За результатами опитування, проведеного ВЦВГД в Росії, виявлено, що громадяни, народжені після 1992 року, відчувають негативні емоції від блокування іноземних соцмереж та месенджерів у країні. Більшість опитаних (68%) заявили, що вони проти цих заходів, лише 7% схвалили обмеження, а 24% віднеслися байдуже. Особливо проти блокування виступають молодші росіяни, зокрема ті, хто народився після 2000 року. Негативні наслідки блокувань, які найчастіше називають респонденти, включають ускладнення пошуку інформації, труднощі у спілкуванні та інші проблеми, такі як використання VPN або уповільнення YouTube. Також виявлено, що більшість молодших росіян позитивно ставляться до обхідних засобів блокувань, тоді як старші покоління відносяться до цього негативно.
Категорія: Новини світу
-
Росія провалила “імпортозаміщенння” процесорів
Російська компанія Байкал Електронікс зазнала труднощі в розробці й випуску власних процесорів Baikal M через нестачу компонентів на ринку. Цей чіп, який мав бути виготовлений на архітектурі ARM з техпроцесом 28 нм, не вдалося запустити через складнощі з постачанням. Початково планувалося виробляти його на заводах у Тайвані, але через війну Росії з Україною у 2022 році ця співпраця була припинена. Компанія також мала проблеми з корпусуванням чіпів, і відтак виробництво Baikal M було призупинено. Представники компаній розповіли, що їм не вистачає кристалів для виробництва процесорів, і вони не можуть задовольнити потреби своїх партнерів. Раніше планувалося, що Baikal M знайде застосування в різних галузях, таких як комп’ютери, сервери, мультимедіа, мережі та інше.
-
Бельгія все ще проти “репараційного кредиту” Україні
Єврокомісія спільно з Бельгією наразі не змогли узгодити умови “репараційного кредиту” для України, а також проти цього виступають ще дві країни ЄС. Є питання, чи є у ЄС альтернативний план для допомоги Україні. На технічній зустрічі між представниками ЄС та Бельгії обговорювалася пропозиція використати заморожені російські активи для фінансування відновлення України протягом двох наступних років, але консенсусу не досягнуто.
-
Ісландія виділяє $11,6 млн на протезування українських бійців
Уряд Ісландії спільно з компанією EmblaMedical вирішили виділити $11,6 млн на програму протезування в Україні. Ця ініціатива передбачає надання безкоштовних протезів для понад тисячі українців з ускладненими випадками. Також в Києві відкрилося представництво Medical Center Orthotics & Prosthetics, яке запустило тривалу програму підтримки українських захисників. Центр надає якісні протези та програми адаптації для пацієнтів і сприяє розвитку протезної галузі в Україні, навчаючи місцевих фахівців новим технологіям.
-
Трамп анонсував завершення шатдауну
Президент США Дональд Трамп оголосив, що шатдаун у країні наближається до кінця. За даними CNN, у Сенаті укладено угоду про фінансування уряду до 30 січня, а також проведення голосування щодо законопроекту про доступне медичне обслуговування у грудні. Угода передбачає скасування рішення Трампа про звільнення федеральних службовців і заборону подібних дій в майбутньому, а також фінансування продовольчих талонів на весь 2026 рік. Демократи та республіканці домовилися про компенсацію для федеральних службовців за час призупинення роботи. Найближчими годинами може відбутися голосування у Сенаті щодо завершення шатдауну, який тривав з 1 жовтня через розбіжності у Конгресі щодо витрат, зокрема у сфері охорони здоров’я.
-
Норвегія може пришвидшити передачу Україні заморожених в ЄС активів РФ
У Норвегії розглядають ідею виділення “репараційної позики”, яка може розблокувати використання російських активів, заморожених у Бельгії. Ця позика складає понад 100 мільярдів євро і може бути надана як застава зі Суверенного фонду добробуту Норвегії для допомоги Україні. Європейський Союз розробив план видати позику на 140 мільярдів євро під заставу російських активів, але Бельгія виступає проти цього через можливі юридичні та фінансові ризики. Норвегія розглядає можливість створення “репараційної позики” для України, яка дозволить компенсувати збитки, завдані війною з Росією. У цьому допоможуть фінансові ресурси Суверенного фонду Норвегії, який є найбільшим у світі.
-
Зеленський попередив про можливість нової війни в Європі
Президент України Володимир Зеленський у інтерв’ю The Guardian заявив, що Росія може розширити свою агресію в Європі через те, що президент Путін опинився в “патовій ситуації” у війні в Україні. Зеленський підкреслив, що Росія шукає нові цілі за межами України через свої невдачі на військовому фронті. Він зауважив, що Росія потребує зовнішнього ворога для підтримки внутрішньої єдності. Президент закликав західні країни посилювати оборону перед загрозою з боку Росії. Також у новинах згадується про те, що президент США Дональд Трамп обіцяв допомогти Польщі та країнам Балтії у разі ескалації конфлікту з Росією. Країни Балтії навіть планують масову евакуацію на випадок можливого нападу з боку Росії.
-
Ракета Фламінго перевершує Tomahawk – ЗМІ
Україна успішно розробила нову крилату ракету FP-5 Фламінго, яка виявилася більш потужною за американську Tomahawk. Ця ракета має дальність польоту 3000 км, швидкість 900 км/год і може нести понад тонну корисного навантаження. Фламінго вже використовувалася для ударів вглиб російської території, що є важливим досягненням для України. Ракета оснащена радянським турбовентиляторним реактивним двигуном, які деякі були взяті зі сміттєзвалищ. Крім того, Україна виробляє також ударні дрони FP-1 і FP-2, які є аналогами російських Шахеді. Ці дрони мають просту конструкцію, але високотехнологічну електроніку, що дозволяє їм уникати радіоелектронних систем протидії. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна вже виробляє близько 60% власного озброєння і планує розпочати масове виробництво ракет Фламінго до кінця 2025 року. У чеській республіці вдалося зібрати кошти на українську ракету Фламінго за дві доби, що свідчить про зацікавленість світового співтовариства у цих розробках.
-
Аеропорт у Вільнюсі зупиняв роботу через повітряні кулі з Білорусі
Увечері 9 листопада у Вільнюському аеропорту тимчасово припинили роботу через повітряні кулі білоруських контрабандистів. Один з гелікоптерів потрапив на траєкторію злету та посадки літаків, що створило загрозу безпеці польотів. Радари зафіксували десять повітряних об’єктів, один з яких потенційно небезпечний. Роботу аеропорту відновили пізніше, але через інцидент деякі рейси було затримано, що спричинило незручності для близько 600 пасажирів. Такі ситуації не вперше: у жовтні також відбувалися подібні випадки, що вимушувало уряд Литви тимчасово закривати кордон з Білоруссю.
-
Лавров зробив заяву щодо переговорів зі США
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров висловив готовність зустрітися з держсекретарем США Марко Рубіо, але підкреслив, що Росія не відмовиться від своїх основних умов щодо завершення війни. Мінулого місяця президент США Дональд Трамп відмінив заплановану зустріч з президентом Росії Володимиром Путіним у Будапешті. Кремль відхилив повідомлення про “втрату довіри Путіна до Лаврова” після цього скасування саміту. Лавров зазначив, що він і Рубіо розуміють важливість регулярного спілкування для обговорення українського питання та двосторонньої програми. 20 жовтня була проведена розмова між Лавровим і Рубіо, яка спричинила зрив саміту між Путіним і Трампом у Будапешті. ЗМІ писали, що “росіяни поставили занадто великі вимоги, і американці зрозуміли, що на саміті в Будапешті угоди не буде”.