Із в’язниці – на фронт: скільки засуджених стали до лав захисників

Кому не дозволять мобілізуватися У Мін’юсті прогнозували, що до ЗСУ приєднаються 20-30% від загальної кількості засуджених в Україні, зважаючи на те, що не всім, хто потрапив за ґрати, це дозволено.
Усього станом на 1 липня 2025 року, в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України, покарання у вигляді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та обмеження волі відбувало 22 866 осіб, з них 1 415 жінок. У виправних колоніях перебувало 19 623 особи, у виправних центрах – 956 осіб, у виховних колоніях – 66 осіб.
Про це повідомила начальник управління документального та адміністративно-господарського забезпечення департаменту з питань виконання кримінальних покарань Мін’юсту Олена Левкович у відповіді на запит “Главкома”.
Згідно з законодавством, не мають права бути мобілізованими ув’язнені за такі злочини:
– проти основ національної безпеки України;
– за умисне вбивство двох або більше осіб, або поєднане із зґвалтуванням;
– за сексуальне насильство (статті 152-156/1);
– за тероризм, за частиною четвертою статті 286/1 Кримінального кодексу України (ДТП в стані сп’яніння і з загиблими), якщо такі судимості не погашені або не зняті в установленому законом порядку;
– за посягання на життя правоохоронців;
– за особливо тяжкі корупційні порушення;
– пов’язані з будь-якими протиправними діями, якщо їх здійснили ті, хто займав особливо відповідальне становище – міністри, депутати, їх заступники, помічники тощо.
Решта ув’язнених, які висловлять бажання бути мобілізованими, зможуть піти служити після рішення суду та проходження ВЛК. Але до завершення їхнього терміну покарання має бути не більше трьох років.
Враховуючи це, станом на 22 липня 2025 року вже стали добровольцями та несуть службу в лавах Збройних сил України близько 9,5 тисяч осіб, засуджених за різні злочини, у тому числі 100 жінок.
За даними Державної кримінально-виконавчої служби України, частина таких військовослужбовців нині виконує бойові завдання безпосередньо на передовій, а жінок переважно залучають до служби в підрозділах зв’язку, логістики та медичного забезпечення.
Як повідомили у відомстві, 55% з числа залучених були засуджені за майнові злочини, 11% – за злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків, 9% – за завдання тілесних ушкоджень, 6% – за ДТП із постраждалими, ще 6% – за вбивства. Мотивація “зашкалює” Після ухвалення закону, який запровадив інститут умовно-дострокового звільнення засуджених для їхньої участі в обороні країни, перші групи добровольців з числа звільнених з установ виконання покарань потрапили до бойових підрозділів вже у серпні 2024 року.
Зокрема, вони приєдналися до 1 окремого штурмового батальйону імені Героя України Дмитра Коцюбайла “Да Вінчі”, 225 окремого штурмового полку, 92 окремої штурмової бригади, 93 механізованої бригади “Холодний Яр”, 95 окремої ДШБ та Третьої штурмової. “Ми регулярно взаємодіємо з командуванням підрозділів, де нині служать колишні засуджені та ув’язнені. Цей діалог дозволяє нам отримувати актуальну інформацію про потреби фронту – які саме навички, спеціалізації та компетенції наразі затребувані. З іншого – ми дізнаємося, скільки триватиме підготовка наших умовно-достроково звільнених, на яких посадах вони будуть служити, яке до них ставлення. Це дуже потрібна інформація під час проведення рекрутингу в установах, щоб ув’язнені усвідомлено прийняли рішення стати бійцями ЗСУ”, – повідомив Укрінформ з посиланням на Департамент з питань виконання покарань Мін’юсту. А заступник командира 1 ОШБ “Да Вінчі” Дмитро Кулик наголосив, що колишні засудженні воюють не просто добре, а дуже героїчно, оскільки їхня мотивація буквально “зашкалює”. “Мабуть, таку ми бачили лише в перші місяці повномасштабного вторгнення. Тому ми дійсно дуже бережемо “спецконтингент”, як, до речі, і всіх своїх бійців без винятку. І зрозуміло, спільно з ДКВС максимально долучаємося до рекрутингу колишніх ув’язнених та засуджених у наш підрозділ”, – підсумував військовий. Воюють без відпусток Законодавчо передбачена лише добровільна участь засуджених у бойових діях.
Що стосується проходження військової служби, то для ув’язнених немає ніяких “особливостей”, крім того, що вони її проходитимуть у спецпідрозділах. “Ці спецпідрозділи нічим не будуть відрізнятися. Грошове забезпечення таке ж, як і в інших військовослужбовців, відпустки за сімейними обставинами. Але єдиний нюанс: ці люди не будуть мати відпустки 30 діб. Проте, якщо в них щось буде траплятися вдома, то вони зможуть мати цю відпустку”, – заявив на брифінгу начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач. А в Центрі прав людини ZMINA пояснили, як відбувається процес мобілізації засуджених:
– ув’язнені подають заяви на проходження військової служби до установи, де відбуває покарання;
– вони проходить медогляд у в’язниці;
– після ухвалення рішення ТЦК щодо мобілізації відбувається перевірка у військово-лікарській комісії, зокрема – фізіологічно-психічного стану;
– пакет документів надсилають до суду, який і ухвалює остаточне рішення. “Якщо рішення суду позитивне, Нацгвардія доставляє засудженого до ТЦК, де формують відповідні спеціалізовані підрозділи військових частин. Адміністративний нагляд за такими звільненими здійснюватиметься командиром військової частини, куди вони потрапляють. А ще цих людей будуть брати на окремий облік у військовій частині”, – пояснили автори законопроєкту. У Центрі звернули увагу на те, що Україна входить до десятки європейських країн з найбільшою кількістю тих, хто перебуває в місцях позбавлення волі. В середньому – 125 ув’язнених припадають на 100 тис. населення, що є вищим за середній показник у Європі – 106 в’язнів на 100 тис. населення.
Вони також пояснили, що багато українських засуджених перебувають за ґратами, зокрема, через різницю з європейськими нормами щодо зберігання наркотиків.
Галина Гірак