Молдова та Європейський Союз завершили процедуру двостороннього скринінгу (аналізу законодавства на відповідність вимогам вступу до ЄС). Про це повідомила віцепремʼєр-міністерка з питань європейської інтеграції Молдови Крістіна Герасімов.
За її словами, Молдова пройшла процедуру скринінгу за 15 місяців, протягом яких були проаналізовані “понад 100 тисяч сторінок законодавчих документів”.
“Останнім проаналізованим розділом був Розділ 33 – “Фінансові та бюджетні положення”. Він знаменує перехід від реформ і технічних процесів до взяття на себе ролі повноправного члена ЄС”, – зазначила молдовська віцепремʼєрка.
Завершення скринінгу відбулось незадовго до парламентських виборів у Молдові 28 вересня, які чинна влада позиціонує як голосування за європейське майбутнє країни.
У липні в Кишиневі відбувся перший саміт Молдова-ЄС за участі керівництва країни та керівництва Євросоюзу.
Раніше Молдова і ЄС підписали план розвитку країни на 1,9 млрд євро, з яких більша частина буде надана у вигляді кредиту і частина – у вигляді гранту.
Категорія: Новини світу
-
Молдова завершила скринінг з ЄС
-
В РФ затримали екзаступника голови “Ради міністрів Криму”
На Північному Кавказі РФ, на території Кабардино-Балкарської Республіки, 22 вересня затрималита взяли під вартуексдепутата Держдуми Росії, колишнього “заступника голови Ради міністрів Криму” Руслана Бальбека, який перебував у федеральному розшуку із серпня. Про це повідомило окупаційне МНС Криму, передають росЗМІ.
За даними “відомства”, щодо Бальбека ведеться кримінальна справа за статтями про “неправомірний доступ до комп’ютерної інформації з використанням службового становища, що заподіяв значної шкоди”, а також “поширення завідомо неправдивих відомостей”. Розслідування триває.
Як відомо, у 2014-2016 роках Руслан Бальбек обіймав посаду “віцепрем’єра уряду Криму”, а потім став депутатом Держдуми РФ, де працював заступником голови комітету у справах національностей до жовтня 2021 року.До цього він упродовж двох років працював віце-прем’єром уряду Криму. -
Путін побачив “нові загрози” і пригрозив Заходу
Російський правитель Володимир Путін заявив, що Москва нібито готова реагувати на “будь-які стратегічні загрози” з боку Заходу не словами, а “військово-технічними заходами”. Про це він сказав під час засідання ради безпеки у понеділок, 22 вересня.
За його словами, стратегічна стабільність у світі “продовжує деградувати” і в цьому начебто винні “руйнівні кроки” Заходу. При цьому РФ нібито неодноразово висувала ідеї для того, щоб виправити ситуацію, але “виразного відгуку” від західних країн не було.
В результаті, “суттєво підірвано основи конструктивних відносин і практичного взаємодії між країнами, які володіють ядерною зброєю”.
“Підкреслю, і в цьому ні в кого не повинно бути сумніву, Росія в змозі відповісти на будь-які наявні загрози, що існують і знов виникають. Відповісти не на словах, а шляхом застосування військово-технічних заходів. Приклад тому – наше рішення про відмову від одностороннього мораторію на розгортання наземних ракет середньої і меншої дальності”, – заявив Путін.
Він додав, що відмова від мораторію на розгортання ракет середньої та малої дальності стала для Росії “вимушеним кроком”.
Водночас Путін вважає, що вихід із Договору про стратегічні наступальні озброєння (ДСНО) був би “помилкою”. Тому Росія готова формально дотримуватися його ще рік після завершення чинності в лютому 2026 року, але додав, що збереження Москвою обмежень можливе лише у разі “аналогічних кроків США”.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що його країна повністю готова до ядерної війни з Росією. Перед цим він відправив дві дві атомні субмарини у “відповідні” регіони після погроз з боку Росії. -
МіГ-31 над Естонією: з’явилась реакція Кремля
У Москві відхиляють звинувачення європейських країн у порушенні повітряного простору Росії як безпідставні та спрямовані на збільшення напруженості. Речник Кремля Дмитро Пєсков вважає такі звинувачення пустими і продовженням провокаційної лінії. Він стверджує, що російські військові діють у межах міжнародних правил, а російське міноборони має засоби контролю за подібними ситуаціями. Пєсков також зазначив, що Естонія та інші прибалтійські країни постійно нагнітають напруженість у регіоні, але не надають об’єктивних доказів своїх заяв.
-
У 19-му пакеті санкцій проти РФ ЄС врахував побажання Трампа
Європейський Союз остаточно прийняв нові санкції проти Росії, які були відтерміновані через внутрішні конфлікти та тиск з боку США, зокрема президента Дональда Трампа. У новому пакеті санкцій передбачено обмеження у секторі енергетики, фінансів та прямого експорту товарів і технологій для військових потреб. Ці обмеження спрямовані на підтримку України та зменшення доходів російської військової економіки. Європейський Союз також планує посилити санкції стосовно осіб, які причетні до викрадення українських дітей. ЄС та США намагаються узгодити свою санкційну політику, хоча є деякі розбіжності щодо темпів та обсягів санкцій. Попри це, обидві сторони мають спільну мету – змусити РФ припинити війну в Україні шляхом послаблення її економіки.
-
Сербія отримала від Росії системи РЕБ Красуха
Під час військового параду у Белграді показали російські системи радіоелектронної боротьби Красуха-2 та Красуха-4. Це стало першим визнанням передачі Сербії таких систем від Росії, незважаючи на міжнародні санкції через вторгнення в Україну. Сербія підкреслила свої оборонні зв’язки з Росією, хоча остання стикається з ізоляцією та санкціями через війну в Україні. Комплекси Красуха призначені для блокування супутникового зв’язку та перешкоджання роботі радарів та систем спостереження. Технічні деталі системи є секретними, але вони дозволяють створювати перешкоди радіолокаційним станціям противника. Сербський президент не підписав декларацію саміту Україна – Південно-Східна Європа в Одесі, не “зрадивши Росію”. Нещодавно він разом із словацьким прем’єром став єдиними представниками Європи на урочистостях у Москві до Дня перемоги.
-
Звільнення російського генерала Лапіна: в ISW розкрили причини
За даними звіту Інституту вивчення війни (ISW), Кремль, ймовірно, покарає російського генерала Олександра Лапіна за провал у відбитті наступу ЗСУ на Курську область у серпні 2024 року. Лапін виявився некомпетентним командиром під час війни Росії проти України. Диктатор Росії Володимир Путін зазвичай не звільняв командирів, але вирішив звільнити Лапіна з військової служби через його численні невдачі. Кремль, ймовірно, покарає Лапіна за нездатність захистити російську територію.
-
Повітряні сили Фінляндії розпочали наймасштабніші осінні навчання
Сьогодні у Фінляндії розпочинаються навчання Повітряних сил, які є найбільшими за осінь. У навчаннях братимуть участь близько 50 літаків та понад тисяча військовослужбовців. Під час маневрів, які триватимуть до п’ятниці, також залучені підрозділи зі Швеції та Данії. Навчання проходитимуть на території між Рованіемі, Каяані, Куопіо, Ювяскюля та Вааса, а також над Ботнічною затокою. Місцевим жителям рекомендовано бути готовими до шуму від літаків, світлових ефектів та гучних звуків, які можуть виникнути під час навчань.
-
У Молдові провели сотні обшуків на тлі масових заворушень
У Молдові правоохоронці провели понад 250 обшуків у зв’язку із підозрою у підготовці масових заворушень та дестабілізації в кількох містах країни. Обшуки стосувалися понад 100 осіб з різних населених пунктів, яких підозрюють у співпраці з російськими кримінальними елементами. Результати обшуків поки не повідомлені. Колишній президент Молдови Ігор Додон вважає, що обшуки у його соратників є спробою залякати опозицію перед майбутніми виборами, звинувачуючи правлячу партію Дія та солідарність у цьому.
-
Польща і Швеція вперше проводять військові навчання на Балтиці
У Балтійському морі розпочалися спільні військові навчання Польщі та Швеції під назвою Gotland Sentry. Ці навчання є першою в історії спільною операцією обох країн і стали результатом угоди про співпрацю в галузі оборони, підписаної у вересні цього року. Метою навчань є демонстрація здатностей обох країн швидко розгортати військові компоненти по повітрю, морю та суші, а також відпрацювання процедур колективної оборони. Це допоможе покращити оперативну співмірність та можливості командування в міжнародній обстановці, а також провести аналіз проблем безпеки у регіоні Балтійського моря. Участь у навчаннях також дає сигнал про готовність обох країн до спільної оборони в рамках регіональної архітектури безпеки.