Міністр національної оборони Туреччини Яшар Гюлер і міністр оборони Великобританії Джон Хілі підписали в Стамбулі меморандум про наміри щодо винищувачів Eurofighter Typhoon. Про це повідомило Міноборони Туреччини в середу, 23 липня.
Вказано, що церемонія підписання відбулася у рамках 17 Міжнародної виставки оборонної промисловості (IDEF 2025), що проходить у Стамбульському виставковому центрі.
В офіційній заяві зазначається, що сторони підтвердили силу турецько-британського партнерства, наголосили на значенні довгострокового співробітництва в галузі оборони та безпеки, у тому числі в рамках НАТО, а також висловили прагнення поглиблювати стратегічні зв’язки для зміцнення колективного стримування Альянсу.
У документі наголошується, що “включення Туреччини до кола користувачів Eurofighter Typhoon стане важливим кроком у напрямку посилення бойових можливостей турецьких ВПС та сприятиме зміцненню багаторічних союзницьких відносин між двома країнами”.
Наголошується також, що ця подія знаменує початок нового етапу у двосторонній співпраці щодо спільного розвитку потенціалу та взаємної підтримки оборонної промисловості через обмін передовими технологіями.
“Підписаний сьогодні меморандум офіційно закріплює двосторонні наміри та наближає сторони до всеосяжної угоди щодо Typhoon. Обидві сторони розцінюють це як позитивний крок на шляху до приєднання Туреччини до спільноти користувачів Eurofighter і прагнуть якнайшвидше завершити всі необхідні процедури”, – йдеться у заяві Міноборони.
Раніше у середу ЗМІ повідомили, що уряд Німеччини відкрив шлях для поставок літаків Eurofighter Туреччині. Рада безпеки уряду в Берліні підписала попередній запит на 40 винищувачів.
Як відомо, попередній німецький уряд на чолі з Олафом Шольцом виступав проти продажу Eurofighter Typhoon Туреччині.
Категорія: Новини світу
-
Туреччина домовилась з Британією щодо винищувачів Eurofighter
-
Туск представив оновлений склад уряду
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск оголосив оновлений склад уряду, в якому міністр закордонних справ Радослав Сікорський стане віцепрем’єр-міністра. Про це повідомляє Польське радіо.
Новий уряд налічує 26 міністрів, зокрема сім міністрів без портфеля.
Зазначається, що міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський також збереже портфель міністра закордонних справ. Він відповідатиме за зовнішню політику, європейські справи та відносини з Україною.
Міністр фінансів Анджей Доманський залишається на посаді міністра фінансів та водночас очолюватиме економічний блок уряду.
Міністром юстиції стане Вальдемар Журек, міністром внутрішніх справ та адміністрації – Мацей Кєрвінський, координатором спеціальних служб та боротьби з нелегальною міграцією – Томаш Сємоняк.
Як передає TVP, міністерство енергетики, яке об’єднає функції міністерств довкілля, промисловості та клімату, очолить Мілош Мотика.
За словами прем’єра, голова постійного комітету Ради міністрів Мацей Берек, відіграватиме ключову роль у новому кабінеті. Разом із керівником канцелярії прем’єра Яном Грабіцем та їхньою командою він відповідатиме за контроль за виконанням урядових рішень та регулярну оцінку роботи міністрів. Перший перегляд заплановано через місяць, а надалі перевірки проводитимуться щокварталу. -
Польща оголосила “революцію дронів”
Міністерство національної оборони Польщі анонсувало масштабне переозброєння війська безпілотними системами. Про це повідомляє пресслужба Міноборони країни.
22 липня в Інституті технічного забезпечення військово-повітряних сил у Варшаві відбулася церемонія підписання чотирьох угод і одного меморандуму, за якими польські військові науково-дослідні інститути отримають нові завдання, пов’язані з розробкою та використанням безпілотних систем озброєння.
“Ми розпочинаємо дронову революцію. Збройні сили Польщі входять у нову еру, у якій масове насичення війська безпілотними системами стане одним із головних стовпів нашої обороноздатності”, – заявив держсекретар Міноборони Цезарій Томчик.
Зазначається, що цього року на закупівлю дронів передбачено 200 млн злотих, половину з яких скерували на навчальні системи. У разі готовності промисловості до постачань обсяги фінансування можуть подвоїти.
“Україна – наша відправна точка. Україна змінила все. Агресія РФ проти України продемонструвала важливість безпілотних систем”, – додав Томчик.
Він також оголосив про створення Центру дронових технологій на базі Інституту технічного забезпечення ВПС. Він займатиметься тестуванням, розробкою та впровадженням дронів для використання на суші, у повітрі та на морі. Проєкт має кодову назву SZERSZEŃ.
Водночас у межах спеціального законопроєкту планується спростити процедури закупівель – армія зможе купувати протестовані дрони без дотримання закону про публічні закупівлі після проходження процедури “термінової інноваційної потреби”.
Окрему увагу приділяють впровадженню штучного інтелекту: за словами Томчика, Польща стала третьою країною у світі, яка відкрила Центр впровадження ШІ в армії.
Також планується створення дронових лабораторій у підрозділах ЗС Польщі, включно з територіальною обороною. Вони відповідатимуть за проєктування, збірку, модифікацію та обслуговування БпЛА, зокрема з використанням технології 3D-друку. -
Арешт вагнерівців. Новий удар по Кремлю від Баку
В Азербайджані заарештували бійців Вагнера, які воювали за Росію в Україні. Це перший випадок, коли пострадянська країна переслідує найманців Кремля. ЗМІ називають цей інцидент не просто “сміливим кроком, який заперечує російський вплив на Південному Кавказі”, а й “активним підриванням всієї пострадянської системи влади Москви”. Перший арешт Двоє азербайджанців Раміль Алієв та Ісмаїл Гасанов відбували термін у російських виправних колоніях, перш ніж їх завербували до Вагнера в рамках “Проекту-К” та відправили воювати в Україну, повідомляє ресурс EuromaidanPress.
Тепер правоохоронці в Баку звинуватили Алієва та Гасанова у злочинах, пов’язаних з найманством або тероризмом. Що цікаво, ці звинувачення виходять за рамки внутрішнього законодавства Азербайджану. Тобто, це прецедент для всіх колишніх бійців Вагнера: до них ставитимуться не як до ветеранів, а як до воєнних злочинців.
Суд виніс постанову про затримання Алієва та Гасанова і їх заарештували. Боротьба з російським впливом Як пише EuromaidanPress, рішення про переслідування вагнерівців є частиною широкого зрушення позиції Азербайджану щодо Москви.
“Замість того, щоб тихо дистанціюватися, Баку зараз активно бореться з російським впливом на кількох фронтах: військовому, політичному та інформаційному. Арешти стосуються не лише справедливості чи законності, а й припинення російського впливу”, – говориться в матеріалі.
Переслідуючи найманців з Вагнера зараз, Азербайджан фактично криміналізує участь своїх громадян у цій російській проксі-структурі.
Журналісти нагадують, що це судове рішення відбулося після обшуків та затримань в офісі Sputnik Азербайджан.
“Хоча той епізод був зосереджений на м’якій силі, арешти Вагнера – це дещо інше: вони знаменують собою початок жорстких правових дій проти російських гібридних військових на азербайджанській землі. Жодна інша країна регіону не провела такої жорсткої юридичної межі, що робить цей момент прецедентом”, – додає EuromaidanPress. Союз з Києвом Тим часом Азербайджан зміцнює зв’язки з Україною як у практичному, так і в символічному плані. Нещодавно Баку надіслав українським військовим спеціалізоване обладнання для розмінування.
“Азербайджан відкрито підтримує Україну з ключових питань безпеки, одночасно атакуючи таємні мережі Росії вдома… За всім цим криється глибший зсув”, – пише ресурс.
Баку зараз не намагається балансувати між Сходом і Заходом, він активно ліквідовує вплив Росії на Південному Кавказі, вважають журналісти. Для Москви це не просто дипломатичний головний біль, а стратегічна поразка.
“Загалом, репресії проти Вагнера – це не просто внутрішньоправовий крок; вони змінюють регіональний ландшафт. Ставлячись до російських найманців як до злочинців, а не як до ветеранів, Баку сигналізує решті пострадянського світу, що старі правила російського домінування більше не діють. М’які та жорсткі інструменти сили Росії демонтуються зсередини”, – резюмує ресурс. -
Кремль назвав умову зустрічі Зеленського і Путіна
Зустріч президента України Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна можлива після узгодження проєктів меморандумів, які підготували делегації країн. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков на брифінгу у середу, 23 липня.
“Справді, наша делегація вирушила до Стамбула і дійсно сьогодні на вечір там заплановані переговори, це буде третій раунд російсько-українських прямих переговорів”, – розповів він у коментарі російським пропагандистам.
За словами Пєскова, там “обговорюватимуться головним чином питання, пов’язані з тими проектами меморандумів, якими обмінялися в ході другого раунду, і також (планується – ред.) розмова щодо продовження дуже важливого процесу взаємних обмінів”, але при необхідності “будуть підніматися будь-які інші питання”.
У представника Кремля запитали, на які результати очікує російська сторона від нового раунду переговорів.
“Поки що, природно, про це говорити навряд чи можливо. Потрібно подивитися, природно, ніхто легкої дороги не чекає. Звичайно, це буде дуже складна розмова. Проекти (меморандумів – ІФ) діаметрально протилежні”, – сказав Пєсков.
Він також прокоментував висловлювання президента України Володимира Зеленського щодо того, що українська сторона має намір обговорити з росіянами підготовку зустрічі лідерів двох країн.
“Вся робота, яка повинна вестися за погодженням меморандумів, це і є підготовка зустрічі. У цьому плані – так. Але без того, як проробити всю цю складну роботу, вже предметно призначати зустріч навряд чи доцільно. Інакше на вищому рівні доведеться виконувати ось цю чорнову дуже складну і дуже ємну роботу”, – сказав Пєсков.
Як відомо, 2 червня у Стамбулі відбувся другий раунд переговорів делегацій України та Росії. За підсумками зустрічі сторони обмінялися меморандумами, домовились про чергові обміни окремих категорій військових та обін тілами загиблих. Також Київ передав список із кількох сотень викрадених Росією українських дітей. -
Кремлб назвав умову зустрічі Зеленського і Путіна
Зустріч президента України Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна можлива після узгодження проєктів меморандумів, які підготували делегації країн. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков на брифінгу у середу, 23 липня.
“Справді, наша делегація вирушила до Стамбула і дійсно сьогодні на вечір там заплановані переговори, це буде третій раунд російсько-українських прямих переговорів”, – розповів він у коментарі російським пропагандистам.
За словами Пєскова, там “обговорюватимуться головним чином питання, пов’язані з тими проектами меморандумів, якими обмінялися в ході другого раунду, і також (планується – ред.) розмова щодо продовження дуже важливого процесу взаємних обмінів”, але при необхідності “будуть підніматися будь-які інші питання”.
У представника Кремля запитали, на які результати очікує російська сторона від нового раунду переговорів.
“Поки що, природно, про це говорити навряд чи можливо. Потрібно подивитися, природно, ніхто легкої дороги не чекає. Звичайно, це буде дуже складна розмова. Проекти (меморандумів – ІФ) діаметрально протилежні”, – сказав Пєсков.
Він також прокоментував висловлювання президента України Володимира Зеленського щодо того, що українська сторона має намір обговорити з росіянами підготовку зустрічі лідерів двох країн.
“Вся робота, яка повинна вестися за погодженням меморандумів, це і є підготовка зустрічі. У цьому плані – так. Але без того, як проробити всю цю складну роботу, вже предметно призначати зустріч навряд чи доцільно. Інакше на вищому рівні доведеться виконувати ось цю чорнову дуже складну і дуже ємну роботу”, – сказав Пєсков.
Як відомо, 2 червня у Стамбулі відбувся другий раунд переговорів делегацій України та Росії. За підсумками зустрічі сторони обмінялися меморандумами, домовились про чергові обміни окремих категорій військових та обін тілами загиблих. Також Київ передав список із кількох сотень викрадених Росією українських дітей. -
Путін дав нові повноваження ФСБ – зовнішня розвідка
Російський диктатор Володимир Путін розширив повноваження ФСБ: іноземні судна зможуть заходити до російських портів тільки за погодженням зі спецслужбою. Про це повідомляє Службу зовнішньої розвідки України.
Путін підписав указ про обмеження доступу іноземних суден до російських портів. Тепер допуск іноземних суден у порти Росії відбуватиметься лиш за погодженням із ФСБ.
Формальною підставною стала стаття 8 федерального закону Про воєнний стан. Вона дозволяє вводити різні обмеження з боку президента.
Розвідка наголошує, що для міжнародних партнерів це підтвердження непередбачуваності та закритості російського режиму.
Також законодавчо розширено повноваження спецслужби з контролю за співробітництвом російських наукових організацій з іноземцями.
На додачу, в РФ планують створити мережу в’язниць та СІЗО для інодумців.
Контроль над морськими шляхами, націоналізація власності, обмеження доступу до інформації, кримінальні переслідування, а також втручання у фінансову та податкову політику – ознаки перетворення РФ на військову диктатуру.
Кремль готується до затяжного протистояння із Заходом і мобілізує ресурси країни без оголошення повномасштабного воєнного стану. -
Китай розкритикував ЄС через санкції за підтримку Росії
Китай висловив офіційне невдоволення Європейському Союзу через включення двох банків КНР до нового пакета санкцій проти Росії. Про це повідомляє La Repubblica в середу, 23 липня.
Міністр торгівлі Китаю Ван Веньтао подав офіційні скарги під час відеоконференції з єврокомісаром з питань торгівлі Марошем Шефчовичем.
“Дві сторони провели відверті та поглиблені обговорення економічного та торгівельного співробітництва між Китаєм та ЄС та пов’язаних з цим питань”, – йдеться у заяві китайського міністерства.
Ван подав офіційні скарги щодо включення ЄС двох китайських фінансових установ до 18-го пакету санкцій проти Росії.
Нагадаємо, країни ЄС схвалили 18 пакет санкцій проти Росії. До списку увійшли 22 російські та два китайські банки, чотири компанії, пов’язані з Російським фондом прямих інвестицій, 34 нових суб’єктів, пов’язаних з ВПК Росії і Білорусі. Китай пригрозив вжити заходів у відповідь на новий санкційний пакет ЄС.
-
Росія задіяла 150 кораблів у військових навчаннях
Росія у середу розпочала масштабні військово-морські навчання за участі понад 150 кораблів і 15 тисяч військових у Тихому й Північному Льодовитому океанах, а також у Балтійському й Каспійському морях. Про це повідомляє Reuters 23 липня.
Так звані навчання Липневий шторм триватимуть із 23 по 27 липня і проводяться з метою перевірки готовності флоту до нестандартних операцій, застосування далекобійної зброї та інших передових технологій, зокрема безпілотних систем.
“У морі екіпажі кораблів відпрацьовуватимуть розгортання в бойові райони, проведення протичовнових операцій, захист районів розміщення та економічної діяльності”, – мовиться у повідомленні міноборони РФ.
Також планується відпрацювання “відбиття атак повітряних засобів ураження, безпілотних катерів і дронів, забезпечення безпеки навігації, ураження ворожих цілей і морських угруповань”.
У навчаннях беруть участь понад 120 літаків і 10 берегових ракетних комплексів. Керуватиме навчаннями головнокомандувач ВМФ РФ, адмірал Олександр Моїсеєв.
Згідно з більшістю публічних рейтингів, Росія має третій за потужністю флот у світі після Китаю та США, втім, під час війни проти України флот зазнав кількох гучних втрат. -
Масштабна лісова пожежа у Греції змусила евакуювати кілька сіл
Потужна лісова пожежа спалахнула у вівторок поблизу грецького міста Коринф. Влада наказала евакуювати кілька сіл. Про це пише AP.
З вогнем у гірському сосновому лісі біля Коринфа борються понад 180 пожежників, 15 літаків і 12 гелікоптерів. Повідомлень про жертв наразі немає.
Умови для гасіння пожежі вкрай складні – температура у багатьох районах країни сягнула 40 градусів за Цельсієм.
Раніше пожежний гелікоптер впав у море та затонув під час забору води для гасіння іншої пожежі поблизу Афін. Трьох членів екіпажу врятували й доправили до лікарні.
Лісові пожежі – часте явище у Греції в спекотне й сухе літо. Цього року пожежна служба вже боролася з десятками займань по всій країні.
У 2018 році масштабна пожежа охопила прибережне місто Маті на схід від Афін. Люди опинилися в пастці в будинках та на дорогах, намагаючись утекти. Тоді загинули понад 100 осіб, зокрема й ті, хто намагався врятуватись уплав.