ЄС прийняв рішення надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро, але без використання заморожених російських активів. Таке рішення ухвалили лідери ЄС під час переговорів у Брюсселі. Без активів РФ За результатами засідання Ради ЄС, лідери держав-членів ЄС підтвердили готовність допомогти Україні у забезпеченні фінансової стійкості у 2026–2027 рр., зокрема для покриття нагальних бюджетних, військових і оборонних потреб.
Початковий план передбачав залучення до 210 млрд євро заморожених активів РФ, однак країни-члени ЄС так і не змогли дійти згоди щодо цього питання.
Головним противником використання російських активів виступила Бельгія. Саме в цій країні, у фінансовій установі Euroclear, зберігається більшість заморожених коштів (185 млрд євро). Премʼєр-міністр Бельгії Барт де Вевер наполягав, що такий крок несе надто високі юридичні ризики для країни. “Щодо репараційного кредиту було так багато запитань, що я сказав: Я ж казав вам, я ж казав. Там дуже багато недопрацювань. І якщо ви почнете тягнути за ці ниточки, вся конструкція розвалиться. Для мене репараційний кредит не був гарною ідеєю”, – сказав він після саміту. До Бельгії також приєдналися Італія, Угорщина, Словаччина та Чехія. У підсумку лідери зосередилися на запасному варіанті – спільному борговому інструменті ЄС. Альтернативний план став основним Кредити будуть надаватися за рахунок запозичень ЄС на ринках капіталу, забезпечених Pезервами бюджету ЄС. Погашати його Україна буде лише після того, як Росія компенсує збитки, завдані своєю агресивною війною.
У межах компромісу під час грудневого саміту країни ЄС погодилися: спільно позичити 90 млрд євро на фінансових ринках;
надати Україні кредит строком на два роки; гарантувати його за рахунок бюджету ЄС.
При цьому три країни – Угорщина, Словаччина та Чехія – не братимуть участі у цій схемі.
Для України важливо те, що підтримка від ЄС буде, а звідки кошти інша справа.
Мінфін України привітав рішення Ради ЄС щодо наміру надати Україні 90 млрд євро фінансової допомоги на 2026-2027 рр. “Це рішення має на меті забезпечити безперервне фінансування України, зокрема бюджетних і оборонних потреб, починаючи з другого кварталу 2026 р. Воно також підтверджує довгострокову підтримку України з боку ЄС”,- зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко. Реакція країн ЄС на рішення В ЄС різні думки щодо прийнятого рішення. Лідери одних країн шкодують, що кредит буде забезпечено резервами ЄС, а не російськими активами, інших – про те, що взагалі такий кредит надається, а третіх – раді, що так чи інакше зараз Україна забезпечена коштами на два роки для протистояння агресії РФ.
Так, відомо, що Фрідріх Мерц, канцлер Німеччини, який намагався зберегти жорстку фінансову дисципліну (дотримання “боргового гальма”), раніше прямо висловлювався проти створення нового загальноєвропейського боргу.
Попри публічне схвалення результату, для Мерца це рішення було політично складним, оскільки він наполягав, що “Європа не повинна оголошувати війну Росії через активи”, але й не повинна перекладати тягар на європейських платників податків. Зрештою, Німеччина погодилася на бюджетне забезпечення як на “тимчасовий аванс”, фактично залишивши російські активи в заставі до моменту виплати репарацій.
Своєю чергою після грудневого саміту 2025 р. Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини виступив із різкою критикою ухваленого рішення, назвавши його “фінансовим божевіллям”та “грабунком майбутніх поколінь європейців”. Оскільки лідери ЄС використали процедурні механізми, щоб обійти його вето, він зосередився на дискредитації самої моделі кредитування.
Орбан заявив, що рішення забезпечити кредит за рахунок бюджету ЄС, а не самих активів РФ, свідчить про слабкість Брюсселя. “Брюссель програв цей раунд. Вони обіцяли, що за все заплатить Росія, але натомість виставили рахунок європейським сім’ям. Це рішення є визнанням того, що ЄС не може юридично впоратися з російськими грошима, тому вирішив просто залізти в кишеню до власних громадян”, – сказав він. Орбан наголосив, що запозичення на ринках капіталу під гарантії бюджету ЄС знищують суверенітет національних держав. За його словами, ми стали свідками народження боргової супердержави. Кожен євро, взятий у борг сьогодні для України під заставу нашого спільного бюджету, – це податок, який наші діти будуть платити десятиліттями. Угорщина не братиме участі в цьому колективному самогубстві.
Також Орбан висловив обурення тим, що рішення було прийнято в обхід принципу одностайності. На його думку, якщо правила заважають Брюсселю, вони їх просто змінюють. Використання надзвичайних повноважень для фінансування війни – це не демократія, це адміністративний диктат. Вони виштовхнули Угорщину з процесу прийняття рішень, але вони не зможуть змусити нас платити за їхні помилки, – сказав він.
Він також натякнув на те, що Угорщина оскаржуватиме ці механізми в судах, оскільки вважає використання бюджетних резервів для військових позик нецільовим. Орбан пообіцяв детально вивчити юридичну сторону цього “фокусу” зі статтею 122. За його словами бюджет ЄС – це не бездонна бочка для кредитування третіх країн, особливо коли йдеться про запозичення під такі величезні суми без згоди всіх членів клубу.
Водночас більшість країн ЄС це рішення привітали. “Головне, що підтримка України після цього рішення гарантована”, – сказала премʼєр-міністерка Данії Метте Фредеріксен. Що буде з замороженими російськими активами в ЄС Щоб зняти напругу з Берліна, у фінальних домовленостях залишили можливість у майбутньому використати заморожені російські активи для погашення цього кредиту. Однак конкретних термінів чи механізмів наразі немає. “Я хотів уникнути того, щоб держави-члени або ЄС зараз залазили в борги. Ми робимо авансовий платіж, але він забезпечений російськими активами, які знерухомлені на тривалий термін. Цей пакет фінансування є хорошим сигналом для України та поганим для Путіна. Якщо Росія не виплатить репарації, ми – у повній відповідності до міжнародного права – використаємо російські активи для повернення цього кредиту”, – сказав Мерц. На тлі затяжної війни та ризику фінансового дефіциту вже навесні наступного року, ухвалене рішення дає Україні критично важливий фінансовий ресурс. Водночас воно оголило глибокі розбіжності всередині ЄС щодо того, як саме має виглядати довгострокова підтримка Києва. Реакція Москви Реакція Москви на рішення саміту була поєднанням публічної агресії та спроб подати ситуацію як власну юридичну перемогу. У Кремлі заявили, що відмова ЄС від прямої конфіскації тіла активів свідчить про страх Брюсселя перед крахом євро та судовими позовами. Російські фінансисти назвали це перемогою “здорового глузду”, оскільки Захід був змушений залучати власні бюджетні резерви замість того, щоб використати заморожені кошти РФ.
Водночас президент РФ Володимир Путін назвав нову кредитну модель грабунком і попередив про миттєву конфіскацію європейських активів у Росії у відповідь на будь-які операції з доходами Центробанку РФ. Паралельно з цим російська пропаганда почала поширювати наратив про те, що Європа не допомагає Україні, а лише заганяє її у боргову пастку, перекладаючи фінансові ризики на майбутні покоління.
Таким чином Росія намагається одночасно залякати європейський бізнес та підірвати довіру до лідерів ЄС.
Вікторія Хаджирадєва
Категорія: Новини світу
-
90 млрд євро для України знайдено
-
Таїланд і Камбоджа не погодили припинення вогню
На спеціальній зустрічі міністрів закордонних справ країн АСЕАН (Асоціації держав Південно-Східної Азії) щодо ситуації між Таїландом і Камбоджею, яка відбулася 22 грудня 2025 року в Куала-Лумпурі, домовленості про припинення вогню досягнуто не було. Про це заявив міністр закордонних справ Таїланду Сіхасак Пхуангкеткео після завершення переговорів, інформує The Nation.
Дводенна зустріч тривала близько двох годин і завершилася без погодженого рішення щодо режиму тиші. За словами глави МЗС Таїланду, для реалізації Куала-Лумпурської декларації миру першочергово має бути впроваджене реальне припинення вогню.
Зауважимо, Таїланд наполягає на трьох умовах:
- Камбоджа має першою оголосити про припинення вогню як сторона-агресор;
- Припинення вогню повинно бути реальним і безперервним;
- Камбоджа має продемонструвати щиру готовність до співпраці, зокрема у питанні розмінування.
Міністр зазначив, що Таїланд неодноразово намагався врегулювати конфлікт шляхом двосторонніх переговорів, однак Камбоджа виносила питання на міжнародний рівень, зокрема в рамках ООН.
Разом з тим, міністр наголосив, що метою зустрічі було не взаємне звинувачення, натомість – пошук шляхів подальших дій. Він зазначив, що попри заяви Камбоджі про припинення вогню на різних міжнародних майданчиках, конкретного механізму його реалізації з Таїландом узгоджено не було.
Сторони погодилися, що припинення вогню не може бути одностороннім і потребує узгодження між військовими обох країн, а також механізмів контролю.
Камбоджа запропонувала провести засідання Генерального прикордонного комітету 24 грудня, щоб обговорити подальші кроки, зокрема питання моніторингу та виконання домовленостей.
Нагадаємо, конфлікт між Таїландом і Камбоджею триває понад століття через спірний кордон. Раніше військові зіткнення на кордоні між країнами спалахували у липні. У серпні Таїланд і Камбоджа домовилися про перемир’я, а 26 жовтня за участю президента США Дональда Трампа було підписано мирну угоду.
-
ЄС продовжив економічні санкції проти РФ
Рада ЄС 22 грудня продовжила ще на шість місяців, до 31 липня 2026 року, дію економічних обмежувальних заходів проти Росії через її війну в Україні. Про це повідомляє пресслужба Ради ЄС.
Ці економічні заходи, вперше запроваджені у 2014 році, були значно розширені з лютого 2022 року у відповідь на неспровоковану, невиправдану та незаконну військову агресію Росії проти України.
Наразі вони складаються з широкого спектру секторальних заходів, включаючи обмеження на торгівлю, фінанси, енергетику, технології та товари подвійного використання, промисловість, транспорт та предмети розкоші. Вони також охоплюють: заборону на імпорт або передачу морської сирої нафти та деяких нафтопродуктів з Росії до ЄС, де-SWIFT-транзакцію кількох російських банків. Крім того, конкретні заходи дозволяють ЄС протидіяти санкціям за обхід.
Як зазначають у пресслужбі Ради ЄС, доки незаконні дії Російської Федерації продовжують порушувати фундаментальні норми міжнародного права, доцільно зберігати чинними всі заходи, запроваджені ЄС, та вживати додаткових заходів, якщо необхідно.
У ЄС нагадали, що з 24 лютого 2022 року Євросоюз ухвалив 17 безпрецедентних та жорстких пакетів санкцій у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
У своїх висновках від 19 грудня 2024 року Європейська Рада повторила своє рішуче засудження війни Росії проти України, яка є явним порушенням Статуту ООН, та підтвердила свою незмінну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Європейська Рада також підтвердила непохитну відданість ЄС наданню постійної політичної, фінансової, економічної, гуманітарної, військової та дипломатичної підтримки Україні та її народу стільки, скільки потрібно, і такої інтенсивності, як це необхідно.
Європейський Союз залишається готовим посилити тиск на Росію, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій.
Рагіше ЗМІ писали, що презентація 20-го пакета санкцій ЄС проти Росії запланована на початок 2026 року. -
РФ готує космічну зброю для атаки на Starlink – розвідка НАТО
Росія розробляє нову протисупутникову зброю, спрямовану проти системи Starlink. Про це свідчать дані двох розвідувальних служб країн НАТО, передає Associated Press.
За даними розвідки, йдеться про так звану зброю “зональної дії”, яка передбачає розміщення на орбіті сотень тисяч дрібних високощільних снарядів. Вони можуть одночасно вивести з ладу кілька супутників Starlink, однак створюють ризик масштабної супутньої шкоди для інших космічних систем.
Як кажуть аналітики, застосування такої зброї може спричинити неконтрольований хаос у космосі, який загрожуватиме не лише західним країнам, а й самій Росії та її союзникам, зокрема Китаю. Це може стримати Москву від реального використання або розгортання системи.
У розвідувальних матеріалах не уточнюється, коли саме Росія зможе розгорнути таку зброю, а також чи проводилися її випробування. Однак один із чиновників зазначив, що система перебуває в активній фазі розробки, а строки її готовності залишаються засекреченими.
Як повідомляється, снаряди матимуть розмір у кілька міліметрів, що ускладнить їх виявлення наземними та орбітальними системами спостереження. Це, своєю чергою, може ускладнити доведення відповідальності за можливу атаку.
“Якщо супутники почнуть виходити з ладу, завдаючи шкоди, я думаю, можна скласти два і два”, – зазначив фахівець із космічної безпеки та озброєнь у Центрі стратегічних і міжнародних досліджень Клейтон Своуп.
“Найбільшої шкоди, ймовірно, буде завдано сонячним панелям, оскільки вони, ймовірно, є найбільш тендітною частиною” супутників. Однак цього буде достатньо, щоб пошкодити супутник і, ймовірно, вивести його з ладу”, – сказав Своуп.
На думку аналітиків, сам факт розробки такої зброї може бути елементом стратегії залякування, без її фактичного застосування. Разом з тим, після подібної атаки уламки та дрібні фрагменти з часом повертатимуться до Землі, створюючи загрозу для інших орбітальних систем.
Супутники Starlink перебувають на орбіті приблизно 550 кілометрів над поверхнею планети. Водночас Китайська космічна станція Тяньгун і Міжнародна космічна станція функціонують на нижчих орбітах, тому, за словами Своупа, обидва об’єкти опиняються в зоні потенційного ризику.
Він додав, що такий рівень космічного хаосу, який здатна спричинити подібна зброя, дає Москві можливість тиснути на опонентів навіть без її реального застосування. -
Над Німеччиною зафіксували тисячу невідомих дронів у 2025-му
Федеральне відомство кримінальної поліції (Bundeskriminalamt, BKA) з початку нинішнього року зафіксувало понад 1000 підозрілих дронів над Німеччиною. Про це повідомив глава BKA Гольгер Мюнх в інтерв’ю Bild.
За його словами, найчастіше мовиться про безпілотники, які пролітають над військовими об’єктами, аеропортами або об’єктами критичної інфраструктури – такими як оборонні підприємства, або порти.
Деякі повідомлення про підозрілі дрони виявляються помилковими. Крім того, не кожен дрон пов’язаний із Росією, констатував Мюнх. У нинішньому році BKA зафіксувало кількість операторів БпЛА, що наближається до сотні, однак частині з них вдалося втекти. В окремих випадках поліція ФРН була впевнена, що безпілотниками керували не аматори, а професіонали.
На думку Мюнха, вони прагнуть посіяти серед населення відчуття невпевненості.
“Коли очевидно, що операція здійснюється за участю держави, після неї надходить неймовірна кількість повідомлень, що призводить до зростання відчуття небезпеки серед населення”, – пояснює він.
Іншим завданням запуску дронів може бути збір інформації, каже глава BKA.
“Для цього можна використовувати й супутники, але й вони можуть не все. Адже часто в Німеччині дрони пролітають над військовими об’єктами, де проходять навчання українські військові. У них, імовірно, є при собі смартфони. Дрон фіксує, які смартфони перебувають у цьому місці, а згодом, можливо, може ідентифікувати їх уже на українському фронті”, – розповів Мюнх. Раніше повідомлялося що на півночі Німеччини у землі Шлезвіг-Гольштейн 1 жовтня зафіксували підозрілі польоти дронів над стратегічними об’єктами. Кілька безпілотників пролетіли над верф’ю в Кілі, а потім були помічені в університетській клініці, електростанції, будівлі місцевого парламенту і навіть нафтопереробного заводу.
Провокації дронів у Європі. Нові інциденти -
КНР запроваджує тимчасові мита на молочні продукти з ЄС
Китай з 23 грудня запроваджує тимчасові мита у розмірі від 21,9% до 42,7% на певні молочні продукти, імпортовані з Європейського Союзу. Про це повідомляє Міністерство торгівлі КНР.
“Орган розслідування встановив, що імпортовані молочні продукти походженням із Європейського Союзу субсидуються і це завдає значної шкоди внутрішній промисловості молочних продуктів Китаю, тобто існує причинно-наслідковий зв’язок між субсидіями і суттєвою шкодою”, – йдеться в заяві.
Зазначається, що рішення є тимчасовим, китайська сторона продовжить розслідування й пізніше оголосить остаточні висновки, на підставі яких сьогоднішні мита можуть бути скореговані як у бік зменшення, так і в бік вищих ставок.
Найнижчу ставку на свою продукцію в розмірі 21,9% отримала італійська Sterilgarda Alimenti SpA, тоді як бельгійська FrieslandCampina Belgium N.V. та нідерландська FrieslandCampina Nederland B.V. сплатять найвищу ставку у 42,7%.
Найвищу ставку також повинні будуть сплачувати всі інші компанії-виробники молочної продукції з ЄС, які відмовилися брати участь у розслідуванні й не співпрацювали з Китаєм.
Більшість же компаній-імпортерів сплачуватимуть додаткові мита в розмірі 28,6% – 29,7%.
Як відомо, торговельна суперечка між Китаєм та ЄС спалахнула у 2023 році, коли Єврокомісія розпочала антисубсидійне розслідування стосовно електромобілів китайського виробництва, у відповідь на що Пекін розпочав власні антисубсидійні розслідування щодо імпортованих із країн ЄС бренді, свинини та молочних продуктів. -
У Данії відреагували на призначення спецпосланця США у Гренландії
Після рішення президента США Дональда Трампа про призначення спецпосланця у Гренландії у Данії закликали Сполучені Штати поважати їхню територіальну цілісність. Про це повідомляє Reuters.
За словами міністра закордонних справ Данії Ларса Льокке Расмуссена, рішення Трампа призначити губернатора Луїзіани Джеффа Лендрі спеціальним посланником у Гренландії свідчить про незмінний інтерес Америки до арктичного острова.
“Це призначення підтверджує незмінний інтерес Америки до Гренландії. Однак ми наполягаємо, що всі, включаючи США, повинні виявляти повагу до територіальної цілісності Королівства Данія”, – заявив Расмуссен. -
Китай відреагував на затримання США танкерів біля Венесуели
Китай виступає проти довільного затримання США іноземних суден поблизу берегів Венесуели і вважає такі дії порушенням міжнародного права. Про це заявив речник МЗС КНР Лінь Цзянь, передає Укрінформ у понеділок, 22 грудня.
“Дії американської сторони стосовно довільного затримання суден інших країн серйозно порушують міжнародне право”, – сказав він на брифінгу.
Пекін виступає проти санкцій, застосованих одними країнами проти інших, оскільки такі санкції не мають під собою міжнародно-правової основи та не схвалені Радою Безпеки ООН, наголосив МЗС КНР.
“Подібні кроки порушують цілі й принципи Статуту ООН і є посяганням на суверенітет та безпеку інших держав. Китайська сторона висловлює підтримку праву Венесуели на самостійний розвиток та нормальне міжнародне співробітництво”, – заявив Лінь Цзянь.Нагадаємо, США затримали ще один, вже третій, нафтовий танкер поблизу Венесуели у межах посилення нафтової блокади режиму Ніколаса Мадуро.
16 грудня президент США Дональд Трамп розпорядився запровадити повну блокаду всіх підсанкційних нафтових танкерів, які входять до Венесуели або залишають її.
-
Адміністрація Трампа відкликає майже 30 послів – ЗМІ
Адміністрація президента США Дональда Трампа відкликає 29 дипломатів з посад послів та інших високих посад в посольствах з метою переформатувати дипломатичну позицію США за кордоном. Про це повідомляє АР з посиланням на представників Державного департаменту, які говорили на умовах анонімності.
За їх словами, минулого тижня керівники місій у щонайменше 29 країнах були поінформовані про те, що їхні повноваження завершаться в січні.
Всі вони обійняли посади за часів адміністрації Джо Байдена, але пережили першу чистку на початку другого терміну Трампа, яка була спрямована головним чином на політичних призначенців. Ситуація змінилася минулої середи, коли вони почали отримувати повідомлення від чиновників у Вашингтоні про майбутнє звільнення.
Зазначається, що ті, кого торкнулися кадрові зміни, не втрачають своїх посад у дипломатичній службі, але повернуться до Вашингтона для виконання інших завдань, якщо вони цього бажають, заявили чиновники.
Як пише видання, посли працюють на розсуд президента, хоча зазвичай вони залишаються на своїх посадах упродовж трьох-чотирьох років.
Державний департамент відмовився коментувати конкретні цифри або кількість послів, яких це стосується, але виправдав ці зміни, назвавши їх “стандартним процесом у будь-якій адміністрації”. Там зазначили, що посол є “особистим представником президента, і президент має право забезпечити, щоб у цих країнах працювали особи, які просувають програму “Америка перш за все”.
Як відомо, Африка є континентом, який найбільше постраждав від відставок: послів з 13 країн відсторонено від посад у Бурунді, Камеруні, Кабо-Верде, Габоні, Кот-д’Івуарі, на Мадагаскарі, в Маврикії, Нігері, Нігерії, Руанді, Сенегалі, Сомалі та Уганді.
На другому місці – Азія, де зміни послів торкнулися шести країн: Фіджі, Лаосу, Маршаллових островів, Папуа-Нової Гвінеї, Філіппін та В’єтнаму.
Чотири країни в Європі – Вірменія, Македонія, Чорногорія та Словаччина, по дві країни на Близькому Сході (Алжир та Єгипет), в Південній та Центральній Азії (Непал та Шрі-Ланка) і в Західній півкулі (Гватемала та Суринам). -
У Москві підірвали авто з російським генералом
У Москві вранці 22 грудня пролунав вибух, внаслідок якого загинув начальник управління оперативної підготовки Генерального штабу Збройних сил РФ генерал-лейтенант Фаніл Сарваров. Про це повідомляють росЗМІ з посиланням на Слідчий комітет РФ.
Зазначається, що вибух стався близько 07:00 у дворі житлового будинку на вулиці Ясенева, поблизу станції метро Домодєдовська. Під сидінням водія білого позашляховика Kia Sorento було закладено саморобний вибуховий пристрій, який спрацював у момент, коли Сарваров сів у салон.
Порушено кримінальну справу за фактом “вбивства, вчиненого загальнонебезпечним способом”. Триває огляд місця події. Наразі відпрацьовуються різні версії вбивства. Однією з них “пов’язана з організацією злочину українськими спецслужбами”, заявили в Слідкомі РФ.Сарваров обіймав стратегічну посаду начальника управління оперативної підготовки Генштабу Збройних сил РФ. Він є ветераном багатьох воєнних кампаній Кремля, зокрема брав участь у бойових діях у Чечні, Осетії, Сирії, а також у повномасштабному вторгненні РФ в Україну.