У вівторок розпочався другий день військових навчань Китаю навколо Тайваню. Це вже шості великі маневри, проведені Пекіном поблизу острова за останні роки.
До теперішніх маневрів залучені сухопутні війська, військово-морські сили, повітряні сили та ракетні війська. В рамках навчань Пекін вже відпрацював бойові стрільби. Що відомо про маневри Китайська влада опублікувала карту, на якій позначено кілька великих зон навколо Тайваню, де проводяться операції. Навчання мають кодову назву Місія справедливості-2025. Китайські ЗМІ/Карта навчань За словами представника китайських військових та державних ЗМІ, вони імітують блокаду ключових тайванських портів, а також зосереджуються на бойовій готовності патрулювання на морі та в повітрі.
Пекін називає навчання “суворим застереженням” проти тайванських “сепаратистських сил і зовнішнього втручання”.
Китай стверджує, що розгорнув есмінці, фрегати, винищувачі та бомбардувальники для імітації ударів та штурмів морських цілей. Водночас Тайбей виявив 130 китайських військових літаків поблизу острова протягом 24 годин від старту навчань. За той самий період було виявлено 14 кораблів китайського військово-морського флоту та вісім невизначених урядових суден. Як відреагував Тайвань Тайвань засудив “нехтування Китаєм міжнародними нормами та використання військового залякування”. Його військові розгорнули “відповідні сили” та “провели навчання швидкого реагування”.
Президент Лай Цзін-де заявив, що китайські маневри “абсолютно не є діями, які повинна вживати відповідальна велика держава”. Водночас пообіцяв, що Тайбей “діятиме відповідально, не загострюючи конфлікту та не провокуючи суперечок”. Getty Images/ Китайські військові запускають ракету в повітря під час проведення військових навчань на острові Пінгтань 30 грудня Президент США Дональд Трамп заявив, що його не турбують ці навчання. Варто зазначити, що маневри розпочалися відразу після того, як Вашингтон оголосив про продаж Тайваню одного з найбільших пакетів озброєнь на суму 11 млрд доларів. У відповідь Пекін запровадив санкції проти американських оборонних компаній. Наскільки поширені ці тренування Це вже шості великі навчання Китаю з 2022 року, коли візит на Тайвань тодішньої спікера Палати представників США Ненсі Пелосі розлютив Пекін.
До цього така діяльність була рідкістю, але Китай і Тайвань протягом багатьох років були близькі до війни, зокрема у 1958 році.
Китай востаннє проводив масштабні тренування з бойовими стрільбами у квітні, які насторожили весь світ.
Цього разу Пекін наголошує на тому, що маневри покликані “тримати іноземні сили, які можуть втрутитися, на відстані від Тайваню”. Що кажуть аналітики “Головне послання Китаю – це попередження Сполученим Штатам та Японії не намагатися втрутитися, якщо КПК (Комуністична партія Китаю) застосує силу проти Тайваню”, – сказав Чже Чун, військовий експерт Тамканського університету острова, агентству AFP.
Але часові рамки, зазначені Пекіном, “передбачають обмежений спектр діяльності”, додав Джа Ян Чонг, доцент Національного університету Сінгапуру.
За його словами, падіння підтримки дружніх до Китаю партій на Тайвані, чистки в армії та уповільнення економічного зростання в Пекіні також могли бути причиною навчань.
Водночас основною метою все ще є “залякати Тайвань та будь-яких інших, хто міг би їх підтримувати, продемонструвавши, що зусилля Пекіна щодо контролю над Тайванем непереборні”.
Категорія: Новини світу
-
Репетиція захоплення. Провокаційні навчання Китаю
-
Токаєв заборонив “ЛГБТ-пропаганду” у Казахстані
У Казахстані офіційно заборонили поширення інформації про нетрадиційну сексуальну орієнтацію. Відповідний закон підписав президент Касим-Жомарт Токаєв, повідомляє пресслужба глави держави.
Згідно з документом, у країні запроваджують обмеження на поширення у публічному просторі, ЗМІ, телекомунікаційних мережах та на онлайн-платформах інформації, що стосується пропаганди педофілії та нетрадиційної сексуальної орієнтації. За розміщення та розповсюдження контенту з ознаками пропаганди ЛГБТ запроваджується штраф у 20 МРП (78.640 тенге ($150). При повторному порушенні протягом року штрафуватимуть на 40 МРП (157.280 тенге ($300), або призначатимуть адміністративний арешт до десяти діб.
Як інформує Orda.kz, влада країни обґрунтовує необхідність обмежень “захистом дітей від шкідливого для їхнього здоров’я та розвитку інформації”. -
КНР готує найжорсткіші правила для ШІ
Китайська адміністрація кіберпростору оприлюднила проєкт нових правил, які мають обмежити шкоду від чат-ботів і зупинити заохочення суїциду, самопошкодження та насильства. Про це пише Arc Technica.
Зазначається, що якщо документ буде ухвалено, він стане одним із найсуворіших у світі регуляторних підходів до емоційної поведінки штучного інтелекту.
Запропоновані норми поширюватимуться на всі ШІ-продукти й сервіси, доступні для публічного використання в Китаї, які імітують людське спілкування за допомогою тексту, зображень, аудіо або відео. Регулятор прямо націлюється на чат-боти та інші системи, здатні емоційно впливати на користувачів.
Передбачається обов’язкове залучення людини, якщо в розмові з’являються згадки про суїцид або самопошкодження. Також під час реєстрації неповнолітні та користувачі похилого віку мають вказувати контактні дані опікуна. Якщо ШІ-сервіс фіксує обговорення тем самогубства чи самопошкодження, він зобов’язаний повідомити про це опікуна.
Правила також забороняють чат-ботам створювати контент, який заохочує суїцид, насильство або самопошкодження, а також емоційно маніпулювати користувачами, наприклад, давати неправдиві обіцянки чи підштовхувати до “нераціональних рішень”. Під заборону потрапляє пропаганда азартних ігор, злочинної діяльності, непристойностей, а також образи й наклеп щодо користувачів. Окремо згадуються так звані “емоційні пастки”, які можуть формувати психологічну залежність від чат-ботів.
Ще один пункт, який може викликати занепокоєння у розробників, – пряма заборона проєктувати чат-боти з метою викликати залежність або надмірну прив’язаність користувачів. Для обмеження тривалого використання ШІ-сервісів Китай пропонує зобов’язати компанії показувати попереджувальні повідомлення, якщо взаємодія з чат-ботом триває понад дві години поспіль.
Окремий блок правил стосується безпеки та нагляду. ШІ-сервіси з понад 1 млн зареєстрованих користувачів або більше ніж 100 тис. активних користувачів на місяць мають проходити щорічні перевірки та аудити безпеки. Також компанії будуть зобов’язані спростити механізми подання скарг і зворотного зв’язку.
У разі порушення правил китайський регулятор зможе вимагати від майданчиків припинити розповсюдження відповідних ШІ-сервісів на території країни. Це може мати значний вплив на глобальні плани компаній, з огляду на те, що ринок ШІ-компаньйонів в Азії вважається одним із ключових драйверів зростання галузі. -
В Італії на канатній дорозі сталася аварія, є травмовані
На північному сході Італії на канатній дорозі кабіна врізалася в огорожу станції під час занадто швидкого наближення до гірської вершини. Шестеро людей, включаючи дитину, отримали травми. Про це повідомляє Daily Mail.
Зазначається, що близько ста людей також застрягли після інциденту, який стався на канатній дорозі Макуньяга в П’ємонті.
За даними місцевих ЗМІ, кабіна прибула на станцію на висоті понад 2,7 км занадто швидко. Після інциденту навколишні гірськолижні траси були закриті, а роботу самого підйомника зупинили.
Як повідомляється, канатна дорога була побудована у 1962 році, пройшла капітальний ремонт на початку 2023 року, включаючи заміну двигунів, шківів та кабін. -
Путін наказав направити резервістів на захист “критичних об’єктів” РФ
Російський диктатор Володимир Путін підписав указ про направлення в 2026 році на спеціальні збори резервістів для захисту “критично важливих об’єктів”. Про це повідомляють росЗМІ у вівторок, 30 грудня.
Згідно з указом, збори будуть проводитися для “забезпечення захисту критично важливих об’єктів та інших об’єктів життєзабезпечення”. Рішення набрало чинності відсьогодні. У листопаді Путін підписав закон, який дозволяє відправляти резервістів на захист “важливих об’єктів” навіть у мирний час. Тривалість зборів – два місяці. За даними ЗМІ, кампанія з набору резервістів триває у 20 регіонах Росії. Раніше повідомлялося, що мобілізаційний резерв міністерства оборони РФ, який може налічувати до 2 мільйонів осіб, буде спрямований на захист цивільної інфраструктури від атак безпілотників. За інформацією Інституту вивчення війни (ISW), Росія може вдатися до проведення прихованої мобілізації резервістів на тлі скорочення ресурсу добровольців для участі у війні проти України.
-
Кремль заганяє росіян у контрольований месенджер Max – розвідка
В Росії дедалі агресивніше примушують громадян переходити на державний месенджер Max, і це вже перетворюється на інструмент примусу та контролю, повідомила Служба зовнішньої розвідки України у вівторок, 30 грудня.
Так, у Пензі учнів місцевої гімназії №13 не пустили на новорічну дискотеку, бо вони відмовилися встановити додаток.
Схожа ситуація зафіксована й у Новоросійську: студентів державного морського університету імені Ушакова змушують встановлювати Max під загрозою недопуску до сесії та практики. Викладачі попередили, що електронні залікові книжки тепер пов’язані з нацмесенджером, а перевірка реєстрації здійснюватиметься поіменно. Крім того, студентів зобов’язують підписуватися на “потрібні” канали в додатку, наголошуючи, що це питання перебуває “під контролем керівництва”.
Батьки школярів із Підмосков’я також повідомляють про примусовий перехід шкільних чатів у Max. Учителям наказують переводити всю офіційну комунікацію в державний месенджер. Тих, хто просить альтернативні канали зв’язку, просто ігнорують.
Окрім того, у Нижньому Новгороді школярі розповідають, що без Max вони фактично втрачають доступ до інформації про навчання, адже розклад, оголошення та завдання публікуються тільки там.
Тоді як на тимчасово окупованих територіях України, зауважили у СЗРУ, цей месенджер взагалі використовується як інструмент ізоляції: він працює лише з російськими та білоруськими SIM-картами, ускладнюючи людям зв’язок із вільним світом. -
Вступ України до ЄС: фон дер Ляєн зробила заяву
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила про важливість вступу України до ЄС для гарантування миру. Про це вона написала в соціальній мережі Х у вівторок, 30 грудня.
“Сьогодні відбулася гарна дискусія з європейськими лідерами щодо нашої підтримки України, її безпеки та відбудови країни”, – написала фон дер Ляєн.
Очільниця Єврокомісії наголосила, що вступ до ЄС є критичним елементом гарантій безпеки для України.
“Зрештою, процвітання вільної Української держави полягає у вступі до ЄС. Це також є ключовою гарантією безпеки”, – заявила фон дер Ляєн. Президентка ЄК зазначила, що вступ до Євросоюзу вигідний не лише країнам, які приєднуються, а й самій Європі, про що свідчать послідовні хвилі розширення.
-
Експорт російського газу до Європи впав на 44%
За результатами 2025 року постачання Газпрому до Європи скоротилися ще на 44% – до 18 млрд кубометрів. Про це повідомляє Reuters із посиланням на статистику Турецького потоку – останнього чинного трубопроводу, яким російський газ надходить до європейських країн.
Обсяги прокачування на колись найбільший ринок збуту Газпрому впали до мінімуму з 1973 року. Тоді в межах перших контрактів СРСР з Австрією та Італією Європа отримала 6,8 млрд кубометрів газу з сибірських родовищ. До 1975 року, коли запрацювала угода “газ в обмін на труби” з Німеччиною, експорт зріс до 19,3 млрд кубометрів, до 1980 року – до 54,8 млрд, а на початку 1990-х – до 110 млрд кубометрів.
Рекорд постачань було встановлено у 2018-2019 роках, коли Газпром прокачував до європейських країн 170-180 млрд кубометрів, або 80% усього газу, проданого до країн далекого зарубіжжя.
Відтоді обсяги обвалилися вдесятеро. Найбільшим ринком збуту для РФ став Китай, який закуповує газ зі знижкою близько 40% – $248 за тисячу кубометрів проти $401 у інших газових клієнтів Кремля.
Цього року, за словами голови Газпрому Олексія Міллера, Пекін придбав 38,8 млрд кубометрів газу трубопроводом Сила Сибіру.
Загальний експорт Газпрому до країн далекого зарубіжжя, за оцінками аналітиків, становитиме 78 млрд кубометрів – на 3 млрд менше, ніж роком раніше.
Нагадаємо, Європейський парламент офіційно схвалив поступову відмову від імпорту російського газу до кінця 2027 року після відповідної угоди з Радою ЄС.
10 грудня посли країн ЄС на засіданні COREPER I погодили остаточний текст регламенту REPowerEU, котрий передбачає поетапну заборону імпорту російського газу.
Відмова від російського газу: Угорщина пригрозила ЄС судом -
Лідери Європи провели нові переговори щодо України
Після чергового раунду консультацій щодо війни в Україні європейські лідери заявили про ознаки просування мирного процесу та появу обережних підстав для оптимізму. Про це 30 грудня повідомив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
За його словами, відбувся “черговий раунд консультацій” за участю європейських і канадських партнерів.
“Ми просуваємо мирний процес. Зараз від усіх, включаючи Росію, потрібні прозорість і чесність”, – наголосив Мерц.
Як пише Sky News, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також заговорив про позитивні сигнали після переговорів. За його словами, існують підстави вважати, що війна може завершитися швидше, ніж очікувалося.
“Мир на горизонті. Немає сумнівів, що відбулися речі, які дають підстави сподіватися, що ця війна може закінчитися, причому досить швидко”, – заявив Туск на засіданні польського уряду.
Водночас польський прем’єр застеріг від надмірного оптимізму, підкресливши, що йдеться лише про надію, а не про гарантований результат.
“Це все ще надія, далеко не на 100% певна”, – зазначив він. -
В разі нападу з РФ і Білорусі: країни Балтії готуються підривати мости
Країни Балтії посилюють підготовку до потенційних воєнних загроз з боку Росії та Білорусі. Зокрема, вже там з’явилися конструкції, призначені для підриву мостів на випадок збройного конфлікту. Про це повідомляє литовський суспільний мовник LRT.
В Збройних силах Литви заявили, що поблизу кордону створено кілька десятків об’єктів для зберігання протитанкових та інженерних загороджень.
Військові проводять висадку дерев для прикриття ключових доріг, поглиблюють зрошувальні канави – в разі потреби вони виконуватимуть роль траншей і додаткових протитанкових бар’єрів.
Задум військових полягає в тому, що в разі загрози або початку бойових дій мости неподалік кордону можна буде швидко зруйнувати, щоб унеможливити або суттєво сповільнити пересування ворожих підрозділів.
Подібної стратегії притримується Фінляндія, що має спільний кордон з Росією довжиною понад 1340 кілометрів.
Проте в країнах Балтії не всі сприймають такі дії однозначно.
Зокрема, в Литві окремі політики та їхні прихильники раніше звинувачували владу в так званому “воєнному шовінізмі”.
Також в Естонії командувач Збройних сил Андрус Меріло застерігав від надмірної “військової істерії”. На його думку, саме підготовленість, а не паніка, дозволяє суспільству діяти раціонально в кризових ситуаціях.