Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс оголосив у соцмережі про рішення закрити повітряний простір вздовж кордону з Росією та Білоруссю на тиждень. Це рішення було ухвалено після оцінки армії і буде діяти принаймні до 18 вересня. За словами міністра, це дозволить забезпечити контроль над повітряною зоною та спростить виявлення нелегальних літаючих об’єктів. Також нагадуємо, що Польща також обмежила авіарух на кордоні з Україною та Білоруссю з міркувань безпеки до грудня. Російські дрони ночі 10 вересня порушили повітряний простір Польщі, але були збиті припинені військовими.
Категорія: Новини світу
-
Україна в авангарді санкційної політики проти РФ
Україна активно пропонує нові санкції проти Росії і співпрацює з міжнародними партнерами для посилення тиску на Кремль. Країна вже ввела обмеження проти осіб та компаній, пов’язаних з російськими секторами ВПК, тіньового флоту та енергетики. Українська прем’єрка закликала США та ЄС до жорстких санкцій проти російських нафтових компаній. Також ЄС розглядає можливість нових санкцій проти російських банків та енергетичних компаній, щоб тискати на Путіна. У Конгресі США також розглядаються питання щодо нових санкцій проти Росії. Сенатори готові підтримати президента Трампа у цьому питанні та навіть запровадити тарифи.
-
В ЄС зросла кількість українців із тимчасовим захистом – Євростат
За даними Євростату, станом на 31 липня, понад 4,34 мільйона українців отримали статус тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу через вторгнення Росії на Україну. Найбільше таких осіб з України перебуває в Німеччині, Польщі та Чехії. За період з червня по липень 2025 року кількість осіб з тимчасовим захистом зросла на 28 695 осіб, що складає загалом 4 340 665 осіб. При цьому більше 98% отримувачів тимчасового захисту були громадянами України. Жінки становлять майже половину отримувачів, діти – третину, а чоловіки – чверть від загальної кількості.
-
Індія вимагає від РФ великих знижок на нафту – ЗМІ
Індійські імпортери нафти з Росії вимагають більших знижок від російських продавців через зростання ризиків у торгівлі. Вони просять знижки до 10 доларів за барель від базової ціни Brent, щоб відповідати новим обмеженням через розбіжності між політикою ЄС і США. Російські продавці вважають, що така вимога занадто велика, тому частина нафти може бути відправлена до Китаю замість Індії. Обсяг поставок до Індії в жовтні може зменшитися, але ціни на російську нафту продовжать залишатися високими.
-
Польща обмежила повітряний рух
У східній частині Польщі впроваджено обмеження повітряного руху вздовж кордонів з Білоруссю та Україною з метою забезпечення державної безпеки. Обмеження буде діяти з 10 вересня до 9 грудня 2025 року в зоні EP R129, яка охоплює кордон із сусідніми країнами. У нічний час польоти заборонені, крім військової авіації, а також цілодобово заборонено польоти цивільних безпілотних літальних апаратів. Інформацію про обмеження повітряного руху оприлюднило Польське агентство аеронавігаційного обслуговування (PANSA).
-
Польща просить у НАТО Patriot та “стіну проти дронів” – ЗМІ
Польща звернулася до НАТО з проханням про додаткові системи протиповітряної оборони та захист від безпілотників після нальоту дронів з Росії. Вони проводять консультації з партнерами щодо отримання допомоги. Польщі потрібні комплекси Patriot для захисту від різних загроз. Прем’єр-міністр Польщі отримав пропозиції від інших країн НАТО щодо підтримки їхньої системи ППО. Проте постачання додаткових комплексів Patriot може бути проблематичним через потреби України, яка також воює з Росією і потребує цієї допомоги.
-
У Конгресі США ухвалилили $400 млн для України
Палата представників Конгресу США проголосувала за законопроєкт про оборонну політику на суму $892,6 млрд. Цей документ передбачає виділення $400 млн на допомогу Україні у сфері безпеки, незважаючи на опозицію деяких республіканців. Парламент також відхилив пропозицію про скорочення фінансування для України від ультраправої республіканки. Законодавці також вимагають, щоб Пентагон інформував Конгрес, якщо будуть плани скасувати чи призупинити військову допомогу Україні.
-
У ФБР заявили, що відпустили підозрюваного у вбивстві Кірка
Директор ФБР Кеш Пател повідомив, що підозрюваного, якого арештували після вбивства консервативного активіста Чарлі Кірка, було звільнено після допиту. Про це Пател у четвер, 11 вересня, написав у соцмережі X.
“Підозрюваного, який перебував під вартою, звільнили після допиту правоохоронцями. Наше розслідування триває, і ми продовжимо оприлюднювати інформацію в інтересах прозорості”, – написав Пател.
Незадовго до цього Пател заявляв, що ймовірного нападника взяли під варту завдяки співпраці місцевої та державної влади Юти з ФБР. -
Партизани заявили про диверсію на заводі ППО у РФ
Агенти руху АТЕШ заявили, що успішно вимкнули зв’язок на оборонному заводі у Тулі. Внаслідок диверсії вдалося знищити вишку зв’язку біля заводу Щегловський вал. Про це у ніч проти четверга, 11 вересня, йдеться у повідомленні руху.
В АТЕШ зазначили, що на підприємстві розробляються системи протиповітряної оборони, скорострільні знаряддя та стрілецька зброя. Зокрема, у цехах заводу збирають ПТРК Корнет та ЗРПК Панцир-С.
Партизани також зазначили, що раніше вже проводили розвідку цього об’єкту, після чого Сили оборони України завдавали по заводу успішних ударів.
“Тепер ми переходимо до активніших дій та знищуємо інфраструктуру підприємства – і це лише початок!”, – йдеться у повідомленні.
В АТЕШ також опублікували відео пожежі на підприємстві. -
Республіканці наполягають на санкціях проти РФ
Американські сенатори від Республіканської партії усе активніше закликають президента Дональда Трампа запровадити нові санкції проти Росії. Про це у середу, 10 вересня, пише CNN.
“Я думаю, що Росія зараз грає з нами, як на піаніно. Він отримав усе, чого хотів: доступ до президента, прийом із червоною доріжкою, а через три тижні такий самий прийом у Сі Цзіньпіна і зустрічі з Кім Чен Ином”, – заявив сенатор від Північної Кароліни Том Тілліс, маючи на увазі Володимира Путіна, додавши, що його мета – “тягнути час”.
Заяви Тілліса, співголови Сенатської групи спостереження за НАТО, прозвучали після того, як винищувачі НАТО збили кілька російських безпілотників, що порушили повітряний простір Польщі. Видання зазначає, що попередня ініціатива сенатора від Південної Кароліни Ліндсі Грема щодо санкцій, здавалося, забуксувала через брак зацікавленості з боку Білого дому. Проте дедалі більше голосів у партії вимагають від президента жорсткішої позиції на тлі триваючої війни Росії проти України.
“У якийсь момент ми маємо визнати, що ця людина планує зруйнувати західну демократію. І я знаю, що робить він це шляхом підриву Сполучених Штатів, а потім віддає в Москві накази про авіаудари, які є наймасштабнішими з початку війни”, – сказав Тілліс.
Він додав, що Путін не прагне миру. Він хоче “тягнути час, убивати, ґвалтувати й нищити більше українців, і цьому потрібно покласти край”.
Сенатор наголосив, що керівництво республіканців у Сенаті має дозволити голосування щодо пакета санкцій Грема, підготовленого спільно з демократом Річардом Блюменталем та підтриманого обома партіями. Цей пакет дозволяє президентові запровадити до 500% мит на імпорт з країн, які купують російський уран, газ та нафту й не роблять внеску у допомогу Україні.
У середу Трамп опублікував у соцмережі Truth Social розпливчастий коментар після вторгнення дронів у Польщу: “Що це таке – Росія порушує повітряний простір Польщі безпілотниками? Ну от і почалося!”
Невдовзі після цього Грем звернувся безпосередньо до президента у мережі X, написавши, що погоджується з його словами: “Пане Президенте, Конгрес із вами. Ми готові ухвалити закон про нищівні санкції та тарифи, які можуть бути запроваджені на ваш розсуд. Наша мета – надати вам більше можливостей для реагування на цю зростаючу загрозу”.
Раніше лідер більшості у Сенаті Джон Тун пояснював, що керівництво чекає на “зелене світло” від Білого дому, оскільки адміністрація намагається вести дипломатичний діалог із Росією.
На запитання, чи можуть нічні удари змусити його винести законопроєкт на голосування без формального схвалення адміністрації, Тун відповів, що “це лише посилило інтерес до просування санкційного законопроєкту”.
Тим часом в адміністрації Трампа заявили, що він надає пріоритет припиненню війни в Україні, а не санкціям проти Росії.