Росія завдала масштабних ударів безпілотниками та ракетами по території України рано вранці в п’ятницю, 6 червня. За словами президента України Володимира Зеленського, внаслідок обстрілів загинули щонайменше троє людей та 49 отримали поранення. Водночас, мер Києва Віталій Кличко пізніше додав, що лише у столиці загинуло четверо людей.
Повітряні нальоти були спрямовані на Київ, а також Луцьк та Тернопільську область. Повітряні сили України заявили, що ворожий обстріл складався з 407 безпілотників, шести балістичних ракет, 38 крилатих ракет та однієї протирадіолокаційної ракети. Помста за літаки Міністерство оборони РФ заявило, що удари були завдані у відповідь на “терористичні акти київського режиму” проти російських літаків, цинічно додавши, що їх метою були військові об’єкти.
Росіяни підтвердили, що вночі били “високоточною далекобійною повітряною, морською та наземною зброєю, а також ударними безпілотниками”.
Зазначимо, що масований напад стався після того, як російський диктатор Володимир Путін попередив президента США Дональда Трампа, що він відповість на нещодавні удари України по російських авіабазах. Ознаки підготовки до наступного удару Після нічного бойового вильоту стратегічні бомбардувальники Ту-95МС та Ту-160 повернулися на авіабазу Енгельс-2. Зранку туди також прибув транспортний літак Іл-76МД, повідомляють українські моніторингові пабліки. За їхньою інформацією, ймовірно, відбувається підготовка до нового удару – літаки можуть споряджатися крилатими ракетами. Коли очікувати атаку Сьогоднішня атака цілком може повторитись, вважає військовий експерт Олег Жданов. Як приклад експерт навів останній повітряний наліт. Тоді росіяни провели атаку у два етапи.
“Спочатку один удар, а через дві доби – повторний. Тож не виключаю, що і цього разу вони можуть завдати ще одного удару – через добу, через дві чи три. Це може бути знову масована атака з крилатими й балістичними ракетами, запусками з моря, “шахедами” тощо”, – сказав Жданов в коментарі для Фокусу.
Проте експерт не вважає, що сьогоднішній удар став відповіддю на атаку СБУ по російським аеродромах – радше, один з етапів ескалації. Жданов звертає увагу на цікаву деталь: сьогодні у повітря піднімалися лише шість стратегічних бомбардувальників – чотири Ту-95 і два Ту-160.
“Але Ту-160 зараз фактично “беззбройні” – для них немає ракет, тому реальну загрозу становили лише Ту-95. Також було запущено шість балістичних ракет – приблизно стільки ж, скільки й під час попереднього удару. Що стосується ударних дронів Shahed, то видно, що росіяни активізувалися – їх було багато. Це свідчить про те, що вони серйозно готувалися до цієї атаки”, – додав експерт.
В свою чергу військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко вважає, що як сьогоднішній, так і наступні ворожі удари по території України не будуть такими масованими.
“Ракетний удар РОВ (російські окупаційні війська – ред.) у ніч на 6 червня, цілком очікувано, не став наймасовішим… Та й не зможуть РОВ більше провести навіть у комбінованому форматі ракетних ударів на 150 ракет, наприклад. Причини тому нам чудово відомі”, – написав експерт.
Категорія: Новини світу
-
Путін мститься. Є ознаки наступного удару
-
Мінус вертольоти. Нічна атака на авіабази Росії
Сили оборони України напередодні масованого російського обстрілу атакували аеродроми базування авіації РФ та інші важливі військові об’єкти. В Генштабі ЗСУ кажуть, що вперше діяли на випередження, детальніше – далі у сюжеті. Знищення палива У ніч на 6 червня після атаки БПЛА в Енгельсі Саратовської області виникла пожежа на базі зберігання нафтопродуктів Комбінат Кристал Росрезерва, що забезпечує паливом військовий аеродром Енгельс-2.
За інформацією російських ЗМІ, це федеральна установа, на яку покладено обов’язки щодо зберігання палива для авіабази. Раніше її вже атакували безпілотники у січні цього року.
У Генштабі ЗСУ також підтверджують успішний удар не тільки по резервуарам з пально-мастильними матеріалами, а й по самому аеродрому Енгельс – місці скупчення авіації противника, яка залишилась після операції СБУ.
“Підтверджено численні влучання у щонайменше три резервуари з пально-мастильними матеріалами з подальшим займанням та масштабною пожежею на об’єкті. Екстреним службам окупантів не вдалося локалізувати загоряння, спостерігається значне задимлення. Зафіксовано десятки вибухів в районі цілей. Результати ураження уточнюються”, – повідомило українське командування. Інші цілі Окрім цього у ніч на 6 червня Сили оборони завдали удару по аеродрому Дягілево у Рязанській області. Саме тут базуються повітряні заправники та винищувачі супроводу, які використовуються для забезпечення ракетних ударів по території України. Окрім того, з Дягілево здійснюють вильоти стратегічні бомбардувальники противника.
“Є інформація про пожежу в районі цілі. Результати уточнюються”, – повідомили в Генштабі.
Також українські захисники атакували низку важливих об’єктів ворога на території РФ. Зокрема, у Мічурінську Тамбовської області в результаті удару горів завод Прогрес. Саме це підприємство випускає високотехнологічне обладнання для систем управління авіаційної та ракетної техніки, а також широкий спектр електротехніки цивільного призначення, обладнання для газо- та нафтопроводів. соцмережі За інформацією місцевих пабліків, в результаті атаки поранення отримали три співробітника заводу, а російські рятівники довго боролись з пожежею. Мінус вертольоти Також цієї ночі удар отримав аеропорт Брянськ. В результаті чого знищено російський бойовий вертоліт Мі-8, а вертоліт Мі-35 – пошкоджено, повідомляє паблік ASTRA. Зазначається, що атакували аеропорт безпілотники.
“В результаті попадань повністю згорів бойовий вертоліт Мі-8, сталася детонація його бойового комплекту. Також частково пошкоджено вертоліт Мі-35”, – йдеться в повідомленні. соцмережі/атака БПЛА в Брянську Крім цього, пошкоджено адміністративну будівлю аеропорту та будівлю рятувальної служби. Військовий портал Defense Express додає, що за характером вибуху можна припустити, що в Брянську детонували ракети з твердим паливом: балістичні, зенітні чи до РСЗВ.
“Місце вибухів було доволі швидко та точно локалізовано OSINT-спільнотами. І зйомка ведеться майже з доволі малої відстані – близько 350-400 метрів. А епіцентр вибуху знаходиться на пероні поруч із диспетчерською вежею”, – пишуть експерти.
За їхніми словами, це місце використовується для вивантаження чи завантаження на літаки, чи вертольоти, а не для базування на ньому, наприклад, систем протиповітряної оборони, пускових тощо. Тому аналітики вважають, що в Брянську йдеться про детонацію не однієї великої ракети, а певної партії боєприпасів. -
У Молдові заморозили бізнес-активи соратників Шора
Державна податкова служба Молдови заморозила активи низки осіб, пов’язаних з олігархом-утікачем Іланом Шором, колишнім лідером Демпартії Володимиром Плахотнюком і бізнесменом В’ячеславом Платоном, затриманого у Великій Британії на запит Кишинева. Про це повідомляє NewsMaker у п’ятницю, 6 червня.
Заходи ухвалили в межах імплементації обмежувальних санкцій ЄС.
Зокрема, заморожено частку Плахотнюка в компанії General Media Group, а також частку Платона в ТОВ Luminare.
До списку осіб, чиї активи були заморожені, потрапили такж Аріна Коршикова та Думітру Кітороаге, наближені Шора.
У колишньої кандидатки на посаду мера Бєльців Коршикової заблокували частку у модельному агентстві Elit-Centru та у ТОВ Diafan.
Кітороаге, адміністратору телеканалів TV6 і Orhei TV, які раніше позбавили ліцензії за дезінформацію, заблокували його частки в ТОВ Media Resurse та фермерському господарстві “Кітороаге Думітру Думітру”.
Раніше ДПС уже блокувала активи Євгенії Гуцул і ще чотирьох осіб, пов’язаних із Шором. -
Трамп про Маска: У бідолахи є проблема
Президент Дональд Трамп заявив, що не думає про мільярдера Ілона Маска і не буде говорити з ним найближчим часом. Про це американський лідер сказав CNN у п’ятницю, 6 червня.
На запитання, чи був у нього телефонний дзвінок з Маском, Трамп відповів: “Ні. Думаю, я не буду говорити з ним деякий час, але я бажаю йому успіхів”.Американський президент також вважає, що у “бідолахи Маска є проблема”.
“Я навіть не думаю про Ілона. У нього проблема. У бідолахи є проблема”, – додав Трамп.
Нагадаємо, між Маском і Трампом розгортається конфлікт, який виник після того, як мільярдер почав критикувати новий економічний законопроєкт президента США. Макс заявив, що без його підтримки Трамп програв би вибори президента США. Мільярдер також підтримав ідею оголошення імпічменту Трампу, аби його обов’язки виконував віцепрезидент Джей Ді Венс. Божевільний і імпічмент. Трамп і Маск посварилися
-
ПВК Вагнер оголосила про завершення місії у Малі
Російська армія найманців ПВК Вагнер заявила про вихід з африканської країни Малі. Відповідну заяву поширили зокрема російські ТГ-канали у п’ятницю, 6 червня..
За словами найманців, вони перебували в Малі три з половиною роки та “воювали пліч-о-пліч з народом проти тероризму”. Насправді ж допомогли військовій хунті повалити законний уряд та захопити всі великі міста країни.
У дописі також стверджується, що найманці “знищили тисячі бойовиків”, допомогли місцевим військовим у формуванні армії та повернули регіональні центри під контроль хунти, яка прийшла до влади після військового перевороту.
В опублікованому відеоролику наголошується, що хунта вигнала з Малі військові контингенти західних країн, котрі допомагали поваленому демократичному уряду боротися з місцевими ісламістськими угрупованнями, та запросила вагнерівців допомогти в боротьбі з силами опору.
“Місія завершена. ПВК Вагнер повертається додому”, – зазначили найманці у повідомленні.
Російські найманці з ПВК Вагнер були присутні в Малі з 2021 року, туди покликала їх військова хунта “задля безпеки”. -
18 пакет санкцій: чи підуть США та ЄС єдиним фронтом
Що буде в 18 пакеті санкцій Нещодавно президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що Сполучені Штати та Європейський Союз мають посилити санкційний тиск на Росію.
У соцмережі X Стубб повідомив, що провів розмови з президентами Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським, за підсумками яких закликав до посилення санкцій проти країни-агресорки Росії. Він запевнив, що Європа є єдиною у своїй позиції.
Дійсно, наразі європейці розробляють 18 пакет санкцій, майже одразу після прийняття 17-го. Агентство Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела пише, що ЄС розглядає можливість відключення ще понад 20 російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT, а також зниження граничних цін на російську нафту та запровадження заборони на використання газопроводів “Північний потік” і “Північний потік-2”.
Ці обмеження мають посилити тиск на Москву з метою змусити її припинити її агресивну війну проти України, йдеться в публікації.
Як зазначають автори статті, органи ЄС наразі проводять консультації з державами-членами на цю тему. Однак рішення про те, коли саме можуть бути запроваджені такі обмеження, поки що не ухвалено. Санкції ЄС мають бути схвалені всіма членами Євросоюзу, тож їхній зміст може зазнати змін до того, як їх офіційно запропонують запровадити чи погоджувати, пояснює інформагентство.
ЄС також розглядає можливість запровадження додаткових заборон на проведення грошових переказів щодо приблизно двох десятків банків та нових торговельних обмежень на суму близько 2,5 мільярдів євро, розповіли анонімні джерела Bloomberg.
Інша тема обговорення наступного пакета санкцій – план запропонувати “Великій сімці” (G7) знизити граничну ціну на російську нафту до 45 доларів за барель. Наразі стеля цін на нафту з РФ становить 60 доларів за барель.
Водночас ЄС збирається розширити санкції щодо так званого “тіньового флоту” РФ і розглядає можливість запровадження додаткових обмежень щодо кредиторів, які, на думку експертів, допомагають Москві продовжувати війну, наводять журналісти слова своїх співрозмовників. Об’єктом нових обмежень ЄС у рамках 18-го пакету санкцій, що готується, може стати також Російський фонд прямих інвестицій, випливає з повідомлення Bloomberg.
Втім американці поки що не виглядають настільки рішучими. Санкції “проти всіх” -
Польща відмовилась від купівлі американських вертольотів Black Hawk
Агентство із закупівлі озброєнь для польської армії скасувало процедуру закупівлі 32 вертольотів S-70i Black Hawk з заводу PZL Mielec американському концерну Lockheed Martin. Про це сказав речник Агентства із закупівлі озброєнь, підполковник Гжегож Полак, повідомляє Onet в п’ятницю, 6 червня.
“Сталася істотна зміна обставин, внаслідок якої проведення процедури або виконання замовлення не відповідає інтересам суспільства, чого не можна було передбачити раніше”, – заявив він.
Полак додав, що агентство “повинне виконувати завдання, які на цей момент є найпріоритетнішими для Збройних сил”.
“На цей момент виконання цього конкретного завдання відкладено. Ми чекаємо на рішення – якщо воно буде прийнято, Агентство з озброєння приступить до дій”, – запевнив він. Вертольоти S-70i – це експортна версія відомих багатоцільових Black Hawk, що виробляються на заводі PZL Mielec, який належить Lockheed Martin. У планах було наступне замовлення 32 Black Hawk для сухопутних військ.
Видання нагадує, що Польща вже 10 років намагається придбати для армії нові багатоцільові вертольоти. У 2015 році в останній момент уряд Права і справедливості відмовився від угоди про закупівлю 50 французьких вертольотів Caracal. Тепер, через 10 років, подібний маневр перед закупівлею 32 американських вертольотів Black Hawk здійснив уряд Дональда Туска.
Вертольоти S-70i – це експортна версія відомих багатоцільових Black Hawk, що виробляються на заводі PZL Mielec, який належить концерну Lockheed Martin.
При цьому польські військові чекають на 96 ударних вертольотів Apache AH-64D, замовлених минулого року. Їх поставка запланована на 2028-2032 роки. Вони замінять старі радянські Mi-24, що використовуються зараз.
У лютому поточного року стало відомо, що Польща взяла в оренду вісім Apache за 300 млн доларів.
Польща почне виробляти електроніку для ЗРК Patriot -
У Нідерландах затвердили дату дострокових виборів
Вибори до парламенту Нідерландів офіційно відбудуться 29 жовтня. Відповідне рішення ухвалив уряд, підтримавши рекомендацію Центральної виборчої ради. Про це повідомляє NOS у п’ятницю, 6 червня.
Більш рання дата не є доцільною. Це пов’язано з підготовчими процесами, включно з осінніми канікулами, виготовленням понад 13 мільйонів виборчих карток та забезпеченням голосування для громадян за кордоном.
Крім того, виборчі органи мають організувати навчання волонтерів і визначити місця для голосування, тоді як політичні партії – підготувати програми, сформувати списки кандидатів і провести з’їзди.
“В інших країнах іноді все відбувається швидше. Проте, не можна порівнювати. У Нідерландах ми вважаємо важливим, щоб люди, які проживають за кордоном, також могли голосувати. І щоб нові політичні партії мали можливість зареєструватися”, – зауважила міністерка внутрішніх справ Нідерландів Джудіт Уітермарк.
Тож наразі малоймовірно, що парламент чинного скликання виступить проти запропонованої дати.
Раніше у вівторок лідер нідерландської ультраправої Партії свободи Герт Вілдерс оголосив про вихід зі складу правлячої коаліції через розбіжності з партнерами по уряду у питанні реформи міграційної політики.
Згодом премʼєр-міністр Нідерландів Дік Схооф оголосив про свою відставку після розвалу урядової коаліції. -
У Польщі четверта група добровольців підписала контракти із ЗСУ
Кількадесят громадян України, які проживають за кордоном, підписали у п’ятницю, 6 червня, в Любліні контракти із Збройними силами України. Про це повідомляє Укрінформ. Це четверта група добровольців, яка підписала контракти із ЗСУ. Серед них – українці, які проживають у Польщі, Німеччині, Великій Британії, Болгарії, Словенії, Словаччині, Молдові, Чехії.
Представник рекрутингового центру при Генконсульстві України в Любліні Петро Горкуша зазначив, що у цій групі більше кандидатів долучитися до Українського легіону, ніж було у попередніх.
“У цій партії є чоловіки і жінки. Дуже приємно, що у групі понад 20% добровольців, яким від 18 до 24 років”, – сказав він.За його словами, молодь, як правило, хоче служити у підрозділах БпЛА. Натомість жінки прагнуть стати медикинями або служити у підрозділах зв’язку. Особи віком понад 40 років переважно хочуть бути механіками-водіями.
Після підписання контракту добровольці вирушать на 45-денну військову підготовку у Люблінському воєводстві Польщі.Нагадаємо, про створення Українського легіону стало відомо на початку липня 2024 року. Добровольці з Українського легіону можуть підписати контракт на рік, три роки або до завершення особливого періоду. Після підписання контрактів із ЗСУ їх направляють на один із полігонів неподалік Любліна для проходження вишколу. Навчання ведуть інструктори з країн НАТО. Після цього військовослужбовці, які потребуватимуть окремого вишколу за обраною спеціалізацією, можуть пройти додаткову підготовку в інших місцях.
Українська сторона забезпечує добровольців Легіону військовою формою і медикаментами, а польська надає відповідну інфраструктуру, техніку та озброєння на період навчання.
Перша група добровольців зі складу Українського легіону підписала контракти із ЗСУ торік у листопаді, друга – у січні цього року, третя – наприкінці лютого.
-
У Південній Кореї новий президент – чому він вибачався перед Зеленським
З думками про середній клас і КНДР У Південній Кореї з початку грудня минулого року тривала політична криза, спричинена невдалою спробою колишнього глави держави Юн Сок Йоля запровадити воєнний стан. Його звинуватили у спробі “підірвати цивільне правління, внаслідок чого до парламенту були надіслані озброєні солдати”.
А вже цьогоріч, 14 квітня, відбувся суд над Юн Сок Йолем, на якому він своєї провини не визнав, але це не означає, що кримінальне провадження закрито. Експерти вважають, що ця судова справа розглядатиметься довго, адже вона вже містить 70 тис. сторінок доказів та свідчень.
Юн Сок Йоль – перший південнокорейський президент, якого відправили за ґрати. Оскільки йому інкримінують дуже важку статтю – заколот на державній посаді, у найгіршому випадку Йолю може загрожувати смертна кара, хоч протягом трьох десятиліть у Південній Кореї нікого не страчували.
Тим часом 3 червня у країні відбулися дострокові президентські вибори, а наступного дня південнокорейське агентство Yonhap повідомило, що представник ліберальної “Демократичної партії” Лі Чже Мьон набрав 48,83% голосів виборців проти 42,03% свого опонента від “Народної партії влади” Кім Мун Су. Ця перемога стала відповіддю виборців на дії попередньої влади: зафіксована рекордна явка понад 35 млн громадян.
Новий президент уже склав присягу у парламенті і взяв на себе повноваження головнокомандувача.
Як повідомив Reuters, Лі заявив, що його головна місія – забезпечити, щоб ніколи не було ще одного військового перевороту зі зброєю та мечами, спрямованими проти народу.
За його словами, у перший день на посаді він планує розглянути нагальні економічні проблеми, з якими стикається країна, зосередившись на питаннях вартості життя, важливі для сімей із середнім та низьким рівнем доходу, та на труднощах власників малого бізнесу.
Новий президент також сказав, що його уряд боротиметься з північнокорейськими ядерними загрозами і потенційною військовою агресією за допомогою “сильного стримування”, заснованого на військовому альянсі Південної Кореї і США. Також він зазначив, що має намір відкрити канал зв’язку з Північною Кореєю і встановити мир на Корейському півострові дипломатичним шляхом.
У свою чергу Білий дім заявив, що обрання Лі було “вільним і справедливим”, але США виступають проти китайського втручання і впливу в демократії по всьому світу. Не нове обличчя в політиці Новообраний президентЛі Чже Мьон – не нове обличчя на політичній арені в Південній Кореї, повідомляє УНІАН.
Зазначається, що 61-річний політик був міністром праці та губернатором провінції Кьонгі.Також він двічі був кандидатом на посаду президента, хоч успіху не мав. “Лі відомий своєю популістською риторикою та обіцянками економічного зростання. Шлях Лі Чже Мьона не був прозорим. Зокрема він є фігурантом розслідування щодо корупції. Також його звинувачували у зловживанні владою. Під час цієї передвиборчої кампанії він робив акцент на важливості зв’язків зі США напередодні торговельних переговорів з президентом Дональдом Трампом”, – зазначає видання. За повідомленням ВВС, у січні 2024 року під час спілкування з журналістами в місті Пусан на Лі Чже Мьона було скоєно замах. До нього підійшов чоловік з проханням дати автограф та вдарив його ножем у шию. Те поранення не було критичним, але Лі знадобилася операція. Після цього випадку свою передвиборчу кампанію він проводив за куленепробивним склом та в бронежилеті.
На суді нападник свій вчинок пояснив тим, що нібито хотів, щоб Лі ніколи не став президентом. Його засудили до 15 років ув’язнення. Прориви малоймовірні Повномасштабний напад Росії на Україну Лі Чже Мьон засудив наступного дня після вторгнення. Проте його заява була дещо дивною: він сказав, що винуватець війни – український лідер. “Під час президентських дебатів, що відбулися 25 лютого, Лі Чже Мьон, кандидат від правлячої Демократичної партії, висловився некоректно. Він заявив, що Володимир Зеленський, “якому бракує знань у політиці та дипломатії, спровокував Росію”. Тому, на його думку, президент України несе відповідальність за початок війни”, – написав The Diplomat. Ці слова стали вірусними в соцмережах, користувачі яких переважно критикували цю заяву Лі. Щоб виправити незручне становище політик навіть вибачився за свої слова. Проте невідомо, були вони щирими чи то було намагання не втратити підтримку електорату.
Відомо також, що у 2023 році Лі Чже Мьон критикував тодішнього президента Юн Сок Йоля, коли той сказав про можливість розгляду передачі зброї Україні. За словами Лі, такий крок може завдати шкоди південнокорейському бізнесу в Росії та призвести до посилення військової співпраці між Москвою та Пхеньяном.
Експерти сходяться в думці про те, що з новим президентом системно позиція Південної Кореї сильно не зміниться. Досі ця країна була з Україною, проте її допомога була лише гуманітарною. “Південна Корея й надалі буде підтримувати. Можливо, буде, як і Японія, надавати фінансову допомогу Україні. Але щодо військової допомоги, щодо зброї, то це зась”, – сказав політолог Андрій Золотарьов у коментарі УНН. А його колега Тарас Загородній засумнівався в тому, що новий президент приділятиме багато уваги такій далекій для нього країні, як Україна. “Вони так далеко не працюють. Ми повинні розуміти, що Південна Корея це перспективний партнер в першу чергу в плані спільного виробництва зброї. Але чи будуть вони це робити – це велике питання. Там є багато факторів, які ми не бачимо ззовні, адже Азія сама по собі достатньо специфічна”, – пояснив політолог. Він додав, що результати президентських виборів у Південній Кореї не дуже вплинуть на ставлення цієї країни до України. Але драматизувати не варто, адже Україні є з ким розвивати співпрацю, зокрема з країнами, з якими вона поділяє ризики. А ось з Південною Кореєю ми не розділяємо ризиків, адже знаходимося надто далеко одне від одного. На Корею впливає Китай впливає, там навіть є прокитайська партія. То ж на великі прориви сподіватися не варто.
Галина Гірак