Тимчасовий президент Сирії Ахмед аль-Шараа розповів у інтерв’ю The New York Times, що Росія відмовила в передачі експрезидента Башара Асада, який втік до Росії у грудні. Сирійська влада просила передати його в обмін на збереження російської військової присутності. Аль-Шараа зазначив, що Сирія веде переговори з Туреччиною та Росією про нові угоди, включаючи можливість закупівлі нової зброї. Влада Сирії також вимагає компенсацію від Росії під час переговорів, але Кремль не коментує цю інформацію.
Категорія: Новини світу
-
Кремль відмовився видавати Асада – лідер Сирії
Тимчасовий президент Сирії Ахмед аль-Шараа розповів у інтерв’ю The New York Times, що Росія відхилила запит сирійської влади на передачу експрезидента Башара Асада, який втік до Росії на початку грудня. Сирійська влада звернулася до Кремля із проханням передати Асада в обмін на збереження російської військової присутності у країні, але цей запит було відхилено. Аль-Шараа також зазначив, що Сирія веде переговори з Туреччиною та Росією про нові угоди, і не виключає закупівлі нової зброї у Росії чи інших держав. Нова влада Сирії під час переговорів з Росією висунула вимогу про компенсацію, але Кремль не коментує цю інформацію.
-
РФ використовує у війні проти України найманців з 48 країн – ЗМІ
У війні на боці Росії проти України беруть участь найманці з 48 країн. Російські ЗМІ виявили 1500 із них. Російський президент Володимир Путін заперечує, що Росія потребує іноземних найманців, але з початку 2023 року через московський пункт вербування в армію можливо набрали понад півтори тисячі іноземців. Хакерське угруповання DumpForums заявило про злам систем Департаменту інформаційних систем мерії Москви, в результаті чого інформація про іноземців, які проходили відбір на службу в армії РФ, потрапила відкритий доступ. Найбільше найманців прибули з Непалу, а непальців про їхню долю Росія не повідомляє, що спричинило протести їхніх родичів. Також в армії Росії воюють громадяни ЄС, США, Великої Британії, Франції, Бельгії, Італії, Австрії, країн Близького Сходу та Африки.
-
Не лише війна: чому ЄС не хоче розморожувати російські активи
Експерти вказують, що економіка Росії переживає складний період через війну з Україною. Зростання промислового виробництва впало, інфляція перевищить ціль Центробанку. Витрати на війну призводять до зростання цін і обмежують економічний розвиток. Євросоюз розглядає можливість розблокувати заморожені російські активи, щоб підтримати Україну та вплинути на Росію. Пропозиції щодо розмороження коштів викликають суперечки між країнами ЄС, але така дія може мати негативні наслідки для світової фінансової системи. Крім того, розмороження активів може бути використано як маневр для залучення РФ до перемовин.
-
У Німеччині завод потягів розпочне виробництво танків
У місті Герліц на східному сході Німеччини залізничний завод, який існує вже 176 років, буде перетворений на виробництво компонентів для бойових танків Leopard II та бойових машин піхоти Puma. Компанія KNDS бере на себе управління заводом, який раніше виготовляв поїзди, але зараз закривається у рамках програми зменшення витрат. KNDS обіцяє зберегти половину з 700 робочих місць на заводі. Економіка Німеччини зазнає труднощів через зростання цін на енергію, конкуренцію зі сторони китайських автовиробників, а також торговельні війни. Відзначається зниження виробництва в інших галузях, зокрема у секторі електромобілів. Через це МВФ виправив прогнози економічного зростання Німеччини на 2025 рік. Уряд запустив програму переозброєння, що може покращити ситуацію в промисловості. Оборонні витрати країни зросли, що призвело до збільшення числа робочих місць у військовому секторі. Компанія Rheinmetall розглядає можливість придбання заводу Volkswagen в Оснабрюку, який також закриється, щоб розширити свою діяльність.
-
У Нью-Йорку повторно розглянуть справу Вайнштейна
У Нью-Йорку розпочався повторний судовий процес у справі про зґвалтування, в якому обвинувачується колишній голлівудський продюсер Гарві Вайнштейн. Цього разу рішення прийматиме журі, де більшість складають жінки. Суд почався з вступних заяв сторін, а журі складається з 12 осіб – сім жінок і п’ятьох чоловіків. Також обрано шість запасних присяжних. Ухвалювати остаточне рішення будуть дванадцять основних присяжних, серед яких є представники різних професій, таких як фізик, фотограф, дієтолог, терапевт, програміст інвестиційного банку, керівник служби пожежної безпеки, а також фахівці з нерухомості, телереклами, соціальної роботи та інших галузей.
-
Путін зробив заяву щодо нових воєн
Глава російського режиму Володимир Путін заявив про необхідність розширення потужностей оборонно-промислового комплексу Росії для підготовки до майбутніх військових конфліктів. На засіданні військово-промислової комісії він повідомив, що за 2024 рік російські оборонні заводи вдвічі збільшили випуск засобів уражень та військової техніки. Путін також відзначив, що ще є недоліки у цій сфері, тому перед ОПК поставлено ще більш амбітні завдання на поточний рік. Російський лідер закликав враховувати глобальні тенденції військових технологій і готуватися до потенційних збройних конфліктів майбутнього, оскільки швидкість змін у цій галузі надзвичайно висока.
-
США готові вийти з перемовин: що буде з Україною
Президент США Дональд Трамп та його адміністрація висловили розчарування у зв’язку з нездатністю швидко домовитися про мирну угоду між Росією та Україною. Трамп вказав, що США можуть вийти з переговорів, якщо сторони не досягнуть угоди, але він сподівається на позитивний результат. За даними експертів, Росія відмовляється від компромісів у переговорах.
Україна відповість на цю ситуацію, адже Трамп запропонував умови, які Україна вважає нереалістичними. Є інформація, що США можуть відмовитися від посередництва у переговорах. Експерти стверджують, що Трамп може виявити неспроможність вирішувати глобальні питання та його рішення може вплинути на його репутацію на світовій арені. Тривожно спостерігати за такою непередбачуваною поведінкою Трампа, але важливо бути готовими до будь-якого розвитку подій.
-
У Кремлі відповіли на ультиматум США
У Москві не реагують на заяву американського віце-президента Джея Ді Венса, що США вийдуть з переговорів, якщо Росія та Україна не приймуть пропозиції Вашингтона. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що США продовжують посередницькі зусилля і Москва вітає це. Він також підтвердив очікування візиту спецпосланника США, але ситуація швидко змінюється. Пєсков зауважив, що “обриси” варіантів врегулювання конфлікту в Україні не можуть бути публічними, щоб не втратити ефективність. Також він не коментував можливе юридичне визнання Криму російським або інші елементи врегулювання. Раніше стало відомо про “остаточну пропозицію” США для України та Росії щодо обміну територіями та заморожування конфлікту.
-
Зрив переговорів у Лондоні: що відомо
У Лондоні відбулися переговори між дипломатами США, України, Франції, Німеччини та Великої Британії щодо ситуації в Україні, але зустріч була відкладена через раптове скасування поїздки держсекретаря США Марко Рубіо до Лондона. Це призвело до зниження рівня переговорів, але міністр закордонних справ України Андрій Сибіга все ж провів зустріч зі своїм британським колегою. Переговори стали критичними після того, як президент США Дональд Трамп погрожував вийти з переговорного процесу, якщо не буде прогресу у вирішенні конфлікту. Європейські країни висловили незгоду з деякими пропозиціями Вашингтона, а саме з питанням щодо Криму та санкцій проти Росії. Варто відзначити, що деякі ідеї США не сприймаються ні Києвом, ні Європою, ні навіть Москвою.