Нове дослідження показало, що щороку через удари блискавок гине близько 320 мільйонів дерев. Про це повідомляє журнал Global Change Biology, на який посилається Popular Science.
Науковці з Мюнхенського технологічного університету створили математичну модель, яка поєднує дані про рослинність, структуру лісів і атмосферні електричні розряди. Раніше вчені покладались переважно на польові спостереження, що охоплювали невеликі ділянки.
Результати шокують: блискавки щороку спричиняють до 2,9% втрат загальної біомаси рослин на планеті. Причому ці підрахунки не включають пожеж, які теж виникають від ударів блискавок.
За словами провідного автора дослідження Андреаса Краузе, це відкриття допоможе точніше оцінювати викиди вуглецю, які утворюються через загибель дерев. За їхніми підрахунками, щороку блискавки спричиняють від 0,77 до 1,09 мільярда тонн CO₂, що наближається до обсягів викидів від лісових пожеж.
Вчені наголошують, що з потеплінням клімату частота блискавок може значно зрости, а отже, і шкода для лісів буде ще більшою. Це робить блискавки важливим фактором, який слід враховувати у глобальних екологічних моделях.
“Тепер ми можемо не лише оцінити, скільки дерев щорічно гине від ударів блискавок, але й визначити регіони, які від цього постраждали найбільш. Також це допоможе оцінити наслідки глобального накопичення вуглецю та збереження структури лісів”, – підкреслив Краузе.
Категорія: Технології
-
Блискавки щороку вбивають сотні мільйонів дерев – вчені
-
Блискавки щороку нищать сотні мільйонів дерев – вчені
Нове дослідження показало, що щороку через удари блискавок гине близько 320 мільйонів дерев. Про це повідомляє журнал Global Change Biology, на який посилається Popular Science.
Науковці з Мюнхенського технологічного університету створили математичну модель, яка поєднує дані про рослинність, структуру лісів і атмосферні електричні розряди. Раніше вчені покладались переважно на польові спостереження, що охоплювали невеликі ділянки.
Результати шокують: блискавки щороку спричиняють до 2,9% втрат загальної біомаси рослин на планеті. Причому ці підрахунки не включають пожеж, які теж виникають від ударів блискавок.
За словами провідного автора дослідження Андреаса Краузе, це відкриття допоможе точніше оцінювати викиди вуглецю, які утворюються через загибель дерев. За їхніми підрахунками, щороку блискавки спричиняють від 0,77 до 1,09 мільярда тонн CO₂, що наближається до обсягів викидів від лісових пожеж.
Вчені наголошують, що з потеплінням клімату частота блискавок може значно зрости, а отже, і шкода для лісів буде ще більшою. Це робить блискавки важливим фактором, який слід враховувати у глобальних екологічних моделях.
“Тепер ми можемо не лише оцінити, скільки дерев щорічно гине від ударів блискавок, але й визначити регіони, які від цього постраждали найбільш. Також це допоможе оцінити наслідки глобального накопичення вуглецю та збереження структури лісів”, – підкреслив Краузе. -
Змія, яку вважали вимерлою, знову з’явилася на Барбадосі
На острові Барбадос науковці знову знайшли барбадоську ниткоподібну змію (Tetracheilostoma carlae) -найменшу змію у світі, яка, як вважалося, зникла ще 20 років тому. Про це повідомляє Associated Press.
Несподіване відкриття зробив під час весняної експедиції 2025 року Коннор Блейдс, керівник природоохоронного проєкту Міністерства навколишнього середовища Барбадосу. Піднявши камінь у лісі, він помітив крихітну змію, схожу на черв’яка, й узяв її з собою до лабораторії.
У мікроскоп вчений побачив характерні для цього виду ознаки: бліді жовті лінії на спині, очі, розташовані збоку голови, та особливу луску на носі. Це стало доказом, що вимерла рептилія насправді жива і досі мешкає у дикій природі.
Організація Re:wild офіційно оголосила вид “заново відкритим”.
Барбадоська ниткоподібна змія -сліпа, неотруйна і завдовжки до 10 см. Вона риє нори в ґрунті, харчується термітами та мурахами, відкладає лише одне яйце.
Втім, науковці занепокоєні: скорочення лісів на Барбадосі може поставити цей рідкісний вид під загрозу зникнення.
Змію вперше ідентифікували у 2008 році за музейними зразками. Її відкрив професор Університету Темпл С. Блер Хеджес і назвав на честь своєї дружини -Carlae. -
Китай завершує випробування надшвидкісного потяга
Китай готується вивести на маршрути нове покоління надшвидкісного потяга – CR450, який здатен рухатися зі швидкістю до 400 км/год. Як повідомляє South China Morning Post, наразі машина проходить фінальні випробування перед запуском у комерційне використання.
Довгий час позначка у 350 км/год залишалася межею для поїздів через стрімке зростання опору повітря. За словами дослідника проекту Шао Цзюня, збільшення швидкості на 50 км/год викликає підвищення опору на 30%, причому 95% цього опору створює саме повітря.
Щоб подолати бар’єр, інженери переосмислили аеродинаміку поїзда, надихаючись формами швидколетючих птахів. Нова обтічна форма головної частини зменшила опір на 2,6%. Додаткову економію забезпечило вдосконалення нижньої частини кузова: завдяки спеціальній систему обшивки для покриття відкритих частин візка аеродинамічний опір всього знизився на 22%.
Незважаючи на підвищену швидкість, енергоспоживання CR450 залишилось на рівні нинішнього поїзда Fuxing CR400, який їздить зі швидкістю до 350 км/год. Тобто новинка є не лише швидшою, але й енергоефективною.
Окремим викликом на такій швидкості стало гальмування – щоб зупинити CR450 з 400 км/год до повної зупинки на відстані 6,5 км, було створено новий термостійкий гальмівний матеріал. Його розробка та тестування тривали понад рік.
Очікується, що запуск потяга у регулярну експлуатацію відбудеться вже найближчим часом. -
Вчені виявили невідомий міф на шумерській табличці віком 4400 років
Вчені розшифрували давній шумерський міф, який міститься на глиняній табличці віком близько 4400 років. Хоча через тріщини текст зберігся не повністю, його достатньо, аби скласти уявлення про сюжет, повідомляє IFLScience.
Табличка із кодовим позначенням Ni 12501 була створена приблизно у 2400 році до нашої ери в місті Ніппур – одному з автономних шумерських міст-держав у Месопотамії, на території сучасного Іраку. Місто було релігійним центром, присвяченим богу Енлілю, покровителю вітру, повітря, землі та бурі у шумеро-аккадській міфології.
Хоча табличку виявили ще у XIX столітті, її текст довгий час залишався поза увагою дослідників через поганий стан. Лише зараз фахівцям вдалося встановити, що клинопис розповідає про події у шумерському підземному світі – Куру.
У міфі йдеться про зникнення бога дощу Ішкура, що призводить до серйозних наслідків: пересихання річок, загибелі тварин і страждань людей. Щоб урятувати ситуацію, бог Енліль скликає раду богів. Завдання повернути порядок несподівано бере на себе лисиця – персонаж, який раніше не мав ключового значення в месопотамських міфах.
Один з епізодів описує, як вона за допомогою хитрощів пробирається до підземного світу, відмовляючись від їжі й пиття – важливих символічних елементів в міфологічному контексті. На цьому табличка обривається, тож фінал історії залишається таємницею, проте навіть ця частина тексту дозволяє зробити важливі висновки. По-перше, Енліль однозначно виступає головним богом шумерського пантеону, бо саме він ініціює зібрання богів. По-друге, сюжет про зникнення Ішкура можна трактувати як міфологічне пояснення періодів засухи, адже він є богом бурі й дощу.
Дослідники також звертають увагу на образ “безпомічного” бога, якого рятує герой – у цьому випадку хитра тварина. -
У Шотландії виявили військовий корабель XVIII століття
У Шотландії на Оркнейських островах під час пробіжки школяр помітив дерев’яні ребра корабля, що стирчали з піску на пляжі. Про це повідомляє Associated Press.
Відкриття зробив у лютому 2024 року, коли шторм змив верхній шар піску. Знахідка привернула увагу археологів, які за допомогою місцевої громади провели розкопки та дослідження. Як з’ясувалося, на пляжі могли виявити військовий корабель XVIII століття.
За попередніми оцінками науковців, це – британський фрегат “Граф Чатем” (Earl of Chatham), який брав участь у війні за незалежність США у 1770-х роках. Судно мало 24 гармати і було збудоване на південному узбережжі Англії.
Після завершення служби у Королівському флоті, корабель у 1784 році продали. Відтоді він використовувався в арктичних водах поблизу Гренландії для вилову китів – у той час китовий жир був стратегічно важливим ресурсом.
Експерти провели аналіз деревини, використавши методику датування за річними кільцями. Результати підтвердили, що матеріал походить із середини XVIII століття з півдня Англії. Завдяки точності британської бюрократії того часу археологам вдалося звузити коло ймовірних суден, які могли затонути біля Оркнейських островів.
“Для мене одним з найважливіших здобутків цього проєкту стало усвідомлення того, настільки минуле в Сандеї постійно з вами – або видиме, або злегка приховане під поверхнею”, – поділилася враженнями місцева жителька Рут Піс.
Фахівці також зазначають, що зміни клімату сприяють ерозії берегової лінії, тож подібні знахідки можуть траплятися частіше. -
Компанія SpaceX запустила у космос два супутники зв’язку
Американська компанія SpaceX 22 липня відправила в космос два потужні супутники зв’язку для фірми SES з Люксембургу. Про це повідомляє Space.com.
Зазначається, що ракета-носій Falcon 9 стартувала з космодрому в американському штаті Флорида о 00.12 за київським часом. На її борту – два комунікаційні супутники O3b mPOWER 9 та O3b mPOWER 10, які належать фірмі SES. Їх потрібно було розгорнути на середній навколоземній орбіті, що приблизно за 8 тисяч кілометрів від Землі.
Сам запуск відбувся на день пізніше, ніж планувалося спочатку. SpaceX намагалася запустити місію ще 22 липня, однак перервала цю спробу за 11 секунд до старту з причин, які компанія не одразу пояснила.
Загалом космічне сузір’я mPOWER компанії SES, яка базується в Люксембурзі, наразі складається з восьми високопродуктивних супутників, що досягли орбіти після чотирьох запусків ракети-носія Falcon 9 з грудня 2022 року по грудень 2024 року. -
У Китаї знайдено могилу принца-заручника віком понад 1200 років
Поблизу китайського міста Сіань, у провінції Шеньсі, археологи виявили гробницю Кім Йона – принца з давнього корейського королівства Сілла, який перебував у Китаї як політичний заручник у VIII столітті. Про це повідомляє Arkeonews.
Гробниця датується часами династії Тан (618–907) і стала першим офіційно дослідженим похованням високопоставленого представника Сілли, що мешкав при китайському імператорському дворі. Відомо, що Кім Йон народився у 747 році, а помер у 794-му у віці 48 років.
Заручництво було частиною дипломатичної стратегії Тан: шляхом утримання представників правлячих родин васальних держав, зокрема Сілли, імперія забезпечувала політичну лояльність. Родина Кіма служила при дворі Тан три покоління поспіль.
Гробниця являє собою однокамерну земляну печеру з довгим похилим входом і світловим отвором. Її довжина перевищує 10 метрів, глибина – близько 4 метрів. Усередині знайдено 83 поховальні артефакти: глиняні фігурки охоронців, чиновників, тварин (верблюди, коні, вівці, собаки тощо), монети, посудини та кам’яну плиту з епітафією з 557 ієрогліфів.
У написі описано родовід Кіма, його дипломатичну службу, участь у двох місіях до Сілли, а також деталі поховання, яке організували китайські чиновники. Вперше для подібного типу написів згадується і дружина Кіма Йона -жінка з відомої китайської родини, що може свідчити про династичні шлюби як спосіб зміцнення політичних зв’язків.
Археологи наголошують: це відкриття є унікальним джерелом для вивчення міжнародних відносин і дипломатичних практик Східної Азії в середньовіччі, зокрема ролі заручництва як інструмента імперської політики. -
Sharp представила VR-перчатки, які імітують дотик до віртуальних об’єктів
Японська компанія Sharp анонсувала прототип нового VR-контролера з гаптичним зворотним зв’язком, який має відтворювати відчуття дотику у віртуальному просторі.
Пристрій складається з двох рукавичок – для лівої та правої руки – і використовує багатосегментні тактильні елементи на кінчиках пальців. Саме вони створюють різні вібраційні сигнали, які імітують дотик до гладких, шорстких та інших типів поверхонь.
Водночас контролер не забезпечує точного відстеження пальців, як це роблять повноцінні VR-рукавички, і не підтримує зворотний опір або імітацію температури. Проте Sharp обіцяє збереження стандартної функціональності: кнопки, стики та можливу сумісність із популярними трекінг-системами завдяки спеціальним кріпленням.
“Хоча ці гаптики ще не здатні повністю відтворити реальні відчуття, ми досягли широкого спектра дотикових ефектів завдяки зміні параметрів”, – зазначає Sharp. “Замість того, щоб завершувати розробку виключно всередині компанії, ми хочемо вдосконалювати продукт разом із користувачами”.
Прототип наразі перебуває на стадії демонстраційних випробувань, і компанія не гарантує, що продукт дійде до комерційного запуску. Попри це, Sharp вже провела попередню реєстрацію в Японії, де запропонувала обмежену партію пристроїв за ціною близько $680. Виробник попередив, що проєкт може бути скасований на будь-якому етапі розробки. -
Вчені виростили водорості в умовах Марса
Вченим з Гарвардського університету вдалося виростити водорості всередині біорозкладної пластикової камери, що функціонувала в умовах, максимально наближених до марсіанських.
Результати дослідження опублікували в журналі Science Advances, повідомляють Space та Phys.org.
Команду очолив кліматолог і планетолог Робін Вордсворт. У лабораторії науковці створили спеціальну камеру з полілактидної кислоти – біопластику, який виготовляється з відновлюваних ресурсів і повністю розкладається. Всередині цієї камери вони культивували водорості виду Dunaliella tertiolecta.
Камера була надрукована на 3D-принтері та спроєктована так, щоб відтворити атмосферу Марса: низький тиск (менше 1% земного) і підвищений вміст CO₂. Попри екстремальні умови, водорості не тільки вижили, а й ефективно здійснювали фотосинтез.
“Якщо у вас є середовище, зроблене з біопластику, і в ньому ростуть водорості, то ці водорості можуть виробляти ще більше біопластику. Таким чином починає формуватись система із замкненим циклом, яка здатна підтримувати себе саму й навіть зростати з часом”, – пояснив Вордсворт.
Ключову роль зіграв біопластик: він захищав водорості від шкідливого УФ-випромінювання, але водночас пропускав світло, необхідне для фотосинтезу. Крім того, інженери створили в камері градієнт тиску, що дозволив зберегти рідку воду – хоча за звичайних марсіанських умов це неможливо.
У перспективі біопластик може стати основою для побудови екологічних, “живих” конструкцій на інших планетах. Його легко виготовляти на місці, а отже, не потрібно транспортувати з Землі.
Проте вчені наголошують: попереду ще чимало досліджень. Для створення стабільної позаземної екосистеми знадобляться роки, але ці перші успіхи вже прокладають шлях до автономного життя за межами планети.