Науковці з Кембриджського університету під час дослідження давньоєгипетської гробниці виявили надзвичайно рідкісну знахідку – повний відбиток людської долоні на глиняному артефакті. Про це повідомляють CNN та BBC.
Його залишив гончар ще близько 4000 років тому, коли виготовляв так званий “будинок для душі” – модель споруди, яку клали до гробниць для проживання душ померлих.
Як розповіла старша єгиптологиня Музею Фіцвільяма Гелен Страдвік, такий повний слід руки на єгипетських артефактах -рідкісна знахідка. Зазвичай виявляють лише фрагменти відбитків пальців. Вчені припускають, що гончар переніс ще не обпалений виріб, поки глина залишалась вологою, і несвідомо лишив на ньому свій слід.
Артефакт датується періодом 2055–1650 років до нашої ери. За конструкцією, він складався з дерев’яного каркасу, який гончар обмазав глиною. Під час випалювання в печі деревина вигоріла, лишивши лише керамічну оболонку.
Попри величезну кількість керамічних знахідок зі Стародавнього Єгипту, про самих майстрів-гончарів історія знає небагато. Їхня праця вважалася малозначущою: в одному давньоєгипетському тексті гончарів навіть порівнювали зі свинями, які валяються в багнюці.
Цей унікальний артефакт буде представлений на виставці “Зроблено в Стародавньому Єгипті” в Музеї Фіцвільяма у Великій Британії.
Позначка: Археологія
-
Відбиток долоні гончара знайшли в гробниці Стародавнього Єгипту
-
Археологи зробили неочікуване відкриття в Іспанії
На півдні Іспанії археологи натрапили на сліди раніше невідомої єврейської громади.Про це повідомляє The Guardian.
Під час повторного аналізу знахідок у древньому поселенні Катулу дослідники дійшли висновку, що споруда, яку десятиліттями вважали ранньохристиянською базилікою, насправді може бути єврейською синагогою IV століття.
Розкопки в районі сучасного міста Лінарес проводили ще у 1985–1991 роках. Тоді знайшли прямокутну будівлю з рисами християнської архітектури, але без характерних поховань чи релігійних символів. Натомість у місті виявили баптистерій, призначений для обряду хрещення.
Новий погляд на споруду дали свіжі археологічні знахідки: уламки олійних ламп із менорами, черепицю із зображенням п’ятисвічника та кришку глечика з єврейським написом. За словами вчених, написи можуть означати фрази на кшталт “Світло прощення” або “Пісня Давида”.
Археолог Баутіста Сепріан пояснив, що планування споруди ближче до квадратної форми, що характерно для синагог, де богослужіння відбуваються навколо центральної біми, на відміну від базилік із видовженим нефом і апсидою.
Цікаво, що будівля розташована поруч із руїнами римської лазні -місця, яке в часи християнізації сприймалося як символ язичництва. Це також могло бути підставою для того, щоб єврейська громада селилася саме поруч.
Якщо гіпотези дослідників підтвердяться, йдеться про одну з найдавніших синагог на території сучасної Іспанії. Нині збережені синагоги країни датуються переважно середньовіччям.
Хоча бракує письмових підтверджень, археологи вважають, що їхні докази достатньо переконливі. Баутіста Сепріан зазначає: “Критика буде, і це нормально. Але ми вважаємо, що подаємо серйозну наукову аргументацію”.
У будь-якому разі, відкриття доводить існування єврейської громади, яка мирно співіснувала з християнською ще в IV столітті. -
Під храмом у Петрі знайшли стародавню гробницю
У Петрі, одному з семи нових чудес світу, археологи зробили сенсаційне відкриття – під культовою спорудою Ель-Хазне (так званою Скарбницею фараона) виявили гробницю з десятками людських скелетів. Про це повідомляє Mirror.
Розкопки на цій ділянці стартували ще торік, коли виконавчий директор Американського центру досліджень у Йорданії Пірс Пол Крісман з командою знайшли під храмом 12 скелетів. Нещодавно стало відомо, що це не поодинокі останки -насправді під Ель-Хазне прихована ціла гробниця.
“Це надзвичайно рідкісне відкриття. За два століття, протягом яких Петра досліджується археологами, нічого подібного раніше не знаходили. Навіть біля однієї з найвідоміших будівель у світі ще можна зробити величезні відкриття”, – розповів ведучий Discovery Channel Джош Гейтс, який особисто прибув на місце розкопок.
Знахідку вдалося виявити за допомогою сучасних технологій аналізу ґрунту. Вони дозволили не лише підтвердити місцезнаходження гробниці, а й виявити потенційні нові поховання поруч.
За словами Крісмана, артефакти збереглися чудово, тоді як самі скелети -у гіршому стані. Причина -висока вологість та сезонні повені, які властиві цьому регіону.
Археологи вважають, що відкриття може змінити уявлення про історію Петри та про те, як використовувались сакральні простори навколо Ель-Хазне. -
У Китаї знайдено могилу принца-заручника віком понад 1200 років
Поблизу китайського міста Сіань, у провінції Шеньсі, археологи виявили гробницю Кім Йона – принца з давнього корейського королівства Сілла, який перебував у Китаї як політичний заручник у VIII столітті. Про це повідомляє Arkeonews.
Гробниця датується часами династії Тан (618–907) і стала першим офіційно дослідженим похованням високопоставленого представника Сілли, що мешкав при китайському імператорському дворі. Відомо, що Кім Йон народився у 747 році, а помер у 794-му у віці 48 років.
Заручництво було частиною дипломатичної стратегії Тан: шляхом утримання представників правлячих родин васальних держав, зокрема Сілли, імперія забезпечувала політичну лояльність. Родина Кіма служила при дворі Тан три покоління поспіль.
Гробниця являє собою однокамерну земляну печеру з довгим похилим входом і світловим отвором. Її довжина перевищує 10 метрів, глибина – близько 4 метрів. Усередині знайдено 83 поховальні артефакти: глиняні фігурки охоронців, чиновників, тварин (верблюди, коні, вівці, собаки тощо), монети, посудини та кам’яну плиту з епітафією з 557 ієрогліфів.
У написі описано родовід Кіма, його дипломатичну службу, участь у двох місіях до Сілли, а також деталі поховання, яке організували китайські чиновники. Вперше для подібного типу написів згадується і дружина Кіма Йона -жінка з відомої китайської родини, що може свідчити про династичні шлюби як спосіб зміцнення політичних зв’язків.
Археологи наголошують: це відкриття є унікальним джерелом для вивчення міжнародних відносин і дипломатичних практик Східної Азії в середньовіччі, зокрема ролі заручництва як інструмента імперської політики. -
У Північному морі знайшли британський корабель, затонулий у Першу світову
У Північному морі виявили британський військовий корабель HMS Nottingham, потоплений під час Першої світової війни. Судно виявила міжнародна команда дайверів, яка працювала під керівництвом проекту ProjectXplore. Про це повідомило Sky News 21 липня.
HMS Nottingham, легкий крейсер типу Town, був останнім зниклим кораблем Королівського флоту часів Першої світової війни, пошуки якого тривали понад сто років. За даними істориків, судно було потоплене 19 серпня 1916 року внаслідок трьох торпедних ударів із німецького підводного човна U-52. З екіпажу вдалося врятувати капітана, 20 офіцерів та 357 моряків, але 38 осіб загинули.
Пошукова команда складалася з дайверів Великої Британії, Нідерландів, Німеччини, Польщі та Іспанії. Вони здійснили детальне дослідження доступних суднових журналів, телеграм та карт, щоб визначити потенційний район місцезнаходження судна. За допомогою гідролокаційного сканування корабель було знайдено за 60 миль від берега – на глибині 82 метри на морському дні.
Зазначається, що для виявлення HMS Nottingham були застосовані сучасні сонарні технології, які дозволили точно визначити форму та розміри затонулого судна.
Цікаво, що археологічні пошуки затонулих кораблів у різних куточках світу тривають. На дні Чорного моря знайшли давньогрецьке торгове судно приблизно за 80 кілометрів від узбережжя Болгарії. Воно лежить у мертвій зоні на глибині близько двох кілометрів.
Судно датується приблизно 500 роком до нашої ери. Це одне з найдавніших суден, які добре збереглися до сьогоднішнього дня.
У Середземному морі знайшли корабель, що затонув 3,7 тисячі років тому
-
В Албанії знайшли найдавніше озерне поселення на континенті
Науковці зі Швейцарії та Албанії знайшли підводне поселення віком 6–8 тисяч років у водах Орхидського озера. Про це повідомляє Reuters.
Археологи вважають, що це найстаріша озерна громада, відома в Європі, і що саме її жителі першими почали активно розвивати сільське господарство на континенті.
Знахідки включають дерев’яні палі, які слугували основою для будинків, кістки диких і свійських тварин, мідні інструменти та кераміку з витонченим різьбленням. Ці артефакти вказують на високий рівень організації та адаптації до життя в приозерному середовищі.
“Органічний матеріал дуже добре зберігся, оскільки воно розташоване під водою. Це дозволяє нам з’ясувати, чим ці люди харчувалися та що садили” – розповів професор Альберг Гафнер з Бернського університету.
Загальна площа поселення – приблизно 6 гектарів. Проте після шести років досліджень археологи встигли вивчити лише близько 1% території. Для датування знахідок учені використовують радіовуглецевий аналіз і дендрохронологію.
“Вони досі займалися полюванням та збиральництвом, але стабільні надходження для харчування отримували від сільського господарства” – зазначив албанський археолог Адріан Анастасі.
Орхидське озеро, яке межує з Албанією та Північною Македонією, вважається найстарішим озером Європи – йому понад мільйон років. -
В Азербайджані виявили курган воїна віком 3800 років
На території Азербайджану археологи виявили давній курган часів Середньої бронзової доби, де було поховано високопоставленого воїна. Дослідження проводилося за участю Міністерства культури Азербайджану та Інституту археології та антропології Національної академії наук. Курган датується приблизно 78-82 століттями до нашої ери і має вражаючі розміри. В поховальній камері знайдено скелет воїна з бронзовим списом та численні артефакти, серед яких бронзові прикраси, намисто, керамічні посудини з їжею та інші цінності. Також виявлено кам’яний ідол, печатку та інші цікаві об’єкти. Планується проведення лабораторних аналізів для докладнішого вивчення знахідок, а результати досліджень будуть опубліковані у наукових журналах.
-
У Болгарії виявили доісторичну зоряну мапу, вирізьблену в камені
У Родопських горах на півдні Болгарії археологи виявили дуже цікавий знахідку – камінь із вирізьбленою картою зоряного неба, яка може бути однією з найдавніших спроб зобразити нічне небо в камені. Дослідники припускають, що ця карта може відтворювати нічне небо Північної півкулі в різні періоди року і використовувалася як зоряний годинник для відстеження сезонних змін. Камінь має різні заглиблення, які, ймовірно, символізують різні зорі. Також на карті можна розпізнати деякі сузір’я і зоряне скупчення. Дослідники також знайшли ще одну брилу з циліндричним заглибленням, яка може бути частиною ритуального або навігаційного комплексу. Знахідка датується близько 2000-500 роками до нашої ери і поки що не має статусу офіційної пам’ятки. Дослідники закликають включити камінь до археологічного реєстру Болгарії і продовжують проводити дослідження на місці знахідки.
-
У Британії знайшли черевики 46-го розміру з I століття
У Великій Британії археологи виявили взуття гігантського розміру, яке носили захисники римського форту Магна ще у перших століттях нашої ери.
Розмір взуття – понад 30 см, що відповідає сучасному 46-му – вразив учених, адже середній розмір ноги в ті часи був значно меншим.
Про це повідомляє CNN із посиланням на старшу археологиню Рейчел Фрейм, яка очолює розкопки на півночі Англії.
Черевики були знайдені на території військового форту Магна, розташованого вздовж Адріанового валу – кам’яної стіни довжиною 117 км, зведеної для захисту Римської імперії від племен півночі.
Взуття виготовлене з товстої коров’ячої шкіри, зшите залізними цвяхами – очевидно, для тривалого використання. Але вчені здивовані не лише його збереженням, а й розміром: для тієї епохи це надзвичайно велика нога.
“Ми шукали багато пояснень. Наприклад, можливо, це було їхнє зимове взуття, або люди набивали його, одягаючи додаткові шкарпетки. Але оскільки згодом ми знайшли більше таких черевиків, ми подумали, що це були просто люди з дуже великими ступнями”, – розповіла Фрейм.
Форт Магна функціонував із 85 року н.е., охоронці в ньому змінювалися кожні кілька років. Археологи виявили згадки про військових із територій сучасної Сирії, Хорватії, Сербії та Нідерландів. Але ким саме були власники черевиків – досі загадка.
Ймовірно, воїни залишали речі, тікаючи з гарнізону, – і це дозволило знайти ці артефакти через понад 1900 років. Надзвичайно добре збережені шкіряні підошви збереглися завдяки особливому дубленню – з використанням рослинних речовин.
У найближчих планах дослідників – вивчити відбитки, які залишились усередині взуття, і за їхньою формою змоделювати ступні власників.
Розкопки у форті тривають. Археологи сподіваються, що подібні знахідки допоможуть глибше зрозуміти повсякденне життя римських легіонерів на краю імперії. -
У Белізі знайшли гробницю першого правителя мая віком понад 1600 років
Археологи з Університету Г’юстона зробили одну з найвизначніших знахідок останніх десятиліть, виявивши гробницю Тек’аб Чаака – першого царя древнього міста мая Караколь, що нині розташоване на території Белізу у центральній Америці. Як повідомляє Arkeonews, це перше ідентифіковане королівське поховання на цьому місці за понад сорок років розкопок.
Останки вказують, що цар помер у поважному віці, мав зріст приблизно 170 см і не мав жодного зуба. Його поховання стало першим з трьох елітних гробниць, знайдених у межах одного житлового комплексу, датованих приблизно 350 роком. Цей період також відображає початок контактів мая з центральномексиканським містом Теотіуакан.
В одній з гробниць, розташованій у центрі площі, археологи знайшли предмети, пов’язані з ритуалами, нетиповими для мая: обсидіанові леза, наконечники атлатлів і кераміку з Теотіуакана. Це може свідчити про вплив чужоземних звичаїв або навіть про перебування представників царського двору Караколя в Теотіуакані.
Дослідження на місці тривають у співпраці з Інститутом археології Белізу та за підтримки таких організацій, як Alphawood Foundation і Ford Foundation. У планах – реконструкція поховальної маски з жадеїту, аналіз ДНК та ізотопів кісток Тек’аб Чаака.
Місто Караколь, розташоване в джунглях району Кайо, у давнину було домом для понад 100 тисяч людей і займало понад 175 квадратних кілометрів. Його монументальні споруди, включаючи піраміду Каана заввишки 43 метри, не поступаються іншим знаменитим центрам мая.
Тек’аб Чаак зійшов на трон у 331 році н.е. і був похований орієнтовно у 350 році в північно-східному акрополі Караколя. У його гробниці виявили багате зібрання ритуальних артефактів – прикраси з жадеїту, мозаїчні маски, вирізьблені кістяні трубки та мушлі з Тихого океану. Ці предмети засвідчують високий статус правителя. Деякі з артефактів прикрашені зображеннями тварин, як-от носухи, які пізніше стали частиною царських імен нащадків Тек’аб Чаака. Є також посилання на бога торгівлі Ек Чуаха.
Результати відкриття офіційно представлять у серпні 2025 року на конференції в Інституті Санта-Фе, присвяченій взаємодії між мая і Теотіуаканом.