СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Категорія: Новини світу

  • Гегсет наказав прискорити виробництво дронів у США

    Гегсет наказав прискорити виробництво дронів у США

    Міністр оборони США Піт Гегсет наказав прискорити та наростити виробництво вітчизняних дронів та пришвидшити їхнє розгортання в американській армії. Про це повідомляє Fox News у п’ятницю, 11 липня.

    Глава Пентагону скасував застарілі правила, які, на його думку, обмежують інновації.

    Так, вперше полковники та капітани армії США можуть незалежно закуповувати та випробовувати безпілотники, включаючи прототипи, надруковані на 3D-принтері, та комерційні системи, що відповідають стандартам національної безпеки.

    Вони також можуть негайно розпочинати навчання та експлуатацію дронів, обминаючи бюрократичні перешкоди, та тестувати нелетальні автономні дрони у контрольованих умовах. За даними ЗМІ, таке рішення було прийнято з метою перевершити Росію та Китай в області дронів.

    Unleashing U.S. Military Drone Dominance @DOGE pic.twitter.com/ueqQPc7rKI — Secretary of Defense Pete Hegseth (@SecDef) July 10, 2025

    За словами міністра оборони США, на сьогоднішній день Пентагону не вдалося розгорнути дрони у необхідному масштабі та з необхідною швидкістю.

    Гегсет також визнав, що наразі США не є лідером у сфері використання військових беспілотників. Але він поставив задачу Пентагону до 2027 року зайняти у цьому аспекті світову першість.

    “Малі дрони більше нагадують боєприпаси, ніж висококласні літаки. Вони мають бути дешевими, швидко замінюваними і належати до категорії витратних матеріалів”, – додав він.

    Глава Пентагону заявив, що протягом 90 днів у США буде введено в дію три нові національні полігони для випробувань дронів.

  • Німеччина збільшить закупівлі винищувачів F-35 – ЗМІ

    Німеччина збільшить закупівлі винищувачів F-35 – ЗМІ

    Уряд Німеччини планує купити додаткові 15 винищувачів F-35 у США. Про це напередодні повідомило Politico з посиланням на кілька джерел.
    Тим самим ФРН планує збільшити запланований парк американських літаків п’ятого покоління з 35 до 50 одиниць. Перші вісім літаків Берлін отримає у 2026 році.
    Видання пише, що переговори між Німеччиною та США, про які публічно не повідомлялося, відбуваються у складний момент для європейської оборонної співпраці. Начебто кілька днів тому між Берліном та Парижем загострилася напруженість з приводу Future Combat Air System (FCAS), флагманської європейської програми винищувачів наступного покоління, після того, як французькі промислові компанії наполягли на тому, щоб взяти на себе 80% робіт із розробки центральних компонентів літака.
    “Ми вирішили остаточно прояснити це питання протягом наступних кількох місяців. Розбіжності щодо складу цього консорціуму поки що не врегульовані”, – заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у середу на зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в Берліні.
    Зазначається, що обговорення нової угоди щодо F-35 знаменує собою помітний зсув для ФРН, яка публічно виступала за FCAS як основу європейського суверенітету.
    Очікується, що на зустрічі між Мерцем та президентом Франції Еммануелем Макроном пізніше цього місяця в Берліні будуть обговорюватись і проблема FCAS, і ширший напрямок європейської оборонної співпраці.
    Тим часом міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус зустрінеться зі своїм американським колегою Пітом Хегсетом наступного тижня. При цьому залишається неясним, чи будуть тоді завершені переговори щодо F-35.
    Раніше ЗМІ повідомляли, що Німеччині витратить майже 10,5 млрд доларів на купівлю 35 винищувачів F-35. Постачання літаків заплановані на 2026-29 роки.
    Також ЗМІ писали, що у Німеччині стурбовані, що США можуть “відключити” їхні F-35. Проблема полягає у наявності функції Kill Switch, яка дозволяє дистанційно відключати літаки.

  • Україна назвала потреби на 2026 рік, а ЄС шукає джерела фінансування

    Україна назвала потреби на 2026 рік, а ЄС шукає джерела фінансування

    Україна наступного року потребуватиме понад 40 млрд дол. зовнішньої фінансової підтримки. ЄС вже терміново шукає кошти для покриття дефіциту бюджету України 2026 р. Звідки можна взяти гроші? На цей рік грошей вистачить Нещодавно в Україні переписали бюджет, аби залатати дірку, яка утворилася через зростання витрат на закупівлю зброї. Гроші перерозподілили таким чином, аби їх вистачило на військові потреби. Наразі в Україні вважають, що коштів на цей рік вистачить. “Уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд дол. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”,- сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він підкреслив, що завдяки економічному відновленню та проведеним реформам за перші п’ять місяців 2025 р.вдалося перевиконати дохідну частину держбюджету на 1 млрд дол.
    Загалом витрати України на оборону та безпеку у 2025 р. складуть близько 50 млрд дол., що становить 26% ВВП. При цьому власні доходи держбюджету очікуються на рівні 48,5 млрд дол. Бюджет на закупівлю зброї так само рекордний і складе 16,4 млрд дол. “Таким чином зовнішнє фінансування критично важливе для нас, адже дозволяє Україні спрямовувати власні ресурси на захист нашої країни”,- сказав він. За даними Шмигаля, Україні вдалося залучити вже 22 млрд дол. міжнародної фінансової допомоги. Скільки грошей потрібно на наступний рік Тож, гроші на цей рік є, час замислитись про наступний. Він буде для нашої країни непростим.
    В Україні вже підрахували скільки нам потрібно буде коштів, аби пройти 2026 р.
    Шмигаль заявив, що у 2026 р. Україна потребуватиме зовнішньої фінансової підтримки у розмірі понад 40 млрд дол. Про це він повідомив на засіданні Керівного комітету платформи Української платформи донорів (URC-2025) у Римі.
    Прем’єр сказав, що 2026 р. стане випробуванням, оскільки потреби країни у зовнішньому фінансуванні і надалі перевищуватимуть 40 млрд дол. Тож ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти.
    Він заявив, що уряд активно веде перемовини з міжнародними партнерами щодо підтримки у 2026 р.
    За його словами, наступний бюджетний цикл потребуватиме особливої уваги, адже 2026 р., несе багато невизначеності.
    Через невпевненість у міжнародній підтримці наступного року, Україна навіть попросила частину траншу, який МВФ мав надати цього року перенести на 2026 р. “Україна звернулась до Фонду із проханням зменшити розмір наступного траншу із раніше запланованих 0,92 млрд дол. до 0,4 млрд дол. Загальний розмір залишку фінансування за програмою від цього не зміниться, різниця буде розподілена під час наступних переглядів. Це вкладається в логіку економії доступних ресурсів “зараз”, через більшу невизначеність із фінансуванням “завтра”, про що неодноразово наголошую останнім часом. Ситуація із залученням коштів партнерів у 2026 р. є набагато більш невизначеною”,– зазначив Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев. Своєю чергою міністр фінансів Сергій Марченко сказав про те, що наступного року треба буде серйозно скоротити бюджет. “Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри – йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо”, – сказав він. ЄС шукає кошти для України ЄС терміново розглядає варіанти покриття потенційного дефіциту бюджету України на наступний рік, який може сягнути 19 млрд дол. Необхідність у пошуку нових джерел фінансування зумовлена зменшенням підтримки з боку США та згасанням надій на швидке припинення вогню у війні з Росією.
    Європейська комісія обговорює з країнами-членами ЄС кілька основних варіантів: військова підтримка України у вигляді “позабюджетних” грантів. Прискорення виплат за кредитами за програмою підтримки G7 на 50 млрд дол. Більш ефективне використання знерухомлених у ЄС російських державних активів. “Зростає занепокоєння щодо наступного року. Багато зацікавлених сторін, які розраховували на угоду про припинення вогню цього року, змушені перераховувати свої витрати і усвідомлюють, що існує фінансова діра, як не крути”, – сказав високопосадовець ЄС у коментарі Financial Times. Терміновість пошуку фінансування пов’язана також із розбіжностями в оцінках. МВФ вважає, що потреби України на наступний рік покриті, однак цей прогноз базується на припущенні, що війна завершиться цього року або в середині 2026 р. У Києві та Брюсселі цей сценарій вважають малоймовірним.
    Мета ЄС – забезпечити потреби Києва заздалегідь, до настання зими, особливо враховуючи невизначеність щодо подальшої військової підтримки з боку США.
    Один із варіантів, запропонований Києвом країнам G7, полягає в тому, щоб європейські союзники надавали військову допомогу у вигляді двосторонніх грантів, які б враховувалися як внесок у досягнення цільового показника НАТО щодо збільшення національних витрат на оборону до 5% ВВП. Це дозволило б одночасно підтримати Україну та виконати власні оборонні зобов’язання.
    Усвідомлення того, що війна буде довгою, а підтримка з боку США – ненадійна, змушує ЄС переходити від ситуативних пакетів допомоги до пошуку більш креативних, довгострокових та сталих механізмів фінансування України.
    Розглянуті варіанти демонструють готовність ЄС розширювати фінансові та юридичні межі, щоб забезпечити стабільність України. Особливо це стосується ідеї більш агресивного використання заморожених російських активів, що свідчить про посилення позиції “Росія має заплатити”.
    Фактично, ЄС намагається збудувати для України фінансовий “захисний мур” на 2026 р. ще до того, як може виникнути криза фінансування через політичні зміни у США чи “втому від війни”. Успіх цих зусиль напряму визначить здатність України продовжувати оборону та підтримувати макроекономічну стабільність протягом наступного року. Де ще можна взяти кошти? Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
    Але цих коштів не вистачить. Тож варто шукати внутрішні ресурси.
    Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
    Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
    Гетман, своєю чергою, вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом”та “Нафтогаз”.
    Ще один ресурс -резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
    Вікторія Хаджирадєва

  • США, Японія та Південна Корея провели спільні повітряні навчання

    США, Японія та Південна Корея провели спільні повітряні навчання

    США, Японія та Південна Корея 11 липня провели спільні навчання за участю стратегічної авіації. Про це повідомляє Yonhap.
    За інформацією Міністерства оборони Південної Кореї, навчання проходили над міжнародними водами біля південнокорейського острова Чеджу.У них брали участь щонайменше один американський бомбардувальник B-52H, а також південнокорейські винищувачі KF-16 та японські винищувачі F-2.
    Це стало першим розгортанням стратегічного бомбардувальника поблизу Корейського півострова цього року.
    Зазначається, що на основі тісної координації три країни співпрацюватимуть для спільного стримування та реагування на загрози Північної Кореї, продовжуючи тристоронні навчання.
    Навчання відбулися на тлі чергової зустрічі вищих військових офіцерів трьох країн у Сеулі для обговорення ситуації з безпекою та шляхів зміцнення тристоронньої співпраці у сфері безпеки. Це сталося менш ніж через місяць після того, як Південна Корея, США та Японія провели спільні повітряні навчання 18 червня, що стали першими такими навчаннями, проведеними за часів нового президента Лі Чже Мьона.

  • У Росії заявили про загибель командира 155 бригади

    У Росії заявили про загибель командира 155 бригади

    У російській Чувашії відбулися похорони командира 155 бригади морської піхоти ЗС РФ полковника Сергія Ільїна. Про це напередодні повідомила адміністрація Урмарського муніципального округу
    Сьогодні ми проводжаємо в останній шлях уродженця села Мусірми, гвардії полковника, командира 155 окремої гвардійської Курської орденів Жукова та Суворова бригади морської піхоти Сергія Юрійовича Ільїна, який загинув у ході проведення спеціальної військової операції», — йдеться в повідомленні. адміністрації Урмарського муніципального округу.
    Російські Телеграм-канали уточнюють, що Ільїн загинув 2 липня під час ракетного удару ЗСУ. Як відомо, внаслідок того ж удару загинув і заступник головкому ВМФ генерал-майор Михайло Гудков, який раніше командував 155 бригадою.
    Тоді повідомлялося, що у ніч на 3 липня чотири ракети HIMARS накрили штаб 155 бригади у місті Коренево Курської області. Загинули до 10 старших офіцерів.

  • Президент США анонсував “важливу заяву” щодо РФ

    Президент США анонсував “важливу заяву” щодо РФ

    Президент США Дональд Трамп сьогодні, 11 липня, планує “важливу заяву” щодо Росії. Про це він сказав у телефонному інтерв’ю NBC.
    “Президент сказав, що він розчарований Росією і сказав, що він у понеділок планує важливу заяву щодо Росії”, – йдеться в ефірі.
    Також Трамп розповів, що домовився про надання американської зброї Україні “через НАТО” і щоб Альянс “на 100%” платив за неї. Йдеться у тому числі про додаткові ЗРК Patriot.
    Трамп пригрозив Путіну “невеличким сюрпризом”

  • У ISW назвали мету Кремля у дипломатії зі США

    У ISW назвали мету Кремля у дипломатії зі США

    Росія використовує свої дипломатичні зв’язки зі США, щоб відвернути увагу від війни в Україні та акцентувати на потенційному відновленні американо-російських відносин. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) за четвер, 10 липня.
    Зокрема аналітики посилаються на звіт МЗС Росії про зустріч держсекретаря США Марко Рубіо та міністра закордонних справ РС Сергія Лаврова.
    Зазначається, що під час зустрічі було зроблено великий акцент на повідомленнях про обговорення Рубіо та Лаврова двосторонніх американо-російських питань, не пов’язаних з війною в Україні, включаючи відновлення американо-російських контактів, економічну та гуманітарну співпрацю, пряме повітряне сполучення та дипломатичні місії.
    У звіті МЗС Росії зроблено висновок, що США та Росія продовжуватимуть діалог щодо “зростаючого кола питань, що становлять взаємний інтерес”. При цьому заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив, що не спостерігається “уповільнення прогресу” у розвитку американо-російських відносин.
    Аналітики ISW вважають, що Кремль намагається змусити Сполучені Штати призупинити свої дипломатичні зусилля щодо припинення війни в Україні в обмін на розвиток двосторонніх відносин між США та Росією та економічних можливостей.

  • Трамп запровадив 35% мита для Канади

    Трамп запровадив 35% мита для Канади

    США запровадять 35% мито на імпорт із Канади вже наступного місяця та планують ввести загальні мита у розмірі 15% або 20% для більшості інших торговельних партнерів. Про це у четвер, 10 липня, заявив президент США Дональд Трамп, передає Reuters.
    У листі, оприлюдненому на власній платформі в соцмережах, Трамп повідомив прем’єр-міністру Канади Марку Карні, що новий тариф набуде чинності 1 серпня і може бути підвищений, якщо Канада вдасться до заходів у відповідь.
    Останніми днями Трамп розширив свою торговельну війну, запровадивши нові мита проти низки країн, зокрема союзників Японії та Південної Кореї, а також 50% мито на мідь.
    В інтерв’ю NBC News, опублікованому в четвер, Трамп зазначив, що й інші торговельні партнери, які поки не отримали таких листів, найімовірніше, теж зіштовхнуться із загальними митами.
    “Не всім обов’язково отримувати листа. Ви це знаєте. Ми просто встановлюємо свої мита”, – сказав Трамп в інтерв’ю.
    “Ми просто оголосимо, що всі інші країни платитимуть, чи то 20%, чи 15%”, – сказав Трамп, додавши, що невдовзі це буде врегульоване.

  • Трамп: НАТО профінансує зброю США для України

    Трамп: НАТО профінансує зброю США для України

    Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп в ефірі телеканалу NBC повідомив, що досяг домовленості з НАТО щодо поставок американської зброї Україні через Альянс. Його у четвер, 10 липня, процитувало CNN.

    Згідно з повідомленням, президент США зазначив, що фінансування цих поставок повністю забезпечить НАТО.

    “Ми відправляємо зброю до НАТО, і НАТО фінансує це постачання на сто відсотків”.

    Також було вказано, що Трамп пообіцяв: “Patriot буде передано до НАТО, а вже альянс здійснить їх подальший розподіл”.

    Крім того, Дональд Трамп анонсував на понеділок “важливу заяву” щодо Росії, не розкриваючи додаткових деталей.

    “Я розчарований Росією… у понеділок зроблю важливу заяву щодо Росії”.

    При цьому він сказав, що від розвиватку подій протягом наступних кількох тижнів залежатимуть його наступні кроки.

    Раніше була інформація, що Трамп вперше після поновлення на посаді планує відправити зброю Україні. Очікувана сума постачань може перевищити 300 мільйонів доларів.

    Також повідомлялося про відновлення США постачань Україні боєприпасів калібру 155 мм та високоточних ракет GMLRS.

  • Іран зберіг частину збагаченого урану – ЗМІ

    Іран зберіг частину збагаченого урану – ЗМІ

    Ірану вдалося зберегти частину збагаченого урану після нещодавніх ударів по ядерних об’єктах. Про такі дані ізраїльської розвідки у четвер, 10 липня, повідомило The New York Times із посиланням на ізраїльського високопоставленого чиновника.
    “Ізраїль дійшов висновку, що деякі підземні запаси іранського урану, збагаченого до рівня, майже достатнього для виготовлення бомби, пережили атаки США та Ізраїлю минулого місяця і можуть бути доступні іранським інженерам-ядерникам”, – цитує видання ізраїльського представника.
    Чиновник також заявив, що Іран почав просувати секретний проєкт щодо виготовлення ядерної зброї наприкінці минулого року, що й стало причиною активної підготовки Ізраїлю до війни з Іраном. Зокрема, ізраїльська розвідка виявила активність іранського режиму у цій сфері після того, як ВПС Ізраїлю знищили Хасана Насраллу, давнього лідера Хезболли. Ці розвіддані спонукали Біньяміна Нетаньягу підготуватися до атаки з допомогою США чи без неї.
    Раніше ЗМІ повідомляли, що Ізраїль готується до поновлення війни з Іраном, якщо Тегеран спробує відновити свою ядерну програму.