Німеччина в майбутньому може очолити Об’єднані збройні сили НАТО в Європі. Про це заявив представник президента Дональда Трампа при Альянсі Метью Вітакер під час Берлінської конференції з безпеки, повідомляє The Times.
За його словами, Вашингтон розглядає перспективу передачі командування європейському союзнику. Саме Берлін може стати таким лідером, адже Європа “дедалі активніше бере відповідальність за власну безпеку”.
Посаду головнокомандувача сил НАТО в Європі традиційно обіймає американський чотиризірковий генерал — з липня 2025 року це генерал ПС Алексус Гринкевич.
Вітакера запитали, чи не стане передача командування викликом для США.
“Нетерпляче чекаю моменту, коли Німеччина скаже: “Ми готові очолити Альянс”, – запевнив посадовець.
За його словами, дискусія про таку зміну може початися протягом 15 років або й раніше.
Він таокж похвалив Берлін за лідерство у просуванні нової рамкової мети НАТО — витрачати 3,5% ВВП на оборону та ще 1,5% на ширші безпекові цілі, назвавши Німеччину “яскравим прикладом” для інших союзників.
Категорія: Новини світу
-
Німеччина має шанси очолити НАТО в Європі – представник Трампа
-
Британія готує війська для України на тлі відновлення переговорів США – ЗМІ
Велика Британія активізує свої плани стосовно розміщення військових підрозділів в Україні, готуючись до потенційного завершення війни та участі в процесі мирного врегулювання. Про це інформує Bloomberg.
Згідно з повідомленням Bloomberg, після серії літніх оціночних місій Лондон узгодив конкретні плани щодо напрямків діяльності своїх сил, а також визначив місця для розташування штабів. Ці заходи є частиною ширшої міжнародної ініціативи за участю понад 30 країн під керівництвом Великої Британії та Франції. Основною метою коаліції є підтримка України в разі досягнення домовленості про мир.
Міністр оборони Великої Британії підкреслив, що всі військові плани будуть узгоджені із союзниками та адаптовані до умов майбутнього політичного розвитку. Британія також готова до швидкої підготовки додаткових ресурсів для підтримки української сторони, включаючи можливість військових навчань безпосередньо на території України.
Координацією багатонаціональних сил опікуватиметься британський офіцер у ранзі генерала. Паралельно ведеться робота над посиленням операцій Чорноморської коаліції, створеної Туреччиною, Румунією та Болгарією, з метою забезпечення безпеки морських шляхів і відновлення портової діяльності.
На тлі цих дій американська делегація проводить переговори в Києві для спроби просунути процес мирних домовленостей із Росією. Велика Британія готова сприяти цим зусиллям, виділивши понад 100 мільйонів фунтів стерлінгів на початкове фінансування операцій із розміщення своїх підрозділів після укладання угоди про перемир’я. Планується, що британські військові підрозділи перебуватимуть на значній відстані від лінії фронту, забезпечуючи супровід відновлення української інфраструктури та армії.
Нагадаємо, уряд Великої Британії на тлі публікацій про “мирний план” США для України, який вимагає від неї зробити численні поступки, пообіцяв підтримку українській стороні для захисту від агресії РФ.
Британія про “мирний план” США: Росія може закінчити війну вже завтра
-
Опитування показало ставлення росіян до війни та її результатам
За даними жовтневого опитування дослідницького проєкту Хроніки, майже дві третини громадян Росії (64%) хотіли б, аби Кремль припинив військові дії проти України і підписав мирну угоду на основі взаємних поступок. Результати дослідження опублікувало видання Re: Russia.
Учасників опитування розділили на дві рівні групи. Одній групі ставили питання щодо їхніх очікувань від дій влади, а другу просили вказати особисті бажання стосовно майбутніх змін.
Результати побажань населення
Серед опитаних другої групи, окрім прагнення укладення мирної угоди, найважливішими пріоритетами називались:
– розв’язання внутрішніх соціальних і економічних проблем – 88%;
– скасування санкцій – 63%;
– нормалізація відносин із західними країнами – 58%;
– завершення спеціальної військової операції після досягнення її цілей – 88%.Експерти зазначили, що між очікуваннями дій влади і бажаннями респондентів у цій групі спостерігається середній розрив у 25 відсоткових пунктів.
Оцінка можливих рішень
У першій групі лише 36% опитаних вважають реалістичним варіант, за якого Кремль погодиться на компромісний мир з Україною. Водночас значна частка респондентів – 78% – очікують подальшого зростання військових витрат, а 35% прогнозують нову хвилю мобілізації.
Ставлення до військових дій
Половина респондентів висловила підтримку так званої спеціальної військової операції. Ще 38% утрималися від відповіді на це питання.
Серед чоловіків 38% заявили, що не готові брати участь у війні. Натомість воювати із наказу погодились би 28%, а добровільно – лише 9%.
Крім того, 55% опитаних негативно поставилися б до рішення своїх близьких укласти контракт для участі у бойових діях. Ще 30% заявили, що скоріше б підтримали такий вибір, а 15% не визначилися з відповіддю.
Згідно з даними травневого опитування Левада-центру, за мирний діалог із Україною висловлювалися також 64% росіян.
Більше половини росіян “дуже втомилися” від війни – опитування
-
Опитування показало ставлення росіян до війни та її результатів
За даними жовтневого опитування дослідницького проєкту Хроніки, майже дві третини громадян Росії (64%) хотіли б, аби Кремль припинив військові дії проти України і підписав мирну угоду на основі взаємних поступок. Результати дослідження опублікувало видання Re: Russia.
Учасників опитування розділили на дві рівні групи. Одній групі ставили питання щодо їхніх очікувань від дій влади, а другу просили вказати особисті бажання стосовно майбутніх змін.
Результати побажань населення
Серед опитаних другої групи, окрім прагнення укладення мирної угоди, найважливішими пріоритетами називались:
– розв’язання внутрішніх соціальних і економічних проблем – 88%;
– скасування санкцій – 63%;
– нормалізація відносин із західними країнами – 58%;
– завершення спеціальної військової операції після досягнення її цілей – 88%.Експерти зазначили, що між очікуваннями дій влади і бажаннями респондентів у цій групі спостерігається середній розрив у 25 відсоткових пунктів.
Оцінка можливих рішень
У першій групі лише 36% опитаних вважають реалістичним варіант, за якого Кремль погодиться на компромісний мир з Україною. Водночас значна частка респондентів – 78% – очікують подальшого зростання військових витрат, а 35% прогнозують нову хвилю мобілізації.
Ставлення до військових дій
Половина респондентів висловила підтримку так званої спеціальної військової операції. Ще 38% утрималися від відповіді на це питання.
Серед чоловіків 38% заявили, що не готові брати участь у війні. Натомість воювати із наказу погодились би 28%, а добровільно – лише 9%.
Крім того, 55% опитаних негативно поставилися б до рішення своїх близьких укласти контракт для участі у бойових діях. Ще 30% заявили, що скоріше б підтримали такий вибір, а 15% не визначилися з відповіддю.
Згідно з даними травневого опитування Левада-центру, за мирний діалог із Україною висловлювалися також 64% росіян.
Більше половини росіян “дуже втомилися” від війни – опитування
-
Радбез ООН: Франція виступила з ініціативою щодо України
Франція закликала всі держави-члени Ради Безпеки ООН підтримати ініціативу щодо повного, негайного та безумовного припинення вогню в Україні. Про це заявив постійний представник Франції при ООН Жером Боннафонт під час засідання Радбезу, пише Укрінформ у п’ятницю, 21 листопада.
Постпред Франції, виступаючи на засіданні Радбезу, наголосив на важливості консолідації міжнародної підтримки ініціативи Генерального секретаря ООН щодо невідкладного припинення бойових дій. Він зазначив, що Росія повинна прийняти цю вимогу та долучитися до добросовісних переговорів на шляху до миру. За словами дипломата, це є голосом більшості країн світу, які неодноразово демонстрували прихильність до мирного врегулювання конфлікту.
Боннафонт підкреслив, що Україна неодноразово заявляла про готовність до припинення вогню. Він згадав про згоду української сторони на пропозицію США у березні та її постійні заклики до переговорів на високому рівні. Водночас Росія лише посилює удари по території України.
Французький дипломат зауважив, що російська агресія є грубим порушенням Статуту ООН, а зупинка цієї агресії – спільний обов’язок міжнародної спільноти. Він також засудив провокації з боку Росії, такі як порушення повітряного простору країн ЄС і НАТО, а також дестабілізаційні дії в Європі.
Візит Президента України до Парижа цього тижня отримав окрему увагу у виступі Боннафонта. Він згадав про підписану декларацію щодо передачі Україні 100 винищувачів Rafale, що підтверджує готовність Франції разом із партнерами продовжувати довгострокову підтримку України.
Дипломат зазначив, що Франція працює над забезпеченням справедливого та довготривалого миру. Це передбачає повагу до суверенітету та незалежності України, захист її права на самооборону та запобігання новим актам агресії.
Нагадаємо, у Раді Безпеки ООН Україна підтвердила свою готовність працювати над мирним планом, але наголосила на непорушності своїх принципових позицій щодо територіальної цілісності та суверенітету.
-
Україні визначили дедлайн для підписання плану США
Президент США Дональд Трамп визначив для президента України Володимира Зеленського тижневий строк для підписання мирної угоди з Росією. Американська сторона прагне завершити конфлікт в Україні до кінця 2025 року й планує представити угоду в Москві на початку грудня. Про це повідомляє The Financial Times.
За даними видання, “мирний план”, розроблений американською адміністрацією, містить 28 пунктів і передбачає значні поступки з боку України. США діють за “агресивним графіком” і очікують підписання угоди Зеленським до свята Дня подяки, яке відзначається 27 листопада.
Попри це, в Офісі президента України заявляють про наявність “червоних ліній” у запропонованих умовах, тому команда Зеленського працює над підготовкою контрпропозицій для американської сторони. Водночас прогнозується, що українське громадянське суспільство активно протистоятиме будь-яким домовленостям, які матимуть вигляд поступок Росії або капітуляції.
Повідомляється також, що США передали Україні свій план завершення війни. У відповідь Зеленський представив американцям ключові позиції України.
-
В Китаї та Індії почали виконувати санкції США проти Росії
Банки та нафтопереробні заводи Китаю й Індії почали дотримуватися санкцій США проти російських нафтових гігантів. Про це заявив представник Міністерства фінансів США, повідомляє агентство Reuters у четвер, 20 листопада.
Минулого місяця адміністрація Дональда Трампа запровадила санкції проти компаній Лукойл та Роснефть у межах зусиль зі скорочення доходів, які Росія використовує для фінансування війни в Україні. Китай та Індія залишаються головними імпортерами російської нафти.
За словами представника Мінфіну США, численні китайські та індійські компанії вже усвідомили важливість виконання санкцій. Вони “обережно ставляться до ризиків, визнають важливість відносин із Заходом і рухаються до виконання вимог”.
Нагадаємо, що цієї п’ятниці набирають чинності санкції США проти провідних російських нафтових компаній. Однак трейдери вважають малоймовірним значний вплив цих заходів.
Раніше повідомлялося, що 23 жовтня США запровадили санкції проти Ронєфті і Лукойлу – найбільших нафтових компаній Росії. Після цього російська нафтова галузь зіткнулась зі значними проблемами.
-
Санкції і зброя ЗСУ: США пригрозили РФ за непослух
Американська адміністрація розглядає можливість запровадження нових санкцій проти Росії, а також подальшого постачання зброї для посилення обороноздатності України. Це станеться у разі, якщо Кремль не піде на припинення бойових дій і не розпочне мирні перемовини.
Про це на засіданні Ради Безпеки ООН заявив постійний представник США при організації Майк Волтц, повідомив кореспондент Укрінформу у п’ятницю, 21 листопада.
“Ми можемо накласти додаткові економічні санкції, якщо Росія надалі ігноруватиме заклики до припинення вогню, а також продовжимо надавати зброю для оборони України”, – заявив представник США.
Він також наголосив на важливості досягнення згоди обох сторін щодо припинення бойових дій, наголошуючи, що тільки дипломатія може стати шляхом до тривалого та справедливого миру.
Також представник США звернув увагу на викрадення українських дітей росіянами, підкресливши важливість їхнього повернення. Він запевнив у подальшій активності адміністрації США у сприянні завершенню війни в Україні.
“Ми просимо всі держави-члени ООН приєднатися до нас у підтримці цих зусиль із закликом до припинення вогню і закінчення цієї війни”, – заявив постійний представник США.
Зазначимо, що генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш заявив, що атаки на цивільне населення та цивільну інфраструктуру повинні бути негайно припинені.
Трамп підпише закон про санкцій щодо РФ, але є “але” – ЗМІ
-
Кремль підтримав масові відключення інтернету – ЦПД
Кремль схвалив масове відключення інтернету. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України Telegram-каналі, спираючись на заяву Дмитра Пєскова.
Речник російського диктатора Володимира Путіна підтвердив, що обмеження мобільного інтернету, нібито запроваджені для боротьби з безпілотниками, вважаються цілком обґрунтованими і необхідними.
Центр протидії дезінформації зауважує, що такі дії є частиною системної практики російської влади щодо обмеження доступу населення до інтернету. Усе це традиційно прикривається аргументами про забезпечення безпеки. Проте відключення застосовуються навіть у регіонах, які розміщені далеко від українських кордонів. Наприклад, в Ульяновську доступ до мобільного інтернету був обмежений “до кінця війни”.
На думку ЦПД, ці заяви і дії є свідченням системного плану Росії перетворити країну на ізольований цифровий простір, який можна контролювати і за необхідності відрізати від зв’язку без будь-яких пояснень. Це побудова так званої “цифрової залізної завіси”, що має на меті повну інформаційну ізоляцію.
Як ми писали раніше, щонайменше 10 регіонів РФ відчувають масштабні проблеми з дротовим інтернетом.
Росія посилює контроль над інтернетом -
Конфлікт Польщі та Росії. Напад на посла
У російському Санкт-Петербурзі напали на посла Польщі Кшиштофа Краєвського. За словами представника Міністерства закордонних справ Польщі Мацея Вевьора, напад на Краєвського стався в неділю, 16 листопада.
Як сталося напад
Напад відбувся тоді, коли посол прибув до російського міста, щоб зустрітися з місцевими поляками з нагоди польського Дня незалежності.
Близько полудня, коли він у супроводі консула йшов на польське богослужіння до базиліки святої Катерини Олександрійської, його оточила агресивна група російських “активістів”.
Зазначається, що вони несли плакати з антипольськими та антиукраїнськими гаслами і атакували посла за те, що Польща допомагає Україні.
“Спочатку це були словесні образи, але потім була явна спроба застосувати фізичну силу. Тоді втрутилися охоронці посла”, – сказав Вевьор.
Представник МЗС Польщі зазначив, що дипломат не отримав серйозних травм.
У зв’язку з інцидентом у МЗС був викликаний тимчасовий повірений Росії в Польщі. “По-перше, щоб вручити йому ноту, в якій ми відкликаємо свою згоду на функціонування останнього російського консульства в Польщі. Другою темою було висловлення нашого обурення щодо видалення барельєфів на кладовищі в Катині. І третьою темою була ситуація, що сталася в неділю”, – пояснив спікер.
Вевьор підкреслив, що польський посол виконує свої обов’язки в дуже складних умовах у країні, яка не є дружньою до Польщі. Він додав, однак, що російська сторона погодилася з польською владою, що такі ситуації, як напад на посла, не повинні траплятися.
Закриття консульства
Польща вирішила закрити консульство Росії в Гданську, останнє з діючих у країні, після двох диверсій на залізниці між Любліном і Варшавою, заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.
Голова МЗС Польщі зазначив, що Варшава визначилася з першими заходами після висновків слідства щодо диверсій на залізниці.
“Я вирішив відкликати згоду на діяльність останнього російського консульства – у Гданську. Про це буде повідомлено російській стороні офіційною нотою найближчими годинами”, – заявив Сікорський.
“Ми не плануємо припиняти дипломатичні відносини з Росією, як роблять інші країни після актів тероризму чи диверсій”, – додав він.
Сікорський підкреслив, що Варшава неодноразово попереджала Москву, що у разі ворожих дій щодо Польщі відповіддю буде подальше скорочення її дипломатичної та консульської присутності в країні. Він зазначив, що Росія не лише не припинила такі спроби, а й активізувала їх.