Латвія зобов’язала 841 громадянина Росії залишити країну до 13 жовтня через невиконання нових вимог закону про міграцію. Про це пише Politico у п’ятницю, 10 жовтня.
Мова про осіб, котрі не підтвердили знання латвійської мови на рівні А2 та не пройшли обов’язкові перевірки безпеки.
Як повідомила представниця Управління у справах громадянства та міграції Латвії (OCMA) Мадара Пуке, після цього терміну їхнє перебування у країні стане незаконним, а доступ до соціальних послуг буде зупинено.
У разі подальшої відмови виконати вимоги законодавства їм може загрожувати примусова депортація.
Зміни до закону про міграцію, ухвалені після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, передбачають, що громадяни РФ, які бажають залишитися в Латвії, мають отримати статус довгострокового резидента ЄС, скласти мовний іспит та пройти перевірки.
За даними OCMA, нові правила торкнулися близько 30 тисяч громадян Росії. Більшість з них виконала вимоги, ще 2,6 тисячі осіб добровільно виїхали з країни.
Втім, деякі росіяни дізналися про зміни лише після того, як їм припинили виплату пенсій.
Уряд Латвії посилює контроль за громадянами РФ на тлі зростання напруженості з Москвою. У травні міністерка закордонних справ Байба Браже закликала країни ЄС припинити видачу віз росіянам, тоді як у червні парламент заборонив громадянам Росії та Білорусі працювати у критичній інфраструктурі й купувати нерухомість у Латвії.
Раніше влада Фінляндії почала масово висилати росіян, які прибули до країни після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
З США масово депортували “антивоєнних” росіян – ЗМІ
Категорія: Новини світу
-
Латвія видворяє понад 800 росіян
-
За межею бідності живуть 18 млн росіян
Реальна кількість малозабезпечених росіян становить 18 мільйонів осіб, повідомляє Служба зовнішньої розвідки.
За інформацією відомства, Росія зіткнулася з серйозними проблемами у постачанні газу на зовнішні ринки. Будівництво газопроводу Сила Сибіру-2, що офіційно нібито погоджено з Китаєм, може зайняти щонайменше десять років.
При цьому навіть ключові елементи угоди – ціноутворення, умови інвестицій та терміни початку поставок – ще не узгоджені.
На завершення будівництва знадобиться близько п’яти років, і ще п’ять років потрібно для нарощування обсягів постачання. Одним із головних гальмівних чинників є вимога Китаю купувати газ за внутрішніми російськими цінами.
Сьогодні Газпром продає газ Китаю в середньому по 248 дол. за тисячу кубометрів – на 38% менше, ніж іншим клієнтам у далекому зарубіжжі, які платять 402 дол. за тисячу кубів. У наступному році ціна для КНР знизиться до 240 дол., що залишатиметься на 37% нижче, ніж для інших покупців Газпрому ( 380 дол.).
У такому вигляді експорт у Китай компенсує лише близько п’ятої частини колишніх постачань до Європи, які після початку повномасштабної війни в Україні скоротилися у 12 разів. Для порівняння: у 1975 році обсяг постачань до ЄС становив 19,3 млрд кубометрів, у 1980 році – вже 54,8 млрд. Перед 2022 роком піковий експорт Газпрому до Європи досягав 200 млрд кубометрів.
На тлі скорочення доходів від експорту газу Уряд Росії готується до радикального перерозподілу бюджетних коштів та планує введення продовольчих сертифікатів для малозабезпечених громадян.
Реальна кількість людей за межею бідності в РФ – приблизно 18 млн осіб. Щоб забезпечити 15-20 млн громадян продуктами за картками, державі доведеться витрачати приблизно 11–15 млрд. дол.
При цьому різке зростання витрат заплановано насамперед на статтю “національна безпека”.
За інформацією відомства, у проєкті Федерального бюджету на 2026 рік видатки з цієї статті збільшаться на 13%, до 48 млрд. дол. На тлі цих витрат малозабезпечені росіяни фактично залишаються без підтримки, а Газпром не може стати джерелом компенсацій, навіть у межах експортних контрактів із Китаєм. -
Путін озвучив відповідь Росії на ракети Tomahawk
Можлива передача США ракет Tomahawk доя України вже не є “червоною лінією” для глави Кремля Володимира Путіна. У відповідь Росія буде зміцнювати ППО, заявив він на пресконференції за підсумками візиту до Таджикистану в п’ятницю, 10 жовтня.
Так, на питання, чи готова відповідь Росії на можливі поставки ракет Україні він відповів: “Наша відповідь – це зміцнення системи ППО Російської Федерації”.
Водночас Путін назвав “понтами” обговорення передачі Україні ракет Tomahawk.
“(Це форма — ред.) понтажа теж. Понт тут присутній”, – сказав російський правитель.
Путін зазначив, що в Росії можуть найближчим часом оголосити про появу нових видів зброї, випробування якої нібито проходять успішно.
“Росія скоро анонсує свою нову зброю. А погрози Зеленського вдарити по Кремлю Tomahawk – не тільки шантаж, а й понти”, – додав він.
Також Путін запевнив, що Росія і США нібито мають розуміння того, як завершити війну в Україні “мирним шляхом”. Про це йшлося на саміті з американським лідером Дональдом Трампом на Алясці.
“Ми просто говорили про те, що загалом у нас є розуміння і з боку Сполучених Штатів, і з боку Російської Федерації про те, куди треба було б рухатися і до чого треба прагнути для того, щоб припинити цей конфлікт, причому мирними засобами”, – заявив глва Кремля.
Путін запевнив, що Росія і США “залишаються в рамках домовленостей”, які були узгоджені на Алясці. -
Тисячі мешканців Гази повертаються додому – ЗМІ
Жителі Гази повертаються до своїх домівок після того, як ізраїльська армія оголосила про припинення вогню у зв’язку з досягненням угоди з ХАМАС. Про це повідомляє TRT Haber.
Ізраїльська армія оголосила, що припинення вогню набуло чинності о 12:00 за місцевим часом. Після цього палестинці, котрі евакуювалися на південь, почали повертатися до міста Газа.
Повертаючись додому, вони користуються вулицею Рашид, що з’єднує центральні та південні частини анклаву з північчю.
Ізраїльська армія заявила, що після досягнутої в Єгипті домовленості її війська завершили часткове відведення до позицій, визначених як “жовта лінія”.
-
Білий дім рокритикував присудження Нобелівської премії миру не Трампу
У Білому домі заявили, що Нобелівський комітет поставив “політику вище за мир”. Про це мовиться у заяві директора з комунікацій Білого дому Стівена Чунга на платформі Х.
Відповідна заява пролунала після оголошення лауреатки Нобелівської премії миру – венесуельської лідерки опозиції Марії Коріни Мачадо.
“Президент Трамп продовжуватиме укладати мирні угоди, припиняти війни та рятувати життя. Він має серце гуманіста, і ніколи не буде нікого, хто, як він, міг би зрушити гори силою своєї волі. Нобелівський комітет довів, що для нього політика вище за мир”, – наголосив Чунг.
Зауважимо, у пресрелізі Нобелівського комітету відзначили боротьбу Мачадо за вільні та справедливі вибори у Венесуел. Її названо ключовою фігурою, що об’єднує опозицію, яка колись була розколота, але зуміла об’єднатися у вимозі вільних виборів і представницької влади.
Марії Коріні Мачадо 58 років. Вона була депутатом Національної асамблеї Венесуели у 2011-2014 роках, брала участь у президентських виборах 2012 року, перебуває в опозиції уряду Ніколаса Мадуро. У 2024 році після президентських виборів вона закликала до вуличних протестів з вимогою визнати перемогу опозиційного кандидата на виборах президента Едмундо Гонсалеса Уррутії. Вона вирішила не залишати Венесуелу, незважаючи на загрози її життю та свободі, але змушена переховуватися. -
Російські бомбардувальники скинули на територію РФ та “ДНР” ще 11 бомб
Ще 11 авіабомб упустили російські бомбардувальники на Росію та “ДНР”. Про це повідомляє ТГ-канал ASTRA.
Зазначаєтья, що 17 вересня у Шебекінському районі Білгородської області російські бомбардувальники впустили одразу 2 ФАБ: у районі сіл Ріпне та Стариково. 21 вересня фермери знайшли вирву від авіабомби у полі біля села Нижні Піни у Ракитянському районі Білгородської області. Наступного дня інші фермери знайшли авіабомбу вже у районі села Богородське у Новооскольському районі регіону.
Крім того, 25 вересня ФАБ-500 впала за кількасот метрів від житлового будинку у селищі Розумне Білгородського району Білгородської області. Цього ж дня авіабомбу знайшли в окупованому Росією селі Осикове у Старобешівському районі Донецької області України. 27 вересня ФАБ впала з російського літака у селі Олександрівка у Волоконівському районі Білгородської області.
А 28 вересня у Білгородській області знайшли ще 2 ФАБ – у селі Голофіївка Волоконовського району та у хуторі Антошкін Червоногвардійського району.
Наступного дня російська авіабомба впала в окупованому селі Розівка під Шахтарськом у «ДНР». 2 жовтня ще одну ФАБ знайшли в окупованому селищі Славне під Шахтарськом. У всіх 11 випадках ніхто не постраждав.
Як повідомляється, редакції ASTRA відомо про як мінімум 125 авіабом (118 ФАБів і 7 УМПБ) і три ракети, що впали з російських літаків у РФ і на окупованих територіях України з початку 2025 року. У 2024 році на ці території впали щонайменше 165 авіабомб ФАБ. -
Бундестаг зняв недоторканність із двох депутатів AfD
Бундестаг зняв недоторканність із двох депутатів AfD – Штефана Бранднера та Маттіаса Моосдорфа. Це відкриває шлях до кримінального розслідування. Про це інформує Tagesschau у п’ятницю, 10 жовтня.
За даними фракції AfD, Бранднера підозрюють в образі журналістки, а Моосдорфа – у демонстрації нацистського вітання.
Бранднер уже понад рік перебуває у судовій суперечці з журналісткою Spiegel, котру нібито назвав “фашисткою”.
За словами речника парламентської фракції, Мусдорфа звинувачують у тому, що близько двох з половиною років тому він зробив гітлерівський салют у бічній кімнаті будівлі Рейхстагу.
За інформацією відповідального комітету Бундестагу, проти двох депутатів AfD порушать кримінальну справу. -
Швеція інвестує $367 млн на системи боротьби з дронами
Швеція виділить 3,5 мільярда шведських крон ($367,11 млн) на додаткові системи протидії дронам. Про це 10 жовтня заявив міністр оборони країни Пол Йонсон, передає Reuters.
За його словами, Швеція придбає системи для збиття дронів, розгорне дрони-мисливці для авіабаз та встановить датчики для створення перешкод.
Країна також витратить додаткові 1,5 мільярда шведських крон на посилення можливостей своєї системи винищувачів JAS 39 Gripen.
Інвестиції покривають запасні частини, обладнання для виконання місій та базові матеріали, щоб посилити здатність ВПС країни діяти з авіабаз. -
Син Пєскова збрехав про службу в ПВК Вагнер – ЗМІ
Син прес-секретаря президента Росії Дмитра Пєскова Микола Пєсков (відомий також як Микола Чоулз), який раніше стверджував, що перебував у складі ПВК Вагнер, насправді в той час відпочивав на Мальдівах. Про ці “несподівані” відкриття написало російське видання Метла, що позиціонує себе як антикорупційне.
Пєсков-молодший став героєм історії з телефонним розіграшем журналіста Дмитра Низовцева, який зателефонував йому від імені військкома.
Микола тоді відмовився з’явитися до військкомату, пояснивши це тим, що той “має вирішувати питання на іншому рівні”.
Згодом син російського чиновника заявив, що вирушив добровольцем служити в лавах ПВК Вагнера і навіть здобув медаль За відвагу.
За його словами, на фронті він провів “трохи менше ніж півроку”.
Утім, згідно з витоками даних прикордонної служби, насправді 31 січня 2023 року Пєсков залишив Росію і полетів на Мальдіви, де провів близько трьох тижнів.
У вересні 2025 року він знову відвідав цей регіон.
Також син Пєскова неодноразово бував у Туреччині та ОАЕ. -
Алієв звільнив російського пропагандиста після вибачень Путіна
Офіційний Баку відпустив з-під арешту виконавчого директора Sputnik Азербаджан Ігоря Картавих. Про це заявив так званий помічник російського диктатора Юрій Ушаков, повідомляє російське видання Коммерсантъ в Telegram.
Своєю чергою російська сторона звільнила одного з громадян Азербайджану. За даними джерела ЗМІ, на волю випустили колишнього директора Театру сатири Мамедалі Агаєва, якого затримали за підозрою у шахрайстві та розкраданні бюджетних коштів.
Рішення про звільнення ухвалили напередодні зустрічі президентів Росії та Азербайджану Володимира Путіна та Ільхама Алієва, яка відбулася у Душанбе 9 жовтня.
Переговори Москви та Баку з цього питання вели помічники президентів – Юрій Ушаков та Хікмет Гаджієв.
Глава медіагрупи Росія сьогодні, пропагандист Дмитро Кисельов повідомив, що для Картавих змінили запобіжний захід на домашній арешт.
Про можливе звільнення інших росіян та азербайджанців, затриманих на тлі загострення відносин двох країн, поки що нічого не повідомлялося.
Як відомо, наприкінці червня азербайджанські правоохоронні органи затримали сімох співробітників Sputnik Азербайджан, зокрема Ігоря Картавих.
До цього відносини Росії та Азербайджану загострилися через аварію літака Азербайджанських авіаліній (AZAL) у грудні 2024 року. Літак розбився внаслідок дії російської системи ППО, яка відбивала атаку українських дронів на регіони Північного Кавказу. Під час аварії загинули 38 людей, вижили 29.
Зустріч Путіна та Алієва в Душанбе стала першою після цього інциденту. Під час неї Путін визнав, що літак AZAL зазнав аварії через російські ракети ППО, і вибачився.