СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Активи

  • Лукойл домовився про продаж міжнародних активів

    Лукойл домовився про продаж міжнародних активів

    Російська нафтова компанія Лукойл, яка потрапила під санкції США, знайшла покупця на свої закордонні активи. Ним став американський інвестиційний фонд Carlyle. Про це повідомила пресслужба компанії у четвер, 29 січня. Зазначається, що сторони уклали угоду щодо “дочки” Лукойлу LUKOIL International GmbH. Угода не торкається активів у Казахстані – вони залишаться у власності групи та продовжать діяльність за поточною ліцензією.
    “Угода не є ексклюзивною для компанії і залежить від виконання низки відкладних умов”, – заявили в Лукойлі.
    Угоду має схвалити Управління контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC). Лукойл також продовжує переговори з іншими потенційними покупцями.

    Carlyle – один із найбільших приватних фондів прямих інвестицій США. Він управляє активами на суму 474 млрд доларів. Директором зі стратегії в енергетичному секторі є Джефф Керрі, який довгі роки був директором з аналізу сировинних ринків у Goldman Sachs.

    Лукойл видобуває близько 2% світової нафти, їх 0,5% посідає зарубіжні активи. Компанія володіє трьома нафтопереробними заводами в Європі, частками у родовищах у Гані, Єгипті, Іраку, Казахстані, Нігерії, Мексиці та Узбекистані, а також сотнями автозаправних станцій у всьому світі, включаючи США. У 2024 році вартість її міжнародних активів оцінювалася в 22 млрд доларів.

    Нагадаємо, США ввели санкції проти Лукойлу у жовтня 2025 року. Після цього компанія розпочала пошук покупця на закордонні активи. Спочатку вона хотіла продати їх швейцарському нафтотрейдеру Gunvor, але США заблокували угоду.

  • В ЄС сваряться через фінансову допомогу Україні

    В ЄС сваряться через фінансову допомогу Україні

    У Європейському Союзі триває активне обговорення нового механізму розподілу фінансової допомоги Україні, який може змінити внутрішні баланси впливу в Союзі. Як повідомляє Euractiv, нова ініціатива Німеччини пропонує переглянути підхід до розподілу коштів.

    Берлін виступив із пропозицією прив’язати витрати за майбутньою позикою у 90 мільярдів євро до рівня двосторонньої допомоги, що вже була надана Україні країнами-членами ЄС. Джерела серед дипломатів зазначили, що держави, які зробили найбільший внесок, можуть отримати переваги при поділі фінансового навантаження.

    Цей підхід може суттєво зміцнити позиції Німеччини, яка є найбільшим донором України з початку повномасштабного російського вторгнення. Однак така ініціатива ризикує спровокувати невдоволення країн, які надали меншу підтримку, зокрема Італії та Франції.

    Як зазначає видання, лідерам ЄС у грудні не вдалося домовитися щодо використання заморожених активів Росії для фінансування потреб України. Альтернативою стало рішення виділити Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на період до 2027 року під гарантії бюджету ЄС. Згідно з планом, 60 мільярдів піде на військову підтримку, а ще 30 мільярдів – на покриття бюджетного дефіциту, хоча вже навесні може виникнути ризик нестачі коштів.

    Дані Кільського інституту свідчать про значну диспропорцію у рівнях підтримки: Німеччина надала близько 25 мільярдів євро, Франція – 7,5 мільярда, а Італія – 2,7 мільярда євро. Один із європейських дипломатів припустив, що зміни правил фінансування могли б підштовхнути країни до активнішої участі у підтримці України, що відповідає загальним інтересам союзу. Продовження обговорень цього питання заплановано на зустрічі послів ЄС у Брюсселі.

    Нагадаємо, що Європейський парламент раніше схвалив застосування механізму посиленого співробітництва для запуску кредиту розміром у 90 мільярдів євро на підтримку України. Це дозволить Євросоюзу діяти без потреби одностайного погодження всіх країн-членів, використовуючи спрощену процедуру прийняття рішень.

    Раніше повідомлялося, що у грудні 2025 року ЄС прийняв рішення надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро, але без використання заморожених російських активів.

  • Сибіга оцінив готовність угоди про спецтрибунал для РФ

    Сибіга оцінив готовність угоди про спецтрибунал для РФ

    Угода щодо створення спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України майже завершена, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга в інтерв’ю Європейській правді.

    “Нам потрібна так звана імплементаційна угода щодо створення спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ. Угода практично готова, її треба схвалити на Раді міністрів країн Ради Європи”, – сказав Андрій Сибіга.

    Міністр зауважив, що залишаються певні практичні питання, які ще обговорюються, аби трибунал почав діяти.

    “Там триває дискусія щодо практичних деталей – сума внесків, кількість країн, які повинні ратифікувати, щоб ця конструкція набула чинності”, – зазначив міністр.

    Також серед ключових завдань Україна бачить організацію діяльності майбутнього трибуналу на території Нідерландів.

    Питання заморожених активів РФ Сибіга назвав невід’ємною складовою зусиль щодо притягнення Росії до відповідальності.

    “Окреме завдання – по заморожених активах РФ, які до речі, не знімаються з порядку денного. І це – частина інфраструктури притягнення агресора до відповідальності”, – наголосив глава МЗС.

    Крім того, міністр підкреслив важливість роботи над компенсаційною комісією для присудження репарацій жертвам російської агресії та зазначив необхідність конкретних кроків у вигляді перших фінансових внесків. На його переконання, це допоможе забезпечити реальність механізму та підкреслити неминучість покарання.

    “Неможливість уникнення відповідальності російським агресором, притягнення агресора до відповідальності, у тому числі компенсація шкоди, завданої Україні, нашим громадянам і юридичним особам – це невіддільна, обов’язкова складова майбутнього миру”, – резюмував міністр.

    Нагадаємо, що Європейський Союз вже виділив 10 мільйонів євро на підтримку нового спеціального трибуналу для розслідування ролі керівництва Росії у війні проти України.

    Раніше повідомлялося, що Москва назвала спецтрибунал проти РФ “нікчемним”, а його підтримку – “ворожим демаршем”.

  • Підтверджено стягнення активів ексголови райради на понад 5,6 млн

    Підтверджено стягнення активів ексголови райради на понад 5,6 млн

    ВАКС підтвердив стягнення в дохід держави активів колишнього голови районної ради Рівненської області на понад 5,6 млн грн. Про це повідомляє пресслужба ДБР у понеділок, 19 січня.
    “Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила в силі рішення суду першої інстанції щодо стягнення в дохід держави необґрунтованих активів колишнього голови однієї з районних рад Рівненської області на суму понад 5,6 млн грн”, – мовиться у повідомленні.
    Раніше Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до ВАКС з позовом про визнання цих активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.
    Посадовець набув у власність п’ять земельних ділянок – загальною площею 4 га землі у Київській області, не маючи законних доходів або заощаджень, які могли б пояснити таке придбання.
    Для забезпечення позову суд наклав арешт на зазначені об’єкти нерухомості.

  • ВАКС стягнув з ексголови райради Рівненщини активи на 5,6 млн

    ВАКС стягнув з ексголови райради Рівненщини активи на 5,6 млн

    ВАКС підтвердив стягнення в дохід держави активів колишнього голови районної ради Рівненської області на понад 5,6 млн грн. Про це повідомляє пресслужба ДБР у понеділок, 19 січня.
    “Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила в силі рішення суду першої інстанції щодо стягнення в дохід держави необґрунтованих активів колишнього голови однієї з районних рад Рівненської області на суму понад 5,6 млн грн”, – мовиться у повідомленні.
    Раніше Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до ВАКС з позовом про визнання цих активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.
    Посадовець набув у власність п’ять земельних ділянок – загальною площею 4 га землі у Київській області, не маючи законних доходів або заощаджень, які могли б пояснити таке придбання.
    Для забезпечення позову суд наклав арешт на зазначені об’єкти нерухомості.

  • САП вимагає конфіскувати активи ексначальника Кременчуцького РТЦК

    САП вимагає конфіскувати активи ексначальника Кременчуцького РТЦК

    Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заявив позов до Вищого антикорупційного суду про визнання необґрунтованими активів, які набув колишній начальник Кременчуцького РТЦК та СП. Про це інформує пресслужба САП у понеділок, 19 січня.
    Загальна вартість активів сягає понад 4 млн гривень.
    Мовиться про:

  • квартиру в клубному будинку в місті Кременчуці;
  • автомобіль TOYOTA LAND CRUISER PRADO;
  • вартість автомобіля TOYOTA RAV-4 та дохід від його відчуження;
  • частину готівкових накопичень.

    • Проаналізувавши майновий стан ексначальника РТЦК та СП, членів його сім’ї та родичів, НАЗК дійшло висновку про неможливість набуття зазначених активів коштом законних доходів протягом 2022-2024 років.
    Тож, прокурор САП звернувся до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
    Про хід та результати розгляду цивільної справи у пресслужбі пообіцяли повідомити додатково.

  • США зафіксували масовий вивід коштів іранською владою

    США зафіксували масовий вивід коштів іранською владою

    Верхівка іранського режиму вирішила таємно виводити мільйони доларів з країни через масові протести. Міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив, що іранське керівництво контрабандою виводить кошти за кордон, а Вашингтон намагається перекрити джерела фінансування режиму. Напередодні видання The Times повідомило, що верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї розробив план евакуації, якщо ситуація стане небезпечною, включаючи втечу до Москви. Протести в Ірані розпочалися через погіршення економічної ситуації, але комунікаційні обмеження ускладнюють збір інформації про протести. На даний момент затримали уже більше 10 тисяч людей. Іран звинувачує США та Ізраїль у спровокуванні заворушень, але виражає готовність до діалогу з Вашингтоном. Трамп готовий втручатися у разі насильства проти мирних протестувальників, що відповів на звинувачення Ірану у погрозах спікер парламенту Ірану.

  • Суд конфіскував мільйонне майно родини ексочільника екоінспекції

    Суд конфіскував мільйонне майно родини ексочільника екоінспекції

    Вищий антикорупційний суд вирішив, що активи, оформлені на родичів колишнього начальника Державної екологічної інспекції Карпатського округу, є необґрунтованими, і вирішив стягнути їх у дохід держави. Суд прийняв це рішення після того, як прокурори та співробітники Державного бюро розслідувань надали матеріали про невідповідність вартості майна законним доходам посадовця та його оточення. Загальна вартість цих активів становить понад 20 мільйонів гривень, включаючи квартири, автомобілі та інше майно. Суд також встановив, що колишній начальник екологічної інспекції набував це майно під час перебування на посаді, хоча не мав законних фінансових можливостей для таких придбань. Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів. Вже раніше Вищий антикорупційний суд прийняв рішення стягнути в дохід держави літаки та право на вимоги за кредитом у іншому судовому позові.

  • Ексдепутат з Харківщини приховав майно на понад 31,5 млн

    Ексдепутат з Харківщини приховав майно на понад 31,5 млн

    Правоохоронці повідомили про підозру колишньому депутату Харківської районної ради, який, не задекларував активи та зобов’язання на понад 31,5 млн гривень. Про це повідомляє обласна прокуратура у п’ятницю, 9 січня.
    На момент подання щорічної декларації за 2023 рік підозрюваний обіймав посаду депутата Харківської районної ради VIII скликання. Усупереч законодавчим вимогам, він не відобразив у декларації інформацію на більше ніж 31,5 млн гривень.
    Зокрема, не зазначено автомобіль Porsche Cayenne, який він придбав за 1,3 млн грн та згодом продав за 1,4 млн гривень. Також не вказані грошові активи – залишки коштів на рахунках у кількох банках, загальна сума яких на кінець звітного періоду перевищувала 173 тис. Гривень.
    Окрім того, депутат “забув” внести дані про позику від фізичної особи у 700 тис. євро. Також декларант не вказав доходи у вигляді процентів від банку.
    Правоохоронці викрили його в Одесі, де він нині тимчасово проживає. Йому оголосили підозру у внесенні завідомо недостовірних відомостей до декларації за ч. 2 ст. 366‑2 КК України.

  • Лондон передумав передавати Києву активи РФ

    Лондон передумав передавати Києву активи РФ

    Уряд Великої Британії не буде використовувати 8 млрд фунтів стерлінгів заморожених активів РФ, що зберігаються в британських банках, на підтримку України. Про це у п’ятницю, 19 грудня, повідомляє Financial Times.
    Таке рішення послідувало після того, як вранці в п’ятницю провалилася аналогічна пропозиція ЄС. Тож у п’ятницю британські офіційні особи заявили, що Лондон не буде в односторонньому порядку використовувати заморожені активи РФ для допомоги Україні, оскільки планував зробити це лише в тісній співпраці з Австралією, Канадою та ЄС.
    ‘Ми не будемо рухатися вперед без міжнародних партнерів. (Велика Британія – ред.) продовжить тісно співпрацювати з G7 і ЄС з питань фінансування України”, – сказав представник уряду.
    Водночас глава Мінфіну Британії Рейчел Різа додала, що країна буде “в терміновому порядку” співпрацювати з партнерами, щоб забезпечити Києву необхідне фінансування. За її словами, підтримка України з боку Великої Британії залишається “непохитною”.
    Також у п’ятницю офіційні особи Великої Британії заявили, що уряд “перепрофілює” гарантії на суму 2 млрд доларів для кредитування Світового банку, продовживши наявні зобов’язання до 2026 року для “невідкладних фінансових потреб” України.