Замість тисячі слів Під час цієї масованої атаки вибухи лунали у Мукачеві, Луцьку, Львові, Рівному, Запоріжжі, на Хмельниччині та Києві. У Львові загинула людина, є поранені та руйнування. У Мукачеві на Закарпатті вперше з початку війни був знищений американський завод Flex, 23 людини поранені. “Повністю цивільний об’єкт, який не має жодного стосунку до оборони чи військових”, – написав потім з цього приводу голова МЗС Андрій Сибіга. Майже усю ніч шахеди атакували або пролітали повз Київ, де працювала ППО. Хоча про пошкодження чи падіння уламків влада не повідомляла.
Вночі Росія також вдарила щонайменше чотирма аеробалістичними Кинджалами по Рівненщині, моніторингові канали повідомляли про атаку на місто Дубно. А після четвертої години ранку в Україну залетіли запущені з моря крилаті ракети Калібр та з Ту-95МС крилаті Х-101, що атакували і центр України, і вдарили по західних областях.
Масована атака завершилась близько 6.30 ранку, хоча в деяких областях дрони літали ще кілька годин.
На ці події миттєво й різко відреагував президент США Дональд Трамп, але нападаючи не на Путіна, а звинувативши свого попередника Джо Байдена у тому, що він не дав Україні можливості завдавати ударів по Росії, у той час як армія РФ постійно атакує українську територію. “Дуже важко, якщо не неможливо, виграти війну, не атакуючи країну-загарбника. Це як чудова спортивна команда, яка має фантастичний захист, але їй не дозволено грати в нападі. Немає жодних шансів на перемогу! Те саме стосується України та Росії. Підступний і вкрай некомпетентний Джо Байден не дозволяв Україні бити у відповідь, лише захищатися. І що з цього вийшло?”, – написав американський лідер у власній соцмережі Truth Social в четвер, 21 серпня. Начебто, тепер дорога Силам оборони для ударів по ворогу відкрита, і чергова атака по насосній станції нафтоповоду Дружба в Унечі вночі на 22 серпня – перший тому доказ.
Але можливість помститися і захист – різні речі. Й той самий Трамп ще під час підписання “рідкісноземельної” угоди США з Україною постійно твердив, що наявність американського бізнесу є найліпшою гарантією безпеки для України. Чому це на практиці не спрацювало?.
Бажання “правильно” розшифрувати черговий допис у соціальних мережах Трампа “робить кожного дешифрувальника заручником інформаційного шоу, на яке американський президент перетворив світову політику”, пише у соцмережі з цього приводу журналіст та публіцист Віталій Портников. “Вже неодноразово було доведено – заяви у соціальних мережах, промови, перемовини, форуми мирутощо не мають ніякого реального значення, якщо не пов’язані із конкретними діями. Діями, а не словами”, – підкреслює він. При цьому Портников зазначив, що “Путін – майстер дій, хоча теж дуже багато говорить. Але разом із цим він продовжує надсилати війська у наступ, тероризувати мирне населенняУкраїни, витрачати мільйони на пропаганду і підкуп політиків і журналістів на Заході.
А Трамп, натомість – майстер слів. Адже що він зробив за півроку перебування у Білому домі? Не вирішив питання нової військової допомоги Україні, не запровадив нових санкцій проти Росії, а все тільки погрожує і обіцяє, продовжує Портников. “Однаково у випадку війни бездіяльність – також дія. Гучними словами Трамп цю бездіяльність вдало маскує. З цієї точки зору вектор його діяльності – справжньої діяльності а не балаканини – повністю вкладається у вектор діяльності Путіна”, – констатує він. “Ми за цим стежимо” При цьому на захід України потягом війни було релаковано чимало промислових підприємств- як великих, так і менших. Й донедавна цей регіон здавався відносно безпечним для ведення бізнесу.
Окрім цього, там було створено багато нових виробництв, у тому числі й військово-промислового комплексу. І вже давно йшлося про “парасольку безпеки” над нашими західними областями, бо там – наша військова логістика та ВПК (наприклад, нові українські крилаті ракети Фламінго начебто будують десь у Карпатах).
Проте небезпечними поступово стають не лише наші західні області, а й схід і навіть центр сусідньої Польщі, країни НАТО.
Так, вночі 20 серпня у польському селі Осини Люблінського повіту на сході Польщі поблизу кордону з Україною вибухнув військовий безпілотник. Польські ЗМІ одразу повідомили, що це російський шахед, проте офіційна Варшава щодо остаточних оцінок вагалася.
Врешті міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш таки визнав, що безпілотник, котрий вибухнув у Люблінському воєводстві, був російським.
Цей випадок – хоч військові експерти й твердять, що безпілотник був, скоріше за все, імітаційним (Гербера), про що свідчить відсутність вирви при невеликому вибуху – змусив Польщу висловила офіційну ноту протесту послу Росії. У МЗС країни інцидент назвали “передбачуваною провокацією”.
Речник польського МЗС Павел Вронський повідомив, що Росія порушила Договір про дружбу і співробітництво 1992 року, Чиказьку конвенцію про цивільну авіацію 1944 року та численні норми звичайного права.
Водночас генсек НАТО Марк Рютте пообіцяв належну реакцію на цей інцидент, відповідаючи на запитання журналістів про порушення Росією повітряного простору Польщі під час спільної прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським у п’ятницю, 22 серпня.
Генсек НАТО відмовився вдаватися в подробиці, але наголосив, що Польща має відреагувати на останній інцидент із російським дроном. “Ми за цим стежимо”, – зазначив він. Що ж означає все це – чи не схиляння Заходу до поступливості у перемовинах після недавнього візиту ключових європейських лідерів до Вашингтону, а також пряме залякування України? Звичайно, увесь цей комплекс є метою росіян.
Але тоді потрібна “парасолька безпеки” і над польськими хабами на нашому кордоні, і над заходом України, і над усією іншої нашою територією.
Безперечно, щось у цьому напрямку робиться. Зокрема, ще 20 серпня стало відомо, що уряд Нідерландів відправить до Польщі два зенітно-ракетні комплекси Patriot для захисту логістичного центру місії НАТО зі зміцнення безпеки та підтримки України – про це повідомило міністерство оборони країни.
Втім дискусія навколо ролі Польщі у перехопленні російських ракет та дронів над територією України точиться вже давно. Ще 29 квітня 2024-го речник командування Повітряних сил ЗСУ Ілля Євлаш повідомляв, що Польща технічно може закрити небо над західними регіонами України за допомогою Patriot – однак для цього необхідна політична воля. Тоді ж прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв про необхідність створити “залізний купол” для Європи.
Судячи з останніх подій цієї війни, таке завдання дійсно мало бути втілено ще “на вчора”. Але краще пізно, ніж ніколи.
Ірина Носальська
Позначка: Агресія Росії
-
Гарантії небезпеки: чому РФ б’є по Україні попри гнів Трампа
-
Найстрашніша форма агресії: що росіяни роблять з українськими дітьми
Мілітаризоване дитинство Днями окупанти відправили дітей з Донбасу на військово-патріотичний фестиваль “Марш пам’яті” у Ленінградську область РФ.
Про це повідомив Центр прав людини ZMINA, посилаючись на проросійські медіа.
Як стало відомо, фестиваль окупанти присвятили “80-річчю Великої Перемоги” та “Дню закінчення Ленінградської битви”. Захід організували Російське військово-історичне товариство, музеї “Битва за Ленінград” та “Прорив блокади Ленінграда”, а також – місцева влада.
В ньому взяли участь понад сто дітей 14-18 років із окупованих Луганщини, Донеччини, а також з Ленінградської області, Санкт-Петербурга та Ярославля.
Як запевняють окупанти, участь у фестивалі дозволить юнакам та дівчатам “ближче доторкнутися до історії Росії”.
Під час заходу дітей вчать основам фізичної, стройової та стрілецької підготовки і караульної служби. Їх перевдягли у форму бійців Червоної армії, поселили в наметовому таборі, щодня водять в “історичні місця”, а також навчають ходили в пішому строю та пересуватися на військовій техніці часів Другої світової війни.
Таким чином окупанти “перевиховують” українських дітей, знищуючи їхню ідентичність та переконуючи їх в тому, що вони – росіяни.
Останнім часом Росія особливо активізувала мілітаризацію українських дітей на окупованих територіях, а також – депортованих для того, щоб виховати їх росіянами та в майбутньому змусити воювати проти власної країни – цю стратегію Кремль вивів на державний рівень.
Про це йдеться у звіті “Мілітаризація українських дітей на тимчасово окупованих територіях України”, підготовленому Центром протидії дезінформації та організацією Bring Kids Back UA.
Центральною російською організацією, що займається мілітаризацією українських дітей, є “Юнармія”. Окрім того, існує ще “Боевое братство”, “Юг молодой”, “Первые”, “Орлята России” тощо. Українських дітей там вчать користуватися зброєю, тренують у військових практиках, виховують у дусі “русского мира”. І це – цілеспрямована політика країни-агресора, закріплена російським законодавством. Зокрема, Російська стратегія молодіжної політики, ухвалена в 2024 році, фактично закріплює мілітаризацію в освіті на роки вперед.
Правозахисник Павло Лисянський в інтерв’ю “Апострофу” мілітаризацію Росією українських дітей назвав однією з найстрашніших і цинічних форм російської агресії.
За його даними, багатьох дітей, яких примусово вивезли з окупованих територій України, після ідеологічної обробки, зміни документів та примусової “адаптації” готують до участі у війні проти власної країни. “Це не просто порушення прав людини. Це елемент військового догматизму, коли війна подається як святе призначення, а дитина перетворюється на солдата режиму”, – вважає Лисянський. На його думку, таким чином РФ знищує особистість дітей, накладає культ насильства та послуху; використовує неповнолітніх як частину своєї військової машини.
І це, як вважає правозахисник, не поодинокі хаотичні випадки, а системна політика, яку треба визнати міжнародним злочином. Це не просто депортація. Це підготовка до війни проти своєї Батьківщини. Україна та міжнародна спільнота зобов’язані боротися за кожну дитину. Мовчання в цьому питанні – співучасть. Ордер не допоміг Загалом росіяни вивезли з України щонайменше 20 тис. дітей, з яких вдалося повернути лише трохи більше 1400.
Про це у Страсбурзі на конференції, присвяченій депортованим українським дітям, заявила заступник міністра закордонних справ України Мар’яна Беца.
За її словами, Росія вбиває, депортує і викрадає українських дітей – і це почалося ще в 2014 році, але з початку повномасштабного вторгнення у 2022-му ця політика стала систематичною. Щонайменше 20 тисяч українських дітей було депортовано Росією. 1,6 мільйона українських дітей досі живуть на тимчасово окупованих територіях України. А вдалося повернути додому лише 1400 дітей – а це лише мала крапля в морі.
Беца також нагадала про виданий МКС у 2023 році ордер на арешт кремлівського диктатора Путіна, а також так званого російського дитячого омбудсмана Львової-Бєлової саме через викрадення українських дітей, проте цей крок виявився не дієвим. “Ми бачили візити Путіна до Монголії та деяких інших країн. Він не був виконаний, і це удар по міжнародному праву та правопорядку, що навіть рішення та ордери на арешт таких особливо відомих правових установ не виконуються”, – сказала вона. І наголосила, що міжнародна спільнота має зробити набагато більше для тиску на Росію, санкцій проти неї та допомоги Україні повернути кожну дитину. Представник МЗС також вважає, що дітей не можна прив’язувати лише до мирних переговорів. Жодна дитина не повинна бути розлучена з батьками, жодна мати не повинна терпіти біль розлуки з дітьми, і тому не може бути торгу.
Беца нагадала про те, що на технічних переговорах у Стамбулі Україна надала російській стороні список з 339 дітей, яких потрібно повернути. Але навіть з цим списком Росія маніпулює.
Вперше була названа кількість викрадених Росією українських дітей у березні 2023 року, невдовзі після того, як МКС видав ордер на арешт Путіна та Львової-Бєлової – їх підозрюють у незаконній депортації та переміщенні українських дітей.
Невдовзі, 5 квітня 2023 року, 49 країн світу у спільній заяві засудили РФ за організацію засідання Радбезу стосовно нібито правових підстав викрадення українських дітей з тимчасово окупованих територій. Трансляція виступу російської уповноваженої з прав дітей Львової-Бєлової на ресурсах ООН була заблокована Великою Британією. Вершина пріоритетів В Офісі генпрокурора України вказали на те, що нині єдиного прозорого алгоритму чи механізму, який би дав можливість повертати депортованих до Росії українських дітей, не існує.
Але є надія, що справу буде зрушено з мертвої точки: як повідомив президент України Володимир Зеленський після зустрічі з очільником США Дональдом Трампом, команда США буде підключатися до питання повернення українських дітей з РФ. “І перша леді США, і команда США розуміють, що будуть підключатися до такого важливого, болючого і дуже складного питання, як повернути українських дітей. Різні ситуації, різні кейси і тому різні підходи”, – сказав Зеленський під час брифінгу у Вашингтоні. А глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн написала у соцмережі Х, що всі українські діти, яких викрала Росія, мають бути повернуті в свої родини. “Людські жертви цієї війни повинні припинитися. А це означає, що кожна українська дитина, викрадена Росією, має бути повернута до своїх родин”, – зазначила фон дер Ляєн, відреагувавши таким чином на пост Трампа в мережі Truth Social, в якому він розповів про розмову з главою Єврокомісії, назвавши повернення викрадених українських дітей вершиною всіх пріоритетів. “Це питання стоїть на першому місці в усіх списках, і світ буде працювати разом, щоб вирішити його, в надії повернути дітей в їхні сім’ї”, – написав Трамп. Галина Гірак -
ISW про саміт: Жодного сигналу про зміну цілей РФ
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) проаналізували результати зустрічі між президентом США Дональдом Трампом і російським лідером Володимиром Путіним на саміті, що відбувся на Алясці. Попри підвищену увагу до події, позиція Путіна щодо війни в Україні залишилася незмінною, що чітко проявилось у його виступі перед журналістами. Про це свідчить звіт ISW.
У звіті, зокрема, вказано, що під час пресконференції, де російський президент порушив протокол і взяв слово першим, він повторив звичні кремлівські тези, які вже тривалий час поширюються на міжнародній арені. Основна увага була приділена питанням війни в Україні, історичному наративу Росії, а також російсько-американським відносинам.
Путін традиційно акцентував на “корінних причинах” конфлікту, посилаючись на розширення НАТО на схід і нібито дискримінацію російськомовного населення в Україні. Окрім цього, він звинуватив деякі європейські країни в обмеженні можливостей для переговорів.
Аналітики ISW зазначили, що жодних ознак готовності до компромісів чи змін у його позиції не було продемонстровано. Риторика Путіна залишалася без змін з 2021 року, коли Росія почала виправдовувати свою агресію проти України. Крім того, його коментарі щодо українського суверенітету підтвердили незмінність диктаторських поглядів.
Візит до Аляски, як вважають експерти, став черговою можливістю для Путіна повторити кремлівські твердження про “спільне коріння” двох народів і знову назвати українців “братнім народом”.
Нагадаємо, на саміті з президентом США Дональдом Трампом російський правитель Володимир Путін погодився розглянути питання гарантій безпеки для України після завершення війни, висунувши пропозицію щодо участі Китаю як одного з потенційних гарантів. Російський диктатор висловився проти ідеї розміщення в Україні сил безпеки, що включатимуть війська НАТО.
ЗМІ: Трамп сказав, що Путін вимагає від України віддати йому весь Донбас
-
Європейське слово: чи вдасться переконати Трампа не слухати Путіна
Атмосфера секретності Напередодні саміту Трампа з президентом РФ Путіним на 13 серпня було заплановано три сесії онлайн-зустрічі президента США Дональда Трампа та лідерів європейських країн за участю президента України Володимира Зеленського.
Перша конференція планувалась о 15:00 за Києвом за участю Трампа, Зеленського та лідерів Німеччини, Франції, Фінляндії, Великобританії, Італії, Польщі і ЄС. До розмови також мав приєднатися генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
Для відеоконференції у Берліні встановили рекордні заходи безпеки. Як пише Bild, це було зроблено, аби запобігти можливим спробам прослуховування – зокрема, з боку російських спецслужб.
Так, перемовини проходять на четвертому поверсі Відомства федерального канцлера, щовважається “секретним”, саме тут розташований “ситуаційний центр”. Це кімната без вікон, захищена від “жучків”. Усі учасники підключаються через монітори у спеціально обладнаній конференц-залі.
Мобільні телефони учасників залишаються поза кімнатою, у спеціальному “шумоприймачі”. Там пристрої нейтралізуються за допомогою штучного шуму, щоб навіть вимкнені телефони не могли бути використані для прослуховування.
Як повідомляє видання, навіть перекладачам не дозволяється брати участь у цих перемовинах, тому усі розмови ведуться англійською.
При цьому присутніми єлише найближчі радники канцлера ФРН Фрідріха Мерца та президента Володимира Зеленського.
Ще одним заходом безпек є виділення власної захищеної кімнати кожному з лідерів, що дозволяє гарантувати максимальний рівень конфіденційності та безпеки переговорів. “Розігрів” Трампа Про що ж йтиметься на цьому історичному онлайн-саміті лідерів західного світу?
Звичайно, виток будь-якої інформації є абсолютно виключеним. Але цій надважливій розмові передувала низка заяв перших осіб Євросоюзу, з яких все-таки можна зробити якість певні побічні і перші висновки.
Так, канцлер Німеччини Мерц три дні тому заявив, що Зеленського теж треба запросити на Аляску – чого, як вже відомо, не відбудеться.
При цьому він вважає: події саміту Трампа і Путіна не повинні залишитися без наслідків. За його словами, наслідком може бути або в бік посилення тиску на Росію, або Росія “сама визнає, що ця війна не може тривати”. Канцлер також висловив надію, що саміт завершиться рішенням про припинення вогню.
Ще більш різкою у своїх оцінках виявилася лідер європейської дипломатії Кая Каллас. “Путін зараз сідає за стіл переговорів, але зрозуміло, чого він хоче. Він хоче можливості сфотографуватися з президентом Трампом, найвпливовішою людиною на землі, а потім хоче відстрочки загрози санкцій, щоб зробити вигляд, що веде переговори, щоб загрози більше не було”, – підкреслила у свою чергу вона. Загалом же європейські лідери дуже стривожені майбутньою зустріччю очільників США та РФ: з моменту оголошення саміту вони поспішили з дипломатичними кроками – минулого тижня вони зустрілися з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом у Великій Британії.
До речі, Венс вкрай ухильно висловився у інтерв’ю FoxNews щодо вірогідних результатів аляскінського саміту. “Президент (Дональд Трамп – ред.) сказав мені особисто: дивись, можливо, це спрацює, можливо ні, але це варто того, щоб спробувати. І ми збираємось продовжувати використовувати дипломатичний вплив президента США, щоб досягнути кінця цього конфлікту”,- заявив він днями. Незважаючи на це, 11 серпня Каллас скликала екстрене засідання міністрів закордонних справ країн-членів блоку, куди, як завжди, запросили і їхнього українського колегу Андрія Сибігу. Неофіційна Рада ЄС із закордонних справ у форматі відеоконференції без участі ЗМІ тривала близько чотирьох годин.
Головні висновки цього засідання: Євросоюз не сприймає переговорів про мир в Україні без України і наполягає, що міжнародні кордони не можуть бути змінені силою і жодні переговори не можуть вважатися серйозними до припинення вогню. Про це йдеться у заяві, опублікованій прес-службою Ради ЄС від імені лідерів Європейського Союзу вранці 12 серпня. Його пункти відтворюють спільні заяви лідерів низки європейських країн, оприлюднені кількома днями раніше.
Між тим Велика Британія закликала лідерів ЄС утриматися від коментарів щодо майбутньої зустрічі Трампа та кремлівського диктатора Путіна. За даними джерел The Telegraph, такі коментарі, зокрема Макрона, Мерца та високого представника ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Каллас можуть мати зворотний ефект і змусити Трампа виключити Європу з переговорного процесу. Сам же британський прем’єр Кір Стармер не зробив жодних публічних заяв про переговори з моменту спільного звернення 9 серпня, воліючи натомість впливати кулуарно. Перші прогнози і новини Що ж, коментувати майбутні кроки непередбачуваного Трампа – дійсно невдячна справа. Кілька європейських чиновників на умовах анонімності розповіли Радо Свобода, що повідомлення з Вашингтону досі були “хаотичними”, і, очевидно, кілька фракцій в адміністрації США мають різні цілі щодо зустрічі на Алясці.
Коментатори також зазначили: існують різні інтерпретації того, що спецпосланець Трампа Стів Віткофф привіз зі своєї зустрічі з Путіним минулого тижня.
Втім Путін перетворює припинення вогню з попередньої умови для переговорів у їхній можливий результат. Й треба цьому опиратися – зазначила запрошена наукова співробітниця Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), аналітичного центру в Брюсселі, директор Центру безпеки ім. Сагайдачного Леся Огризко у коментарі DW. “Контроль над тим, коли і як обговорюється це питання, має центральне значення для стратегії Москви щодо збереження ініціативи. Путін вважає припинення вогню передчасним, оскільки це означало би відмову від потужного козиря без отримання достатньої вигоди”, – вказує вона. При цьому експерт констатує, що Путін вже отримав зиск з цієї ситуації: адже, замість покарання за злочини, Трамп винагороджує його самітом після трьох із половиною років політичної ізоляції.
Тож пріоритетне завдання Брюсселю зараз – продемонструвати Вашингтону, що позиції України та Європи повністю збігаються, й що територіальні поступки не є варіантом, – каже Огризко.
У той же час Європа має продовжувати кроки по підтримці військових зусиль України, зокрема взявши на себе зобов’язання щодо довгострокового фінансування та закупівлі американського оборонного обладнання для постачання в Україну, додає вона.
Ірина Носальська -
Апетити агресора: що прагне отримати Путін від України
“Червона лінія” та важливі умови Цими днями інформаційний простір світу кипить від обговорення зустрічі президентів РФ і США. Найбільше ЗМІ цікавить тема можливих територіальних поступок, яких прагне отримати від України Росія. Наприклад, The Telegraph з посиланням на європейських дипломатів і західних чиновників, написав, нібито Зеленський припустив, що Київ погодиться лишити під контролем Росії вже окуповані території, але не більше.
Видання повідомило: Зеленський визнав, що Україні, ймовірно, доведеться поступитися контролем над уже окупованими територіями. Але пропозицію президента США Дональда Трампа, згідно з якою Україна має віддати території, які РФ ще не окупувала, Київ відхилить.
Зазначається, що європейські союзники України підтримали цю позицію щодо будь-яких територіальних обмінів і намагаються переконати американського президента в тому, що це “червона лінія”.
А ось The Hill вважає, що коли Україна та Росія погодяться на обмін територіями, важливо, щоб країна-агресор виконала низку чітких умов. І Зеленському слід вимагати компенсації, яка має бути конкретною, реалістичною та наданою без затримок.
Видання зазначає, що, враховуючи особливість ситуації, президент України потребуватиме підтримки від глави Білого дому Дональда Трампа для того, щоб представляти його інтереси на переговорах, починаючи з зустрічі на Алясці.
Окрім того, в матеріалі розглядаються основні складові угоди, яка могла б бути прийнятною для України.
По-перше, це членство в Євросоюзі. У разі швидкого вступу Україна отримає потужну економічну та політичну підтримку з боку Заходу, навіть не вступивши в НАТО. Звісно, Брюссель буде вимагати здійснення певних реформ, зокрема стосовно боротьби з корупцією, але у цій ситуації події можуть обігнати бюрократичні процедури. Відзначено, що Україна заслуговує на повну інтеграцію в Європу, і президент США здатен змусити європейців дати на це зелене світло.
Друга умова – це компенсація Росії за завдані руйнування. У статті вказано, що агресор має взяти на себе зобов’язання фінансувати відновлення українських міст, доріг та енергетичної інфраструктури. За попередніми оцінками, вартість відновлення на найближчі десять років може скласти близько пів трильйона доларів. Україна також може отримати кошти з заморожених російських активів, які оцінюються більш ніж у 300 млрд доларів.
Третя вимога може стосуватися повернення полонених і викрадених цивільних осіб. Росія повинна забезпечити безпечне повернення тисяч українців, серед яких діти та політичні в’язні, яких країна-агресор незаконно утримує з початку повномасштабного вторгнення.
І, нарешті, остання умова – офіційна угода, яка гарантувала б, що Росія більше не здійснюватиме агресивних дій щодо України. З огляду на численні напади РФ на інші країни, зокрема на Молдову та Грузію, ця гарантія має бути широкою і підтримуваною конкретними санкціями та наслідками у разі її порушення. Звір з гострими зубами А The Washington Post повідомляє, що зустріч між Трампом і Путіним на Алясці може стати шансом для досягнення миру, навіть якщо вона передбачатиме територіальні поступки. Однак, як зазначає видання, для цього Трамп має поставити Путіну чіткі вимоги. “Якщо Трамп збережеться у своєму недавньому скептицизмі щодо кінцевих намірів Путіна, навіть мирна угода, яка включає територіальні поступки, може стати реальністю. Але кожен наступний крок має бути зроблений обережно. Путін – звір з гострими зубами та кігтями, тому поводитися з ним слід відповідно”, – зазначив автор статті. На його думку, Трамп має діяти обережно та послідовно. Видання припускає, що першим питанням на переговорах буде вимога Путіна про те, щоб Україна в односторонньому порядку відмовилася від тих частин Донецька, які вона все ще утримує, в обмін на припинення вогню. “Трамп може відповісти спокійно, посилаючись на європейських союзників: спочатку Росія повинна погодитись на припинення вогню як попередню умову для будь-якого обміну територіями. В таких умовах обмін частини Донецька, що залишилася, на території в Запорізькій і Херсонській областях, які наразі під контролем Росії, може бути прийнятним”, – йдеться в публікації. Гарантії безпеки також мають бути частиною переговорів. Як зазначено в статті, питання членства України в НАТО не розглядатимуться, принаймні до тих пір, поки Трамп і віце-президент Джей Ді Венс залишаються при владі в США. “Найкращим варіантом є підштовхнути Росію до визнання того, що Україна стане постійною гарнізонною державою на східному фланзі Європи. Як метафоричний дикобраз, Україна має бути добре озброєна західною зброєю і здатна стримати будь-яку майбутню російську агресію. Адже загалом питання не в тому, чи Росія загрожуватиме новим нападом, а – коли це станеться”, – зазначається в матеріалі. Без Мюнхена-2 та другої Ялти Тим часом, як повідомили російські ЗМІ, у Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що прагнуть повного контролю над Донецькою, Луганською, Запорізькою та Херсонською областями. Це підтвердив заступник директора Департаменту інформації та друку МЗС РФ Олексій Фадєєв на брифінгу напередодні саміту на Алясці.
Російський дипломат зауважив, що ключовим фактором у організації зустрічей Путіна і Трампа є особисте бажання цих лідерів. Він також зазначив, що Київ досі не дав формальної відповіді на пропозицію щодо створення робочих груп, яку було озвучено після переговорів у Стамбулі. Москва, за його словами, розраховує на формування цих груп.
Окрім того, Фадєєв також зробив заяви щодо окупованих територій України, натякнувши на те, що Росія претендує навіть на ті частини, які ще не змогла захопити. “Територіальний устрій РФ закріплено в Конституції нашої країни. Це все, що потрібно знати. Що стосується цілей російської делегації на переговорах на Алясці, вони визначені виключно національними інтересами”, – підсумував він. Отже, країна-агресор настроєна вимагати для себе “тепличних” умов так, нібито це вона є жертвою.
Висока представниця ЄС у закордонних справах Кая Каллас теж прокоментувала можливий обмін територіями для ймовірного закінчення війни РФ проти України. “Я хочу наголосити, що тут один агресор і одна жертва. Насправді тиск має чинитися на Росію, а не на Україну, щоб вона пішла на якісь додаткові поступки. Також те, що Україна погодилася на безумовне припинення вогню вже є поступкою, зробленою Києвом”, – сказала Каллас в інтерв’ю Суспільному. У свою чергу очільник МЗУ України Андрій Сибіга заявив на пресконференції за підсумками зустрічі з чеським колегою, що Україна прагне справедливого і сталого миру, базованого на статуті ООН і нормах Міжнародного права. Тому не може бути жодної політики умиротворення та “Мюнхена-2 чи другої Ялти”, як цього прагне Путін.
Галина Гірак -
Фейкові плани та реальні проблеми: про що Трамп говоритиме з Путіним
Польське видання Onet повідомило, що отримало інформацію про пропозицію США для Росії щодо України. Ця пропозиція включає в себе перемир’я, визнання окупованих територій, скасування санкцій і співробітництво в енергетичній сфері. Проте експерти висловлюють сумніви щодо достовірності цієї інформації. Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що ключовими елементами закінчення війни в Україні мають стати поступки з обох сторін і припинення вогню. Проте територіальні претензії Росії залишаються незмінними. Триває дискусія щодо можливого вирішення конфлікту та його наслідків.
-
Зустріч Зеленського з Путіним: Росія обирає війну
Український президент Володимир Зеленський намагається організувати зустріч з президентом Росії Володимиром Путіним для вирішення конфлікту між країнами. Зеленський вважає, що прямі переговори на вищому рівні можуть допомогти зупинити війну. Росія вимагає підготовки перед зустріччю, тим часом Україна наголошує на необхідності прямих перемовин. Експерти вважають, що шанси на зустріч є невеликими через протиріччя у вимогах обох сторін. Американський президент Дональд Трамп також планує втрутитися в ситуацію та організувати зустріч між Зеленським і Путіним. Однак багато експертів вважають, що зустріч можлива лише при погіршенні обстановки на фронті та підтримці від Заходу.
-
Реактивні Шахеди: як боротися з новою загрозою
Росія, ймовірно, почала використовувати новий іранський реактивний дрон Shahed-238, що називається Герань-3 для атак. Цей дрон може розвивати швидкість понад 500 км/год, що ускладнює його перехоплення протиповітряною обороною. Росія вже використовувала ці дрони в атаках, що може бути відповіддю на українські зенітні дрони-перехоплювачі. Збивати реактивні дрони складно, але це можливо за допомогою винищувальної авіації або засобів протиповітряної оборони. Реактивні Шахеди є дорогими та складними у виробництві, тому вони зараз використовуються обмежено. Однак Росія нарощує виробництво цих дронів та планує використовувати їх у масованих ударах. Україні важливо розвивати радіоелектронну боротьбу та ешелоноване протиповітряне оборону для протистояння цим загрозам.
-
Кінець Донецька: навіщо і як РФ нищить захоплені території
Дике поле тоне у лайні Звичайно, жахливий стан так званої “столиці ДНР” – ні для кого давно не секрет, і виник він не миттєво. Але, здається, чи не першим з прихильників “руського міра” правду про Донецьк у соцмережах розповів нещодавно ексдепутат-втікач Олег Царьов. А через те, що він ніколи не виблискував інтелектом, то й рубонув правд-матку, що називається, без купюр.
Царьов розголосив на весь світ “страшний секрет”: виявляється, дончани отримують водопостачання раз на три дні, та й то не у всіх районах міста. Наслідком такої ситуації стає те, що, зокрема, тамтешнім жителям доводиться підкладати в унітази пакетики і потім викидати їх у сміття. Окремо Царьова неймовірно обурила несвідомість тих містян, котрі викидають свої вонючі “бомби” прямо з вікон на вулицю.
Тож місто троянд, котрим був Донецьк за присутності тут законної української влади, місто, що приймало Євро-2012 та концерти Ріанни й Бейонсе, перетворене нині російськими “визволителями” на суцільну помийку.
І не дивно, що пропагандистка Марина Харькова теж ниє про це у соцмережах: вона розповідає, що за останній час вже друга родина її знайомих їде з Донецька назавжди, бо “це не подача води, а подачка”, за температури 35 градусів у тіні цього літа. “Це вже п’ята чи четверта хвиля тих, хто лишає місто з 2014-го. Люди не бачать тут майбутнього. Стан речей різко деградував – місто та околиці завалені сміттєвими купами, води немає і не буде”- змалювала вона жахливу ситуацію. До всього, як розповів у ефірі свого YouTube-каналу журналіст Іван Яковина, на Донецьк 28 липня налетіли “добрі українські дрони”, внаслідок чого там зникло й електропостачання, котре невідомо коли буде відновлено.
Тож місто занурилося у темряву і перестало, за великим рахунком, функціонувати: величезна кількість військових об’єктів, штабів, складів, що знаходяться у Донецьку, були знеструмлені. Окупанти зараз намагаються перейти на електропостачання за допомогою генераторів, але вони були далеко не у всіх. “Загалом, там ситуація досить фігова. Ну, мирні місцеві мешканці постраждали відносно невеликою мірою від українських ударів. Справа в тому, що росіяни вже давно – це стосується розвалу інфраструктури – зупинили роботу водопроводу та каналізації у місті Донецьк. Місто поринуло через це у дикий бруд, сморід, антисанітарію. Люди звідти масово тікають, розбігаються хто куди, бо жити в таких умовах сучасній людині абсолютно неможливо. Навіть печерні люди, напевно, жили в кращих умовах, тому що їх було менше на одиниці площі. У них були там якісь струмки, річки. У Донецьку нічого такого немає”, – додав він. Водночас Яковина підкреслив, що обурення зетників на адресу “злих українців” не має підстав і нагадав, що нещодавно зет-блогер з ніком Тринадцятий розповсюдив відповідне відео.
Але, наголошує Яковина, “Донецьк спорожнів, перетворився на ось цю смердючу купу гною виключно стараннями Російської Федерації, котра захопила його у 2014 році, тому що до цього моменту у Донецьку не було таких проблем”.
Разом із тим, за словами журналіста, “від бойових дій люди не так активно тікали, як від буквально завалених говном вулиць та від неможливості просто помитися в страшну сорокаградусну спеку”.
А спека у поєднанні зі жахливою антисанітарією створює у Донецьку унікальні умови для виникнення різного роду хвороб – у тому числі тропічних, типу холери, прокази, лихоманки жовтого Нилу чи чогось подібного, каже Яковина. “Тобто там таке враження, що створюється унікальна лабораторія, де ось розглядають якісь люди: а що буде, якщо закинути супернебезпечні хвороби у центр Європи та подивитися, як там люди з цим житимуть. А люди у подібних експериментах брати участь зрозумілим чином не хочуть і тікають звідти. Відповідно, у Донецьку все менше мешканців. В основному місто заповнене тими людьми, котрим абсолютно нікуди бігти, немає грошей, немає, куди тікати, чи немає фізичної можливості втекти. І, звісно, російськими військовими”, – резюмує він. Геноцид за гроші При цьому, за словами Харькової, “коли офіційні “особи” починають просторікувати й обіцяти що як тільки ми візьмемо Славянськ, все налагодиться – то це брехня”.
Адже, підкреслює російська пропагандистка, “укропи або підірвуть канал ріки Сіверський Донець, що живить Донбас, або ж зроблять ще якусь капость”.
При цьому вона навіть не має надії і на такий хід подій: за її словами, “у цьому році Славянськ та північ Донбасу звільнені не будуть, це вже точно”. “Це катастрофа. Як заявляв главчиновник-куратор Донбасу ще на початку утворення “невизнаної та сомопроголошеної” на одній з нарад, “вам тут достатньо 350 тисяч населення”. “Великого комбінатора” при владі вже немає, але все йде за його планом. Або ж це проводиться експеримент – як ще змусити вимерти або виїхати. Нічого іншого у голову не приходить з огляду на те, що відбувається”, – врешті, здається, прозріває Харькова. Загалом, ситуація з комунальними послугами та постачанням основних ресурсів на окупованих територіях залежить від того, чи йдеться про тилові міста, чи про населені пункти на лінії зіткнення, пояснив виданню Донбас Реалії журналіст Денис Казанський. “У деяких селищах і містах, котрі Росія захопила в 2022 році і де вже три роки немає бойових дій, люди досі живуть без світла, в руїнах. Воду добувають з криниць, іноді їм привозять “гуманітарку”. Але там немає нічого – там абсолютний апокаліпсис”, – каже журналіст. У тилових містах, за його словами, ситуація трохи краща. Однак проблема з водою актуальна для всієї Донеччини, бо у 2022 році росіяни зруйнували водогін, що постачав воду в Донецьк та агломерацію з Сіверського Донця.
Тож зараз, попри суттєве скорочення населення, води не вистачає: жителі Донецька, Макіївки, Єнакієвого масово скаржаться на відсутність води, публікують відеозвернення у соцмережах, але жодної реакції немає. “Відчуття таке, що Росія повністю ігнорує проблеми цих людей і не планує вирішувати ситуацію”, – підсумовує Казанський. Втім самі росіяни мають з цього певний зиск, відкати: так, обслуговування житлового фонду на окупованих територіях здійснюють не місцеві комунальні підприємства, а діє централізована схема управління, створена заступником голови уряду Росії Маратом Хуснулліним, – розповів виданню колишній радник мера Маріуполя, а нині керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко.
Ірина Носальська -
Попри численні втрати, Кім продовжує підтримувати Путіна: чого чекати
Московські візитери Військове співробітництво між Північною Кореєю та Росією продовжується. І вже у серпні Пхеньян може направити у розпорядження російської армії, яка воює проти України, свої додаткові підрозділи.
Цю інформацію, як повідомило агентство Reuters, оприлюднив південнокорейський депутат Лі Сонг-Квун після закритої зустрічі з Національною службою розвідки. “Час додаткового розгортання військ – імовірно серпень”,- сказав він. Загалом, за даними південнокорейської розвідки, армія РФ готується до масштабного наступу, і участь КНДР може бути частиною цього плану. Відомо також, що у Північній Кореї вже триває нова хвиля мобілізації. Як раніше повідомляла британська розвідка, на війні проти України на боці РФ вже загинуло понад 6 тис. північнокорейських військових.