ЄС прийняв рішення надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро, але без використання заморожених російських активів. Таке рішення ухвалили лідери ЄС під час переговорів у Брюсселі. Без активів РФ За результатами засідання Ради ЄС, лідери держав-членів ЄС підтвердили готовність допомогти Україні у забезпеченні фінансової стійкості у 2026–2027 рр., зокрема для покриття нагальних бюджетних, військових і оборонних потреб.
Початковий план передбачав залучення до 210 млрд євро заморожених активів РФ, однак країни-члени ЄС так і не змогли дійти згоди щодо цього питання.
Головним противником використання російських активів виступила Бельгія. Саме в цій країні, у фінансовій установі Euroclear, зберігається більшість заморожених коштів (185 млрд євро). Премʼєр-міністр Бельгії Барт де Вевер наполягав, що такий крок несе надто високі юридичні ризики для країни. “Щодо репараційного кредиту було так багато запитань, що я сказав: Я ж казав вам, я ж казав. Там дуже багато недопрацювань. І якщо ви почнете тягнути за ці ниточки, вся конструкція розвалиться. Для мене репараційний кредит не був гарною ідеєю”, – сказав він після саміту. До Бельгії також приєдналися Італія, Угорщина, Словаччина та Чехія. У підсумку лідери зосередилися на запасному варіанті – спільному борговому інструменті ЄС. Альтернативний план став основним Кредити будуть надаватися за рахунок запозичень ЄС на ринках капіталу, забезпечених Pезервами бюджету ЄС. Погашати його Україна буде лише після того, як Росія компенсує збитки, завдані своєю агресивною війною.
У межах компромісу під час грудневого саміту країни ЄС погодилися: спільно позичити 90 млрд євро на фінансових ринках;
надати Україні кредит строком на два роки; гарантувати його за рахунок бюджету ЄС.
При цьому три країни – Угорщина, Словаччина та Чехія – не братимуть участі у цій схемі.
Для України важливо те, що підтримка від ЄС буде, а звідки кошти інша справа.
Мінфін України привітав рішення Ради ЄС щодо наміру надати Україні 90 млрд євро фінансової допомоги на 2026-2027 рр. “Це рішення має на меті забезпечити безперервне фінансування України, зокрема бюджетних і оборонних потреб, починаючи з другого кварталу 2026 р. Воно також підтверджує довгострокову підтримку України з боку ЄС”,- зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко. Реакція країн ЄС на рішення В ЄС різні думки щодо прийнятого рішення. Лідери одних країн шкодують, що кредит буде забезпечено резервами ЄС, а не російськими активами, інших – про те, що взагалі такий кредит надається, а третіх – раді, що так чи інакше зараз Україна забезпечена коштами на два роки для протистояння агресії РФ.
Так, відомо, що Фрідріх Мерц, канцлер Німеччини, який намагався зберегти жорстку фінансову дисципліну (дотримання “боргового гальма”), раніше прямо висловлювався проти створення нового загальноєвропейського боргу.
Попри публічне схвалення результату, для Мерца це рішення було політично складним, оскільки він наполягав, що “Європа не повинна оголошувати війну Росії через активи”, але й не повинна перекладати тягар на європейських платників податків. Зрештою, Німеччина погодилася на бюджетне забезпечення як на “тимчасовий аванс”, фактично залишивши російські активи в заставі до моменту виплати репарацій.
Своєю чергою після грудневого саміту 2025 р. Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини виступив із різкою критикою ухваленого рішення, назвавши його “фінансовим божевіллям”та “грабунком майбутніх поколінь європейців”. Оскільки лідери ЄС використали процедурні механізми, щоб обійти його вето, він зосередився на дискредитації самої моделі кредитування.
Орбан заявив, що рішення забезпечити кредит за рахунок бюджету ЄС, а не самих активів РФ, свідчить про слабкість Брюсселя. “Брюссель програв цей раунд. Вони обіцяли, що за все заплатить Росія, але натомість виставили рахунок європейським сім’ям. Це рішення є визнанням того, що ЄС не може юридично впоратися з російськими грошима, тому вирішив просто залізти в кишеню до власних громадян”, – сказав він. Орбан наголосив, що запозичення на ринках капіталу під гарантії бюджету ЄС знищують суверенітет національних держав. За його словами, ми стали свідками народження боргової супердержави. Кожен євро, взятий у борг сьогодні для України під заставу нашого спільного бюджету, – це податок, який наші діти будуть платити десятиліттями. Угорщина не братиме участі в цьому колективному самогубстві.
Також Орбан висловив обурення тим, що рішення було прийнято в обхід принципу одностайності. На його думку, якщо правила заважають Брюсселю, вони їх просто змінюють. Використання надзвичайних повноважень для фінансування війни – це не демократія, це адміністративний диктат. Вони виштовхнули Угорщину з процесу прийняття рішень, але вони не зможуть змусити нас платити за їхні помилки, – сказав він.
Він також натякнув на те, що Угорщина оскаржуватиме ці механізми в судах, оскільки вважає використання бюджетних резервів для військових позик нецільовим. Орбан пообіцяв детально вивчити юридичну сторону цього “фокусу” зі статтею 122. За його словами бюджет ЄС – це не бездонна бочка для кредитування третіх країн, особливо коли йдеться про запозичення під такі величезні суми без згоди всіх членів клубу.
Водночас більшість країн ЄС це рішення привітали. “Головне, що підтримка України після цього рішення гарантована”, – сказала премʼєр-міністерка Данії Метте Фредеріксен. Що буде з замороженими російськими активами в ЄС Щоб зняти напругу з Берліна, у фінальних домовленостях залишили можливість у майбутньому використати заморожені російські активи для погашення цього кредиту. Однак конкретних термінів чи механізмів наразі немає. “Я хотів уникнути того, щоб держави-члени або ЄС зараз залазили в борги. Ми робимо авансовий платіж, але він забезпечений російськими активами, які знерухомлені на тривалий термін. Цей пакет фінансування є хорошим сигналом для України та поганим для Путіна. Якщо Росія не виплатить репарації, ми – у повній відповідності до міжнародного права – використаємо російські активи для повернення цього кредиту”, – сказав Мерц. На тлі затяжної війни та ризику фінансового дефіциту вже навесні наступного року, ухвалене рішення дає Україні критично важливий фінансовий ресурс. Водночас воно оголило глибокі розбіжності всередині ЄС щодо того, як саме має виглядати довгострокова підтримка Києва. Реакція Москви Реакція Москви на рішення саміту була поєднанням публічної агресії та спроб подати ситуацію як власну юридичну перемогу. У Кремлі заявили, що відмова ЄС від прямої конфіскації тіла активів свідчить про страх Брюсселя перед крахом євро та судовими позовами. Російські фінансисти назвали це перемогою “здорового глузду”, оскільки Захід був змушений залучати власні бюджетні резерви замість того, щоб використати заморожені кошти РФ.
Водночас президент РФ Володимир Путін назвав нову кредитну модель грабунком і попередив про миттєву конфіскацію європейських активів у Росії у відповідь на будь-які операції з доходами Центробанку РФ. Паралельно з цим російська пропаганда почала поширювати наратив про те, що Європа не допомагає Україні, а лише заганяє її у боргову пастку, перекладаючи фінансові ризики на майбутні покоління.
Таким чином Росія намагається одночасно залякати європейський бізнес та підірвати довіру до лідерів ЄС.
Вікторія Хаджирадєва
