Швеція надає новий пакет допомоги Україні на суму 1,1 млрд шведських крон (приблизно 99,7 млн євро) для відновлення інфраструктури та гуманітарної підтримки перед настанням зими. Ця допомога включає енергетичну та житлову інфраструктуру, охорону здоров’я, розмінування, підтримку внутрішньо переміщених осіб та незалежних ЗМІ. Частина коштів буде спрямована на енергетичні потреби, ремонт інфраструктури, розмінування, гуманітарну допомогу, підтримку прифронтових територій та внутрішньо переміщених осіб та дітей. Допомога надається через міжнародні програми, такі як Світовий банк та агентства ООН, для забезпечення України підтримкою в умовах зими та триваючої війни. Також варто згадати, що раніше Швеція надала Україні пакети військової допомоги на значні суми.
Категорія: Новини світу
-
В Німеччині судно протаранило два мости на річці
У ніч перед понеділком контейнеровоз зіткнувся з двома мостами на річці Мозель в Німеччині. Жоден з мостів не пошкоджений, але п’ять контейнерів на кораблі отримали серйозні пошкодження. Водій судна був тестований на алкоголь, але результат був від’ємним. Після дослідження йому дозволили продовжити рух по річці разом з усіма контейнерами на борту. Причина аварії поки не встановлена, але розслідування триває.
-
Африканський корпус РФ провалив місію після смерті Пригожина – ЗМІ
За даними американського видання The Wall Street Journal, Євген Пригожин керував більш ефективно організацією збройних формувань в Африці, ніж Міністерство оборони Росії. Африканський корпус, створений замість приватної військової компанії Вагнер, під його керівництвом втратив позиції в регіоні, де дії Росії стали причиною погіршення безпекової ситуації. Вагнерівці отримували велику суму грошей за боротьбу з ісламістами у Малі, але їхні дії призвели до хаосу та страху серед місцевого населення. Крім того, спроби експлуатації ресурсів та укладення угод з владою не вдалися через недостатню безпеку. У Судані також спостерігалися проблеми з видобутком золота через конфлікти та блокування постачань. Після смерті Пригожина в 2023 році російські військові покинули регіон через неуспішні спроби забезпечити безпеку шахт та видобутку.
-
Путін підписав закон про вихід РФ з Європейської конвенції проти катувань
Російський президент Володимир Путін підписав закон про вихід Росії з Європейської конвенції з запобігання катуванням. Цей крок Росії призвів до того, що міжнародні інспектори більше не матимуть доступ до російських в’язниць, а скарги від ув’язнених не будуть розглядатися. Ця конвенція, яку Росія ратифікувала у 1998 році, мала на меті запобігання тортурам та створення незалежного органу для контролю за умовами утримання в’язнів. Після вторгнення в Україну Росія почала систематичні катування українських полонених, зазначає ООН.
-
Путін оголосив призов в армію 135 тисяч росіян
Президент Росії Володимир Путін підписав указ про призов на військову службу у жовтні-грудні 2025 року 135 тисяч громадян РФ у віці від 18 до 30 років. Указ також передбачає звільнення з військової служби тих солдатів і матросів, чиї терміни вже минули. Нові призовники мають пройти службу в армії протягом вказаного періоду.
-
Вибори в Молдові: як програла Росія
На парламентських виборах у Молдові прозахідна правляча партія PAS здобула перемогу з великим відривом від проросійських опонентів. Ці вибори розглядались як важливий вибір між Європою та Росією. Президентка Молдови Майя Санду назвала ці вибори “найважливішими”, а прем’єр-міністр країни попередив про можливе втручання Росії у виборчий процес. У результаті PAS отримала більшість у парламенті, що важливо для подальшого європейського курсу країни. Реакція на перемогу PAS була позитивною від Європейської комісії та президента України Володимира Зеленського. Ці вибори мають значення і для України, оскільки вони визначають, чи залишиться Молдова союзником Європи чи ризикує перейти на проросійський курс, що може вплинути на безпеку регіону.
-
Tomahawk для України: з’явилась реакція Москви
Росія реагує на можливість поставки Україні крилатих ракет Tomahawk для ударів на її територію. Речник Кремля висловив занепокоєння щодо цієї інформації, запитуючи, хто буде відповідальний за запуск ракет і як це вплине на ситуацію. Росія робить аналіз і заявляє, що навіть якщо Україна отримає ці ракети, вони не змінять ситуацію насправді. Відомо, що в адміністрації президента США обговорюють можливість надання Україні такої зброї.
-
В Архангельську студент напав на викладачку російської
У місті Архангельськ стався напад 18-річного колишнього студента технікуму на трьох співробітниць навчального закладу та гардеробника. Постраждалих госпіталізували. Нападника затримали та повідомили про підозру у замаху на вбивство. Юнак напав із ножем, поранивши викладачку та гардеробника. Під час нападу його спробувала зупинити ще одна жінка, яку також довелося госпіталізувати. Студент був у масці та опублікував допис у соцмережах, який містив слова, що раніше були пов’язані з іншими злочинами. Слідчий комітет РФ порушив кримінальне провадження за замах на вбивство.
-
Президент Євроради шукає спосіб обійти вето Орбана щодо вступу України
Президент Європейської Ради Антоніу Кошта намагається допомогти Україні у її зусиллях щодо вступу до Європейського Союзу, незважаючи на опір з боку Угорщини. Він пропонує змінити правила, щоб знизити поріг для початку переговорів про членство, що дозволить Україні та Молдові приступити до необхідних реформ. Комісарка ЄС Марта Кос відвідає Україну для оцінки готовності країни до наступних кроків у процесі вступу. Лідери ЄС шукають спосіб подолати вето Угорщини і можливо розпочнуть переговори щодо вступу України вже навесні наступного року.
-
ЗМІ: Президент Євроради шукає спосіб обійти вето Орбана щодо вступу України
Президент Європейської Ради Антоніу Кошта веде спроби підтримати заявку України на членство в ЄС, незважаючи на опір Угорщини. Він працює над отриманням підтримки від європейських країн, щоб спростити процес вступу нових членів та подолати блокування стосовно України та Молдови. Кошта запропонував, щоб ключові юридичні етапи на шляху до членства відкривалися за кваліфікованою більшістю країн, а не за однаковою згодою всіх. Це дозволить Україні та Молдові розпочати реформи, необхідні для наближення до європейських стандартів, навіть якщо будуть опозиція однієї-двох країн. Комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос підтримує Україну в процесі перевірки законодавства для вступу в ЄС. Лідери ЄС шукають спосіб подолати вето Угорщини, і переговори про вступ України можуть розпочатися навесні наступного року.