В уряді Британії пропонують розморозити 8 млрд фунтів стерлінгів заморожених у країні російських активів для допомоги Україні.Про це повідомляє TheTimes.
Зазначаться, що поряд з 8 мільярдами фунтів стерлінгів від Великої Британії, ЄС прагне розблокувати 90 мільярдів євро російських активів, які він утримує, головним чином у Бельгії, де розташована компанія Euroclear, що займається зберіганням цінних паперів. Але бельгійський уряд виступає проти переказу коштів Україні через побоювання, що він стане юридично відповідальним за суму, яка дорівнює третині його річного ВВП.
Як повідомляється, глава МЗС Британії Іветт Купер, разом із Францією, Німеччиною та Європейською комісією, наполягає на зміні підходу, заявляючи, що країнам життєво важливо діяти спільно. Джерело в британському уряді повідомило, що точний механізм розблокування 8 мільярдів фунтів стерлінгів російських активів, що знаходяться у Британії, та передачі їх Україні ще не визначений.
“Нам потрібен скоординований план використання цих російських суверенних активів, щоб не тільки підтримати Україну в короткостроковій перспективі, але й донести це потужне послання до Росії”, – зазначила Купер.
Прибутки від заморожених активів вже були використані для фінансування України. Новий план полягає у використанні “касових залишків” для фінансування Києва за допомогою “репараційного кредиту” на 2026 і 2027 роки.
Альтернативою є пошук британськими та європейськими платниками податків коштів для покриття дефіциту бюджету України в розмірі 137 млрд євро протягом наступних двох років в умовах, коли витрати урядів на запозичення стрімко зростають, а бюджетний дефіцит в Європі збільшується.
Категорія: Новини світу
-
Британія пропонує розморозити 8 млрд фунтів росактивів – ЗМІ
-
США зажадали від Європи не передавати Україні активи РФ
Раніше Сполучені Штати неодноразово закликали Євросоюз використати заморожені валютні резерви Росії для допомоги Києву. Втім, нині позиція змінилася після появи у Вашингтоні ідеї самостійно заробити на цих коштах під час післявоєнного відновлення України. Про це повідомляє Bloomberg.
Тепер адміністрація Дональда Трампа виступає проти спрямування активів на репараційний кредит.
Під час розмов з низкою країн ЄС представники США наполягали на необхідності заблокувати план Єврокомісії щодо використання російських резервів для забезпечення репараційного кредиту Україні, розповіли кілька європейських дипломатів, знайомих із ситуацією. За твердженням американських посадовців, ці активи потрібні для забезпечення мирної угоди між воюючими сторонами і не повинні використовуватися для продовження війни.
Власний план США, який за погодженням з путінським посланцем Кирилом Дмитрієвим склав спецпредставник Трампа Стів Віткофф, передбачав використання 100 млрд євро заморожених у ЄС резервів для післявоєнного відновлення України під контролем США. Водночас Вашингтон отримував би 50% прибутку від таких операцій. Хоча початковий план із 28 пунктів був скорочений і змінений, питання активів залишається одним із головних каменів спотикання – поряд зі статусом українських територій і наданням Києву надійних гарантій безпеки, розповіли деякі джерела.
У Вашингтоні ще влітку задумали повернути Росії її заморожені активи після підписання угоди щодо України й завершення війни, повідомило днями Politico з посиланням на два поінформовані джерела. За їхніми словами, тоді американські посадовці повідомили про це посланнику Євросоюзу з питань санкцій Дейвіду О’Саллівану під час його візиту до Вашингтона.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії так і не привела до прориву.
Медведєв пригрозив ЄС війною через активи РФ -
Литва планує оголосити надзвичайний стан через повітряні кулі з Білорусі
Уряд Литви планує оголосити в країні надзвичайний стан “через загрозу громадянській безпеці” від повітряних куль з Білорусі, що порушують роботу Вільнюського аеропорту. Про це заявив радник прем’єр-міністра Литви Ігнас Альгірдас Добровольскас, передає LRT.
Як відомо, впродовж останніх кількох місяців Литва стикнулася з напливом контрабандних повітряних куль, які перешкоджають роботі аеропорту Вільнюса.
У відповідь на ці інциденти уряд наприкінці жовтня вирішив на місяць закрити кордон з Білоруссю. Проте кордон був відкритий раніше терміну, щоб вирішувати ситуацію з перевізниками, які застрягли у Білорусі. -
Моді зробив заяву щодо війни в Україні
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді під час зустрічі з Володимиром Путіним заявив, що Нью-Делі не є нейтральною стороною у російсько-українській війні та підтримує зусилля, спрямовані на встановлення миру. Про це повідомляє India Today.
“Індія не є нейтральною. В Індії є сторона, і це – сторона миру”, – наголосив Моді.
За його словами, країна підтримує всі ініціативи, спрямовані на припинення війни.
Разом з тим, Моді назвав Росію “справжнім другом Індії” та зазначив, що з початку повномасштабного вторгнення сторони перебувають у постійному діалозі.
“Довіра – це велика сила… Благополуччя народів лежить на шляху миру. Спільно ми поведемо світ цим шляхом”, – сказав він.
Путін, своєю чергою, подякував Моді за “особисту увагу до українського питання” та заявив, що тривають переговори зі США щодо можливого мирного врегулювання.
За даними видання, протягом минулих 11 років Моді й Путін зустрічалися 19 разів.
Як ми вже писали раніше, Володимир Путін прибув з першим за чотири роки візитом в Індію.
Раніше Путін назвав “дуже корисною” зустріч зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом та зятем Дональда Трампа Джаредом Кушнером 2 грудня. -
Південна Корея розпочинає створення ядерних субмарин – ЗМІ
Південна Корея різко плани зі створення атомних підводних човнів після того, як отримала згоду президента США Дональда Трампа. Це може суттєво вплинути на безпекову ситуацію в Східній Азії та загострити підводну гонку озброєнь, передає Reuters.
Зазначається, що Сеул багато років прагнув увійти до клубу держав, що мають атомні субмарини, аби протистояти Північній Кореї. Схвалення Трампа стало ключовим проривом у питанні доступу до ядерного палива за міждержавною угодою, зазначив відставний полковник ВМС Мун Гин-ву.
Водночас стрімкий розвиток програми може викликати напруження з боку Китаю та підштовхнути Японію до створення власних підводних човнів з ядерною установкою. Аналітики попереджають, що регіон неминуче наближається до нового етапу гонки озброєнь.
У Сеулі наголошують, що ядерний двигун – критичний елемент для стеження за північнокорейськими підводними загрозами, зокрема запуском БРПЧ. Президент Лі Дже Мен назвав домовленість зі США важливим проривом, що посилює оборонну автономію країни.
Північна Корея заявляє про власні розробки атомних підводних човнів, а державні ЗМІ вже демонстрували субмарину, яку представили як ядерну. Аналітики припускають, що Пхеньян може отримувати технічну допомогу з Росії – за цим уважно стежать у Сеулі.
Як йдеться у публікації, плани Південної Кореї також перегукуються з інтересами США, які прагнуть стримати зростаючий вплив Китаю. Командувач ВМС США адмірал Деріл Кодл відзначив, що майбутні корейські атомні підводні човни можуть стати важливою частиною регіонального стримування.
У Японії новину про підтримку Трампа сприйняли болісно – Токіо вважало, що саме воно може першим отримати американську згоду на таку програму. Хоча офіційні коментарі відсутні, у японському Міноборони визнають, що ядерна тяга розглядається як можливий варіант.
Експерти також попереджають про ризик “ядерного доміно” – різке посилення підводних спроможностей може спровокувати переозброєння всього регіону.
Як відомо, Південна Корея працює над проєктом вже багато років і, за оцінками, зможе побудувати перший атомний субмарин протягом приблизно 10 років. Вашингтон уже погодився допомогти із забезпеченням ядерного палива – важливим елементом, якого досі бракувало.
У Сеулі заявляють, що “робота вже фактично розпочата”, а США підтримують зусилля союзника з розбудови флоту атомних ударних підводних човнів. -
У Cloudflare знову стався масштабний збій
Через черговий збій у роботі Cloudflare в п’ятницю, 5 грудня, не працює низка інтернет-сервісів і вебсайтів. Про це свідчать дані Downdetector.
Cloudflare – компанія-посередник, яка надає послуги мережі доставки контенту та хмарної безпеки. Cloudflare використовують для захисту від різних мережевих атак, зокрема DDoS.
-
США вдарили по судну в Тихому океані
Американські військові вдарили по човну в Тихому океані, в якому, за їхніми даними, перевозилися наркотики. Про це повідомило Південне командування США у соцмережі X в п’ятницю, 5 грудня.
“4 грудня за вказівкою керівника Пентагону Піта Гегсета Об’єднана оперативна група Південний спис завдала смертоносного кінетичного удару по судну в міжнародних водах, що перебуває під управлінням визначеної терористичної організації”, – йдеться у дописі. Зазначається, що внаслідок удару відомо про чотирьох загиблих.
On Dec. 4, at the direction of @SecWar Pete Hegseth, Joint Task Force Southern Spear conducted a lethal kinetic strike on a vessel in international waters operated by a Designated Terrorist Organization. Intelligence confirmed that the vessel was carrying illicit narcotics and… pic.twitter.com/pqksvxM3HP — U.S. Southern Command (@Southcom) December 4, 2025
-
У Кремлі відповіли, чи планується телефонна розмова Путіна та Трампа
У графіку російського диктатора Володимира Путіна поки що немає телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом. Про це повідомив помічник очільника Кремля Юрій Ушаков, передають росЗМІ.
За його словами, за необхідності таку розмову “легко організують”.
“Щойно будуть передумови для контакту Путіна і Трампа, все організують досить швидко”, – заявив помічник російського диктатора.
Ушаков зазначив, що Кремль зараз чекає на реакцію від американських колег за підсумками обговорення, що відбулося 2 грудня між Путіним і спецпредставником президента США Стівом Віткоффом. Дату нової зустрічі з Віткоффом не визначено.
-
У Молдові провели 50 обшуків у справі щодо заворушень у період виборів
У Молдові провели нові обшуки у справі про підготування масових заворушень під час парламентських виборів. Про це повідомляє Newsmaker.
Зазначається, що 4 грудня у поліції заявили про понад 50 обшуків у Кишиневі та багатьох районах Молдови у рамках розслідування щодо підготовки масових заворушень під час парламентських виборів 28 вересня.
За даними слідства, підозрювані систематично їздили до Сербії для підготовки та проходили навчання у “іноземних інструкторів” в місті Баня-Ковиляча.
Обшуки провели у 35 людей віком від 21 до 54 років. Під час них вилучили мобільні телефони, SIM-картки, банківські картки, серед яких російські, 3350 сербських динарів, 20 паспортів з відмітками, що підтверджують перебування у Сербії, рації, макет автомата Калашникова і патрони.
Як повідомлялося, Росія розробила план втручання в парламентські вибори в Молдові з метою зірвати курс країни на євроінтеграцію.
Вибори в Молдові: як програла Росія -
Боротьба з підлодками РФ. Безпека Атлантики
Великобританія та Норвегія підписали оборонну угоду, в рамках якої створять об’єднаний флот, який буде полювати на російські підводні човни в північній Атлантиці. Це необхідно для захисту підводних кабелів, які, за словами британських чиновників, перебувають під все зростаючою загрозою з боку Москви. За даними Міністерства оборони Великобританії, за останні два роки на 30% зросла кількість російських суден, помічених у британських водах.
Об’єднаний флот
ВМС двох країн-членів НАТО будуть використовувати флот фрегатів типу 26 (Type-26) британського виробництва. Прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер назвав угоду історичною, відзначивши, що вона посилює здатність країни захищати свою критично важливу інфраструктуру.
Цього четверга Стармер приймає норвезького прем’єр-міністра Йонаса Стёре на військово-повітряній базі Лоссімут на півночі Шотландії.
Обом сторонам належить вислухати доповіді екіпажів морського патрульного флоту, які ведуть спостереження за російськими суднами, зокрема за Янтарем, який Росія називає океанографічним дослідницьким судном, а інші країни, включно з Великобританією, — кораблем-розвідником.
Британія сильно залежить від мережі підводних кабелів, через які передаються дані. Окрім цього, з сусідами по Північному морю, такими як Норвегія, Великобританію з’єднують важливі нафто- і газопроводи.
Тактика проти Росії
У Північній Європі діятимуть щонайменше 13 протичовнових кораблів об’єднаного флоту — не менше п’яти з них будуть норвезькими.
Вони відстежуватимуть пересування російського флоту у водах між Гренландією, Ісландією та Великобританією, захищаючи підводні кабелі та трубопроводи, критично важливі для британських систем зв’язку, електропостачання та газопостачання.
Угода також передбачає спільні військові навчання та використання британських торпед Sting Ray. Королівська морська піхота Великобританії проходитиме навчання в Норвегії для ведення бойових дій за мінусових температур.
Королівський флот прийме на озброєння сучасні норвезькі протикорабельні ракети Naval Strike Missiles, здатні знищувати ворожі кораблі на відстані понад 160 км.
Угода передбачає і глибшу промислову співпрацю. Великобританія приєднається до норвезької програми розробки інноваційних морських суден забезпечення, які функціонуватимуть як материнські кораблі для безпілотних систем розмінування та підводного бою.
За останні два роки зафіксовано кілька випадків пошкодження підводних кабелів у Балтійському морі, у зв’язку з якими в ЗМІ та офіційних повідомленнях висувалися підозри щодо причетності Росії та її «тіньового флоту». І хоча причетність не була доведена, а шведська прокуратура з одного з інцидентів однозначно заявила, що це не була диверсія, це викликало занепокоєння й інших країн. У вересневому звіті комітету з національної стратегії безпеки Великобританії висловлюється побоювання, що атаки на підводну інфраструктуру можуть призвести до «катастрофічних збоїв» у роботі фінансових і комунікаційних систем, від яких залежать мешканці Великобританії.