Європейський Союз працює над планом використання заморожених активів Росії для надання фінансової допомоги Україні в умовах війни. План передбачає створення репараційних кредитів, які забезпечать Україну ресурсами без необхідності повернення їх Росії. Заморожені кошти можуть бути перетворені на облігації, зберігаючи юридичні права Росії на них. Цей підхід також може бути розширений на інші країни G7. Фінансова допомога від міжнародних союзників буде залежати від потреб України. Україна прогнозує дефіцит бюджету на 2026 рік, тому допомога є важливою.
Позначка: Активи
-

В США пропонують регулярно передавати Україні заморожені російські активи
Група сенаторів у США представила законопроєкт, який передбачає передачу заморожених російських активів у США Україні кожні 90 днів. Цей законопроєкт, відомий як REPO 2.0, є продовженням Закону про відновлення економічного процвітання та можливостей для України. Ініціаторами законопроєкту є шість сенаторів різних політичних партій. Ця ініціатива спрямована на посилення економічного тиску на Росію та Путіна шляхом конфіскації та розподілу заморожених активів. У сенаторів відзначили, що сьогодні понад 300 мільярдів доларів російських активів залишаються замороженими у всьому світі.
-

Претендент на Моршинський завод мінвод поскаржився на саботаж з боку АРМА
Інвестиційно-консалтингова компанія Геологічна інвестиційна група заявила, що Національне агентство України з питань управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів, унеможливлює учасникам конкурсів отримати базову інформацію про активи, яка є необхідною для участі в конкурсах. Компанія намагалася отримати інформацію про фінансові показники та структуру активів, але отримала відмову з посиланням на “таємницю слідства”. Група стверджує, що без цієї інформації конкурс стає нечесним і непрозорим, а деякі учасники можуть мати неправомірну конкурентну перевагу. Також згадується, що активи Моршинського заводу мінеральних вод Оскар та групи компаній Юнігран перебувають під управлінням АРМА через порушення податкових законів та інші правопорушення.
-

Віткофф продав частку активів у своїй компанії за 120 млн доларів
Інвестор у нерухомість та спецпосланник президента США Дональда Трампа з миротворчих питань Стів Віткофф продав частку у своїй компанії з управління нерухомістю за 120 мільйонів доларів, щоб уникнути конфлікту інтересів. Віткофф працював над посередництвом у встановленні перемир’я між Ізраїлем та ХАМАС. Він також розкрив активи на суму понад 350 мільйонів доларів, які включають елітну нерухомість, різні фінансові активи та схожі інвестиції. Відомо, що він заробив 57,7 мільйона доларів від продажу токенів World Liberty Financial. Ще одним активом була компанія SpaceX Ілона Маска. Щоб уникнути конфлікту інтересів, Віткофф перерахував 77 організацій, в яких він мав посади, і розкрив борги на суму щонайменше 31 мільйон доларів.
-

У G7 обговорили санкції і мита для прихильників РФ
Країни G7 обговорюють нові санкції проти Росії і можливість замороження активів на користь України. Москва відповідає загрозами вжиття контрзаходів. Крім того, розглядаються нові торгові обмеження для держав, які підтримують Росію. Канада, яка очолює G7, визначає важливість допомоги Україні через заморожені активи. Російські посадовці називають ці дії “крадіжкою” і обіцяють відповідати. Євросоюз продовжив санкції проти Росії на шість місяців, а Японія оголосила про нові санкції проти російських підприємств і організацій з інших країн.
-

САП просить конфіскувати у головного санлікаря активи на понад 3 млн грн
Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до Вищого антикорупційного суду щодо визнання активів заступника міністра охорони здоров’я України необґрунтованими та їх конфіскації на користь держави на суму більше ніж 3,2 мільйона гривень. За даними прокуратури, посадовець придбав дві земельні ділянки та два будинки в Київській області, але їхнє походження не може бути поясненим законними доходами. Активи, які стали предметом справи, наразі арештовані, а суд повинен вирішити питання про їх конфіскацію на користь держави. Також у минулому був підтверджений законність конфіскації дорогого автомобіля, який використовував керівник міграційної служби Одещини, хоча його доходи не пояснювали таку покупку.
-

САП просить конфіскувати у головного санлікаря активи на понад три млн грн
Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до Вищого антикорупційного суду про конфіскацію активів заступника міністра охорони здоров’я на суму понад 3,2 мільйона гривень. Йдеться про земельні ділянки та житлові будинки, які, за даними прокуратури, були незаконно набуті. Позов стосується посадовця Ігора Кузіна, хоча його ім’я не було згадано прямо. Активи, що є предметом справи, вже арештовані, а суд має вирішити питання про їхнє вилучення на користь держави. Також нагадують про раніше підтверджену законність конфіскації дорогого автомобіля, який використовував керівник міграційної служби Одеської області.
-

В Гаазі почався заключний раунд перемов про компенсації для України
У Гаазі розпочався заключний етап переговорів щодо компенсаційного механізму для України. Представники 56 країн, Європейського Союзу та Ради Європи беруть участь у цих перемовах. Головна мета – змусити агресора відшкодувати збитки, завдані Україні під час конфлікту. Це важливий крок для справедливості та визнання права народів на перемогу сили права над правом сили. У Європейському Союзі також обговорюють схему збільшення прибутків від заморожених російських активів для компенсації Україні.
-

Нардеп приховав п’ять квартир та елітний позашляховик – САП
Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до ВАКС щодо необґрунтованих активів нардепа. Йдеться про 5 квартир, майнові права на квартиру та автомобіль Toyota Land Cruise, які в період 2021-2023 років набув чинний народний депутат України. Про це повідомляє САП.
Зазначається, що загальна вартість активів – понад 8,2 млн гривень.
З метою приховання факту набуття вказаного майна було вжито заходи до оформлення права власності на свого батька та співмешканку брата.
Аналізом майнового стану народного депутата, членів його сім’ї та родичів встановлено неможливість набути ці об’єкти за рахунок законних доходів. Зважаючи на це, прокурор САП звернувся до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. -

Чому Європа вагається щодо конфіскації активів Росії
Міністри закордонних справ країн ЄС обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України. До чого дійшли та як реагує РФ? Дискусії тривають
Міністри закордонних справ країн ЄС в Копенгагені обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України, – повідомила голова європейської дипломатії Кая Каллас. “Ми обговорили, як використовувати заморожені російські активи для оборонної допомоги та відновлення України”, – заявила вона.
За її словами, неможливо уявити, що… у разі припинення вогню або мирної угоди ці активи будуть повернуті Росії, якщо вона не заплатить за репарації. Вона також зазначила, що “ми не бачимо, щоб росіяни платили за завдану шкоду. Тому нам потрібна вихідна стратегія для використання активів, коли війна закінчиться”.
За результатами зустрічі, Каллас сказала, що “це була хороша дискусія, яка буде продовжена”.
При цьому, вона не стала заперечувати, що низка країн поки що проти використання цих активів. За її словами, Бельгія, інші справді вважають, що існують ризики.
Наразі, ці активи вже використовуються, і дозволили надати Україні підтримку на 50 млрд євро. Водночас це були відсотки від прибутків від активів, а не самі активи.
Україна, Польща, країни Балтії закликають ЄС конфіскувати самі російські активи. Проте є багато країн, які проти цієї ідеї. Серед них: Франція, Німеччина, Італія, Іспанія та Бельгія. Вони побоюються різних наслідків. Замість вилучення активів, вони пропонують, як і раніше використовувати прибутки від них для підтримки Києва.
Дискусії, які точаться в ЄС спрямовані на посилення тиску на Росію та зміцнення позицій України перед можливими мирними переговорами.
“Обговорення конфіскації безпосередньо пов’язане з нашим обговоренням бюджету – ми маємо справу з дефіцитом фінансування близько 60 млрд євро, якого бракує для підтримки України у довгостроковій перспективі”, – зазначив один із чиновників ЄС в коментар іEuractiv наумовах анонімності.
Своєю чергою Керлі Вескі, заступниця міністра закордонних справ Естоніївисловилась ще більш прямо. “Ми чуємо, що збирати гроші з національних бюджетів або бюджету ЄС стає складніше. Але в нас є ці активи, і логічне питання: як ми можемо і чому ми не використовуємо ці активи?”, -наголосила вона.
Загалом, зустріч підтвердила наявність глибоких розбіжностей у ЄС. Є широкий консенсус, що Росія не повинна отримати ці активи назад, але немає єдності щодо того, чи варто їх повністю конфісковувати та, чи існують для цього законні підстави. Що зупиняє ЄС
З правової точки зору, більшість країн ЄС наголошують на відсутності чіткого прецеденту для повного вилучення активів.
Конфіскація заморожених російських активів підірве фінансову стабільність та довіру до євро, Брюссель виступає проти їхнього вилучення, заявив Максим Прево, глава МЗС Бельгії. “Бельгія проти конфіскації цих активів. Чому? Ці активи надійно захищені міжнародним правом, і це означає, що їхня конфіскація викличе систематичну фінансову нестабільність і похитне довіру до євро”, – заявив він.
За його словами, позиція Бельгія така: ці російські активи мають залишатися замороженими, доки Росія не заплатить Україні.
Він наголосив, що конфіскація активів не варіант для Брюсселя, а зміна інвестиційної стратегії викличе зростання різних ризиків.
Крім юридичних та фінансових ризиків деякі країни побоюються, що конфіскація може призвести до відповідних заходів з боку Росії, таких як конфіскація західних активів, що залишилися у РФ, або ескалації конфлікту.
Також існує думка, що заморожені активи є важливим важелем впливу на Росію. Повна конфіскація може позбавити Захід цього інструменту, який можна було б використати під час майбутніх мирних переговорів. Альтернативний варіант
Серед варіантів, що розглядаються в ЄС, є не лише повна конфіскація чи використання поточних прибутків, а й пошук альтернативних шляхів для збільшення доходів від активів. Зокрема, пропонується передати активи до спеціального фонду (SPV) під управлінням Брюсселя, який підтримуватимуть кілька країн ЄС та держави, що не входять до Союзу. Це дозволило б здійснювати більш ризиковані інвестиції, які можуть принести вищу прибутковість для України. Такий фонд також міг би обійти правила одностайності, що унеможливило б вето з боку Угорщини, яка виступає проти використання активів РФ.
Очікується, що протягом двох місяців ЄК представить низку варіантів, підкріплених правовою оцінкою. Угорщина подала до суду на ЄС
Поки в ЄС обговорюють можливість використання активів РФ на потреби України, Угорщина в липні, подала в суд на ЄС за рішення про використання прибутків від них, вважаючи, що це порушує її право на неучасть у цьому процесі.
Угорщина оскаржує рішення Ради ЄС щодо передачі доходів від заморожених російських активів Україні через Європейський фонд миру (ЄФМ). Цей фонд компенсує країнам ЄС кошти, витрачені на допомогу Україні. Країни ЄС роблять внески у фонд, та Рада ЄС прийняла рішення надсилати у фонд доходи з заморожених російських активів.
Зокрема Угорщина вимагає у Суду ЄС скасувати рішення Ради ЄС від 21 травня 2024 р. щодо розподілу допоміжних заходів для військової підтримки ЗСУ, а саме надсилання доходів від російських активів до ЄФМ.
Також Угорщина вимагає визнати недійсним рішення ЄФМ від березня 2025 р. щодо використання доходів від російських активів на фінансування військової допомоги Україні. Реакція РФ на дії ЄС
Росія послідовно і надзвичайно різко реагує на будь-які ініціативи щодо використання її заморожених активів, погрожуючи “симетричною” і “болючою” відповіддю.
Водночас обсяг західних активів на її території менший за обсяг її заморожених активів на Заході.
Риторика Кремля посилюється з кожною новою заявою західних країн про передачу коштів Україні, навіть якщо мова йде лише про відсотки.
Російські офіційні особи називають будь-яку конфіскацію чи використання прибутків від активів “крадіжкою”, “пограбуванням” і “розбоєм”. Вони стверджують, що такі дії порушують міжнародне право та підривають основи світової фінансової системи.
Російська реакція на нещодавню неформальну зустріч міністрів закордонних справ ЄС у Копенгагені була досить передбачуваною. Замість прямих заяв, Росія висловила свою позицію через коментар Володимира Барбіна, посла РФ у Данії. “Данія повністю зруйнувала відносини з Росією і що ніяких сигналів про можливість перегляду такого курсу Копенгаген не подає”, – сказав він.
Російська сторона розглядає зустріч у Копенгагені як черговий прояв “антиросійських”настроїв. Барбін назвав ситуацію “тотальним неприйняттям нашої країни”, що відображає загальний наратив Кремля про “русофобію” Заходу.
Посол також підкреслив, що “мир, який би враховував і інтереси Росії, означає, що Україну надалі не можна буде використовувати як інструмент боротьби з нашою країною”. Це вказує на те, що Росія пов’язує питання заморожених активів з політичним врегулюванням і не готова йти на поступки без повного врахування своїх вимог.
Попри те, що в Копенгагені не було прийнято остаточних рішень щодо повної конфіскації активів, сам факт обговорення цих питань викликає різку критику з боку Кремля. Це підтверджує, що для РФ питання заморожених активів є надзвичайно чутливим і Москва вважає їх важливим важелем у політичній боротьбі.
Вікторія Хаджирадєва
