Французький президент Еммануель Макрон заявив, що Франція офіційно визнає палестинську державу у вересні на сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. “Будучи вірним своєму історичному зобов’язанню щодо забезпечення справедливого і тривалого миру на Близькому Сході, я прийняв рішення про визнання Францією Держави Палестина. Я урочисто оголошу про це на Генеральній Асамблеї ООН у вересні цього року”, — заявив Макрон.
“Необхідно негайно встановити перемир’я, звільнити всіх заручників і надати масивну гуманітарну допомогу населенню Гази. Необхідно також гарантувати демілітаризацію ХАМАС, забезпечити безпеку і відновити Газу”, — додав Макрон.
Що з визнанням
Наразі палестинську державу визнали понад 140 із 193 держав-членів ООН, зокрема Китай, а також кілька країн Євросоюзу, але серед країн Великої сімки Франція — якщо Макрон у вересні виконає свою обіцянку — стане першою державою, що визнає палестинську державу.
Інші — США, Британія, Німеччина, Італія, Японія і Канада — її не визнають.
Палестинські офіційні особи привітали рішення Макрона, тоді як прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху заявив, що цей крок стане нагородою за терор після нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року.
“Палестинська держава в цих умовах стане плацдармом для знищення Ізраїлю, а не для мирного співіснування з ним. Палестинці не прагнуть створення держави поруч з Ізраїлем, вони прагнуть створення держави замість Ізраїлю”, — йдеться у заяві Нетаньяху.
Реакція світу
Глава МЗС Ізраїлю Гідеон Саар назвав рішення Макрона абсурдним.
Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що у п’ятницю проведе екстрені переговори з лідерами Франції та Німеччини, щоб обговорити, як “зупинити загибель людей у Газі і забезпечити людей продуктами, у яких вони так відчайдушно потребують”. За його словами, державність “є невід’ємним правом палестинського народу”, а припинення вогню в Газі “поставить нас на шлях визнання палестинської держави”.
Держсекретар США Марко Рубіо в ніч на п’ятницю заявив, що Вашингтон відкидає план Макрона щодо визнання палестинської держави.
Заяву Макрона привітав і ХАМАС — угруповання, яке Євросоюз, тобто зокрема і Франція, оголосив терористичним. Представники угруповання заявили, що це — “правильний крок у бік відновлення справедливості щодо нашого пригнобленого палестинського народу”.
Але міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро відповів на це, що своїм визнанням палестинської держави Франція не підтримує ХАМАС, а навпаки.
“ХАМАС завжди відкидав формулу двох держав. Визнання Палестини Францією йде проти прагнень цієї терористичної організації і підтримує партію миру проти партії війни”, — написав Барро у мережі X.
Президенту США Дональду Трампу теж не сподобалась ініціатива Макрона.
“Те, що він каже, не має значення. Він дуже хороша людина. Мені він подобається, але ця заява не має ваги”, — сказав президент США.
Позначка: Арабо-Ізраїльський конфлікт
-
Визнання Палестини. Ідея Макрона, Трамп проти
-
Франція визнає Палестину як незалежну державу
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що його країна у вересні визнає Палестину як незалежну державу. Про це Макрон у четвер, 24 липня написав у соцмережі X.
Він зазначив, що це визнання буде зроблене у вересні під час засідання Генеральної асамблеї ООН.
Макрон наголосив, що визнання Палестини – це “зобовʼязання щодо справедливого та міцного миру на Близькому Сході”.
“Нам потрібне негайне припинення вогню, звільнення всіх заручників та масштабна гуманітарна допомога народу Гази. Ми також повинні гарантувати демілітаризацію ХАМАС, а також забезпечити безпеку та відбудову Гази. Нарешті, ми повинні побудувати Державу Палестина, забезпечити її життєздатність та забезпечити, щоб, погодившись на її демілітаризацію та повністю визнавши Ізраїль, вона сприяла безпеці всіх на Близькому Сході”, – наголосив Еммануель Макрон.
Раніше в Ізраїлі назвали ініціативу Макрона щодо визнання Палестини “катастрофічною”. Палестина – частково визнана держава на Близькому Сході. Проголошення держави Палестина відбулось у 1988 році. Уряд країни не контролює повністю території, на які претендує, серед них Сектор Гази. Значна частина території Західного берега річки Йордан контролюється ізраїльською армією, а Східний Єрусалим Ізраїль вважає своєю територією. Станом на квітень 2024 року, 143 зі 193 країн-членів ООН визнають Палестину як незалежну державу. Серед них є Україна. -
США та Ізраїль припинили переговори з ХАМАС
США та Ізраїль припинили переговори щодо перемирʼя в секторі Газа та відкликали свої переговорні групи. Причиною називається відсутність “щирого бажання” з боку ХАМАСу досягти угоди. Про це у п’ятницю, 25 липня, пише АР.
“Хоча посередники доклали великих зусиль, ХАМАС, схоже, не координує свої дії та не діє добросовісно. Тепер ми розглядаємо альтернативні варіанти, щоб повернути заручників і створити більш стабільне середовище для жителів Гази”, – йдеться в заяві спецпосланця президента Дональда Трампа Стіва Віткоффа.
Раніше в четвер офіс прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу теж оголосив про відкликання ізраїльської делегації з переговорного процесу.
ХАМАС у відповідь заявив, що здивований “негативними висловлюваннями” американського спецпосланця.
“Ми прагнемо досягти угоди, яка припинить агресію та страждання нашого народу в Газі”, – йдеться в офіційному коментарі угруповання.
За більш як 21 місяць війни США не вдалося досягти прориву в перемовинах між Ізраїлем та ХАМАСом, попри погіршення гуманітарної ситуації в Газі. За словами Віткоффа, “прикро, що ХАМАС повівся так егоїстично”.
Проєкт угоди, яку обговорювали сторони, передбачав 60-денне припинення вогню. За цей час ХАМАС мав поступово звільнити 10 живих заручників і передати останки 18 загиблих в обмін на звільнення палестинських в’язнів. План також передбачав збільшення поставок гуманітарної допомоги й подальші переговори щодо тривалого припинення війни.
Однак сторони залишаються на протилежних позиціях: ХАМАС наполягає, що звільнить усіх заручників лише після повного виведення ізраїльських військ, тоді як Ізраїль відмовляється припинити бойові дії, доки ХАМАС не роззброїться і не залишить владу.
Раніше ЗМІ писали, що мирна угода стосовно сектора Гази може бути досягнута найближчими днями, бо Ізраїль більш не наполягає на збереженні контролю над кількома районами анклаву. -
Папа Лев XIV засудив удари Ізраїлю по Газі
Папа Римський Лев XIV засудив “варварський” метод війни в Газі та невибіркове застосування сили. Про це він сказав наприкінці молитви з прочанами у неділю, 20 липня, передає Vatican News.
“Я ще раз закликаю до негайного припинення варварства війни і до мирного розв’язання конфлікту”, – сказав Папа Лев.
Звертаючись до присутніх, він зауважив, що з Близького Сходу, зокрема з Гази, в ці дні надходять трагічні новини. Він висловив свій біль з приводу обстрілу католицької парафії в Газі, здійснений ізраїльською армією, поіменно згадавши загиблих та запевнивши в своїй близькості родичів й усю парафіяльну спільноту.
“Цей учинок, на жаль, додається до постійних військових атак проти цивільного населення та місць культу в Газі”, – сказав Святіший Отець, поновляючи свій заклик зупинити варварство війни.
Він також закликав міжнародну спільноту дотримуватися гуманітарного права і шанувати обов’язок захищати цивільне населення, а також заборону колективних покарань, невибіркового застосування сили і примусового переміщення населення. -
Президент Ірану зазнав поранення під час атаки Ізраїлю – ЗМІ
Президент Ірану Масуд Пезешкіан зазнав поранення внаслідок ізраїльського авіаудару під час засідання Ради національної безпеки Ірану 16 червня. Про це повідомило іранське агентство Fars.
Засідання відбулося через три дні після початку ірано-ізраїльської війни, у підземному приміщенні адміністративного комплексу в Тегерані.
Як стверджується, військово-повітряні сили ЦАХАЛу скинули щонайменше шість авіабомб на будівлю.
Після ізраїльського бомбардування у будівлі було відключено електропостачання, зруйновано виходи, що ускладнило евакуацію. Учасники зустрічі, зокрема президент Пезешкіан, були змушені вибиратися через аварійні виходи.
За інформацією Fars, кілька осіб, включно з главою держави, зазнали травмування ніг.
Окрім Пезешкіана, на цій зустрічі також були присутні спікер парламенту Мохаммад-Багер Галібаф, голова судової влади Голам Хоссейн Мохсені-Еджей та інші високопосадовці.
Під час 12-денної війни ЦАХАЛ ліквідував військове командування Ірану, включаючи КВІР, а також вчених-ядерників. -
Перемир’я у Газі відкладається – ЗМІ
Старт переговорів про припинення вогню у секторі Гази затримується через те, що Ізраїль і ХАМАС не можуть узгодити лінію відведення військ. Про це у суботу, 12 липня, повідомило Reuters.
За даними палестинського джерела агентства, ХАМАС відкинув запропоновані Ізраїлем карти виведення військ, які залишили б під ізраїльським контролем близько 40% території Гази, включаючи весь південний район міста Рафах і подальші території на півночі й сході Гази.
Тим часом, два ізраїльських джерела Reuters повідомили, що ХАМАС хоче, щоб Ізраїль відступив на лінії, які він займав під час попереднього перемир’я, перш ніж відновити свій наступ у березні. За словами співрозмовника, криза може бути вирішена за умови більш активного втручання США.
Також агентство зазначає, що ХАМАС вже давно вимагає угоди про припинення війни, перш ніж звільнити заручників, які залишилися; Ізраїль наполягає на тому, що припинить бойові дії тільки тоді, коли будуть звільнені всі заручники, а ХАМАС буде ліквідований. -
Нетаньягу висунув ультиматум ХАМАС
Ізраїль відновить бойові дії в Секторі Газа, якщо ХАМАС не буде знешкоджено протягом 60 днів. Про це у четвер, 10 липня, заявив прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу у своєму зверненні до нації.
За його словами, це умова для постійного припинення вогню, над яким Ізраїль працює спільно з США.
Нетаньягу зазначив, що зараз починається 60-денне припинення вогню, під час якого триватимуть переговори про завершення війни. Базовими вимогами Ізраїлю для цього є:- ХАМАС складає зброю
- Газа демілітаризована
- ХАМАС втрачає військові та управлінські повноваження
“Якщо протягом 60 днів ми не досягнемо цього, ми доб’ємося іншим шляхом – застосувавши армію”, – сказав Нетаньягу.
Він додав, що такі саме вимоги висунуті Ізраїлем щодо іранської ядерної загрози. -
Хусити атакували грецьке судно поблизу Ємену, є поранені
Щонайменше двоє членів екіпажу зазнали поранень, ще двоє вважаються зниклими після атаки поблизу берегів Ємену на вантажне судно, яким керує грецька компанія. Про це повідомляє Reuters у вівторок, 8 липня.
Інцидент стався за 50 морських миль на південний захід від порту Ходейда. Це вже друга атака на торгові судна в цьому регіоні з листопада 2024 року.
Судно Eternity C під прапором Ліберії, з екіпажем із 22 осіб (21 філіппінець і 1 росіянин), було атаковано за допомогою морських дронів і ручних гранатометів із моторних човнів, повідомили джерела. Хусити взяли на себе відповідальність за напад на грецький суховантаж.
За даними керуючої компанії Cosmoship Management, щонайменше двоє членів екіпажу серйозно поранені. За словами представника компанії, пошкодження містка судна призвели до проблем зі зв’язком.
Морські джерела безпеки повідомили, що судно, яке йшло без вантажу, зазнало сильних ушкоджень і має крен. Екіпажу наказали покинути судно, втім, рятувальні шлюпки були знищені.
Раніше єменське угруповання хуситів атакувало суховантаж у Червоному морі. Екіпаж корабля устиг евакуюватися після того, як судно отримало серйозні ушкодження внаслідок нападу – воно загорілося і почало тонути.
Хусити потопили балкер у Червоному морі -
Хусити атакували танкер у Червоному морі, є жертви
У водах Червоного моря зазнав атаки грецький суховантаж Eternity C під прапором Ліберії. Унаслідок нападу загинули двоє членів екіпажу, у понеділок, 7 липня, повідомляє Ekathimerini.
Судно перебувало за 50 морських миль від столиці Ємену, контрольованої хуситами, і прямувало до Джедди в Саудівській Аравії. За даними компанії Cosmoship, яка керує суховантажем, спочатку повідомлялося про серйозні поранення у двох членів екіпажу та зникнення ще двох. До того ж пошкодження містка судна призвели до проблем зі зв’язком.
Цей напад став другим подібним інцидентом у Червоному морі за останні дні після шестимісячного затишшя. Хусити з осені 2023 року почали атакувати комерційні та військові судна, звинувачуючи їх у підтримці Ізраїлю через його військову кампанію в Газі.
Ситуація загострилася після рішення Дональда Трампа збільшити військову присутність США в регіоні та активізувати удари по позиціях хуситів у Ємені. Проте в травні президент Штатів оголосив про припинення обстрілів після заяв хуситів, що вони більше не атакуватимуть судна в Червоному морі.
Раніше єменське угруповання хуситів атакувало суховантаж у Червоному морі. Екіпаж корабля устиг евакуюватися після того, як судно отримало серйозні ушкодження внаслідок нападу – воно загорілося і почало тонути. Хусити взяли на себе відповідальність за напад, пояснюючи це “підтримкою палестинців” у Газі.
-
Єменські хусити у відповідь запустили ракети по Ізраїлю
Єменські хусити в ніч на 7 липня запустили ракети в напрямку Ізраїлю у відповідь на нещодавню операцію ізраїльських сил оборони під назвою Чорний прапор. Про інцидент у понеділок, 7 липня, повідомила Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ), посилаючись на дані своєї прес-служби.
За даними військових, запуск ракет був зафіксований, і системи протиповітряної оборони активно працюють над нейтралізацією загрози. Одразу після інциденту в кількох районах Ізраїлю, включаючи Єрусалим, узбережжя Мертвого моря та Юдею, пролунали сирени ракетної тривоги. ЦАХАЛ закликав населення дотримуватися інструкцій, виданих Службою тилу.
Оновлена інформація від Армії оборони Ізраїлю станом на 4:20 свідчить про запуск з території Ємену не однієї, а двох ракет. Військові заявили, що були зроблені спроби їхнього перехоплення.
Нагадаємо, операція Чорний прапор, яку ізраїльські сили провели 7 червня в Ємені, включала авіаудари по портах і електростанціях, що, за словами ізраїльських представників, використовуються хуситами для здійснення терористичної діяльності. Це стало подальшим етапом ескалації конфлікту між сторонами.
Раніше єменське угруповання хуситів атакувало суховантаж у Червоному морі. Екіпаж корабля устиг евакуюватися після того, як судно отримало серйозні ушкодження внаслідок нападу – воно загорілося і почало тонути. Хусити взяли на себе відповідальність за напад, пояснюючи це “підтримкою палестинців” у Газі.