Суд переніс на завтра засідання щодо клопотання прокурора про арешт майна Юлії Тимошенко.
За словами депутатки, після встановлення застави у 33 млн грн суд нібито намагається заблокувати всі її рахунки, щоб унеможливити внесення коштів до визначеного строку — середи. Тимошенко попередила, що у разі несплати застави з четверга може бути змінено запобіжний захід на арешт.
У Одесі суд заарештував трьох працівників ТЦК та члена громадської організації за те, що вони вимагали хабар за “вирішення питання” з мобілізацією. За версією слідства, підозрювані незаконно позбавили волі чоловіка, використовуючи фізичний примус, посадили його до автобуса та возили містом. Вони також вимагали у потерпілого 6 000 доларів за обіцянку не доставляти його до районного ТЦК та “вирішити питання” з мобілізацією. Суд вирішив взяти підозрюваних під варту без права внесення застави.
Італійські правоохоронці затримали судно російського “тіньового флоту”, яке порушувало санкції, перевозячи чорні метали. Судно під прапором острова Океанії планувало перевезти вантаж з російських територіальних вод у Чорне море, але його заарештували в порту Бріндізі. Четверо осіб, зокрема імпортер, власник судна та два члени екіпажу, звинувачуються у порушенні обмежувальних заходів Європейського Союзу. Під час перевірок виявлено фальсифікації у документації та зміни бортової документації. Дані з системи ECDI підтвердили, що судно здійснювало заборонені вантажні операції у порту Новоросійськ. Також було виявлено, що система AIS судна була деактивована, щоб уникнути контролю. Раніше подібні заарештовані судна були також спостережені в Атлантичному океані та Балтійському морі.
Російські правоохоронці затримали Михайла Щербака, який є директором з капітального будівництва компанії, що є частиною Росатому. За інформацією від провладного інформагентства та Telegram-каналу, Щербака запідозрили у фінансуванні української армії. Раніше він працював у місті Саров, де займався архітектурою та містобудуванням, а також у компанії, яка займається будівництвом атомних електростанцій.
Суд 13 січня ухвалив рішення продовжити тримання під вартою народного депутата від забороненої партії ОПЗЖ до 13 березня 2026 року з можливістю внесення застави в розмірі більше 33 млн грн. Про це інформує Офіс генпрокурора у вівторок.
Також суд продовжив запобіжний захід його колишньому помічнику – домашній арешт до 13 березня 2026 року.
В повідомленні не вказали ім’я депутата, одначе, судячи з фабули справи, мовиться про Нестора Шуфрича.
У вересні 2024 року прокурори Офісу Генерального прокурора скерували до суду обвинувальний акт стосовно них. Судовий розгляд щодо вказаних осіб триває. Їх підозрюють у фінансуванні дій, спрямованих на насильницьку зміну конституційного ладу та захопленні державної влади за ч. 3 ст. 110-2 КК України. Народному депутату додатково інкримінують державну зраду за ч. 1 ст. 111 КК України.
За версією слідства, після окупації Криму обвинувачені організували перереєстрацію нерухомості за законодавством рф, уклали договір охорони з незаконним воєнізованим формуванням та перерахували кошти на користь росгвардії.
Крім того, слідство вважає, що народний депутат діяв у координації з колишнім високопосадовцем РНБО, який після 2014 року виїхав до Москви та нині працює на краіну-агресора. Він систематично транслював проросійські наративи у публічних виступах та інтерв’ю, здійснюючи підривну діяльність проти України.
Військова операція США проти Венесуели завершена. Президент країни Ніколас Мадуро вже перебуває під вартою у Сполучених Штатах. Про це повідомив держсекретар США Марко Рубіо американському сенатору Майку Лі, про що він написав у соцмережі Х у суботу, 3 січня.
“Щойно поговорив з Марко Рубіо. Він повідомив мені, що Ніколаса Мадуро заарештували американські військовослужбовці для суду за кримінальними звинуваченнями у США”, – заявив Лі.
За словами Рубіо, військові дії були спрямовані на захист тих, хто виконував ордер на арешт.
Держсекретар також не очікує подальших військових дій у Венесуелі, адже Мадуро перебуває під вартою у США. Захоплення лідера Венесуели було головною метою операції. Заступник держсекретаря США Крістофер Ландау заявив, що Мадуро постане перед правосуддям за свої злочини.
“Новий світанок для Венесуели! Тиран пішов. Тепер він нарешті постане перед правосуддям за свої злочини”, – заявив він.
Поліція Фінляндії взяла під варту двох членів екіпажу судна Fitburg у межах розслідування щодо пошкодження телекомунікаційного кабелю між Гельсінкі та Таллінном у Балтійському морі. Про це інформує AP.
Ще двом морякам заборонено залишати територію країни. Їхні імена, національність та посади не розкриваються.
За даними ЗМІ, серед 14 членів екіпажу були громадяни Росії, Грузії, Азербайджану та Казахстану. Всіх їх допитали. У поліції повідомили, що моряки висловили готовність співпрацювати зі слідством.
Судно Fitburg затримали 31 грудня після того, як оператор Elisa виявив пошкодження кабелю у виключній економічній зоні Естонії. За даними сервісу Marinetraffic, судно під прапором Сент-Вінсента і Гренадін прямувало з Санкт-Петербурга до ізраїльського порту Хайфа.
Патрульний корабель Turva та вертоліт прикордонної служби виявили Fitburg у Фінській затоці зі спущеним якірним пристроєм та супроводили до порту Кантвік.
Під час огляду з’ясувалося, що воно перевозило конструкційну сталь російського виробництва, на яку поширюються санкції ЄС. На вантаж накладено арешт, нині триває перевірка.
Як ми вже писали раніше, в зовнішній розвідці Естонії недавно заявили, що після запуску місії НАТО більше не відбувалося інцидентів з кабелями.
Естонія виявила пошкодження п’яти підводних кабелів
Під час протестів в Ірані, котрі тривають уже четвертий день, з’явилися перші затримані. Мова про чотирьох студентів Тегеранського університету. Про це повідомляє anews у середу, 31 грудня.
Яке саме відомство здійснило їх затримання та де вони нині утримуються, наразі невідомо.
Раніше університетська газета Amir-Kabir повідомляла, що будівлю вишу оточили сили безпеки. Студентів, які брали участь у протестах, силовики заблокували на території центрального кампусу.
Акції протесту розпочалися 28 грудня на головному міському базарі Тегерана, де власники магазинів закрили свої торговельні точки на знак незгоди у зв’язку з погіршенням економічної ситуації у країні. До демонстрацій приєдналися жителі не лише Тегерана, а й інших великих міст Ірану.
30 грудня з’явилися повідомлення про перші сутички протестувальників із поліцією та про застосування силовиками сльозогінного газу для розгону демонстрантів. Водночас ЗМІ зазначили, що протест набув політичного характеру: серед гасел учасників з’явилися “Смерть диктатору” та “Хай живе король”. Перше гасло може стосуватися верховного духовного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї. Друге, ймовірно, закликає до відновлення монархії, поваленої в Ірані внаслідок ісламської революції 1978-1979 років.
Того ж дня президент Ірану Масуд Пезешкіан повідомив, що доручив міністру внутрішніх справ розпочати діалог із представниками протестувальників. Водночас іранські силові структури заявили про “змову за участю зовнішніх ворогів” з метою спровокувати заворушення та закликали громадян не брати участі у протестах.
Раніше американський президент Дональд Трамп в ізраїльському Кнесеті заявив, що США готові взаємодіяти з Іраном. Тегеран, імовірно, прагне поліпшити відносини з Вашингтоном.
Іран розкритикував відновлення санкцій ООН
Шведська активістка Ґрета Тунберґ була звільнена з-під варти після того, як у вівторок її заарештували в Лондоні під час пропалестинської акції протесту. Про це повідомляє Reuters.
Відому екоактивістку заарештували за плакат з написом “Я підтримую в’язнів Palestine Action. Я проти геноциду” через згадку організації, яку уряд Британії визнав терористичною організацією.
Лондонська поліція повідомила, що Тунберґ була звільнена під заставу до березня 2026 року.
Palestine Action заборонена після того, як у червні деякі її члени вдерлися на авіабазу RAF Brize Norton і пошкодили два літаки, за що чотирьом членам було висунуто звинувачення.
Британська поліція затримала шведську екоактивістку Грету Тунберг у Лондоні під час пропалестинської акції протесту. Про це повідомляє Reuters у вівторок, 23 грудня..
Як зазначається, 22-річну Тунберг затримали відповідно до британського антитерористичного законодавства. Під час акції вона тримала плакат із написом: “Я підтримую ув’язнених Palestine Action. Я виступаю проти геноциду”. Уряд Великої Британії визнав Palestine Action терористичною організацією.
Також у лондонській мерії повідомили про затримання ще двох осіб. Їх підозрюють в обливання будівлі червоною фарбою. Своєю чергою, активісти заявили, що будівля стала мішенню протестувальників через те, що в ній працює страхова компанія, яка нібито надає послуги британському підрозділу ізраїльської оборонної компанії Elbit Systems.
Організація Palestine Action була заборонена після інциденту на авіабазі RAF Brize Norton, де в червні її учасники пошкодили два військові літаки. Після цього кільком активістам висунули офіційні обвинувачення.