Глава Росії Володимир Путін заявив, що вилучення західними країнами російських золотовалютних резервів, мовляв, прискорить регіоналізацію платіжних систем і матиме позитивний ефект для глобальної економіки. Його цитують росЗМІ.
“Постійно говорять про те, що збираються наші гроші вкрасти. Але щойно це станеться, рух у бік регіоналізації платіжних систем прискориться і набуде, без жодних сумнівів, незворотного характеру. А це загалом корисно для світової економіки. Можливо, за це й варто заплатити”, – сказав Путін.
Він також заявив, що з юридичного погляду правильніше називати такі дії не “крадіжкою”, а “грабунком”.
“Базова освіта у мене юридична. Крадіжка – це таємне викрадення майна. А тут усе відбувається відкрито, отже, це грабіж”, – вважає господар Кремля.
За його словами, Росія продовжить розвивати власні інструменти для міжнародних фінансових розрахунків.
Окремо Путін акцентував на обмеженості співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, зокрема Світовим банком, звинувативши у “політичній заангажованості”. Він наголосив, що Москва послідовно знижує залежність від західних економічних структур.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року країни Заходу запровадили санкції проти Центрального банку РФ і Фонду національного добробуту, заморозивши активи, розміщені у державах G7. Станом на початок 2022 року, за даними Центробанку РФ, міжнародні резерви Росії становили: $207 млрд у євро, $67 млрд у доларах США, $37 млрд у британських фунтах і ще $64 млрд в інших валютах, зокрема японській ієні, канадському та австралійському доларах.
У 2024 році країни G7 погодили механізм використання прибутків від заморожених активів РФ для підтримки України: ці кошти спрямують на погашення кредиту для Києва на суму близько $50 млрд.
У березні 2025 року група сенаторів США з обох партій закликала адміністрацію президента Дональда Трампа вжити рішучіших заходів. Вони запропонували не обмежуватися лише прибутками, а передати Україні всю заморожену суму – понад $300 млрд – та переконати союзників у G7 зробити так само.
Раніше повідомляли, що Росія у межах угоди з США може віддати 300 млрд доларів заморожених активів на відновлення України.
Позначка: Активи
-
Путін назвав “корисною” конфіскацію активів Росії
-
Італія заморозила активи російських олігархів на $2,6 млрд
Італія заблокувала активи російських олігархів на суму близько 2,3 мільярда євро після вторгнення Росії в Україну. Серед заморожених активів – банківські рахунки, вілли, яхти та автомобілі. Загалом, станом на кінець червня 2023 року, вартість заблокованих російських активів становила 2,5 мільярда доларів. Також Італія затримала активи іранської компанії через підтримку Іраном війни Росії проти України. Уряд країни несе витрати на утримання заморожених активів, а до лютого 2024 року витрати становили 31,7 млн євро. Країни ЄС можуть конфіскувати активи або повернути їхнім власникам, якщо вони компенсують витрати на утримання.
-
ЄС посилить допомогу Україні коштом РФ – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків. -
ЄС інвестує заморожені російські 200 млрд євро – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків. -
У колишнього головного податківця Чернігівщини виявили мільйонні активи
Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до Вищого антикорупційного суду щодо визнання необґрунтованими активів колишнього начальника Державної податкової служби у Чернігівській області на суму понад 8,4 млн грн. Встановлено, що посадовець та його родичі набули автомобіль, квартиру та паркомісця в Києві на зазначену суму, хоча їхні доходи не пояснюють такі витрати. Наразі суд наклав арешт на це майно, а прокурор вимагає стягнути ці активи у дохід держави через сумніви у їхньому походженні.
-
У колишньої головної податківиці Чернігівщини виявили мільйонні активи
Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до Вищого антикорупційного суду щодо визнання необґрунтованими активів колишньої начальниці Державної податкової служби у Чернігівській області на суму понад 8,4 млн гривень. Виявлено, що посадовиця та її родичі придбали автомобіль, квартиру та паркомісця в Києві, але їхні доходи не відповідають вартості цих активів. Прокурор також звернувся до суду про стягнення цих активів у дохід держави та накладення арешту на майно.
-
У Молдові заморозили бізнес-активи соратників Шора
Державна податкова служба Молдови заморозила активи низки осіб, пов’язаних з олігархом-утікачем Іланом Шором, колишнім лідером Демпартії Володимиром Плахотнюком і бізнесменом В’ячеславом Платоном, затриманого у Великій Британії на запит Кишинева. Про це повідомляє NewsMaker у п’ятницю, 6 червня.
Заходи ухвалили в межах імплементації обмежувальних санкцій ЄС.
Зокрема, заморожено частку Плахотнюка в компанії General Media Group, а також частку Платона в ТОВ Luminare.
До списку осіб, чиї активи були заморожені, потрапили такж Аріна Коршикова та Думітру Кітороаге, наближені Шора.
У колишньої кандидатки на посаду мера Бєльців Коршикової заблокували частку у модельному агентстві Elit-Centru та у ТОВ Diafan.
Кітороаге, адміністратору телеканалів TV6 і Orhei TV, які раніше позбавили ліцензії за дезінформацію, заблокували його частки в ТОВ Media Resurse та фермерському господарстві “Кітороаге Думітру Думітру”.
Раніше ДПС уже блокувала активи Євгенії Гуцул і ще чотирьох осіб, пов’язаних із Шором. -
Затвердили умови приватизації конфіскованого заводу побутової хімії
Кабінет Міністрів ухвалив рішення щодо продажу підприємства Вінницяпобутхім, яке було конфісковано у російської компанії та перейшло у державну власність. Стартова ціна на аукціоні складе 301,4 млн грн. Новий власник має дотримуватись умов, серед яких збереження основних видів діяльності, погашення боргів, дотримання трудових прав працівників та вимог екологічного законодавства. Підприємство раніше належало російській компанії та виробляло різноманітні товари для дому та дитячу косметику. Активи були арештовані, а пізніше передані управлінню Агентству з управління активами за рішенням Вищого антикорупційного суду.
-
У Ліхтенштейні заморозили російські активи через санкції США – ЗМІ
Ліхтенштейн вивчає посилення контролю над десятками пов’язаних з Росією трастів, покинутих їхніми менеджерами під тиском Вашингтона. Про це інформує Reuters з посиланням на свої джерела у п’ятницю, 30 березня.
Країна, одна з найменших і найзаможніших у світі, є домом для тисяч низькоподаткових трастів, сотні з яких мають зв’язки з громадянами Росії, повідомили два співрозмовники агентства. Це ставить Ліхтенштейн у центр уваги заходів Заходу щодо санкціонування Москви.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Міністерство фінансів США запровадило санкції проти кількох осіб і трастів в Ліхтенштейні, котрі були пов’язані з російськими олігархами, зокрема Володимиром Потаніним та давнім союзником глави РФ Володимира Путіна Геннадієм Тимченком.
Після введення санкцій інші керівники трастів, побоюючись схожих обмежень, масово подали у відставку з сотень трастів, пов’язаних із Росією, що, за словами кількох обізнаних осіб, оголило значно ширшу проблему російських статків у цій маленькій країні з населенням близько 40 тисяч осіб.
Цей інцидент у спокійному альпійському князівстві, яким править родина мільярдерів, демонструє, наскільки глибокими та непрозорими залишаються ділові зв’язки Росії з Європою понад три роки після початку повномасштабної війни.
Це стало ударом по іміджу мікродержави, яка тривалий час намагалася позбутися репутації безпечного притулку для іноземного капіталу.
Масова відставка директорів поставила десятки трастів у підвішений стан, фактично заморозивши великі обсяги російських активів. Трасти слугують ключовими елементами для управління статками, зокрема яхтами та нерухомістю, розташованими по всьому світу. Їхня блокада робить ці активи недосяжними – це ще один важіль тиску на Росію.
Reuters поспілкувався з кількома особами, які безпосередньо знайомі із ситуацією. Вони просили не називати їх, з огляду на чутливість питання. За їхніми словами, тиск Вашингтона змусив десятки директорів залишити трасти з російськими зв’язками, а уряд Ліхтенштейну наразі шукає шляхи вирішення кризи.
Новий уряд Ліхтенштейну намагається врегулювати ситуацію, що свідчить про збереження тиску з боку США щодо дотримання санкцій, попри нібито сигнали з боку президента Дональда Трампа про можливе їх пом’якшення.
Один зі співрозмовників також зазначив, що Ліхтенштейн вважає своє ставлення до санкцій частиною дипломатичних зусиль, спрямованих на зниження нових мит, запроваджених США на експорт із князівства.
За словами представника уряду Ліхтенштейну, масові звільнення торкнулися 475 трастів, однак не всі вони були пов’язані з росіянами чи підсанкційними особами. Міністерство юстиції країни працює над призначенням нових керівників у 350 трастів, 40 трастів ліквідовуються, ще у 85 випадках спроби призначити ліквідатора були безуспішними.
Ця ситуація завдала удару по індустрії трастів – ключовому елементу фінансового сектору Ліхтенштейну, обсяг якого становить приблизно 770 мільярдів швейцарських франків (930 мільярдів доларів) і є опорою економіки.
Місцеві банки також зазнали впливу, зазначив урядовець, однак не уточнив подробиць. Банки особливо вразливі, оскільки США можуть відрізати їм доступ до долара, що спричинило б ширшу кризу.
Цей випадок вважається найсерйознішою кризою в Ліхтенштейні з 2008 року, коли витік даних з банку LGT, що належить князівській родині, виявив масштабне ухилення від податків.
Зараз уряд розглядає варіанти централізованого управління покинутими трастами та посилення нагляду за ними.
Представник уряду Ліхтенштейну також повідомив, що влада підтримує контакт із міжнародними партнерами та не допустить передачі активів підсанкційним особам.
Колись Ліхтенштейн мав близько 80 тисяч податкових трастів, тепер їх залишилось приблизно 20 тисяч. Це приблизно по одному трасту на двох жителів. -
НАЗК виявило порушення в деклараціях ТЦК на 36,8 млн
Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повні перевірки 18 із 23 декларацій посадовців Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. У результаті виявлено ознаки недостовірних відомостей на понад 28,5 млн грн, незаконного збагачення – на 5,6 млн грн, а також необґрунтованих активів – на 2,6 млн грн.Про це повідомляє пресслужба НАЗК у вівторок, 27 травня.
Зокрема, у декларації начальника Дніпропетровського обласного ТЦК та СП за 2022 рік виявили ознаки незаконного збагачення. Протягом періоду з серпня 2021 до липня 2023 року близькі особи посадовця набули активи на понад 8,8 млн грн, джерела походження яких не підтверджено. Серед них – дві квартири в Дніпрі, автомобілі Volkswagen Passat та Ford Ranger, а також 65 тис. доларів США, подаровані дружині її батьком, чий дохід не дозволяв таких витрат.
Крім того, посадовець не задекларував шість об’єктів нерухомості, які йому належать, ще два – якими користувався, два автомобілі, а також доходи, отримані ним і дружиною.
На підставі цих матеріалів Нацполіція відкрила кримінальне провадження за статтями 366-2 (декларування недостовірної інформації) та 368-5 (незаконне збагачення) ККУ. Провадження завершено, справу передано до суду.
У декларації офіцера відділу рекрутингу Одеського ТЦК за 2022 рік виявили недостовірні дані на понад 3,8 млн грн. Він не задекларував земельну ділянку, квартиру, якою користувався, та дві квартири, що належать доньці. Також вказав недостовірну інформацію про вартість власної нерухомості, транспортних засобів та не зазначив корпоративні права. НАЗК направило обґрунтований висновок до Нацполіції, відкрито кримінальне провадження.
Також ДБР розслідує справу щодо командира охоронного підрозділу Богодухівського ТЦК (Харківщина), який не вказав у деклараціях за 2022-2023 роки дані на понад 4,6 млн грн: дві земельні ділянки, квартиру, доходи та грошові активи.
Іще одну справу відкрили проти посадовця Дубенського ТЦК на Рівненщині: у декларації за 2023 рік посадовець не зазначив житловий будинок і земельну ділянку, які він використовував із сім’єю.
Крім того, постановою Ленінського райсуду Харкова накладено штраф у 17 тис. грн на командира відділення Харківського обласного ТЦК. Він не задекларував дві земельні ділянки, вказав недостовірну вартість авто та доходу. Загальна сума порушень становила 645 тис. грн.