Президент США Дональд Трамп під час своєї поїздки до Індо-Тихоокеанського регіону має намір обговорити із лідером КНР Сі Цзіньпіном питання російської нафти. Про це у суботу, 25 жовтня, повідомляє Суспільне з посиланням на трьох чиновників Білого дому.
Так, відповідаючи на запитання журналістки Суспільного, один з чиновників Білого дому повідомив, що Трамп має намір обговорити із лідером КНР питання російської нафти. Однак, зустріч головним чином фокусуватиметься на торгівлі та критичних мінералах.
“Неможливо передбачити, які теми порушить Китай. Президент має намір зосередитися на торгівлі та економічних відносинах між США та Китаєм, зокрема з огляду на недавні подій із боку Китаю, які загрожують глобальній економічній стабільності”, – повідомив чиновник Білого дому.
У свою чергу президент США продовжуватиме зберігати “стратегічну невизначеність” у питанні Тайваню.
Також у Кореї Дональд Трамп має намір укласти угоду, що сприятиме американському судноплавству.
Категорія: Новини світу
-
Трамп поговорить з Сі про російську нафту
-
За кокаїн: США запровадили санкції проти президента Колумбії
Міністерство фінансів США запровадило санкції проти президента Колумбії Густаво Петро та його родину через “його причетність до світової незаконної торгівлі наркотиками”. Про це йдеться в пресрелізі Мінфіну США, який був оприлюднений у пʼятницю, 24 жовтня.
“Колумбія залишається найбільшим у світі виробником та експортером кокаїну. Кокаїн з Колумбії часто купують мексиканські картелі, які потім контрабандою перевозять його до США через південний кордон. Ця речовина є серйозною загрозою для Сполучених Штатів”, – йдеться у повідомленні.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що з часу приходу до влади президента Густаво Петро виробництво кокаїну в Колумбії “зросло рекордних рівнів”, що спричинило збільшення потоку наркотиків до США відповідно “отруюючи американці”.
“Президент Петро дозволив процвітати наркокартелям і відмовився припинити цю діяльність. Сьогодні президент Трамп вживає рішучих заходів для захисту нашої країни та чітко дає зрозуміти, що ми не потерпимо незаконного обігу наркотиків у нашій країні”, – додав Бессент.
Санкції також поширюються на дружину президента Колумбії, сина та близького соратника. -
Людина Путіна в США. Трамп змінює ставлення до РФ
Після введення Дональдом Трампом санкцій щодо російських нафтових компаній Лукойл і Роснефть, а також скасування зустрічі з Володимиром Путіним у Будапешті, до США екстрено прилетів голова Фонду прямих інвестицій і спецпосланець президента Росії Кирило Дмитрієв.
Раптовий візит
У суботу Дмитрієв зустрінеться зі спецпосланцем президента США Стівом Уіткоффом у Майамі. Поки неясно, чи будуть у Дмитрієва зустрічі з іншими офіційними особами США.
У квітні цього року Дмитрієв уже відвідував Вашингтон. Це був перший візит до США високопоставленого російського чиновника з моменту вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Як зазначала тоді CNN, його приїзд знаменував собою “подальші кроки у потеплінні відносин між двома країнами після повернення президента Дональда Трампа до влади у січні”.
У телефонній розмові з агентством Reuters у п’ятницю ввечері Дмитрієв підтвердив, що перебуває у США для участі в давно запланованій зустрічі: “Ця зустріч була запланована досить давно, і американська сторона не скасувала її, незважаючи на низку недавніх недружніх кроків. Ми продовжимо діалог”. З ким буде ця зустріч, Дмитрієв сказати відмовився.
Сильний удар по Росії
Санкції США щодо двох найбільших російських нафтових компаній, на які припадає близько половини всього експорту російської нафти, — досить серйозний удар по економіці Росії.
Китай і Індія після початку війни з Україною стали найбільшими покупцями російської нафти. Після введення американських санкцій агентство Reuters повідомило, що китайські державні нафтові компанії призупинили закупівлі нафти у Росії. Індія, як писало агентство Bloomberg, також планує повністю відмовитися від покупок російської нафти.
Вплив Рубіо
Трамп цього тижня кардинально змінив свою позицію щодо Росії, ввівши перші прямі санкції під час свого другого терміну – таку раптову зміну було викликано зокрема впливом державного секретаря Марко Рубіо.
Співрозмовники Bloomberg , які попросили не називати їхніх імен, розповіли, що Рубіо скасував заплановану особисту зустріч з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим після того, як вони поговорили телефоном, і стало очевидно, що Кремль знову намагається сповільнити переговори про перемир’я і затягнути війну.
За оцінкою Рубіо, Москва не внесла жодних суттєвих змін у свою позицію, за словами американських і європейських чиновників, обізнаних у цій справі.
Вплив Рубіо на зміну позиції адміністрації свідчить про ширшу роль головного дипломата США, який також виступав за більш агресивний підхід до Венесуели як тимчасовий радник Трампа з питань національної безпеки.
Його позиція контрастувала з більш поступливою стратегією щодо Росії, яку відстоював давній друг Трампа і спеціальний посланець Стів Уіткофф.
Прес-секретар Білого дому Анна Келлі спростувала таку характеристику ролі Рубіо.
“Президент Трамп завжди керує зовнішньою політикою, а його програму виконують чиновники з національної безпеки, такі як секретар Рубіо і спеціальний посланець Уіткофф, які є єдиною командою, що підтримує бачення президента “Америка понад усе”, – сказала вона.
Водночас агентство зазначає: немає жодних ознак того, що Уіткофф втратив свій авторитет у президента з питання Росії або свій вплив у ширшому сенсі. -
Переговорник Путіна пригрозив США через санкції
Переговорник Путіна, глава РФПІ Кирило Дмитрієв, перебуваючи з візитом у США, пригрозив зростанням цін на американських заправках після нових санкцій Вашингтона. Про це свідчить відео з ним
“Санкції та недружні заходи ніяк не вплинуть на економіку Росії. Вони призведуть до зростання цін на автозаправках у США”, – запевнив російський чиновник.
Дмитрієв також звинуватив Україну в “зриванні перемов”, що нібито робиться “на прохання британців та європейців”.
“Україна не хоче розв’язувати ті проблеми, ті питання, що накопичились, і які треба вирішувати. І тому також ми будемо доносити до наших американських колег, що Україна, на жаль, зриває той діалог, що необхідний. Зриває, знову ж таки, на прохання британців, на прохання європейців, які хочуть продовження конфлікту”, – стверджує попихач хазяїна Кремля.Переговорник Путіна Кирило Дмитрієв звинуватив Україну та європейців у "зриванні переговорів" pic.twitter.com/dN8LSksRnX— Максим (@lipcansmaks1) October 24, 2025 Як відомо, США ввели нові санкції проти провідних російських нафтових компаній, закликавши Москву невідкладно погодитися на припинення бойових дій. Санкції спрямовані на дві найбільші нафтові компанії Росії – Роснєфть і Лукойл. Також до санкційного списку додано 30 дочірніх структур Роснефти та Лукойлу.
Російський диктатор Володимир Путін заявив, що нові санкції є ще одним способом тиску на країну. Він наголосив на внеску РФ у глобальний енергетичний баланс і назвав санкції недружнім кроком, який шкодить відносинам між Росією та США. Путін також висловив упевненість, що санкції союзників не матимуть серйозного впливу на російську економіку. РФ шукає обхідні шляхи від нафтових санкцій – ЗМІ
Коррепондент.net -
Надії росіян на “прекрасне майбутнє” обвалились до мінімуму – опитування
Настрої в російському суспільстві стають скептичнішими на тлі четвертого року війни: надії на світ згасають, а економіка підходить до краю рецесії. Зокрема, частка росіян, які вірять, що майбутнє принесе покращення життя в країні, восени впала до мінімумів з 2021 року. Про це свідчить опитування ФОМ.
На даний момент 27% росіян вважають, що в найближчі півроку-рік жити в країні стане “ліпше”. Частка таких відповідей “впала” на третину, або 12 процентних пунктів порівняно з квітнем.
Частка тих, хто вірить, що життя покращиться у найближчі 3-5 років, у серпні падала до 36%, а на початку жовтня становила 40%.
Згідно з опитуваннями ФОМ, війна породила в суспільстві сплеск оптимізму: частка тих, хто заявляє, що жити стане краще, встановила рекорди, яких соціологи не фіксували понад 10 років. Утім, на четвертий рік бойових дій, які зробили Росію світовим рекордсменом із санкцій і завдали втрат, небачених з часів Другої світовї, віра в прекрасне майбутнє почала згасати, зазначають соціологи.
Після повернення Дональда Трампа в крісло президента США в Росії зросла кількість тих, хто надіявся на швидке закінчення війни, але тепер їхня кількість знову почала скорочуватися.
Також скорочується кількість тих, хто може планувати життя на довгострокову перспективу. Росіяни дедалі більше стурбовані своїм матеріальним становищем. Частка тих, хто змушений економити на товарах базової потреби, перевищує 50%, згідно з опитуваннями Роміра.
Фахівці зазначають, що 2026 рік принесе росіянам нове підвищення податків: до 22% збільшиться ставка ПДВ, яка зашита у всі товари та послуги, що продаються. Результати опитувань росіян -
У Німеччині з’явився перший “домашній бункер”
На тлі зростаючих побоювань щодо можливих провокацій з боку Росії в Німеччині різко зріс попит на приватні укриття. Тепер до цієї теми долучився і роздрібний ринок: у продажу з’явився перший “домашній бункер” – компактний захищений модуль. Про це повідомив Bild.
Невдовзі бункер можна буде побачити просто у відділі садових товарів.
Прототип споруди площею 16 квадратних метрів виготовлений зі сталевого бетону завтовшки 20 сантиметрів. Усередині є все необхідне для тижневого автономного проживання: чотири розкладні ліжка, туалет, душ, мінікухня та екран, що імітує вид з вікна. Освітлення можна регулювати за кольором і яскравістю.
Як розповів розробник проєкту, голова компанії BSSD Defence Маріо Пайде, укриття витримує удари дронів, мін і навіть ракет. Якщо встановити його під землею на глибині кількох метрів, воно здатне захистити навіть від наслідків ядерного вибуху, якщо епіцентр буде не ближче ніж за 20 кілометрів.
Ціна “домашнього бункера” – від 50 тисяч євро за базову модель до 150 тисяч євро у повній комплектації. Виробництво триває близько 70 робочих днів.
“Ми хочемо показати, що бункер – це не похмура бетонна коробка, а сучасний засіб захисту та спокою”, – зазначив Пайде.
Раніше стало відомо, що Німеччина посилює цивільну оборону і збільшує кількість бункерів через ймовірну загрозу війни з РФ.
Нагадаємо, Німеччина збільшить чисельність армії на 60 000 військовослужбовців через загрозу з боку Росії.
-
У Польщі засудили трьох громадян України за підпали
Окружний суд Варшави визнав трьох громадян України винними в участі в організованій злочинній групі, відповідальній за підпали у країнах ЄС. Про це повідомила Національна прокуратура Польщі.
Засудженими є Сергій Р., Павло Т. та Владислав Ю. За даними слідства, у 2023-2024 роках вони входили до групи, що діяла в Польщі, Україні, Литві, Латвії та Росії, та вчиняла злочини саботажного і терористичного характеру.
Прокуратура уточнює, що українці причетні до підпалів великих об’єктів у країнах ЄС. Крім того, Сергій Р. і Павло Т. отримали додаткові покарання за перешкоджання розслідуванню підпалів магазину IKEA у Вільнюсі та складу у Варшаві в травні 2024 року – вони допомогли виконавцю цих злочинів уникнути відповідальності.
Підозрюваним у керуванні групою є Сергій Ч., котрий координував диверсійні дії в Польщі, Литві та інших країнах ЄС. Його місцеперебування невідоме, наразі він розшукується Інтерполом.
Суд призначив Павлу Т. покарання у вигляді 5 років і 6 місяців позбавлення волі, Сергію Р. – 2 роки і 6 місяців, Владиславу Ю. – 1 рік і 4 місяці.
У прокуратурі наголосили, що вирок поки не набув чинності – один із засуджених подав клопотання про обґрунтування рішення.
-
Глава МЗС Німеччини скасував візит до Китаю
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль відтермінував перший візит до Китаю через те, що Пекін не підтвердив заплановані зустрічі, окрім переговорів із главою МЗС КНР. Про це заявила речниця відомства Катрін Дешауер у п’ятницю, передає Укрінформ.
Візит перенеси на невизначений термін. Китайська сторона не підтвердила Берліну “жодної події окрім переговорів з міністром закордонних справ Китаю”.
Натомість Вадефуль має намір невдовзі провести телефонну розмову з китайським колегою.
Дешауер акцентувала, що є низка тем, котрі ФРН має намір обговорити з Китаєм.
Зокрема, Німеччина зацікавлена у сприянні справедливому та тривалому миру в Україні з боку Китаю, оскільки жодна інша держава не має такого впливу на Росію. Також речниця додала, що німецький бізнес непокоїться через торговельні обмеження з боку КНР, особливо стосовно рідкоземельних металів і напівпровідників.
Це мав би бути перший візит міністра закордонних справ в уряді Мерца. -
Італія готує 12-й пакет військової допомоги Україні – ЗМІ
Італія готує 12-й пакет військової допомоги Україні, який включатиме боєприпаси та ракети SAMP/T для систем протиповітряної оборони. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі з питанням.
Пакет можуть затвердити до кінця року, залежно від перебігу парламентських процедур.
Уряд Джорджи Мелоні вже відправив Україні 11 пакетів допомоги з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Їхня загальна вартість оцінюється у €2,5-3 млрд, зокрема Італія спорядила Києву дві батареї ракет SAMP/T.
Деталі нових постачань залишаються засекреченими відповідно до законодавства про конфіденційність.
Попри обмежені фінансові можливості, уряд Мелоні демонструє готовність продовжувати підтримку України. Крім того, Італія розглядає можливість приєднання до ініціативи НАТО щодо закупівлі американських систем, зокрема ракет Patriot, коштом європейських фондів.
Пошук нових джерел фінансування для допомоги Україні стає дедалі актуальнішим – після того, як США скоротили обсяги військової підтримки, а ЄС поки не ухвалив рішення про використання заморожених російських активів.
Італія, котра традиційно витрачала менше на оборону, погодилася з союзниками по НАТО збільшити оборонний бюджет до 5% ВВП до 2035 року.
В Італії уряд Мелоні наближається до рекорду -
Хорватія повертає обов’язкову військову службу
Парламент Хорватії ухвалив рішення про повернення обов’язкової військової служби на тлі зростання напруженості в Європі через російсько-українську війну. Про це повідомляє AP, у п’ятницю, 24 жовтня.
Законодавці підтримали зміни до законодавства 84 голосами, тоді як 11 проголосували “проти” та 30 – утрималися. Служба триватиме два місяці й передбачатиме “базову військову підготовку”.
Рішення означає повернення до призову, який було призупинено у 2008 році, коли Хорватія перейшла на контрактну армію.
У Міністерстві оборони пояснили, що мета програми – навчити молодь базових навичок і знань, необхідних у кризових ситуаціях, щоб вони могли сприяти національній безпеці.
До кінця року влада розпочне медичні огляди юнаків, народжених у 2007 році. Призовники отримуватимуть зарплату, а ті, хто відмовиться від військової служби, зможуть обрати цивільну альтернативну.
Повернення призову відбувається на тлі зміцнення обороноздатності країни, тоді як у Європі зростають побоювання, що російсько-українська війна може поширитися далі.