На засіданні Ради Безпеки ООН представник США висловив обурення через вторгнення російських дронів в повітряний простір Польщі, називаючи це порушенням міжнародного права. Він заявив, що США готові захищати територію НАТО та підтримувати союзників. Польща повідомила, що збила дрони та показала фото з маркуванням російською мовою. Росія заперечила причетність до атаки, але заявила про готовність до діалогу. США та їх союзники підтримали заяву, в якій звинувачують Росію та закликають припинити агресію проти України.
Позначка: Агресія Росії
-
Хоче, та не може: чому Путін не спішить укладати мирну угоду
Україна зазнала поразки у спробі відновити колишню російську імперію, що була задумка Путіна. Росія, хоча і отримала певні тактичні перемоги, все ж не має можливості досягти стратегічного прориву. Війна зараз у глухому куті, і Росія сама привела себе до занепаду. Путін, хоча й не готовий до мирного врегулювання, рано чи пізно має припинити війну в Україні. Війна не дозволила Росії стати світовою супердержавою, а замість цього вона виявила свою слабкість. Росія понизилася до рівня не задоволеного партнера Китаю. Зустріч Трампа з Путіним підтвердила позиції російського лідера і відкрила зелене світло для подальшої війни в Україні. Україна знаходиться на завершальній фазі війни, і хоча перемовини можуть тривати довго, це означає початок кінця конфлікту. Для України перемога означає вихід із “русского мира” і вступ до європейського співтовариства.
-
НАТО готує відповідь на дрони РФ у Польщі – ЗМІ
НАТО планує провести оборонні військові вправи у відповідь на вторгнення російських безпілотників у Польщу. Планується також політична відповідь. Генеральний секретар Марк Рютте та інші лідери НАТО вже засудили дії Росії. Військову відповідь керуватиме Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкєвич. Наразі альянс оцінює ситуацію та визначає необхідні постачання для дій. Гринкєвич зазначив, що країни-члени НАТО працюють над удосконаленням озброєння, що дозволить зменшити витрати на військові операції. Альянс планує зробити висновки та покращити свою позицію для протистояння вторгненням.
-
Захід має надати Україні дозвіл бити по військових базах РФ – Борис Джонсон
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон виступив на Українському форумі оборонних інновацій у Лондоні і висловив думку, що Україні слід мати право атакувати військові бази у Росії, звідки відбуваються напади на мирних жителів. Він також підкреслив, що майбутнє України – це питання ідентичності та вибору, а не територій, і закликав до підтримки країни на шляху до європейських і НАТО стандартів. Джонсон також висловив підтримку припиненню вогню на сході України, але зауважив, що це не повинно бути компромісом у питаннях суверенітету. Він закликав глобальних союзників України підтримати її в боротьбі за свободу, суверенітет та незалежність.
-
Борис Джонсон закликав Захід надати Укріїні ресурси для боротьби
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон виступив на Саміті Свободи у Лондоні і закликав Захід застосувати жорсткіші санкції проти Росії та передати Україні заморожені активи Росії. Він осудив російські удари по цивільних об’єктах в Україні і заявив, що Росія вже програла війну стратегічно. Джонсон закликав союзників не шукати компромісів з Кремлем, наголошуючи, що потрібно розширити санкції. Він також висловив підтримку наданню Україні російських активів як репарацій, якщо ці кошти будуть використані для оборони. Саміт Свободи спрямований на зміцнення демократичних союзів у сфері безпеки, оборони та технологій.
-
Росія готується до мобілізації: головні ризики для України
З початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, Росія проводила мобілізацію, яка спочатку була як відкритою, так і прихованою. Після початку вторгнення, російська влада залучала військовослужбовців на контрактній основі, прикриваючи цей процес набором добровольців. У вересні 2022 року, після поразок у війні, Володимир Путін оголосив “часткову” мобілізацію, спробуючи залучити 300 тисяч резервістів. Це рішення викликало обурення в Росії, але влада продовжила залучати військовослужбовців на контрактній основі, навіть за допомогою фінансових стимулів. Росія також готується до осіннього наступу на Донеччині, плануючи захопити три міста. Є ознаки, що Путін може звернутися до нової мобілізації в країні, оскільки російська армія має втрати і потребує нових військовослужбовців. Попри обурення в суспільстві, мобілізація може стати реальністю.
-
Замороження лінії фронту: чи погодиться на це Україна
Жорсткий реалізм – не капітуляція Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк в інтерв’ю виданню Новини.LIVE сказав, що замороження бойових дій по лінії фронту є одним зі сценаріїв завершення війни в Україні, які нині розглядаються. “Один із можливих сценаріїв – заморозка по лінії фронту. І президент про це говорить. Але я думаю, що рішення про фінал, про сценарій, який буде фінальним, буде приймати президент”, – зазначив він. За словами представника ОП, нині тривають консультації на рівні президента України та лідерів Європи. Зокрема, є чітке бачення й розуміння ризиків, пов’язаних з Росією.
Оскільки Сполучені Штати та європейські країни не готові надати Україні всі ресурси, необхідні для перемоги у війні, обставини диктують пошук іншого шляху. Один із варіантів – тимчасове призупинення бойових дій без офіційного визнання втрати територій. Це дало б Україні змогу зміцнити власну оборону та поліпшити економічну ситуацію.
Таку думку висловлює політолог і стратег у сфері геополітики Марк Бролін у своїй колонці для The Telegraph. “Назвімо це “корейським” заморожуванням із “німецьким” фіналом – це пауза, яка не визнає юридично захоплених територій, забезпечує чіткі безпекові гарантії сьогодні та вкладає ресурси у спроможність України з часом звільнити свої землі. Це не капітуляція, а стратегічне використання часу”, – пояснив він. Експерт наголосив, що такий варіант є хоч і не втішним, але реалістичним, і саме час може зіграти на користь України. На це, за його словами, існує три основні підстави.
Першою з них Бролін називає послаблення економіки Російської Федерації внаслідок міжнародних санкцій, втечі інвесторів та затяжної війни.
Другою причиною він вважає обмеження у внутрішній політиці США, які заважають Білому дому забезпечити довгострокову підтримку України, адже нині Америка дедалі частіше розглядає війну Росії проти України як переважно європейську проблему.
Проте, зазначає політолог, нинішній президент США Дональд Трамп, ймовірно, стане останнім главою держави, який керується “архаїчними рефлексами епохи Холодної війни”, коли будь-яка критика РФ сприймалася як загроза глобального протистояння. “Саме в цьому, очевидно, й криється аргумент, що країни, які межують із Росією, повинні змиритися з васальною роллю – хоча “ведмідь” уже давно не той, а більшість республік, що були частиною СРСР, змогли вийти з його тіні”, – підкреслив аналітик. Третьою важливою умовою для позитивного сценарію Бролін називає пробудження Європи: курс на скорочення озброєнь і залежність від російських енергоресурсів поступово відходить у минуле. В міру зміцнення Європи, за його прогнозами, залишки радянської спадщини будуть лише прискорювати внутрішнє ослаблення Росії. Адже протягом десятиліть країни, які колись були частиною СРСР, лише нарощували економічну перевагу над Росією, якщо вимірювати ВВП на душу населення.
Експерт також висловився щодо умов, за яких припинення активної фази війни може мати сенс: це має бути не просто “заморожування”, а конкретна стратегія – без юридичного визнання анексованих територій, із багаторівневою системою безпеки для України. До неї мають входити: системи ППО, боєприпаси, регулярні навчання, стабільні канали постачання комплектуючих, автоматичні санкції у випадку порушень з боку РФ і програма інвестицій у розвиток деокупованих і тимчасово окупованих територій.
Ці елементи, на його думку, зробили б паузу не застійною, а ще одним фронтом змагання систем. Це шлях, який може завершитися через декілька років, а не десятиліть, об’єднаною Україною, що перевершить Росію так само, як Західна Німеччина обійшла Східну.
А з твердженням про те, що такий сценарій буде поступкою агресору, він не погоджується. І наголошує, що замороження не означає визнання втрат і не скасовує санкцій – навпаки, воно фіксує юридичну позицію і тиск на агресора.
Бролін стверджує, що це – не капітуляція перед реальністю, а навпаки – визнання теперішньої ситуації з прицілом на стратегічну перевагу. Такий крок дає шанс підірвати сили й легітимність Москви до моменту, коли реальні зміни стануть можливими.
На його думку, “жорсткий реалізм” потребує готовності суспільства тимчасово прийняти таку несправедливість задля майбутньої перемоги. Але коли вибір стоїть між нескінченною війною і неефективною ескалацією, дисципліноване призупинення бойових дій із чіткими умовами і фінансуванням виглядає найбільш обґрунтованою стратегією. З урахуванням усіх факторів, заморожена лінія фронту сьогодні може стати основою для свободи завтра. Без примирення з ворогом Свою позицію висловив і ветеран російсько-української війни, майор запасу Олексій Гетьман в ефірі “24 Каналу”. “На сьогоднішній день відбити військовим шляхом ті території, які тимчасово втрачені, неможливо. Зафіксувати лінію фронту – так, зробити певні контрудари, пересунути лінію фронту трохи на схід – цілком можливо, нам це може вдатися. Але ми не можемо зараз, навіть за допомогою партнерів, без їхніх військ, скажемо так, просто силоміць забрати ці території. Тому треба казати, що конфлікт може бути заморожений”,- зазначив Гетьман. Він додав, що така заморозка не означає повного припинення вогню – бойові дії триватимуть, але в менш інтенсивній формі, подібно до того, як це було у період 2016-2018 років.
Ветеран підсумував, що це цілком розумна ситуація, принаймні поки що, – заморозити без визнання російськими тимчасово окупованих територій.
У той же час пролунала й альтернативна думка. “Консервація лінії фронту була у 2014 -2015 роках. І що дала ця консервація та окупація? Бомбардування всієї території України та окупацію ще більшої частини країни. Якщо згадати Другу світову, то Черчіль казав, що війна може закінчитися лише завдяки капітуляції Німеччини та осі країн зла, які її підтримували”, – заявив Суддя Конституційного Суду України у відставці Віктор Шишкін в ефірі i-ua.tv. Спочатку, нагадав він, капітулювала Італія, після неї 8 травня 1945 року капітулювала Німеччина. Остання капітуляція імператорської Японії відбулася 2 вересня 1945 року. Тобто весь час прослідковувалися капітуляції, а не примирення з ворогом. Саме з цієї стратегії, на думку Шишкіна, слід говорити з Європою та США.
Галина Гірак -
Зеленський: Поступки Росії приведуть війну в ЄС
Якщо Україна пішла би на територіальні поступки, це призвело б лише до того, що Росія використає захоплені території як плацдарм для нападу на Європу. Про це у середу, 3 вересня, сказав президент Володимир Зеленський висловив в інтерв’ю виданню Le Point.
“Деякі ЗМІ стверджують, що якщо українські солдати підуть зі східних регіонів нашої країни, то там відновиться мир. Але це неправда. Путін захопив Крим, щоб використати його як плацдарм для оточення півдня. У 2014 році він захопив частину сходу нашої країни, щоб використати його як плацдарм для повної окупації цих регіонів. Якщо завтра ми якимось чином підемо з Донбасу, чого не станеться, ми відкриємо Путіну незахищений простір, поруч з півторамільйонним містом Харків. Він також захопив би промисловий центр Дніпра. Це відкрило б для нього нові можливості”, – сказав Зеленський.
Він додав, що європейцям слід мислити в іншому масштабі й уявити, що було б, якби Путіну вдався б його первісний план – захопити всю Україну.
“Якби Путіну вдалося захопити всю нашу країну, він використав би її так само, як плацдарм. Зробить він це чи ні, залежатиме від того, наскільки сильною буде Європа. Якщо Європа сильна, він, ймовірно, нічого не зробить, але якщо вона слабка, то постраждає від дій Росії”, – пояснив він.
Зеленський також нагадав, що відстань між Москвою і Парижем менше ніж 3 000 кілометрів.
“Але ракети, які Росія сьогодні використовує проти України, мають радіус дії 2 500 кілометрів. Ми й самі маємо ракети з радіусом дії 3 000 кілометрів. І війна стимулює технологічний розвиток тут, в Європі, але також і в Росії. З таким технологічним розвитком вже не може бути ніяких віддалених воєн. Повірте мені, через два роки у росіян буде багато ракет – і у нас теж – з радіусом дії 5 000 кілометрів. Море нікого не захистить, океан нікого не захистить. У цьому відношенні зброя, яку використовує Росія сьогодні, не так вже й відрізняється від ядерних засобів доставки”, – деталізував Зеленський.
Він нагадав, що саме від долі України буде залежати, наскільки війна зачепить Європу, та де буде проходити її східний кордон.
“Якщо Україна не встоїть, цей кордон буде Польщею або навіть Німеччиною. Колись Європа була поділена таким чином. Східний кордон Західної Німеччини був кордоном західного світу”, – додав він.
Зеленський наголосив, що сьогодні все залежить від того, як далеко російським амбіціям дадуть волю. -
Літній наступ ворога: чого вдалося досягти окупантам
Видають бажане за дійсне У суботу, 30 серпня, очільник генштабу армії РФ Валерій Герасимов підбив підсумки весняно-літньої наступальної кампанії на фронті в Україні.
Як повідомили росЗМІ з посиланням на пресслужбу міноборони РФ, основними здобутками російських окупантів в Україні протягом весни-літа 2025 року він назвав просування у Дніпропетровській області, де нібито взято під контроль сім населених пунктів; рух у Серебрянському лісництві; захоплення Часового Яру; бої у межах Сіверська; нібито практично повну блокаду міста Куп’янськ. Тобто, весняно-літню кампанію загарбників на території України він вважає вдалою.
У Генштабі ЗСУ відреагували на цей звіт і зазначили, що російські війська під час свого останнього наступу не здобули повного контролю над жодним великим містом. А сам звіт Герасимова в ЗСУ назвали спробою видати бажане за дійсне та відвертою брехнею. “Попри заяви Герасимова, російські війська не здобули повний контроль над жодним великим містом. Натомість із початку року в безглуздих боях на Харківщині, Луганщині та Донеччині росіяни втратили майже 210 тисяч своїх солдатів убитими та пораненими, знищено та пошкоджено 2174 бойові броньовані машини, 1201 танк, 7303 артилерійські системи та 157 реактивних систем залпового вогню”, – йдеться у повідомленні Генштабу. У штабі додали, що фейкові повідомлення противника про зони безпеки в Сумській і Харківській областях є намаганням приховати провали операцій, які обернулися для ворога глухим кутом і десятками тисяч втрат.
У ЗСУ нагадали, що в рамках Курської операції воїни ЗСУ ліквідували 19 080 російських бійців, ще понад 25 тисяч отримали поранення, також українські війська ведуть активні дії на Сумщині, де звільнили Кіндратівку й Андріївку, витісняють противника з інших прикордонних населених пунктів. Герасимов не перший В Інституті вивчення війни (ISW) зауважили, що Герасимов не є першим високопоставленим російським військовим, який останнім часом робить перебільшені заяви про успіхи армії. І нагадали, що міністр оборони РФ Андрій Бєлоусов 29 серпня сказав, що російські війська нібито захоплюють по 600-700 кв. км щомісяця, хоч за оцінками ISW у червні, липні та серпні цього року вони просувалися лише на 440-500 кв. км на місяць.
Аналітики інституту припустили, що Кремль, ймовірно, намагається вплинути на західних політиків, створюючи хибне враження про неминучість російських успіхів та перемоги. Для цього Москва активно маніпулює великою кількістю статистичних даних, щоб переконати Захід у швидкому просуванні на полі бою. Мета Кремля – нав’язати ідею про те, що Росія неминуче досягне своїх воєнних цілей, а значить Україна має піти на поступки, а Захід – припинити підтримку Києва.
Аналітики ISW додають, що кремлівська статистика територіальних здобутків ігнорує значні втрати, яких зазнає Росія, та дуже повільний і повзучий характер її просування, що створює неповну картину дій РФ на полі бою. То ж виходить, що російські війська зазнають дуже великих втрат заради непропорційно малих територіальних здобутків.
Тим часом у Центрі протидії дезінформації повідомили, що вперше з початку повномасштабного вторгнення кожен другий рубль, що надійшов до федерального бюджету Росії, спрямовується на армію та озброєння: у першому кварталі 2025 року частка військових витрат у доходах бюджету становила 50,1%, у другому – 48,2%.
Лише за перше півріччя цього року Кремль витратив на армію понад 8,4 трлн рублів (приблизно 105 млрд доларів), що на 31% більше, ніж торік, і утричі більше, ніж у 2022 році.
Експерти ЦПД наголошують, що нарощування військових витрат виснажує бюджет Росії, поглиблює дефіцит і призводить до скорочення фінансування соціальної сфери. Фактично Кремль ставить війну вище за економічну стабільність та добробут власного населення. Жодне місто не взяли, оборону не прорвали Українські військові вважають, що черговий сезонний наступ росіян закінчилася для них великими втратами та проблемами. “Будемо чесні, росіяни принесли нам дуже багато зла, наробили багато клопоту і вчинили нам справді велику шкоду. Але з іншого боку, якщо подивитися на це очима росіян, то теж не можна казати, що вони досягли хоч якихось принципових цілей на літню кампанію. Звісно, якщо ми не беремо їхні реляції у їхніх медіа”, – пояснив речник оперативно-стратегічного угруповання військ “Дніпро” підполковник Віктор Трегубов в ефірі телемарафону. За його словами, попри те, що противник залучив до наступу суттєві сили, особливих результатів це не дало. “Їм справді вдалося зайняти певну територію, але на цій території немає великих населених пунктів, а лише села та селища. Тому з одного боку у них є просування, з іншого боку це просування не завершилось взяттям ані якогось суттєвого з політичної або стратегічної точки зору населеного пункту чи території”, – зазначив Трегубов. Про те, що останнім часом відбувалися дуже жорстокі бої по всій лінії фронту, але прориву росіянам не вдалося досягти, заявив керівник безпекових проєктів Центру глобалістики “Стратегія 21” Павло Лакійчук в ефірі Українського радіо.
“Минуло щонайменше 4 місяці й стратегічного прориву росіянам не вдалося досягнути. А за ці 4 місяці відбувалися дуже жорстокі бої по всій лінії фронту, особливо на напрямках, де вони намагалися прорвати оборону Сил оборони”, – зазначив експерт.
Він визнав, що ворогу вдалося просунутися, але не вдалося прорватися. Це коштувало обом сторонам дуже великих втрат, особливо тим, хто наступав.
Також Лакійчук не радить прив’язувати наступ ворога до якоїсь пори року, тобто, літній наступ чи зимовий. Він звернув увагу на те, що Герасимов заявив, що росіяни продовжуватимуть наступальну операцію як тільки перегрупуються, зберуть резерви. Він додав, що це означає, і в цьому ніхто не сумнівався, що росіяни бажають продовження війни. “Але ключовим тут є якраз те, що Герасимов говорить про перегрупування і накопичення ресурсів. Це значить, що на даному етапі російський наступ із російської точки зору дійсно не досяг своїх цілей. Він провалився”, – підсумував він. Галина Гірак -
РФ активно нарощує виробництво зброї – МЗС у НАТО
Члени Альянсу висловили солідарність із Києвом, реагуючи на нищівні удари, які Росія завдала по мирних містах. Про це повідомили у пресслужбі МЗС у понеділок, 1 вересня.
Ця тема була ключовою під час засідання Ради Україна – НАТО, де українську делегацію представляли заступник міністра оборони Сергій Боєв та заступник голови МВС Олексій Сергєєв. Вони детально проінформували союзників про поточну ситуацію у сфері безпеки, нову тактику армії РФ і потенційні ризики в майбутньому.
Сергєєв акцентував увагу на людських жертвах та масштабах руйнувань, спричинених останніми обстрілами. У свою чергу, Боєв зазначив, що Росія активно нарощує виробництво зброї, зокрема крилатих ракет, дронів і артилерії, отримуючи підтримку з боку Ірану та Північної Кореї.
Україна виступила з черговим проханням до партнерів щодо посилення протиповітряної оборони. Запит включав комплекси Patriot, ракети до них, а також далекобійні ракети, необхідні для стримування агресора.
Представники НАТО рішуче засудили обстріли цивільних об’єктів, наголосивши на тому, що такі дії свідчать про відсутність у Кремля бажання знайти мирні шляхи врегулювання конфлікту. Союзники запевнили, що продовжуватимуть чинити тиск на Росію й надавати Україні військову підтримку у відповідь на виклики.
Нагадаємо, міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що президент Трамп цього тижня планує розглянути заходи для подальшого посилення санкцій проти РФ.
Раніше повідомлялося, що на позачерговому засіданні Ради Безпеки ООН у п’ятницю США попередили Росію про можливі санкції, якщо Москва не піде на мирні переговори та не зустрінеться з Україною.