Окружний суд Гааги зняв арешт з активів Газпрому у двох нідерландських компаніях – Wintershall Noordzee та Gazprom International Projects B.V. Про це інформують росЗМІ у вівторок, 22 липня.
Арешт було накладено в межах позовів українських компаній, котрі намагаються стягнути компенсацію за активи, втрачені після початку повномасштабного вторгнення Росії.
Спершу суд погодився з арештом, однак зрештою визнав, що на компанію поширюється державний імунітет РФ.
У березні 2024 року Газпром намагався продати свої активи у Північному морі. На аукціон були виставлені 50% у Wintershall Noordzee та 100% у Gazprom International UK Limited, яка володіє частками в консорціумах з розробки родовищ Сілліманіт та Вінгейт. Початкова ціна пакету становила 344 млнєвро.
Позначка: Активи
-
Суд у Гаазі скасував арешт активів Газпрому
-
Апеляція ВАКС конфіскувала квартиру посадовця Нацполіції
Апеляційна палата ВАКС конфіскувала у заступника начальника департаменту кримінального аналізу Національної поліції Дениса Цвєткова квартиру в Києві вартістю 2,4 млн грн, визнавши її необґрунтованим активом. Про це повідомляє пресслужба САП у п’ятницю, 18 липня.
“18 липня Апеляційна палата ВАКС задовольнила апеляційну скаргу прокурора САП на рішення ВАКС від 31.03.2025 та ухвалила нове рішення, яким визнала необґрунтованими активи на суму 2,4 млн грн, що належать службовцю центрального апарату Національної поліції Денису Цвєткову”, – зазначили у повідомленні.
Мова про квартиру у Києві площею 82,5 кв. м.
Рішення Апеляційної палати ВАКС набирає законної сили з моменту проголошення. -
В управління АРМА передали $35 млн активів екснардепа Макеєнка
Офіс генерального прокурора забезпечив у суді арешт грошових коштів та цінних паперів на понад $35 млн колишнього народного депутата у межах розслідування ухилення від сплати податків у великому розмірі. Про це інформує Офіс генпрокурора у п’ятницю, 18 липня.
Суд щадовольнив клопотання про передачу в управління Національному агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА) грошових коштів та цінних паперів у загальній сумі понад 35 млн доларів, що еквівалентно 1,5 млрд грн, які раніше перебували на рахунках у люксембурзькому банку та у межах кримінального провадження були передані до Бюро з управління активами Великого Герцогства Люксембург.
Безпосереднім власником цих коштів є колишній народний депутат І, ІІІ – VII скликань, який також був головою Київської міської державної адміністрації, та низка підконтрольних йому офшорних компаній.
Попри те, що правоохоронці не називають імені екснардепа, ЗМІ інформують, що мова про Володимира Макеєнка.
Так, будучи резидентом України, він вів прихований бізнес за кордоном, зокрема контролював низку офшорних компаній (зокрема зареєстрованих у Республіці Панама, Ґонконґу, Республіці Кіпр, Британських Віргінських островах), які щорічно приносили йому дохід. Однак, обов’язкових податкових платежів до держбюджету народний обранець не здійснював.
Відповідні активи арештували у межах кримінального провадження за ознаками ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі.
Нині вживаються подальші заходи для відшкодування державі збитків, завданих внаслідок вчинених кримінальних правопорушень.
Раніше АРМА прийняло в управління масштабний комплекс арештованих активів депутата міської ради. -
Активи РФ: ЄС має варіант оплати зброї для України
Міністри закордонних справ Європейського Союзу обговорюють можливість використання заморожених активів Росії для оплати американських поставок зброї Україні. Зустріч представників країн ЄС у Брюсселі була присвячена обговоренню закупівлі озброєнь у США та способів її реалізації. Планується використання НАТО для координації передачі зброї. Офіційні особи наголошують на необхідності максимальної прозорості у цьому процесі, але є побоювання, що Росія може сприйняти це як провокацію. Пропонується створення єдиної фінансової бази для закупівлі озброєння за участю країн ЄС та Канади. Польща висловила пропозицію використати прибутки від заморожених російських активів для покриття витрат. Данія, Нідерланди та Швеція також приєдналися до ініціативи підтримки України у закупівлі оборонного озброєння.
-
Мерц сказав, як РФ може розморозити активи
Умовою розблокування російських активів за кордоном, заморожених через агресію проти України, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц назвав виплату репарацій у розмірі 500 мільярдів євро. Про це він у четвер, 10 липня, заявив на конференції з відновлення України у Римі.
Мерц наголосив на необхідності компенсації Україні матеріальних збитків, завданих війною. Він заявив, що матеріальні втрати, яких зазнала Україна через повномасштабну агресію Росії, складають близько 500 мільярдів євро. Ця сума повинна бути виплачена Москвою у вигляді репарацій. Поки ця сума не буде компенсована, доступ до заморожених активів для російської сторони залишатиметься закритим.
Наразі активи російського центрального банку на суму понад 300 мільярдів євро заблоковані в Європі та інших західних країнах. У той же час механізми використання цих коштів для відновлення України все ще є предметом дискусій. Зокрема, було запропоновано направлення доходів від управління активами на підтримку України, але юридична можливість їх повної конфіскації залишається складним питанням.
Мерц акцентував увагу на чіткій позиції Німеччини – без виплати репарацій Росія не повинна отримувати доступ до своїх активів. Це питання, ймовірно, стане важливим елементом обговорень серед країн “Великої сімки” та Євросоюзу в майбутньому.
Раніше стало відомо, що відбудова та модернізація України коштуватиме $1 трлн на період у 14 років. Український уряд запропонував створити два фонди і шляхи їх наповнення.
Також повідомлялося, що на конференції канцлер Німеччини наголосив на непохитній підтримці Німеччиною України та звернувся до світових лідерів, зокрема США і Росії.
-
Ощадбанк виграв апеляцію щодо компенсації Росією $1,5 млрд збитків
Апеляційний суд у Парижі підтвердив рішення від 2018 року, за яким Росія повинна компенсувати $1,5 мільярда доларів українському державному банку Ощадбанку через збитки, спричинені анексією Криму. Додатково, суд вирішив, що Росія повинна сплатити ще EUR300 тис. на судові витрати. Голова Ощадбанку Сергій Наумов наголосив, що це рішення – частина стратегії банку з компенсації збитків від агресії. У банку впевнені, що Росія буде змушена сплатити не лише компенсацію, але й відсотки. Банк також збирає докази для стягнення компенсації за нові збитки, що виникли внаслідок вторгнення, яке почалося у 2022 році.
-
Путін назвав “корисною” конфіскацію активів Росії
Глава Росії Володимир Путін заявив, що вилучення західними країнами російських золотовалютних резервів, мовляв, прискорить регіоналізацію платіжних систем і матиме позитивний ефект для глобальної економіки. Його цитують росЗМІ.
“Постійно говорять про те, що збираються наші гроші вкрасти. Але щойно це станеться, рух у бік регіоналізації платіжних систем прискориться і набуде, без жодних сумнівів, незворотного характеру. А це загалом корисно для світової економіки. Можливо, за це й варто заплатити”, – сказав Путін.
Він також заявив, що з юридичного погляду правильніше називати такі дії не “крадіжкою”, а “грабунком”.
“Базова освіта у мене юридична. Крадіжка – це таємне викрадення майна. А тут усе відбувається відкрито, отже, це грабіж”, – вважає господар Кремля.
За його словами, Росія продовжить розвивати власні інструменти для міжнародних фінансових розрахунків.
Окремо Путін акцентував на обмеженості співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, зокрема Світовим банком, звинувативши у “політичній заангажованості”. Він наголосив, що Москва послідовно знижує залежність від західних економічних структур.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року країни Заходу запровадили санкції проти Центрального банку РФ і Фонду національного добробуту, заморозивши активи, розміщені у державах G7. Станом на початок 2022 року, за даними Центробанку РФ, міжнародні резерви Росії становили: $207 млрд у євро, $67 млрд у доларах США, $37 млрд у британських фунтах і ще $64 млрд в інших валютах, зокрема японській ієні, канадському та австралійському доларах.
У 2024 році країни G7 погодили механізм використання прибутків від заморожених активів РФ для підтримки України: ці кошти спрямують на погашення кредиту для Києва на суму близько $50 млрд.
У березні 2025 року група сенаторів США з обох партій закликала адміністрацію президента Дональда Трампа вжити рішучіших заходів. Вони запропонували не обмежуватися лише прибутками, а передати Україні всю заморожену суму – понад $300 млрд – та переконати союзників у G7 зробити так само.
Раніше повідомляли, що Росія у межах угоди з США може віддати 300 млрд доларів заморожених активів на відновлення України. -
Італія заморозила активи російських олігархів на $2,6 млрд
Італія заблокувала активи російських олігархів на суму близько 2,3 мільярда євро після вторгнення Росії в Україну. Серед заморожених активів – банківські рахунки, вілли, яхти та автомобілі. Загалом, станом на кінець червня 2023 року, вартість заблокованих російських активів становила 2,5 мільярда доларів. Також Італія затримала активи іранської компанії через підтримку Іраном війни Росії проти України. Уряд країни несе витрати на утримання заморожених активів, а до лютого 2024 року витрати становили 31,7 млн євро. Країни ЄС можуть конфіскувати активи або повернути їхнім власникам, якщо вони компенсують витрати на утримання.
-
ЄС посилить допомогу Україні коштом РФ – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків. -
ЄС інвестує заморожені російські 200 млрд євро – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків.