СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Категорія: Новини світу

  • На Тайвані стався землетрус магнітудою 6,1

    На Тайвані стався землетрус магнітудою 6,1

    Південну частину Тайваню у середу, 24 грудня, сколихнув землетрус магнітудою 6,1. Інформація щодо жертв чи пошкодження наразі не надходила. Про це повідомляє DennikN.

    Підземні поштовхи сталися о 17:47 за місцевим часом на глибині 11,9 км і зачепили округ Тайдун. Відчутні вони були й у столиці Тайбей. Втім, спеціального попередження не оголошували.

    Водночас за даними Геологічної служби США (USGS), магнітуда землетрусу становила 6,0, тоді як епіцентр знаходився на глибині у 10 км.

    Тайвань розташований у зоні інтенсивної тектонічної активності, на перетині кількох тектонічних плит, що пояснює частоту землетрусів, що реєструються на острові.

  • Коаліція охочих продовжить роботу у січні – Макрон

    Коаліція охочих продовжить роботу у січні – Макрон

    Президент Франції Емманюель Макрон провів розмову з генсеком НАТО Марком Рютте стосовно ситуації в Україні та продовження роботи Коаліції охочих у січні. Про це він повідомив на платформі X у середу, 24 грудня.
    “Починаючи з січня в Парижі, ми продовжимо роботу, розпочату в цьому форматі, для надання Україні міцних гарантій безпеки, які є необхідною передумовою для досягнення міцного та тривалого миру”, – зауважив Макрон.
    Він додав, що поки Росія продовжує свою агресію, Україна “може розраховувати на нашу непохитну підтримку, зараз і в майбутньому”.
    У представленому президентом Володимиром Зеленським проєкті мирного плану з 20 пунктів є положення про гарантії безпеки для України з боку США, НАТО та європейських держав на кшталт п’ятої статті Північноатлантичного договору. Окрім цього базового документа, опрацьовані на переговорах з США й інші, зокрема багатостороння рамка гарантій безпеки для України (Україна, США, Європа).

  • Макрон прокоментував візові санкції США

    Макрон прокоментував візові санкції США

    Президент Франції Емманюель Макрон прокоментував візові обмеження США щодо європейських діячів, засудивши Вашингтон.
    Глава Франції назвав обмеження проти європейських діячів “рівнозначними залякуванню та примусу”, котрі ставлять під загрозу цифровий суверенітет Європи.
    Макрон нагадав, що цифрові правила ЄС були прийняті Європейським парламентом і Радою в результаті демократичного та суверенного процесу. Вони застосовуються в межах Європи для забезпечення справедливої конкуренції між платформами, не націлені на жодну третю країну та гарантують що те, що є незаконним офлайн, лишається незаконним і в онлайн-середовищі.
    Також він зауважив, що ці норми не застосовуються поза межами Європи.

    “Спільно з Європейською комісією та нашими європейськими партнерами ми продовжимо захищати наш цифровий суверенітет і регуляторну автономію”, – додав він.

    Раніше Європейська комісія відреагувала на санкції, які вели 24 грудня США проти одного з колишніх єврокомісарів та кількох представників європейських організацій з протидії дезінформації за нібито “цензуру”.
    ЄК засудила рішення США запровадити обмеження на в’їзд для п’яти європейських громадян, зокрема, для колишнього єврокомісара Тьєррі Бретона.
    Зауважимо, що США 24 грудня запровадили санкції проти колишнього єврокомісара з цифрових послуг Тьєррі Бретона та ще чотирьох осіб, які борються з дезінформацією у ЗМІ та соціальних мережах. Вашингтон звинуватив їх у нібито “зусиллях з примусу до цензури”.
    Під санкції також потрапили керівник Center for Countering Digital Hate (CCDH) Імран Ахмед, керівник Global Disinformation Index (GDI) Клер Мелфорд, керівник та засновник HateAid Анна-Лен фон Ходенберг та співголова HateAid Жозефіна Балон.
    Бретон – один з творців європейського Закону про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA), який змушує неєвропейські цифрові платформи, в тому числі американські, додержуватися європейського законодавства.
    Раніше державний секретар США Марко Рубіо заявив про намір заборонити в’їзд на територію країни особам, причетним до тиску на американські онлайн-платформи.
    Додамо, що Єврокомісія наклала на X штраф у 120 млн євро за порушення вимог прозорості, встановлених Digital Services Act. Після чого Ілон Маск закликав “розпустити” Євросоюз після того, як Єврокомісія оштрафувала його соцмережу X.

  • Таїланд та Камбоджа почали переговори про припинення вогню

    Таїланд та Камбоджа почали переговори про припинення вогню

    Військові представники Таїланду та Камбоджі почали переговори про припинення вогню після 16 днів запеклих зіткнень. Перемови мають вирішальне значення для стабілізації спірного прикордонного регіону, повідомляє Reuters.
    Військові обох країн зустрілися на прикордонному КПП на південному кінці їхнього 817-кілометрового кордону. Зустріч, що розпочалася 24 грудня, триватиме три дні і може прокласти шлях до нового припинення вогню.
    Контр-адмірал Сурасант Конгсірі, речник Міноборони Таїланду, зазначив, що в разі успіху переговорів секретаріату 27 грудня відбудеться зустріч міністрів оборони обох країн.
    Його колега з Камбоджі, Малі Сочеата, додала, що засідання відбувається під керівництвом генералів з обох сторін і почалося о 16:30 за місцевим часом.
    Зустріч є найважливішим кроком з моменту відновлення бойових дій, після кількох невдалих спроб Малайзії, Китаю та США змусити обидві сторони сісти за стіл переговорів.

  • У Віфлеємі відновили різдвяні святкування після двох років війни в Газі

    У Віфлеємі відновили різдвяні святкування після двох років війни в Газі

    Тисячі людей зібралися на площі Яслей у Віфлеємі напередодні Різдва. Гігантська ялинка, якої не було протягом двох років війни між Ізраїлем і ХАМАС, повернулася, повідомляє АР.
    У місті, де згідно з Євангелієм народився Ісус Христос, різдвяні святкування скасовувалися останні два роки.
    Натомість на площі Яслей було встановлено різдвяний вертеп з Немовлям Ісусом, оточеним уламками та колючим дротом, на знак поваги до ситуації в Газі.
    Кардинал П’єрбаттіста Піццабалла, головний католицький лідер на Святій Землі, відкрив цього року святкування під час традиційної ходи з Єрусалиму до Віфлеєму, закликавши до “Різдва, повного світла”.
    Піццабалла, прибувши на площу Яслей, сказав, що приїхав з привітаннями від невеликої християнської громади Гази, де він провів месу в неділю.
    “Ми всі разом вирішили бути світлом, і світло Віфлеєму – це світло світу”, – сказав він тисячам людей, що зібралися на площі.
    Попри святковий настрій, наслідки війни на окупованому Ізраїлем Західному березі відчуваються гостро, особливо у Віфлеємі, де, за даними місцевої влади, близько 80% жителів міста з мусульманською більшістю залежать від бізнесу, пов’язаного з туризмом.
    Переважна більшість – місцеві жителі, проте є там невелика кількість іноземців.
    Деякі жителі кажуть, що починають помічати ознаки змін, бо туризм поступово повертається.

  • Спецпосланник Трампа заперечив плани “завоювання” Гренландії

    Спецпосланник Трампа заперечив плани “завоювання” Гренландії

    Сполучені Штати не планують “завоювання” острова Гренландія. У цьому запевнив призначений президентом США Дональдом Трампом спецпосланник у Гренландії і також губернатор Луїзіани Джефф Лендрі, це повідомляє AP.
    Лендрі, у своїх перших детальних коментарях після призначення на нову роль, заявив, що адміністрація Трампа не збирається “намагатися когось завоювати” чи “відібрати чиюсь країну”.
    Він переконує, що це суперечить прямим заявам Трампа про те, що він хоче взяти острів під контроль “з міркувань безпеки США”.
    “Думаю, наші дискусії мають бути з людьми у Гренландії… чого вони прагнуть, яких їм можливостей не надали, чому вони не мають захисту, на який заслуговують”, – стверджує американський посадовець.
    Як відомо, Дональд Трамп оголосив про призначення губернатора Луїзіани Джеффа Лендрі спеціальним посланцем у Гренландії.

  • Алжир вимагає у Франції репарації “за злочини колоніалізму”

    Алжир вимагає у Франції репарації “за злочини колоніалізму”

    Парламент Алжиру підтримав радикальний законопроєкт, що офіційно визнає 130-річну окупацію з боку Франції актом агресії, воєнним злочином та злочином проти людяності. Ухвалений нижньою палатою закон класифікує 27 видів злочинів, скоєних французами в період з 1830 по 1962 роки. Про це повідомляє Bloomberg.
    Документ зобов’язує Париж виплатити компенсації та офіційно попросити вибачення за скоєні злочини. Зокрема, масові вбивства цивільного населення, тортури та використання нетрадиційної зброї.
    Окремий пункт вимагає від Парижа провести дезактивацію територій у пустелі Сахара, де у 1960-х роках проводилися французькі ядерні випробування та передати карти заражених районів і виплатити відшкодування постраждалим.
    Нове законодавство вводить суворе покарання за схвалення або виправдання колоніального минулого в медіа, книгах чи публічних заявах. Порушникам загрожує до 10 років позбавлення волі та штраф – близько 7720 доларів США.
    Для остаточного набуття чинності документ мають схвалити верхня палата парламенту та президент Абдельмаджид Теббун.
    “Законопроєкт не спрямований проти жодного народу, не прагне помсти, не розпалює ненависть. Скоріше, він ґрунтується на встановленому принципі, що злочини проти людяності не можуть бути стерті з плином часу, виправдані силою чи замовчані”, – пояснив голова парламенту Ібрагім Бугалі. Рішення парламенту з’явилося на тлі найглибшого за десятиліття розриву відносин між країнами.
    Напруженість загострилася після того, як президент Франції Еммануель Макрон підтримав претензії Марокко на Західну Сахару, що Алжир розцінив як зраду.
    Попри політичний конфлікт, Франція залишається залежною від поставок алжирського газу, а компанія TotalEnergies продовжує роботу над спільними нафтовими проєктами.

  • В Індії відновили закупівлю нафти з РФ – ЗМІ

    В Індії відновили закупівлю нафти з РФ – ЗМІ

    Індійська компанії Reliance Industries, котра зупинила імпорт нафти з Росії після запровадження санкцій США проти Роснафти та Лукойлу, зробила перші замовлення на сировину від постачальників, які не перебувають під обмеженнями. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на обізнані джерела.
    Reliance, найбільший конгломерат Індії та найбільша нафтопереробна компанія, яка за час війни в Україні стала головним покупцем російської нафти, законтрактувала доставку у петербурзької Русекспорт.
    Як зазначає Reuters з посиланням на дані Kpler, Reliance має отримати одну партію від Русекспорту у грудні та одну – у січні.
    Відновлення постачання може частково компенсувати значне скорочення закупівель Індією останнім часом. Якщо в листопаді вони були 1,77 млн барелів на добу, то в грудні можуть становити 1,2-1,5 млн, пише Reuters. Bloomberg повідомляв, що, за оцінками індійських посадовців, грудневий імпорт може впасти до 800 000 барелів на добу.
    Reliance зупинила закупівлю у Росії після введення санкцій США 22 жовтня. Законтрактовані до цієї дати партії відповідно до дозволу Вашингтона прибували до Індії ще місяць. Але 22 листопада Reliance отримала від США ліцензію на продовження постачання ще на місяць. Про це раніше не було відомо. За цей місяць, за даними Kpler, Reliance отримала 15 партій від Роснафти, з якою вона мала довгостроковий договір.
    Останній танкер із продукцією Роснафти був завантажений 12 листопада і прибув до Індії 17 грудня. Раніше повідомлялося, що чотири з семи найбільших нафтопереробних компаній Індії активно купують російську нафту, бо великі знижки стимулюють шукати “несанкційні” барелі.
    Індія продовжує активно закуповувати російську нафту – ЗМІ

  • В ЄС розкритикували санкції США проти європейських посадовців

    В ЄС розкритикували санкції США проти європейських посадовців

    Європейська комісія відреагувала на санкції, які вели 24 грудня США проти одного з колишніх єврокомісарів та кількох представників європейських організацій з протидії дезінформації за нібито “цензуру”. Про це свідчить офіційна заява Європейської комісії.
    ЄК засудила рішення США запровадити обмеження на в’їзд для п’яти європейських громадян, зокрема, для колишнього єврокомісара Тьєррі Бретона.
    “Свобода слова є основоположним правом у Європі та спільною основною цінністю зі Сполученими Штатами в усьому демократичному світі”, – зазначили в Єврокомісії.
    В ЄК додали, що європейські цифрові правила забезпечують “безпечні, чесні та рівні умови для всіх компаній”, а також застосовуються цілком справедливо та без дискримінацій.
    ЄС висунув США вимогу надати роз’яснення, а в Єврокомісії пообіцяли “швидко та рішуче” відреагувати за потреби.
    “За потреби ми швидко та рішуче відреагуємо, щоб захистити нашу регуляторну автономію від невиправданих заходів”, – сказано у повідомленні. Зауважимо, що США 24 грудня запровадили санкції проти колишнього єврокомісара з цифрових послуг Тьєррі Бретона та ще чотирьох осіб, які борються з дезінформацією у ЗМІ та соціальних мережах. Вашингтон звинуватив їх у нібито “зусиллях з примусу до цензури”.
    Під санкції також потрапили керівник Center for Countering Digital Hate (CCDH) Імран Ахмед, керівник Global Disinformation Index (GDI) Клер Мелфорд, керівник та засновник HateAid Анна-Лен фон Ходенберг та співголова HateAid Жозефіна Балон.
    Бретон – один з творців європейського Закону про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA), який змушує неєвропейські цифрові платформи, в тому числі американські, додержуватися європейського законодавства.
    Раніше державний секретар США Марко Рубіо заявив про намір заборонити в’їзд на територію країни особам, причетним до тиску на американські онлайн-платформи.
    Додамо, що Єврокомісія наклала на X штраф у 120 млн євро за порушення вимог прозорості, встановлених Digital Services Act. Після чого Ілон Маск закликав “розпустити” Євросоюз після того, як Єврокомісія оштрафувала його соцмережу X.

  • Венесуела зреагувала на блокаду з боку США

    Венесуела зреагувала на блокаду з боку США

    Венесуела звинуватила Сполучені Штати у “найбільшому здирництві” в історії під час екстреного засідання Ради Безпеки ООН у Нью-Йорку. Приводом для скликання стало захоплення США двох венесуельських нафтових танкерів на початку місяця. Про це повідомляє BBC.

    Посол Венесуели при ООН заявив, що дії Вашингтона є “гіршими за піратство”. За його словами, США також переслідують третій венесуельський нафтовий танкер. 16 грудня президент США Дональд Трамп розпорядився запровадити повну блокаду всіх підсанкційних нафтових танкерів, які входять до Венесуели або залишають її.

    Американський президент заявив, що США залишать собі або продадуть захоплену нафту, а також самі судна.

    Виступаючи на засіданні Ради Безпеки, постійний представник Венесуели при ООН Самуель Монкада наголосив, що США діють поза межами міжнародного права. Він назвав захоплення венесуельської нафти “грабунком, мародерством і реколонізацією” та наголосив, що Сполучені Штати не мають юрисдикції в Карибському морі.

    У відповідь посол США при ООН Майкл Волц зазначив, що Вашингтон не визнає Ніколаса Мадуро легітимним президентом Венесуели. За його словами, можливість продажу венесуельської нафти дозволяє Мадуро утримувати владу та підтримувати “наркотерористичну діяльність”. Нагадаємо, США затримали ще один, вже третій, нафтовий танкер поблизу Венесуели у межах посилення нафтової блокади режиму Ніколаса Мадуро.