Позначка: Арктика

  • Арктика пережила найтепліший рік за 125 років

    Арктика пережила найтепліший рік за 125 років

    Арктика пережила безпрецедентний рік кліматичних змін: з жовтня 2024 року по вересень 2025-го середні температури в регіоні були найвищими за 125 років спостережень. Про це йдеться у звіті Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, на який посилається The Guardian.
    За даними науковців, Арктика нагрівається у чотири рази швидше, ніж планета загалом. Основною причиною є спалювання викопного палива, яке призводить до накопичення тепла та порушує баланс регіону, що відіграє ключову роль у регулюванні глобального клімату.
    У 2025 році максимальна площа морського льоду стала найменшою за 47 років супутникових спостережень. Крім того, регіон зафіксував рекордну кількість опадів, більшість із яких припала не на сніг, а на дощ. Через це площа снігового покриву в червні скоротилася вдвічі порівняно з показниками 60-річної давнини.
    Науковці також зазначають, що з 1980-х років найстаріший і найтовстіший морський лід Арктики зменшився більш ніж на 95%. Протягом останнього місяця площа льоду була найнижчою за всю історію спостережень, що свідчить про ймовірне продовження негативної тенденції.
    “2025-й був найтеплішим і мав найбільшу кількість опадів за всю історію спостережень – побачити обидві ці події в одному році є надзвичайним. Він дійсно підкреслив те, що чекає на нас у майбутньому” – зазначив дослідник Арктики Метью Дракенміллер.
    Зміни вже відчутно впливають на життя людей і тварин. Дощі, що випадають узимку, замерзають на снігу й утворюють крижані бар’єри, які ускладнюють тваринам доступ до їжі, а людям створюють небезпечні умови для пересування.
    Втрата морського льоду змушує океан поглинати більше тепла замість його відбиття, що ще більше прискорює глобальне потепління. Окрім цього, льодовиковий покрив Гренландії цьогоріч втратив 129 мільярдів тонн льоду, що в перспективі сприятиме підвищенню рівня моря та становитиме загрозу для прибережних міст упродовж багатьох поколінь.

  • Росія і Китай активізують шпигунську діяльність в Арктиці – розвідка Канади

    Росія і Китай активізують шпигунську діяльність в Арктиці – розвідка Канади

    Росія і Китай мають “значний розвідувальний інтерес” в Арктиці. Про це заявила Канадська служба безпеки й розвідки (CSIS), передає The Guardian.

    Директор CSIS Ден Роджерс висловив стурбованість з приводу того, що ворожі країни стають все більш сміливими в Арктиці.

    “Не дивно, що CSIS спостерігає спроби збору розвідданих, спрямовані як проти урядів, так і проти приватного сектору в цьому регіоні”, – заявив він.

    Роджерс зазначив, що агенти CSIS зірвали спроби Росії незаконно придбати канадські товари та технології для використання у війні проти України.

    “Цього року CSIS вжила заходів для запобігання цьому, поінформувавши кілька канадських компаній, що європейські підставні компанії, які прагнули придбати їхні товари, насправді були пов’язані з російськими агентами”, – сказав він.
    Роджерс також додав, що китайські шпигуни намагалися вербувати канадців, які володіють інформацією та військовим досвідом.

  • РФ створила в Арктиці “підводний щит” – ЗМІ

    РФ створила в Арктиці “підводний щит” – ЗМІ

    Росія розгорнула мережу підводних сенсорних систем у Арктиці та Балтійському морі, для відстежування іноземних підводних човнів й захисту власного флоту. Про це у вівторок, 28 жовтня, повідомляє Der Spiegel з посиланням на The Washington Post та інші західні медіа.
    При цьому зазначається, що Росія активно використовує для цього обладнання західного виробництва – зокрема, підводні антени та безпілотники.
    Система під кодовою назвою Гармонія діє у Баренцевому морі й, за даними розслідування, поширюється далеко за його межі. Її елементи можуть бути розміщені навіть у Балтійському морі – зокрема, поблизу місця аварії порома Естонія, де пірнання заборонене на знак пам’яті про жертв трагедії 1994 року.
    Експерти вважають, що Росія створює “підводний щит” для захисту своїх арктичних баз і ядерних підводних човнів. Мережа сенсорів утворює “невидимий пояс” між Мурманськом, архіпелагами Нова Земля та Земля Франца-Йосипа, що має ускладнити пересування субмарин НАТО та забезпечити Кремлю перевагу у виявленні цілей.
    “Проєкт має передусім оборонне значення – для захисту ядерного потенціалу й портів у разі війни, але може бути використаний і для наступальних цілей”, – зазначив військовий аналітик Алессіо Паталано з King’s College London.
    Розслідувачі нагадують, що Росія почала закупівлю західних систем гідроакустичного спостереження ще у 2015 році – невдовзі після окупації Криму, що свідчить про довготривалу стратегію Кремля з мілітаризації Арктики.
    На тлі цих повідомлень міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив про повернення активності російських підводних човнів до рівня часів Холодної війни.
    За його словами, це – черговий доказ зростання російської агресії по всій Європі, а не лише проти України.

  • Перше судно з КНР прибуло в Європу Північним морським шляхом

    Перше судно з КНР прибуло в Європу Північним морським шляхом

    Перший транзитний рейс з Китаю до Європи через Північний морський шлях став вдалим. Корабель з вантажем прибув до британського порту Фелікстоу, пройшовши шлях через російську Арктику за 20 днів – удвічі швидше, ніж за допомогою традиційних маршрутів. Цей експеримент демонструє переваги використання Північного морського шляху для доставки вантажів, особливо з прискореним таненням льодів в Арктиці. Китай планує здійснювати регулярні рейси по цьому маршруту, що може значно скоротити час транспортування вантажів між Азією і Європою.

  • РФ готується до нальотів дронів на головний ядерний полігон в Арктиці

    РФ готується до нальотів дронів на головний ядерний полігон в Арктиці

    Українські дрони вдарили по російським енергетичним та військовим об’єктам, що спонукало російську владу готувати захист найбільшого в Росії ядерного полігону на архіпелазі Нова Земля. Там з’явилися металеві сітки на цистернах з паливом, щоб запобігти вибуху дронів на баках. Є також цистерни з мазутом, які залишилися незахищеними. Поруч будують тунелі для можливості відновлення ядерних випробувань. Російські військові структури та Росатом відповідають за безпеку та управління ядерними об’єктами. Україна раніше також атакувала російські об’єкти за Полярним колом.

  • Китай тестує поставки в Європу Північним морським шляхом

    Китай тестує поставки в Європу Північним морським шляхом

    Китай планує відправити контейнеровоз по Північному морському шляху до Європи з метою скоротити час доставки вантажів з Азії майже вдвоє. Цей шлях є коротшим на 40% порівняно з традиційними маршрутами через Червоне море та Суецький канал. Експерти вважають, що в Арктиці судно потребуватиме супроводження криголамів. Цей експеримент є спробою організувати регулярні рейси по Північному морському шляху. Наразі обсяги перевезень по цьому шляху є невеликими порівняно з іншими маршрутами, але можуть зрости в майбутньому. У 2024 році Північний морський шлях перевіз 38 млн тонн вантажів, але це становить лише невелику частку від загальної торгівлі між Азією та Європою.

  • США “відпрацювали” бомбові удари неподалік кордону РФ в Арктиці

    США “відпрацювали” бомбові удари неподалік кордону РФ в Арктиці

    Американський стратегічний бомбардувальник B-2 випробував протикорабельне озброєння на півночі Норвегії, недалеко від російського кордону в Арктиці. Літак скинув високоточні бомби у Норвезькому морі біля острова Аннея. Навчання проводилися разом з військово-морською групою США та їхніми союзниками по НАТО у Баренцевому морі, де російські військові стежили за кораблями альянсу. B-2 використовував модифіковані керовані боєприпаси QUICKSINK для ураження надводних цілей. Норвезькі військові задіяли для операції винищувачі F-35 та патрульний літак P-8, опублікували фотографії випробувань. Це був третій раз, коли випробували цей тип озброєння на B-2. Випробування показали зростання американських можливостей у протистоянні з морськими загрозами від Росії та Китаю.

  • Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будуть криголам

    Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будуть криголам

    Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
    Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
    Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) покликана використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
    Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
    Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
    Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
    Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці

  • Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будують криголам

    Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будують криголам

    Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
    Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
    Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) має використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
    Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
    Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
    Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
    Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці

  • НАТО посилило морську присутність в Арктиці

    НАТО посилило морську присутність в Арктиці

    У Північній Атлантиці морська оперативна група НАТО виконує завдання в районах Арктики та Крайньої Півночі, що підтверджує зобов’язання щодо колективної безпеки в цьому стратегічному регіоні. Участь у цих операціях беруть кораблі та авіація з Постійної морської групи НАТО №1, які здійснюють патрулювання та демонструють присутність в цьому регіоні. Морська присутність НАТО в Арктиці стає все важливішою через танення льодів, яке відкриває нові судноплавні маршрути та доступ до природних ресурсів. Альянс також підсилює морське спостереження для кращого розуміння ситуації та оперативної реакції на загрози. Країни-члени НАТО в рамках цих операцій співпрацюють для збереження безпеки морських шляхів та стримування потенційно дестабілізуючих дій. У повідомленні також зазначено, що сім країн Альянсу, які мають власну територію в межах Полярного кола, відіграють ключову роль у спільному підході до безпеки в Арктиці. SNMG1 є одним з постійних морських з’єднань НАТО, яке забезпечує готовність до виконання місій та підвищує взаємосумісність між флотами союзників. Раніше НАТО посилив свою присутність у Балтійському морі після інциденту з пошкодженням підводних кабелів, а країни-члени Альянсу погодили виділити 5% ВВП на оборону.