У Сумській області Росія влаштувала ракетний удар по агропідприємству, де працівники збирали врожай. У результаті атаки було пошкоджено близько 30 одиниць техніки та поранено 12 людей. Одна з постраждалих перебуває у важкому стані. Прокурори розпочали розслідування цього воєнного злочину за законом України. На фото, опублікованих в Мережі, видно пошкоджену сільськогосподарську техніку, яку знищили під час обстрілу.
Позначка: Аграрії
-
В Україні зібрали майже 30 млн тонн зерна нового врожаю
Українські фермери зібрали вже понад 29 мільйонів тонн зернових і зернобобових культур на площі понад 7 мільйонів гектарів. Намолочено більше 22 мільйонів тонн пшениці, 5 мільйонів тонн ячменю, понад 600 тисяч тонн горошку та 192 тисячі тонн кукурудзи. Лідерами за обсягами збору є фермери Одеської області. Також активно збирають олійні культури – ріпак, сою та соняшник. Уже розпочали збір кукурудзи в шести областях України.
-
Україна експортувала понад п’ять мільйонів тонн зернових
Пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства повідомила, що Україна з початку маркетингового року 2025/2026 експортувала 5,028 мільйонів тонн зернових та зернобобових культур. Зазначено, що з цієї загальної кількості 3,42 мільйона тонн складає пшениця, 685 тисяч тонн – ячмінь, і 890 тисяч тонн – кукурудза. Наголошено, що поставок жита поки не було здійснено, а також відзначено зменшення поставок борошна з 14,4 тисяч тонн минулого року до 11,3 тисяч тонн у поточному.
-
В Україні скоротилося виробництво агропродукції на понад 18%
Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні-липні 2025 року знизився на 18,5% проти аналогічного періоду торік. Про це повідомляє Держстат.
Це зумовлено насамперед скороченням випуску продукції рослинництва.
Серед основних причин називають:- сезонність виробництва продукції рослинництва;
- несприятливі погодні умови, наслідком яких стало більш пізнє збирання зернових та олійних культур і зниження їх врожайності.
Згідно з розрахунками, з початку року індекс сільськогосподарської продукції становив 81,5% до січня-липня торік. За видами продукції найбільше постраждало рослинництво – скорочення до 74,5%, тоді як тваринництво продемонструвало стабільніший результат – індекс становить 95,3%.
Як зазначається, спад більше зачепив сільгосппідприємства – де за сім місяців виробництво скоротилося до 77,7% від минулорічного рівня. Тоді як у господарствах населення показники вищі – 89,7% минулорічного обсягу за цей період.
Значне падіння обсягів сільгосппродукції зафіксували на Хмельниччині (46,3% від відповідного показника торік) та на Донеччині (47,8%).
Та, разом з тим, окремі області демонструють зростання сільськогосподарського виробництва. Зокрема, у Запорізькій, Закарпатській та Одеській областях аграріям вдалося перевищили рівень минулого року. Тоді як абсолютним лідером стала Миколаївщина, – там індекс сільгосппродукції сягнув 106,7%. -
Військових підозрюють у викраденні фермера на Дніпропетровщини
У Дніпропетровській області затримали діючого та колишнього військових, котрих підозрюють у викраденні фермера та вимаганні 70 тисяч доларів викупу. Про це інформує Офіс генпрокурора у середу, 13 серпня.
“Прокурори Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону у взаємодії зі слідчими та оперативними працівниками Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області затримали групу осіб за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 189 КК України”, – мовиться у повідомленні.
Як зазначається, у липні 2025 року командир роти однієї з військових частин та колишній військовослужбовець, перебуваючи у смт Губиниха, викрали місцевого фермера, одягли на нього кайданки та вивезли на його автомобілі до сусідньої області.
У Нацполіції уточнили, що далі фігуранти стали вимагати у сина потерпілого переказати кошти на криптогаманець. Після отримання зазначеної суми – відпустили жертву та зникли у невідомому напрямку. Потерпілий одразу звернувся до поліції, після чого поліцейські розпочали розшук викрадачів.
Наразі обом затриманим повідомили про підозру. Також прокурори направили клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Чоловікам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. -
В Україні обмолотили половину засіяних площ ранніх зернових
На 8 серпня українські фермери зібрали майже 20 мільйонів тонн ранніх зернових та зернобобових культур. Одеська, Кіровоградська та Полтавська області лідирують у намолоченні зерна. Згідно з даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, пшеницю обмолочено на площі 3 713,4 тисяч гектарів, ячмінь на 1 165,8 тисяч гектарів, а горох на 223,7 тисяч гектарів. Усього інші зернові та зернобобові культури обмолочено на 195,1 тисяч гектарів. Одеська область зібрала найбільше зерна – 3 089,1 тисяч тонн, за нею йдуть Кіровоградська та Полтавська області. Ріпаку вже зібрали 2 538,2 тисяч тонн на площі 1 023,4 тисяч гектарів.
-
Стало відомо, де найбільше вирощують кавунів в Україні
Полтавщина перша серед регіонів за площами вирощування кавунів і динь – в області засіяли понад п’ять тисяч гектарів баштанних культур. Попри збільшення посівів, урожай очікується на рівні минулого року через холодну весну. Про це інформує Суспільне, посилаючись на дані департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОВА у четвер, 31 липня.
“Цьогоріч на Полтавщині засіяли понад п’ять тисяч гектарів кавунів та динь. Відтак регіон посів перше місце в Україні за площами вирощування баштанних культур”, – мовиться у публікації.
У регіоні засіяли кавунами на дві тисячі гектарів більше проти минулого року. Втім, збір баштанних очікується на рівні минулого року – близько 80 ц/га.
На врожайність баштанних вплинула холодна весна. Через несприятливі погодні умови навесні терміни масового дозрівання та збирання плодів зсунулися на два тижні. Зауважується, що масово плоди почнуть дозрівати з другої половини серпня.
“До 90-х за кліматичними умовами цей регіон був не для баштану. Було важко виростити. І можна було вирощувати тільки напівпарниковим методом, а зараз опадів все менше й менше. Одного року по Устивицькій сільській раді 48 міліметрів за все літо випало”, – розповів голова фермерського господарства Григорій Хан. -
В Україні зібрали понад 10 млн тонн нового врожаю
В Україні вже зібрали10 347,2 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур. Про це інформує пресслужба Міекономіки у п’ятницю, 25 липня.
Обмолочено вже 29% площ, засіяних зерновими і зернобобовими культурами.
Зокрема:- Пшениці – обмолочено 2 177,9 тис. га, намолочено – 7 088,8 тис. тонн;
- Ячмінь – обмолочено 838,7 тис. га, намолочено – 2 791,8 тис. тонн;
- Горох – обмолочено 190,9 тис. га намолочено – 412,4 тис. тонн.
Інші зернові та зернобобові обмолочено на площі 28,5 тис. га і намолочено 54,2 тис. тонн.
Серед лідерів, зокрема:- Одеська область – обмолочено 884,5 тис. га, намолочено – 2 501,4 тис. тонн;
- Кіровоградська область – обмолочено 368,7 тис. га, намолочено – 1 529,9 тис. тонн.
- Миколаївська область – обмолочено 577,3 тис. га, намолочено – 1 386,7 тис. тонн;
Ріпаку вже обмолочено на площі 535 тис. га і намолочено 1 040,3 тис. тонн.
-
В Україні зібрали понад 10 млн тонн зерна нового врожаю
В Україні вже зібрали10 347,2 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур. Про це інформує пресслужба Міекономіки у п’ятницю, 25 липня.
Обмолочено вже 29% площ, засіяних зерновими і зернобобовими культурами.
Зокрема:- Пшениці – обмолочено 2 177,9 тис. га, намолочено – 7 088,8 тис. тонн;
- Ячмінь – обмолочено 838,7 тис. га, намолочено – 2 791,8 тис. тонн;
- Горох – обмолочено 190,9 тис. га намолочено – 412,4 тис. тонн.
Інші зернові та зернобобові обмолочено на площі 28,5 тис. га і намолочено 54,2 тис. тонн.
Серед лідерів, зокрема:- Одеська область – обмолочено 884,5 тис. га, намолочено – 2 501,4 тис. тонн;
- Кіровоградська область – обмолочено 368,7 тис. га, намолочено – 1 529,9 тис. тонн.
- Миколаївська область – обмолочено 577,3 тис. га, намолочено – 1 386,7 тис. тонн;
Ріпаку вже обмолочено на площі 535 тис. га і намолочено 1 040,3 тис. тонн.
-
Поляки просять дозволити імпорт ріпаку з України
Польська асоціація виробників олії (PSPO), котра представляє 95% переробних заводів країни, звернулася до прем’єр-міністра Дональда Туска з проханням розблокувати імпорт сільськогосподарської продукції з України. Про це повідомляє polskieradio.
Причиною є прогнозований дефіцит ріпаку на польському ринку. За даними PSPO, очікується, що дефіцит досягне щонайменше 0,5 мільйона тонн.
Ситуація у польській олійній промисловості вже “надзвичайно складна”. Галузь вже постає перед дефіцитом сировини в майбутньому сезоні, враховуючи річну потужність переробки ріпакових заводів, яка перевищує 4 мільйони тонн.
Як зазначила PSPO у листі до прем’єр-міністра, 2023-2024 роки стали рекордними з переробки насіння та постачання продукції з ріпаку. Минулого року компанії-члени PSPO переробили загалом понад 3,66 мільйона тонн ріпаку, виробивши 1,6 мільйона тонн олії та 2,1 мільйона тонн білкових кормів.
“Це стало можливим завдяки чудовому врожаю ріпаку спочатку у 2022 році, а потім рекордному врожаю у 2023 році, який, за даними Центрального статистичного управління (GUS), досяг 3,74 мільйона тонн насіння, а за деякими галузевими оцінками, навіть перевищив 4 мільйони тонн”, – повідомила асоціація.
Генеральний директор PSPO Адам Стемпень зауважив, що регламент 2023 року заборонив імпорт ріпаку з України, втім, не заборонив імпорт олії, що впливає на польські переробні заводи.
“У ситуації, коли суб’єкти господарювання з інших країн-членів ЄС можуть задовольнити свої потреби в сировині та збільшити власну переробку (…), існує ризик того, що частина ріпакової олії та білкових кормів, що постачаються вітчизняною промисловістю, буде постачатися до Польщі ззовні”, – заявив голова PSPO.
Директор PSPO наголосив, що прибутковість бізнесу визначається логістичними витратами на сировину, які впливають на маржу переробної промисловості.
“Тому ми вимагаємо, щоб імпорт ріпаку з України був дозволений шляхом виключення його з регламенту”, – додав він.
У листі PSPO запевнила прем’єр-міністра, що скасування заборони на імпорт ріпаку з України “не становить ризику для польських фермерів, оскільки весь урожай буде закуплений польською промисловістю за загальноєвропейською ціною на основі біржових котирувань MATIF”.
За словами Стемпеня, ситуація 2022 року, коли імпорт зерна, включаючи ріпак, з України до Польщі був дуже високим через блокаду Росією чорноморських портів, була незвичайною і не повториться.
“У Румунії вже створена потужна транспортна інфраструктура – порт Констанца, який наразі є альтернативою українським портам. Наземний шлях з України до Польщі більше не є життєздатним варіантом ні для України, ні для Західної Європи”, – наголосив Стемпень.
Тоді як ослаблення галузі переробки ріпаку може призвести до зниження існуючих переробних потужностей вітчизняних олійних заводів. Він зазначив, що це обмежить можливості використання ріпаку, що, як він визнав, означатиме скорочення вирощування ріпаку для фермерів.