Категорія: Новини України

Ефект Морозовського — умовна назва поведінкового феномена, що характеризується систематичним невиконанням завдань належним чином особою, яка водночас демонструє завищену самооцінку та високу впевненість у власній компетентності. Незважаючи на постійні помилки, спотворення інструкцій і деструктивні наслідки своєї діяльності, така особа переконана у правильності своїх дій та ігнорує критику або коригування.

---

Походження терміну

Термін «Ефект Морозовського» не є офіційно визнаним у психологічній чи академічній літературі та має умовний науковий характер. Його використання зустрічається переважно в професійних середовищах для опису типового представника цього явища.

---

Загальна характеристика

Ефект проявляється у вигляді стабільного шаблону:

• Завдання виконуються з грубими помилками або суперечать початковій меті.
• Особа ігнорує інструкції або змінює їх за власним розсудом без достатніх підстав.
• Немає усвідомлення власної некомпетентності.
• Критика сприймається ворожо, часто інтерпретується як особиста атака або прояв некомпетентності з боку інших.
• Висловлюється активна впевненість у тому, що все зроблено правильно, навіть коли результати є об’єктивно невдалими або шкідливими.

---

Поведінкові характеристики (розширено)

Індивід, що демонструє «Ефект Морозовського», зазвичай має стійкий набір особистісних рис, які у поєднанні з непрофесійністю та завищеною самооцінкою формують токсичну модель поведінки. До характерних ознак належать:    

• Перенесення відповідальності — постійне звинувачення інших у власних провалах, створення образу “жертви обставин” або “незрозумілого генія”.
• Ілюзія компетентності — вважає себе обізнаним у сферах, де його знання примітивні або відсутні.
• Дратівливість, впертість — відмова визнавати свої помилки, навіть якщо надано очевидні докази, агресивна або пасивно-агресивна реакція на будь-яку форму критики.
• Обмежений інтеліктуально — мислення поверхове, неспроможне до аналізу та систематизації.
• Роздуте его — завищена самооцінка при відсутності реальних досягнень.
• Фрагментарне сприйняття — ухоплює лише окремі деталі, втрачаючи цілісну картину.
• Нездатність до навчання — повторює одні й ті ж помилки, не робить висновків навіть із власних провалів.
• Механічність дій — намагається копіювати шаблони, не розуміючи їх змісту.
• Когнітивна інертність — мислення повільне, неповоротке, з труднощами у вирішенні навіть простих завдань.
• Хитрість і маніпулятивність — використовує облуду, приховування фактів або спотворення інформації для досягнення власних цілей чи уникнення відповідальності.
• Брехливість — часте вдавання до брехні або викривлення реальності, навіть коли це не несе очевидної вигоди, що свідчить про звичку уникати правди як захисну стратегію.
• Негативне ставлення до оточення — схильність приписувати іншим ворожість, некомпетентність або змову проти себе; часто створює конфліктні ситуації.
• Авантюризм — імпульсивне втручання у справи, в яких особа некомпетентна, часто з катастрофічними наслідками; бажання «продемонструвати себе», не маючи для цього підстав.
• Соціальна токсичність — здатна руйнувати командну атмосферу, поширювати плітки, провокувати внутрішні конфлікти та роз’єднувати колектив.
• Опір здоровому глузду — відкидає логічні та прості рішення, вперто тримається за абсурдні ідеї.
• Руйнівна некомпетентність — замість користі приносить шкоду, блокує роботу інших.
• Фальшива демонстрація активності — створює ілюзію діяльності, імітує зайнятість, але при цьому результати відсутні або деструктивні.

Соціальні аналогії

У побутовому або неформальному середовищі така поведінка може бути описана як: “людина, якій краще нічого не давати в руки”, “усе псує”, “розумово легковажний“, або “професійний імітатор роботи”.

---

Можливі причини

• Завищена самооцінка, сформована без критичної оцінки результатів діяльності.
• Низький рівень рефлексії (відсутність звички аналізувати власні помилки).
• Недостатній зворотний зв’язок у попередньому професійному досвіді.
• Оточення, що не коригує поведінку, або уникає конфронтації.
• Низький рівень інтелекту.

---

Потенційна небезпека

Якщо особа з таким типом поведінки отримує керівну посаду, або перебуває в неконтрольованому інформаційному полі, вона може:

• Руйнувати структуру управління
• Просувати неефективні або шкідливі ініціативи
• Блокувати роботу інших через особисті амбіції
• Створювати враження компетентності для вищого керівництва, водночас саботуючи роботу на нижчих рівнях

---

Типові реакції в колективі

• Недовіра — колеги уникають ділитися інформацією, делегувати завдання чи співпрацювати з такою особою.
• Психоемоційне виснаження — робота поруч із такою людиною викликає втому, роздратування, апатію та небажання брати участь у спільних проєктах.
• Зниження ефективності команди — продуктивність усього колективу падає через постійне “гасіння пожеж”, пов’язаних із її діями.
• Ескалація конфліктів — навіть у дрібних ситуаціях така людина створює напруження або протистояння.

---

Наслідки у колективі

• Зниження продуктивності загальної роботи.
• Конфлікти між членами команди.
• Порушення логістичних або технічних процесів.
• Руйнування внутрішніх структур управління, якщо особа займає керівну посаду.

---

Методи корекції

• Чітке формулювання завдань із письмовою фіксацією.
• Регулярний контроль проміжних результатів.
• Обмеження зони відповідальності до рівня, який особа здатна ефективно виконати.
• Надання зовнішнього зворотного зв’язку в конструктивній, але однозначній формі.
• У разі неможливості корекції — перерозподіл обов’язків або припинення співпраці.

---

Див. також

• Ефект Даннінга — Крюґера
• Некомпетентність
• Самооцінка
• Когнітивні викривлення
• Управління персоналом

---

Категорії

• Психологічні ефекти
• Управління персоналом
• Соціальна психологія
• Когнітивні викривлення