Данія та Нідерланди планують приєднатися до ініціативи президента США Дональда Трампа щодо закупівлі американського озброєння для передачі Україні. Ця ініціатива передбачає купівлю зенітно-ракетних комплексів Patriot для України від європейських країн-членів НАТО, які потім будуть заміщені американськими системами. Німеччина вже погодилася придбати два комплекси Patriot для України, а також інші країни розглядають можливість приєднання до цієї програми. Оскільки Україна постійно виставлена на російські атаки, оперативність реалізації цієї ініціативи є критично важливою.
Позначка: Армія
-
США виділять $10 млрд у першій хвилі озброєння України – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп оголосив про те, що Сполучені Штати значно збільшать обсяги постачання озброєння своїм європейським союзникам, які потім передадуть цю допомогу Україні. Перша партія постачань оцінюється приблизно в 10 мільярдів доларів і включатиме ракети, засоби протиповітряної оборони та артилерійські снаряди. Це відзначається як значна зміна у політиці Білого дому, який раніше уникалив підтримки України. Генсек НАТО також підтвердив можливість великого постачання зброї до України в рамках угоди з США та НАТО, що було досягнуто на саміті Альянсу.
-
ЗМІ дізналися вартість майбутніх постачань зброї Україні
Президент США Дональд Трамп оголосив про різке збільшення постачання озброєння своїм європейським союзникам, які потім передадуть цю допомогу Україні. Перша партія озброєння, яка складатиме близько 10 мільярдів доларів, включатиме ракети, засоби протиповітряної оборони та артилерійські снаряди. Це вважається кардинальною зміною політики адміністрації Трампа, яка раніше уникала підтримки України. Також генсек НАТО підтвердив, що в рамках угоди з США країни-члени НАТО також нададуть Україні велику кількість систем ППО, ракет та боєприпасів.
-
Рютте анонсував великі постачання зброї в Україну
Угода між США та НАТО передбачає постачання великої кількості систем ППО, ракет та боєприпасів до України. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив про це під час спільної пресконференції з президентом США Дональдом Трампом. Під час саміту НАТО домовлено збільшити витрати на оборону до 5% і надати допомогу Україні. Рютте наголосив, що це лише перший крок, і подальше співпрацюватимуть через натовські системи для забезпечення України необхідним військовим обладнанням. Також Трамп заявив, що США передадуть зброю Україні через НАТО, яке оплатить і розподілить її. Якщо угода про припинення вогню не буде досягнута, Трамп загрожує вторинними тарифами проти Росії.
-
Австралія вперше провела стрільби з HIMARS
Під час військових навчань Talisman Sabre в Австралії відбулися стрільби з реактивної системи залпового вогню HIMARS. Це було вперше, коли Австралія використала цю систему на своїй території, разом із військами США та Сінгапуру. Бойове застосування HIMARS спрямоване на забезпечення безпеки та стабільності в Індо-Тихоокеанському регіоні. У навчаннях також брали участь військові з Японії, Франції, Південної Кореї, а також винищувачі F-35B. Talisman Sabre об’єднав більше 40 тисяч військових з 19 країн для підвищення рівня підготовки та співпраці. Австралійський уряд планує витратити значні кошти на розвиток ракетних технологій, включаючи створення власного виробництва.
-
Литва запровадить загальний військовий обов’язок до 2030 року
Литва не зможе запровадити загальну військову повинність раніше 2030 року. Про це у неділю, 13 липня, заявив заступник міністра оборони Литви Томас Годляускас, передає LRT.
“Говорити про загальну військову повинність, як основу для резервних структур та загальний інструмент для підготовки призовників, ймовірно, не варто до 2030 року. Нам потрібно до цього підготуватися, включно з інфраструктурною базою, персоналом та інструкторами, і належним чином спрямувати ресурси на ці зусилля”, – сказав Годляускас.
За його словами, з 2026 року в Литві набудуть чинності зміни до закону про військовий призов, що дозволить послідовно збільшити кількість призовників.
Він зауважив, що починаючи з наступного року, до списків призовників будуть включені молоді люди віком від 18 до 22 років, які закінчили школу.
Впровадження нової системи призову має зменшити й звільнення від служби. Зокрема, служба не буде відстрочена для студентів, які вступають до вищих навчальних закладів після того, як їх було включено до списку призовників.
У Данії 1 липня набули чинності нові законодавчі норми, які передбачають призов жінок віком 18 років нарівні з чоловіками. -
Макрон оголосив про подвоєння оборонного бюджету Франції
Макрон заявив, що у 2027 році оборонний бюджет Франції складе 64 млрд. євро, що вдвічі перевищить витрати у 2017-му. Про це у неділю, 13 липня, повідомляє BFMTV.
Французський лідер розповів, що восени буде представлено “актуалізацію” закону про військове фінансування на 2024-2030 рік. За його словами, поправки передбачають виділення додаткових 3,5 млрд. євро на оборону в 2026 році і ще 3 млрд. євро – роком пізніше.
Макрон у своєму виступі наголосив, що європейці тепер повинні самі забезпечувати свою безпеку і зазначив, що ніколи з 1945 року свобода не була під загрозою, як зараз у зв’язку з російською агресією.Глава держави уточнив, що Франції необхідно подолати слабкі місця в оборонному секторі, особливо щодо запасів боєприпасів, оснащення безпілотниками, посилення протиповітряної оборони та засобів радіоелектронної боротьби, збільшення космічних можливостей.
Французький президент також назвав гарантією свободи країни та опорою її безпеки ядерне стримування.
“Щоб бути вільними, вас повинні боятися, а щоб вас боялися, ви повинні бути сильними”, – наголосив він.
У березні Макрон закликав збільшити оборонні витрати Франції до 3-3,5% ВВП на рік (зараз приблизно 2%). За підрахунками Reuters, для цього Парижу потрібно знайти додаткові 30 млрд. євро на рік.
Раніше президент Литви Гітанас Науседа заявив, що союзники, особливо у Західній і Південній Європі, мають усвідомити: агресивні плани Росії щодо Заходу – це не просто гучні слова, а реальна загроза.
-
Естонія вперше провела бойові стрільби з HIMARS
Естонські військові успішно провели бойові стрільби реактивних систем залпового вогню HIMARS. Відповідне відео опублікувала пресслужба Міноборони Естонії на платформі X.
Після чотирьох місяців навчань естонські військові у п’ятницю вперше провели бойові стрільби з реактивної системи залпового вогню HIMARS. За даними Сил оборони Естонії (EDF), кожна ракета влучила у малорозмірну ціль на відстані до 15 кілометрів у Балтійському морі.Yup, they work! The Estonian Defence Forces @Kaitsevagi trained with their very own HIMARS for the first time today. pic.twitter.com/BNQIoMo2CZ — MoD Estonia (@MoD_Estonia) July 11, 2025 В оборонному відомстві назвали стрільби “історичною подією”.
Ракети запускали з узбережжя острова Сааремаа, і вони досягли цілі менш ніж за хвилину.
Навчання з HIMARS тривали кілька місяців. Підполковник Рауно Війтман зазначив, що артилеристи успішно перекваліфікувалися на операторів реактивних систем залпового вогню. -
На допомогу ЗСУ допустили гусеничний робот Лютік
До експлуатації у ЗСУ доустили гусеничний роботизований комплекс Лютік. Компактна платформа може застосовуватись для логістичних завдань, евакуації поранених або як база для бойових модулів. Про це повідомили у Головному управлінні забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння і військової техніки у п’ятницю, 11 липня.
Робот можна транспортувати на автомобільному причепі або навіть у кузові військового пікапа чи мікроавтобуса.
Попри компактні габарити, Лютік може перевозити до чверті тонни вантажу. Роботизована платформа має герметичний корпус, ізольований від впливу пилу та вологи. НРК може працювати за широкого діапазону температур навколишнього середовища.
“Тяглове зусилля електродвигуна та гусеничне шасі наземного робота дозволяють йому рухатись бездоріжжям, трясовинами, піщаними насипами, долати неглибокі канави та невисокі вертикальні перешкоди”, – додали у повідомленні.
Лютік здатен виконувати широкий спектр завдань. Зокрема, логістичних: перевезення вантажів, особового складу, евакуації поранених тощо. Водночас його також можна використовувати як рухому платформу для бойових модулів. -
Коаліція охочих погодила розгортання сил в Україні
Коаліція охочих узгодила створення нового постійного командування у Парижі, тоді як у Києві планують розмістити координаційний осередок. Це частина зусиль із формування багатонаціонального військового контингенту в Україні після припинення бойових дій для зміцнення обороноздатності, відновлення армії та гарантування стабільності. Про це повідомляє пресслужба уряду Великої Британії у четвер, 10 липня.
Після онлайн-зустрічі 10 липня лідери оголосили про створення постійного штабу в Парижі. Його очолять Велика Британія та Франція. Через рік він тимчасово переміститься до Лондона. Також передбачено формування координаційного осередку в Києві під керівництвом британського генерала.
Уперше в обговоренні взяли участь представники США – спецпредставник президента генерал Кіт Келлог, сенатори Ліндсі Грем і Річард Блументаль.
Згідно з планом, після припинення бойових дій необхідно буде:- відновити сухопутні війська України, зокрема через логістику, озброєння та навчання;
- забезпечити контроль над небом, спільно з українськими ВПС та використовуючи літаки Коаліції;
- розчистити Чорне море, шляхом посилення наявної групи країн для розмінування та безпечної навігації.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що підтримка України – це не лише моральне зобов’язання, а й ключ до безпеки в Європі.
Він підтвердив, що миротворців направлять одразу після припинення вогню задля стримування російської агресії в майбутньому.
Коаліція також підтвердила намір підтримати відновлення української економіки та захист інфраструктури. Планування нової структури супроводжували узгодження зі США, НАТО та ЄС. У ньому беруть участь понад 200 фахівців із 30 країн.
Раніше Велика Британія підтвердила готовність направити свої війська до України для підтримки потенційного припинення вогню з Росією.