Лідер Північної Кореї, Кім Чен Ин, відвідав заводи, де виробляють снаряди та техніку. Він висловив задоволення роботою заводів і підкреслив, що виробництво снарядів значно зросло на одному з підприємств. Кім Чен Ин наголосив, що це збільшення виробництва є важливим для підвищення військової потужності Північної Кореї. Також зазначалося, що Північна Корея надала Росії ракети та снаряди під час конфлікту в Україні, що сприяло покращенню позицій Росії на фронті та зміцненню відносин між країнами.
Категорія: Новини світу
-
Без зв’язку і літаків. Наймасовіша атака на Росію
У вівторок, 7 травня, українські безпілотники здійснили сильні удари по Тульській та Московській областях та республіці Мордовія. Російські оборонні заводи та авіабази потрапили під атаку, де розміщені військові літаки та ракети, які використовуються проти України. Росіяни заявили про найбільший наліт за останні 24 години, використовуючи 447 безпілотних літальних апаратів та ракети. Українські дрони продовжують здійснювати атаки на територію РФ. Атака в Тулі та Московській області призвела до пошкодження оборонних заводів та авіабаз. Російські ЗМІ повідомили про атаки на два російські аеродроми, де базуються військові літаки та ракети. Наслідком атак стали перебої у роботі мобільних операторів та аеропортів, зокрема в Москві та області.
-
Сі Цзіньпін відправився до Москви
Лідер Китаю Сі Цзіньпін вирушив із Пекіна до Росії для державного візиту. Це відбулося на запрошення президента Росії Володимира Путіна з нагоди 80-х роковин Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Пекін підтвердив візит Сі Цзіньпіня, а в Кремлі сподіваються обговорити стратегічну взаємодію та актуальні міжнародні питання. Також планується відновлення переговорів щодо газопроводу Сила Сибіру-2 між Китаєм та Росією.
-
Кремль вважає актуальною пропозицію “перемир’я”
Російський президент Володимир Путін висловив ініціативу про “перемир’я” на три дні, яка залишається чинною. Цю заяву зробив речник Кремля Дмитро Пєсков. Він зазначив, що Путін не давав нових вказівок військовим у зв’язку з атаками БПЛА, які в Росії називають “українськими”. Пєсков також закликав українську сторону наслідувати цей приклад “перемир’я”. Також він критикував “київський режим” за його “схильність до терористичних дій”.
-
Кремль пояснив обмеження інтернету “небезпечним сусідством”
Прессекретар глави Росії Дмитро Пєсков оголосив про тимчасові обмеження мобільного інтернету в Москві через підготовку до параду 9 травня. Це пов’язано з міроприємствами безпеки під час перебування іноземних делегацій у місті. Обмеження будуть діяти до 10 травня. Причиною таких заходів Пєсков назвав “небезпечне сусідство”. Про терміни зняття обмежень поки не повідомлено. Також відомо, що мешканці Москви і Підмосков’я скаржаться на збої у мобільному зв’язку. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна не може гарантувати безпеку світовим лідерам у Москві 9 травня. Українське МЗС закликало іноземних військових, які беруть участь у параді, усвідомити, що вони маршрутують поряд з особами, які вчиняли воєнні злочини в Україні.
-
Литва не пропустила через кордон понад 30 мігрантів з Білорусі
Литовські прикордонники затримали понад 30 нелегальних мігрантів на кордоні з Білоруссю. Дві групи, одна з 10 людей інша з 11, намагалися перетнути кордон у південному районі Литви. Затримані мігранти були громадянами Афганістану та Пакистану. Ще 10 людей були затримані вранці. З початку року в Литву не пропустили 628 нелегальних мігрантів, а торік зафіксували понад 1000 спроб перетнути кордон з Білорусі. Польща також планує розмістити міни на кордонах з Росією та Білоруссю.
-
Пісторіус закликав збільшити оборонний бюджет ФРН до €60 млрд – ЗМІ
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус пропонує значно збільшити щорічний оборонний бюджет країни до понад 60 мільярдів євро. Він планує, що це підвищення набуде чинності у 2025 році, вважаючи, що німецька армія потребує більшого фінансування через погіршення безпекової ситуації в Європі та зобов’язань Німеччини перед НАТО. Пісторіус вважає, що важливо зміцнювати обороноздатність країни. Поки уряд не підтвердив, чи буде врахована ця ініціатива, але обговорення тривають. Наразі оборонний бюджет Німеччини складає близько €52 млрд, включаючи спеціальний фонд у €100 млрд, створений після вторгнення Росії в Україну.
-
В аеропортах Росії стався колапс через атаки дронів
Декілька російських авіакомпаній скасували десятки рейсів через атаки українських безпілотників, які сталися перед парадом у Москві 9 травня. Аерофлот скасував 52 рейси з Москви та 54 у напрямку до столиці. Загалом більше 140 рейсів було скасовано або затримано. Частина рейсів була перенаправлена на інші аеродроми. Інші російські авіакомпанії також скасували частину рейсів через обставини. У результаті атак влада збила майже 200 дронів і закрила принаймні 14 аеропортів. Пасажири стали ускладненими у зв’язку з скасуванням рейсів та виразили невдоволення відсутністю допомоги з боку авіакомпаній.
-
Фіцо поскаржився на план відмови від енергоносіїв РФ
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо виступив проти нового плану Єврокомісії щодо припинення імпорту російського газу. Він вважає, що цей план не підходить для Словаччини, але при цьому розуміє, що рішення можуть ухвалити без погодження з ним. Фіцо закликав Єврокомісію уважно зважити на наслідки такого кроку. Він також заявив, що Словаччина буде вимагати врахування своїх національних інтересів у цьому питанні. Прем’єр підкреслив, що наслідки розриву контракту з Газпромом можуть бути непередбачуваними. Водночас він визнав важливість зменшення енергозалежності ЄС, але попередив, що відмова від російського газу може вразити Європу більше, ніж Росію. Європейський Союз шукає альтернативні джерела енергопостачання, включаючи США, Катар, Канаду та країни Африки. Переговори зі США щодо постачання газу ведуться у рамках торговельних угод. Поступове відмовлення від російського газу несе обмежений ризик для ЄС, оскільки світові обсяги СПГ зростають. Фінальний варіант плану може бути змінений до офіційного оголошення у Страсбурзі.
-
Литва планує виробляти морські дрони, половину з яких передаватиме Україні
Литва розглядає можливість виробництва морських дронів за схемою “1+1”, що означає один для себе і один для України. Голова Міністерства оборони Литви Довілє Шакалієне висловила зацікавленість українськими ударними дронами та іншим озброєнням. Вона вважає, що український дрон “Magura” є чудовим військовим виробом. Литва розглядає можливість спільного виробництва озброєння, де вони оплачуватимуть виробництво двох одиниць зброї, одна з яких передається Україні, а інша залишається в Литві, при цьому оплачуючи обидві одиниці.