку проводить Велика Британія, було виявлено, що мережа одержувала кошти від злочинної діяльності, зокрема від торгівлі наркотиками та вогнепальною зброєю, потім ці гроші конвертувалися в криптовалюту та забезпечували фінансування наркоторговців, злочинців і російських шпигунів.
Ця ж мережа пов’язана з придбанням контрольного пакета акцій киргизького банку Keremet Bank, який підпадає під санкції США.
В NCA заявили, що через Keremet Bank здійснювались транскордонні платежі, які підтримували російські компанії, задіяні в таких секторах, як оборона, аерокосмічна промисловість і технології.
Частка в цьому банку належала компанії, пов’язаній з громадянинои України Джорджем Россі, щ нині перебуває під санкціями США та очолює російську мережу TGR.
В межах операції NCA та її партнери з правоохоронних органів у США, Франції, Іспанії та Ірландії заарештували 128 осіб. За даними NCA, тільки в Британії було вилучено понад 25 мільйонів фунтів стерлінгів (33 мільйони доларів) готівкою та криптовалютою.
У грудні 2024 року NCA та Міністерство фінансів США попереджали, що TGR та інша російська мережа Smart використовувалися багатими росіянами для ухилення від санкцій, запроваджених після вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Як відомо, 23 жовтня США запровадили санкції проти Ронєфті і Лукойлу – найбільших нафтових компаній Росії. Після цього російська нафтова галузь зіткнулась зі значними проблемами. -

Останній великий американський банк пішов з Росії
Один з найбільших західних банків на російському ринку американський Сitibank, що входив до топ-20 в РФ за розміром активів, тепер остаточно йде з Росії. Російську “дочку” Citi буде продано Ренесанс Капіталу – фінансовій групі, якою до 2024 року володів мільярдер Михайло Прохоров, раніше кандидат у президенти, який набрав 8% голосів на виборах 2012 року. Про це повідомляє The Moscow Times, посилаючись на розпорядження, яке дозволяє Citi продати російський банк, яке в середу підписав глава правлячого режиму РФ Володимир Путін.
Citi, який працював у РФ з початку 1990-хприйняв рішення позбутися російського бізнесу ще до початку війни – в 2021 році, а після вторгнення в Україну став згортати операції. За період 2022-2025 рр. обсяг виданих банком кредитів скоротився на 98%, обсяг вкладів фізосіб та коштів на корпоративних рахунках зменшився у 90-150 разів.
Торік банк припинив обслуговування всіх своїх дебетових карт та зупинив операції по Системі швидких платежів ЦП, перекази, отримання готівки на терміналах та покупки за QR-кодом.
В листопаді 2024 року банк закрив останнє відділення, що працювало з роздрібними клієнтами в Москві.
У жовтні 2025 року Сітібанк припинив обслуговування всіх ощадних та накопичувальних рахунків. -

ЄБРР надає Укрексімбанку гарантії на €200 млн для кредитування
Європейський банк реконструкції та розвитку вирішив розширити можливості кредитування для українських позичальників через Укрексімбанк. Ця ініціатива передбачає надання €200 млн нового кредитування, яке буде покрите гарантіями ЄБРР. Половина цієї суми буде спрямована на бізнес у критичних галузях України, а решта на підприємства, державні підприємства та муніципалітети, що інвестують у виробництво та зберігання енергії, а також у енергоефективні проєкти. Ця ініціатива сприятиме розвитку українського бізнесу, особливо малих та середніх підприємств. Крім того, позичальники отримають технічну допомогу та інвестиційні стимули від ЄС. Укрексімбанк також зобов’язався підтримувати ветеранів війни як співробітників і клієнтів. Це лише частина широкої програми сприяння розвитку українського бізнесу, яку реалізує ЄБРР у співпраці з Україною.
