Категорія: Новини світу

  • Офіційний прийом: Ватикан відновлює діалог із РПЦ

    Офіційний прийом: Ватикан відновлює діалог із РПЦ

    26 липня Папа Римський Лев XIV проведе у Ватикані офіційну зустріч із митрополитом Волоколамським Антонієм, який очолює Відділ зовнішніх церковних зв’язків Російської православної церкви (РПЦ). Про це у понеділок, 21 липня, повідомило агентство ANSA.

    Повідомляється, що захід стане першою подібною аудієнцією представника РПЦ за час понтифікату нового Папи.

    Раніше митрополит Антоній представляв патріарха Московського й усієї Русі Кирила на похороні Папи Франциска. У ході спілкування очікується обговорення низки важливих питань, серед яких і війна Росії проти України, що значно загострила взаємини між Ватиканом та Російською православною церквою.

    Понтифік демонструє бажання відновити діалог із Московським патріархатом, який був перерваний після початку повномасштабного вторгнення російського диктатора Путіна в Україну у 2022 році.

    Раніше Папа Римський Лев XIV заявив про готовність надати Ватикан як майданчик для прямих переговорів між Україною та Росією.

    Однак Сергій Лавров дав зрозуміти, що православні країни не можуть вести переговори “на католицькому майданчику”.

  • Рютте закликав активніше купувати зброю Україні

    Рютте закликав активніше купувати зброю Україні

    Під час онлайн-засідання Контактної групи з питань оборони України у штаб-квартирі НАТО Рютте звернувся до міністрів оборони країн-членів НАТО із закликом активніше купувати американську зброю для допомоги Україні. Про це після зустрічі у понеділок, 21 липня, повідомила пресслужба Альянсу.

    Генеральний секретар наголосив на важливості ініціативи, яку він спільно із президентом США Дональдом Трампом представив минулого тижня. Ініціатива передбачає розширення підтримки України через інвестування союзників з Європи та Канади у нові американські військові розробки.

    Рютте також зазначив, що таке рішення допоможе країнам НАТО досягти трьох ключових завдань, які були визначені на саміті Альянсу в Гаазі: збільшення військових витрат, нарощування військового виробництва та всебічну допомогу Україні.

    Дональд Трамп підкреслив під час зустрічі з Рютте у Вашингтоні, що подальше постачання зброї Україні від США відбуватиметься на платній основі. Витрати на її закупівлю мають покривати європейські держави та Канада.

    Нагадаємо, 21 липня під керівництвом Німеччини та Великої Британії відбулось 29-те засідання Контактної групи з питань оборони України. Ця зустріч, що проходила в онлайн-форматі, стала першою для нового українського міністра оборони Дениса Шмигаля, який назвав ключові рішення на Рамштайні.
    Раніше під час Рамштайну міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус пообіцяв, що його країна і США забезпечать постачання п’яти систем Patriot в Україну.
    Також сьогодні стало відомо, що за два останні місяці Велика Британія надала Україні боєприпаси для ППО і артилерії на 150 млн фунтів стерлінгів (понад 200 млн доларів).

  • США не вказали, коли передадуть Німеччині Patriot – Мерц

    США не вказали, коли передадуть Німеччині Patriot – Мерц

    США досі не визначили точних строків передачі систем Patriot Німеччині, які мають замінити ті, що Берлін готовий передати Україні. Цю інформацію озвучив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, повідомляє у понеділок, 21 липня, Укрінформ.

    За словами Мерца, американський уряд загалом пообіцяв надати Patriot Німеччині та Євросоюзу, щоб останні змогли передати свої комплекси захисту Україні. Проте питання отримання заміни наразі залишається відкритим: точних гарантій чи строків поки не встановлено.

    “Є загальна обіцянка з боку американського уряду передати нам, Німеччині і Євросоюзу, Patriot, аби ми передали зазначені системи Україні. Ми передаємо та отримуємо заміну. Але ця заміна поки що насправді не забезпечена”, – сказав він.

    Канцлер також зазначив, що переговори з Сполученими Штатами щодо передачі систем тривають. Цю тему активно обговорюють на рівні міністрів оборони.

    Його коментар пролунав під час конференції в Берліні, де він виступав разом із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Стере, підтримуючи прагнення Німеччини отримати визначеність у цьому питанні, заявив, що Берлін відіграє ключову роль у посиленні України новими системами протиповітряної оборони.

    Норвезький прем’єр наголосив, що допомога Україні є не лише питанням дотримання міжнародного права та права на самооборону, а й важливим фактором для збереження стабільності в Європі.

    Раніше в Німеччині пообіцяли сприяти наданню Україні п’яти систем Patriot. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, який співголовує на 29-му засіданні Контактної групи з питань оборони України (у форматі Рамштайн) разом з британським колегою Джоном Гілі, підтвердив подальшу військову підтримку Україні.

    ЗМІ дізналися про зміни у поставці Patriot Україні

  • “ЄС потребує Туреччину”: Ердоган закликав ЄС прискорити інтеграцію

    “ЄС потребує Туреччину”: Ердоган закликав ЄС прискорити інтеграцію

    Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав Європейський Союз позбутися політичних бар’єрів, які стоять на шляху повноцінного членства його країни у європейському блоці. Про це у понеділок, 21 липня, повідомило видання TRT Haber.

    Згідно з повідомленням, турецький лідер наголосив на необхідності активізації переговорів про вступ Туреччини до ЄС, заявивши, що цей процес має рухатися без найменших відтермінувань.
    Ердоган підкреслив, що членство в Євросоюзі є стратегічною метою Туреччини, окресливши країну як “динамічного та рішучого партнера”, чиї можливості та внесок особливо актуальні для ЄС на тлі регіональних викликів та внутрішніх суперечностей.

    Своє звернення до ЄС президент зробив після зустрічі з представниками самопроголошеної Турецької республіки Північного Кіпру на честь 51-ої річниці військової операції, яка призвела до поділу острова. Дії Туреччини на Кіпрі офіційна влада острова вважає окупацією, втім Ердоган не визнає Республіку Кіпр, яка з 2004 року є членом Європейського Союзу.

    Туреччина є кандидатом на вступ до ЄС з 1999 року, і переговори, розпочаті у 2005-му, були призупинені в 2016 році через політичні розбіжності і критику щодо порушення прав людини та демократії в Туреччині.

  • “ЄС потребує Туреччину”: Ердоган вимагає прискорити інтеграцію

    “ЄС потребує Туреччину”: Ердоган вимагає прискорити інтеграцію

    Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав Європейський Союз позбутися політичних бар’єрів, які стоять на шляху повноцінного членства його країни у європейському блоці. Про це у понеділок, 21 липня, повідомило видання TRT Haber.

    Згідно з повідомленням, турецький лідер наголосив на необхідності активізації переговорів про вступ Туреччини до ЄС, заявивши, що цей процес має рухатися без найменших відтермінувань.
    Ердоган підкреслив, що членство в Євросоюзі є стратегічною метою Туреччини, окресливши країну як “динамічного та рішучого партнера”, чиї можливості та внесок особливо актуальні для ЄС на тлі регіональних викликів та внутрішніх суперечностей.

    Своє звернення до ЄС президент зробив після зустрічі з представниками самопроголошеної Турецької республіки Північного Кіпру на честь 51-ої річниці військової операції, яка призвела до поділу острова. Дії Туреччини на Кіпрі офіційна влада острова вважає окупацією, втім Ердоган не визнає Республіку Кіпр, яка з 2004 року є членом Європейського Союзу.

    Туреччина є кандидатом на вступ до ЄС з 1999 року, і переговори, розпочаті у 2005-му, були призупинені в 2016 році через політичні розбіжності і критику щодо порушення прав людини та демократії в Туреччині.

  • БПЛА атакували військовий аеродром у РФ – росЗМІ

    БПЛА атакували військовий аеродром у РФ – росЗМІ

    Пізно ввечері 21 липня військовий аеродром у Міллерово Ростовської області РФ зазнав атаки безпілотників. Про це пише російське видання Астра, яке позиціонує себе як незалежне, з посиланням на Telegram-канали Ростовської області.

    “Телеграм-канали Ростовської області пишуть про атаку БПЛА на військовий аеродром у Міллерово”, – йдеться в повідомленні з відео, яке, як пізніше уточнили на каналі, не пов’язане з цією атакою. Відео, опубліковане ростовськими пабликами, старе.

    Варто відзначити, що раніше Міноборони РФ прозвітувало про 12 БПЛА літакового типу, “збитих” у Ростовській області. “Сили ППО з 16.00 до 22.00 мск знищили 25 українських безпілотників, 12 з них над Ростовською областю, 8 над Брянською,” – повідомляли в міністерстві країни-терориста.

  • Канада виділить $15 млн на ремонт українських танків Leopard 2

    Канада виділить $15 млн на ремонт українських танків Leopard 2

    Канада виділить 20 млн канадських доларів (близько 15 млн доларів США) на ремонт та обслуговування українських танків Leopard 2 у Польщі. Про це заявив міністр оборони Канади Девід Макгінті під час засідання Рамштайну.
    Цей внесок надходить з інвестицій уряду Канади у 2025-2026 роках, спрямованих на військову допомогу Україні.
    Також глава Міноборони підтвердив оголошене в червні премʼєр-міністром Канади Марком Карні виділення ще 2 млрд канадських доларів (1,48 млрд доларів США) на військову допомогу Україні.
    Таким чином, з початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Канада оголосила про виділення Україні військової допомоги на загальну суму 6,5 млрд канадських доларів (близько 5 млрд доларів США).

  • РФ може втратити $19 млрд доходів через нову стелю цін на нафту – аналітики

    РФ може втратити $19 млрд доходів через нову стелю цін на нафту – аналітики

    Нові санкції Євросоюзу, які включають гнучку стелю цін на російську нафту, можуть позбавити російський бюджет кожного п’ятого рубля запланованих нафтогазових доходів. Таким є прогноз Freedom Finance Global, передає The Moscow Times.
    За оцінками аналітиків, через новий механізм стелі, який тепер буде встановлений на 15% нижче за середньоринкові ціни, скарбниця РФ недорахується 1,5 трлн рублів, сировинних податків щорічно. Це близько 18% від суми, яку Мінфін запланував зібрати цього року (8,9 трлн рублів)
    “Цей захід здатний чинити помітний тиск на російську економіку, і насамперед на доходи федерального бюджету. Ризики посилюються тим, що країна, як і раніше, сильно залежить від сировинних доходів, а більша частина нафти експортується до держав, де стеля може бути застосована через обмеження доступу до страхування, логістики та фінансових розрахунків”, – зазначає аналітик Freedom Finance Володимир Чернов.
    Введена наприкінці 2022 року нафтова “стеля” знаходилася на позначці $60 за барель: за ціни вище нафту з Росії було заборонено возити на західних танкерах та страхувати за допомогою західних фінансових інститутів. Нова стеля, за рішенням Єврокомісії, становитиме $47,6 за бочку, а її наступний перегляд відбудеться за три місяці.
    Російський сорт Urals в червні у середньому продавали за кордон $59,8 за барель. Але через санкції ЄС вартість російської нафти може обвалитися в окремих випадках до $45 “при врахуванні логістичних та політичних знижок”.
    “Це призведе до подальшого зниження валютних надходжень та посилить фіскальний тиск на економіку РФ”, – зазначає Чернов.
    Нафтогазові доходи бюджету вже стрімко падають: за підсумками першого півріччя вони виявилися на 14% нижчими за торішні, а в травні та червні спад у річному вираженні перевищував 30%. Як підсумок: за півроку у скарбниці утворилася “дірка” на 3,8 трлн рублів – у 6 разів більше, ніж за той же період 2024-го.
    Як вважають експерти Інституту енергетики та фінансів, зниження стелі цін на нафту “може стати найсерйознішою проблемою” для російського нафтового експорту з моменту запровадження європейського ембарго наприкінці 2022 року.
    В останні місяці вартість Urals трималася нижче за стелю, і тому її знову почали активно возити грецькі судноплавні компанії. Вони замінили “тіньові” танкери, які потрапили під санкції та були виключені з нафтової торгівлі. Таких, за даними ІЕФ, вже 426, а це понад половина (55%) від усього дедвейту “тіньового флоту”.
    Зазначається, що через знижену стелю ці вантажоперевізники знову відмовляться від російської нафти, а ось замінити їх достатньою кількістю суден “тіньового флоту” вже може і не вийти. Як наслідок, ймовірно “відчутне скорочення морського експорту нафти з РФ, а також різке подорожчання послуг санкційний список західних країн”.

  • Кремль вимагає “поваги до росіян” в Азербайджані

    Кремль вимагає “поваги до росіян” в Азербайджані

    У відносинах Росії та Азербайджану настав “складний період”, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков. Втім, він висловив сподівання, що напруження мине. Про це інформує The Moscow Times у понеділок, 21 липня.
    “Нам дуже важливо, щоб в Азербайджані поважали росіян”, – заявив Пєсков.
    Він також прокоментував намір Баку подати до Москви через катастрофу пасажирського літака AZAL, збитого над Чечнею: “Це право Азербайджану. Ми очікуватимемо офіційного вердикту всіх розслідувань”.

  • Масова депортація українців з РФ: що відомо

    Масова депортація українців з РФ: що відомо

    На російсько-грузинському прикордонному пункті Верхній Ларс із червня відбувається гуманітарна криза. Там, застрягли близько сотні депортованих з РФ українців. Більшість з них – це колишні в’язні, проте серед утриманих є жінки та кримчани, депортовані через відмову від громадянства РФ.
    Усіх українці утримують в підвалі буферної зони, практично без їжі та води. Детальніше про ситуацію – читайте в сюжеті. Що відомо Росія депортувала щонайменше 95 громадян України, повідомила правозахисниця, юридична радниця ГО Захист в’язнів України Ганна Скрипка. Всі вони застрягли на кордоні РФ та Грузії на КПП Верхній Ларс.
    Серед тих, що утримуються є колишні ув’язнені з окупованих територій, люди з ВІЛ, туберкульозом, інвалідністю, а також сім жінок, кримчани, депортовані через відмову від громадянства РФ.
    За словами Скрипки, ці люди вже зазнали порушень прав – серед них як депортовані з окупованих регіонів – Херсон, Запоріжжя, Донецьк, Луганськ, так і цивільні з Криму, що відмовилися отримувати російські паспорти.
    Депортованих не годують та не надають медичної допомоги. Спальних місць не вистачає – їх менше 20. У приміщенні душно, стан багатьох погіршується, одна людина раніше вже опинилась у лікарні. Чому Грузія не приймає українців У МВС Грузії заявили, що відмовляються пускати українців на територію країни через держбезпеку. За даними відомства, більшість із них мають судимості за тяжкі чи особливо тяжкі злочини.
    “Це підтверджується наданими довідками про звільнення з пенітенціарних установ. Крім того, вони самі заявляють, що відбували покарання у виправних установах Східної України за скоєні злочини. Відповідно, на користь держбезпеки їм було відмовлено у в’їзді на територію Грузії”, – йдеться у заяві.
    При цьому волонтери і самі утримувані наголошують, що серед тих, хто перебуває на КПП, є ті, хто не скоїв жодних злочинів і не має судимості.
    Підвал для депортованих українців, яким заборонили в’їзд до РФ, але при цьому через відсутність документів не пустили до Грузії, на КПП Верхній Ларс працює як мінімум з 2023 року. МВС Грузії стверджує, що запропонувало Україні забрати своїх громадян, але Київ начебто не прийняв рішення. Акція протесту У ніч на 21 липня близько 70 людей вийшли з підвалу на територію КПП з протестом. Українці вимагали забезпечити мінімальні умови – зокрема доступ до питної води. Учасники акції також запропонували розділити хворих на туберкульоз та здорових – зараз вони перебувають в одному приміщенні.
    “Ми не витримуємо. Нас тримають тут тижнями. На вулицю – лише на кілька хвилин. Їжі не вистачає, води немає. Ми попросили хоча б зайти в Duty Free і купити води – нам відмовили”, – розповідають українці.
    Після протесту на місце прибуло близько 30 озброєних спецпризначенців. Один з учасників протесту – українець, за свідченнями інших – був закутий у кайданки та виведений у невідомому напрямку. На території транзитної зони посилено охорону. Реакція Києва Міністр закордонних справ Андрій Сибіга звинуватив Росію у використанні депортацій як інструменту тиску та запропонував Москві не депортувати українських громадян до кордону з Грузією, а передавати їх безпосередньо на кордон з Україною.
    “Росія використовує депортацію українських громадян через Грузію як інструмент тиску. З червня Росія суттєво збільшила кількість депортованих українських громадян, здебільшого колишніх ув’язнених, до кордону з Грузією. Унаслідок цього десятки людей, багато з яких не мають належних документів, застрягли в транзитній зоні”, – зазначив Сибіга.
    За його словами, зараз консули активно працюють над тим, щоб надати цим людям документи та забезпечити їхній транзит до України через Молдову.
    “43 громадянина, включаючи колишнього політв’язня Андрія Коломійця, вже були евакуйовані цим шляхом. Однак інші досі перебувають у складних умовах на кордоні”, – додав Сибіга.
    Водночас він зауважив, що “немає жодної гарантії, що Росія не збільшить кількість депортованих”.
    Пізніше президента Володимир Зеленський заявив, що українські дипломати працюють над тим, щоби організувати транзит цим громадянам назад до України.
    “Щодо громадян України, яких фактично “викидають” із російської території без документів та попередження як України, так і грузинської сторони. Зокрема, це українці, яких росіяни випускають із тюрем і таборів на контрольованій Росією території. Українські дипломати займаються організацією транзиту цих громадян нашої держави в Україну”, – сказав президент.