Служба безпеки та Національна поліція заблокували п’ять нових схем ухилення від мобілізації, котрі діяли у центральному, південному та західному регіонах. Про це поінформувала пресслужба СБУ у четвер, 21 серпня.
Затримано організаторів оборудок, які підробляли документи для уникнення призову або переправляли ухилянтів за кордон поза пунктами пропуску.
Так, на Черкащині затримали 48-річного заступника декана одного із університетів регіону, який за хабарі влаштовував ухилянтів на навчання до свого вишу.
Перебуваючи у складі приймальної комісії, доцент безпідставно ставив клієнтам “прохідні” бали за результатами вступних іспитів, що дозволяло їм отримати відстрочку від мобілізації.
У Золотоніському районі області затримали ще одного фігуранта. Ним виявився 33-річний мешканець громади, щодо якого вже триває розслідування за аналогічні злочини.
Перебуваючи під домашнім арештом, рецидивіст продовжив продавати ухилянтам фіктивні меддовідки про інвалідність. Для оформлення підробки він залучав своїх знайомих серед лікарів.
На Миколаївщині затримали одесита, який перевозив військовозобов’язаних до південно-західного кордону. Далі ухилянтам пропонували “трансфер” до сусідньої країни в кузові вантажного авто, що експортувало продукти харчування.
На Полтавщині затримали 56-річного жителя Кременчука, який у власній типографії виготовляв фіктивні довідки про “бронювання”.
Також в обласному центрі затримали 44-річного безробітного, що «зливав» у Телеграм-канали геолокації ТЦК та Національної поліції.
На Львівщині затримали ділка, який торгував «безпечним» маршрутом втечі за кордон через один із пунктів пропуску в регіоні. Крім того, зловмисник обіцяв «клієнтам» зняти їх з розшуку в ТЦК.
Затриманим повідомили про підозру у незаконному переправленні осіб через держкордон за ч. 3 ст. 332 перешкоджанні діяльності ЗСУ за ч. 1 ст. 114-1 та зловживанні впливом за ч. 3 ст. 369-2 ККУ.
Нині усі зловмисники перебувають під вартою. Їм загрожує до днв’яти років тюрми з конфіскацією майна.
Категорія: Новини України
-
В Україні ліквідували п’ять схем для ухилянтів
-
Епіцентр вибуху під Житомиром показали з висоти
У селі Березина на Житомирщині ввечері 2 липня пролунали два потужні вибухи. Внаслідок чого загинули двоє людей, ще 83 – постраждали. Станом на 21 серпня Житомир.інфо оприлюднили відео наслідків вибуху з висоти.
Понад місяць до місця вибуху нікого не допускали. Нині епіцентр вибуху має ось такий вигляд – залишки знищених підприємств, поруч зруйновані будинки та велика вирва.
Зйомку провели з дозволу ГУНП в Житомирській області
Розслідування встановило, що влітку 2024 року 60-річний житель Сумщини і його чотири спільники налагодили незаконне виготовлення сумішевої вибухової речовини та вибухових пристроїв, маючи на меті отримання прибутку.
Правоохоронці повідомили всім п’ятьом чоловікам про підозри у вчиненні низки злочинів за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.28, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263-1, ч.2 ст.267 КК України). Фігурантам загрожує до 12 років позбавлення волі. -
Росія вдарила дронами по об’єкту ГТС – Міненерго
Російські ударні дрони вчергове атакували об’єкти газотранспортної інфраструктури України. Про це повідомило Міненерго у четвер, 21 серпня
“У ніч з 20 на 21 серпня під час повітряної атаки росіян зазнав удару один із об’єктів газотранспортної системи України. Триває оцінювання завданих збитків”, – йдеться в його повідомленні.
Зазначається, що завдяки діям персоналу місце пошкодження вдалося локалізувати. -
Удар по заводу в Мукачево: зросла кількість постраждалих
Внаслідок удару по заводу в Мукачево зафіксовано 19 постраждалих. Про це повідомив голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький.
За його даними, до Лікарні Святого Мартина у Мукачеві бригадами екстреної медичної допомоги доставлено 10 осіб. У наданні допомоги були задіяні 16 бригад:15 основних та одна додаткова для психологічної підтримки.Ще 9 людей звернулися самостійно.
Після обстеження на стаціонарному лікуванні перебувають 6 пацієнтів. З них 5 людей у Лікарні Святого Мартина (троє з травмами нижніх кінцівок і таза, одна людина з тупою травмою черева, ще одна людина – з травмою та забоєм головного мозку.
Ще один поранений перебуває у Закарпатській обласній клінічній лікарні імені Андрія Новака.У ньогоосколкові поранення голови, пошкодження ока та вуха.
Як повідомляється, один із постраждалих перебуває у тяжкому стані. Наймолодшій із травмованих – 22 роки, найстаршому – 63.
На місці події амбулаторну допомогу надали ще чотирьом людям, які мали гостру стресову реакцію. З ними працював психолог.
Війська РФ вночі атакували ракетами Закарпатську область. Під удар потрапив завод американської компанії з виробництва побутових приладів у Мукачево. -
Росія вдарила дронами по об’єктам ГТС – Міненерго
Російські ударні дрони вчергове атакували об’єкти газотранспортної інфраструктури України. Про це повідомило Міненерго у четвер, 21 серпня
“У ніч з 20 на 21 серпня під час повітряної атаки росіян зазнав удару один із об’єктів газотранспортної системи України. Триває оцінювання завданих збитків”, – йдеться в його повідомленні.
Зазначається, що завдяки діям персоналу місце пошкодження вдалося локалізувати. -
У ЗСУ створили 147 окрему артилерійську бригаду ДШВ
У складі 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ ЗСУ створена нова військова частина – 147 окрема артилерійська бригада ДШВ ЗС України. Про це повідомляється у ТГ-каналі Десантно-штурмових військ.
Зазначається, що нова артилерійська бригада буде оснащена сучасними західними артсистемами, здатними вражати противника на дальніх дистанціях з високою точністю. У її складі діятимуть також розрахунки безпілотних систем та інші бойові підрозділи, що забезпечуватимуть перевагу у вогневому ураженні.
Командиром 147 окремої артилерійської бригади призначено полковника Віктора Довгаля – бойового офіцера, який воює з 2014 року, повного лицаря ордена Богдана Хмельницького. Останні два роки він керував артилерією у 46 окремій аеромобільній бригаді ДШВ ЗС України. -
Рада ухвалила закони про спецрежим Defence City
Верховна Рада 21 серпня ухвалила у другому читанні та в цілому два ключові законопроєкти, які закладають основу для реалізації ініціативи Defence City. Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Мова про:- Законопроєкт №13420 – про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.
- Законопроєкт №13421 – про внесення зміни до розділу XXI “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.
“Це фундамент для розвитку українського оборонно-промислового комплексу, який не лише посилить обороноздатність держави, а й створить нові можливості для інвестицій, технологій та робочих місць”, – прокоментував він.
Гетманцев зауважив, що до документи були суттєво доопрацьовані. Відтак, правовий режим Defence City запроваджується до 1 січня 2036 року (або до вступу України в ЄС), замість переліку підприємств ОПК створюється реєстр Defence City під управлінням Міноборони.
Окрім того, розроблені чіткі правила для резидентів: статус, умови його отримання та контроль, що визначаються законом “Про нацбезпеку”.
Також передбачається, що частка кваліфікованого доходу резидента має становити від 75% (для літакобудування – від 50%)
Стосовно інструментів підтримки резидентів режиму, – їм надаватимуться податкові пільги (звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, земельного, нерухомого та екоподатку), спрощені митні процедури та експортний контроль товарів військового призначення, можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду, а також підтримка релокації та підвищення безпеки виробничих потужностей.
Згідно з онлайн-трансляцією на YouTube нардепа Олексія Гончаренка, рішення щодо прийняття законопроєкту №13420 підтримали 260 парламентарів, а за проєкт закону №13421 нардепи віддали 258 голосів (за необхідного мінімуму 226 голосів). -
Зеленський зробив різку заяву щодо Китаю
Україна не розглядає Китай як можливого гаранта безпеки після війни з Росією. Про це сказав президент Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами 20 серпня.
“Чому не Китай у гарантіях? По-перше, Китай нам не допоміг зупинити цю війну від початку. По-друге, Китай допоміг Росії, відкривши ринок дронів. Третє: тут питання навіть не про військовослужбовців, які там присутні. Мова йде про Будапештський меморандум”, – заявив глава держави.
Зеленський нагадав, що Китай був серед цих підписантів меморандум, але не зробив нічого, коли був окупований Крим.
“Саме тому нам не потрібні гаранти, які не допомагають Україні, і не допомагали Україні в той момент, коли нам дійсно це було потрібно після 24 лютого”, – додав президент.
Зеленський уточнив, що Україні потрібні гарантії безпеки лише від тих країн, які готові їй допомогти. У цьому контексті він розповів, що США та партнери вже працюють над архітектурою гарантій безпеки. І Київ планує мати готову конфігурацію до перемовин із російьским правителем Володимиром Путіним.
За оцінками глава держави, планується “отримати розуміння архітектури гарантій безпеки протягом 7-10 днів”.
Зеленський нагадав, що до останньої зустрічі у Вашингтоні США не були безпосереднім учасником обговорення гарантій.
“А тепер ми почули про їхню готовність долучитися. Це дуже важливо для України, і всієї Європи. Я за це дуже вдячний президенту Трампу”, – сказав він.
Він уточнив, що саме відсутність координації зі США викликала сумніви у європейських партнерів.
“Бо без координації гарантій безпеки для України Сполученими Штатами Америки, була і деяка невпевненість європейських колег. Наприклад, одна країна Європи каже: “Ми готові зробити ось це”. І є список того, що європейська країна готова зробити. А після цього списку йде “але”, якщо буде, наприклад, присутність або координація США”, – розповів Зеленський.
Напередодні очільник МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що у Москві начебто “підтримують” надання гарантій безпеки Україні. А державами-гарантами можуть виступити постійні члени Ради Безпеки ООН, серед яких Росія і Китай.
Тим часом у МЗС КНР ухилилися від відповіді на запитання про те, чи буде Китай готовий стати гарантом безпеки України в разі припинення вогню. Про це, за даними ЗМІ, нібито йшлося на переговорах Трампа з Путіним. -
Чотири опори Плану дій уряду
Уряд презентував проєкт програми дій. Що він містить, яким є ключові пріоритети розвитку України? Що входить в плани Кабміна Кабмін України представив новий план дій на 2025-2026 рр. Документ окреслює пріоритети розвитку держави у воєнних умовах і включає напрями від соціальної політики до підтримки ЗСУ. Для суспільства це важливий сигнал: навіть під час війни уряд будує довгострокове бачення і намагається закласти фундамент для післявоєнного відновлення.
Проєкт програми дій Уряду базується на чотирьох головних опорах – безпека, економіка, гідність людини та відбудова. На їх основі визначено 12 стратегічних пріоритетів, які уряд планує втілити у конкретні рішення.
Перший – безпека та оборона – половина бюджету озброєнь має залишатися в українських виробників, запуск Defence City та спільні виробництва з Rheinmetall, BAE Systems та іншими компаніями.
Другий – євроінтеграція – готовність до переговорів про вступ до ЄС за шістьма кластерами вже до кінця року.
Третій – боротьба з корупцією за допомогою цифрових можливостей: запровадження “е-Суду”, “е-Акцизу”, “ЦНАПу 2.0”.
Четвертий – добробут – компенсації за зруйноване житло (вже цьогоріч їх отримають 180 тис. сімей), зміни в пенсійній системі, 75 млрд грн для розвитку прифронтових регіонів, підвищена допомога при народженні дитини, програми “єЯсла” і “єСадок”, не менше 5 тис. іпотек у межах “єОселя” до кінця 2025 р.
П’ятий – ветеранська політика – ухвалення Кодексу законів про захисників і захисниць, житлові сертифікати (їх мають отримати 1 580 сімей до 2026 р.), 600 грантів для бізнесу ветеранів; запуск 10 нових послуг у “Дії”; робота 3 тис. спеціалістів із супроводу ветеранів (до кінця 2025 р.), які надаватимуть 500 тис. послуг супроводу.
Шостий – макрофінанси та реформи – підтримка партнерів на 37,4 млрд дол. у 2026–2027 рр., нова програма МВФ, ухвалення Митного кодексу, аудит витрат і заходи з детінізації економіки.
Сьомий – бізнес інвестиції. Планується запуск першого проєкту в рамках Інвестиційного фонду відбудови зі США (понад 100 млн дол.); понад 5 млрд євро інвестицій до 2026 р. через створення інвестфондів з ЄС і МФО, 55 млрд грн на політику “Зроблено в Україні”, розвиток агрохабів та зрошувальних систем, масштабна дерегуляція, зокрема впровадження мораторію на перевірки на 5 років (200 процедур спростять, ще 60 – скасують до кінця наступного року); проведення приватизації активів на 12 млрд грн.
Прем’єрка наголосила на важливості збільшення масштабів приватизації. Мовляв, боятися цього не треба, оскільки йдеться про залучення українського досвіду та міжнародної експертизи. “Я б туди додала ще і концесію… Нам треба зробити зараз правильний перший крок. У нас є низка проєктів готових до концесії. Ми, я сподіваюся, на початку вересня будемо представляти. Це будуть об’єкти інфраструктурні”, – наголосила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. Восьмий – здоров’я та спорт – підвищення зарплат лікарям первинної ланки до 35 тис. грн, з 2026 р. – щорічна перевірка для українців віком від 40 років; відкриття 200 Центрів ментального здоров’я, 300 реабілітаційних просторів, запуск “е-Кабінету” пацієнта та ініціатив у сфері масового спорту, зокрема, запуск наукового парку “Olympic Lab” та цифрових сервісів для залучення до спортивних проєктів.
Дев’ятий – освіта і наука – реформа системи фінансування науки та вищої освіти, підвищення кваліфікації 150 тис. освітян, відкриття 500 нових дитсадків, створення ScienceCity, підтримка молодих дослідників та запуск програми “Мрія” для 1,1 млн дітей.
Десятий – відбудова – формування Фонду Відновлення, комплексні інфраструктурні та житлові проєкти, програма “ВідновиДім” і механізм множинного громадянства.
Вже до кінця 2026 р. Кабмін планує завершити підготовку до запуску європейських фондів з відбудови за участю європейського капіталу.
Одинадцятий – культура – реставрація щонайменше 10 об’єктів культурної спадщини, інвестиції 500 млн грн у сферу культури, оцифрування 100 тис. музейних експонатів, підтримка 180 грантів для креативного бізнесу.
Дванадцятий – зимова стабільність – підготовка до нового опалювального сезону; накопичення 13,2 млрд кубів газу, запуск нових генеруючих потужностей і захист енергетичної інфраструктури.
Уряд закликає громадськість, експертів та представників громад долучитися до обговорення документа. “Запрошуємо усіх до спільної роботи. Ми збираємо пропозиції від експертів, бізнесу та громадських організацій”, – наголосила Свириденко. Експертна оцінка На думку експертів, документ, представлений Кабміном, збалансований і містить широкий спектр цілей – від економічного розвитку до культури та спорту. Проблема полягає не в наявності завдань, а у швидкості, з якою держава зможе їх виконати. У воєнних умовах ресурси завжди обмежені, і пріоритетність визначається перш за все безпековими викликами. Водночас важливо, що уряд не звужує політику лише до оборонної сфери, а намагається охопити різні сфери життя. Такий підхід допомагає утримувати баланс між нагальними потребами та довгостроковими цілями. “Всі цілі, які там окреслені, амбітні. Досягти їх швидко важко, але рух у всіх напрямах можливий. Там є аспекти, пов’язані з соціальною політикою, відновленням, підтримкою ветеранів. Є спорт, культура – тобто кожен знайде свою сферу. План збалансований і відповідає завданням, які уряд має ставити перед собою”, – сказав в коментарі Новини.LIVE економіст Юрій Грінченко. У плані передбачено спеціальні заходи, пов’язані з ефективністю державного управління та протидією корупції. Експерт наголошує, що навіть у воєнних умовах уряд закладає механізми контролю і прозорості. Це сигнал для міжнародних партнерів, які очікують від України не лише витримки на фронті, але й реформ у сфері управління. Значна увага у програмі приділена підтримці ВПО, ветеранів та відбудові соціальної інфраструктури. “Ми вже четвертий рік живемо у воєнних умовах, і велика роль тут належить міжнародним партнерам, які фінансують як військову, так і цивільну сфери. Бюджет попередніх років виконувався достатньо добре, і нинішній документ враховує всі ризики для економіки”, – пояснює економіст. Попри адаптивність української економіки, виклики залишаються серйозними. Найбільшими загрозами є брак робочої сили через міграцію та мобілізацію, інфляційний тиск, а також складна ситуація для бізнесу в прифронтових і південних регіонах. Водночас, попередні роки показали: навіть під постійним військовим тиском економіка зберігає здатність до відновлення. “Українська економіка показала гнучкість, здатність пристосовуватися. Але є накопичені негативні тенденції – нестача робочої сили, зростання цін, вплив війни на громадський сектор. Це реальні виклики, але поки що економіка витримує тиск”, – каже Грінченко. Що вже зроблено Крім того, Свириденко розповіла про свій перший місяць на посаді. Вона прозвітувала, що за цей період вже вдалося зробити уряду.
Зокрема, Кабмін запровадив мораторій на перевірки бізнесу правоохоронцями. Розпочалося повне перезавантаження Бюро економічної розвідки, митниці та Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
Вдалося розширити програму медичних оглядів для звільнених українських захисників. Тепер вони одразу отримують лікування, а також допомогу з документами.
Уряд ухвалив пакет підтримки прифронтових регіонів України. Програма охопить 238 громад у десяти областях. Йдеться про 6,6 млн громадян.
Крім того, уряд запровадив субсидії для аграріїв. Розширили й гранти на сади та теплиці у прифронтових регіонах.
Також Кабмін забезпечив безоплатне харчування у школах для 1-11 класів на прифронтових територіях; виділив кошти на укриття в дитячих садочках, школах та закладах культури; продовжив роботу з міжнародними партнерами – наприкінці серпня до України прибуде місія МВФ; продовжив активну співпрацю з ЄС, який надав понад 3 млрд євро; запустив цифрові сервіси – від Дія.Картки до грантів для бізнесу, що постраждав від російських обстрілів.
Вікторія Хаджирадєва -
Мільярдні збитки: ДБР розслідує до 600 справ у галізу лісового господарства
Працівники ДБР нині розслідують 587 кримінальних проваджень, пов’язаних із порушеннями у галузі лісового господарства. Значна частина з них стосується діяльності посадових осіб центрального офісу держпідприємства Ліси України та його філій. Про це у коментарі агентству Інтерфакс-Україна повідомив директор ДБР Олексій Сухачов.
Він уточнив, що у 2023-2025 роках до суду вже передалм 178 обвинувальних актів стосовно 298 осіб.
Загальна сума завданих збитків у цих кримінальних провадженнях становить понад мільярд гривень.
“Характер виявлених правопорушень, їх географія та кількість свідчать не про поодинокі інциденти, а про наявність ознак централізованої, вертикально організованої системи зловживань”, – зазначив Сухачов.
За словами директора ДБР, основними правопорушеннями у цій сфері є передача майна підприємства афілійованим компаніям за заниженими цінами, укладення прямих договорів підряду на мільярдні суми без відкритих процедур, зловживання під час проведення аукціонів із продажу лісопродукції, а також незаконні санітарні рубки без відповідних висновків щодо впливу на довкілля.