У Фінляндії підготували місця у бомбосховищах для практично всіх жителів країни. У них може розміститися понад 4,8 мільйонів з 5,5 мільйонів мешканців. Це значно більше, ніж у Німеччині, де є укриття лише для 480 тисяч осіб. У Фінляндії закон вимагає, щоб у кожній будівлі був захищений підвал. Найбільший бункер у країні розташований у Гельсінкі і може вмістити 6 тисяч осіб. В ньому є фітнес-центр, дитячий майданчик, хокейна арена і підземний паркінг. Громадяни мають збирати запаси їжі та необхідних речей на випадок надзвичайних ситуацій і принести їх до бомбосховищ. Парламент Фінляндії організовує навчання депутатів у спеціалізованому укритті в рамках підготовки до можливої війни, яка стала актуальною через ситуацію з Росією та Україною. У 2023 році Фінляндія провела інвентаризацію бомбосховищ, більшість з яких було оцінено як задовільні.
Категорія: Новини світу
-
В Німеччині росте кількість працевлаштованих українських біженців
За останні два роки кількість українських біженців, які працюють в Німеччині, практично втроє збільшилася. За даними Інституту досліджень зайнятості (IAB) в Нюрнберзі, частка українців серед загальної робочої сили зросла до 0,6%. У четвертому кварталі 2024 року понад 240 тисяч українців мали роботу, з яких близько 165 тисяч працювали на підприємствах, які сплачують внески на соціальне страхування. Зростання основною мірою спостерігається в малих і середніх компаніях, де працюють дві третини українських працівників.
-
Шведські ВМС відстежують російську субмарину в Балтійському морі
Збройні сили Швеції відстежують російський підводний човен, який увійшов до Балтійського моря через данську протоку Великий Бельт. Військові кораблі та винищувачі Швеції зустріли підводний човен у Каттегаті і зараз супроводжують його. За заявою військових, ця операція проводиться в тісній співпраці з союзниками.
-
Виїзд 18-22-річних: у Німеччині вдесятеро побільшало українців
У Німеччині зросла кількість українців, які шукають захист від скасування заборони для чоловіків віком 18-22 роки на виїзд з України. Зараз українці шукають захист у Німеччині, отримуючи дозвіл на проживання з можливістю працевлаштування та соціальних виплат. Кількість заяв від українців у німецьких властей вдесятеро зросла, і це сталося після зняття заборони на виїзд українських чоловіків призовного віку. Також загальна кількість громадян України, які прибувають до Німеччини, збільшується. Наразі неможливо визначити, чи це зростання є тимчасовим явищем.
-
Москва відмовилася виконати рішення ЄСПЛ щодо виплат Грузії
Росія відмовляється виконувати рішення Європейського суду з прав людини про виплату компенсації Грузії у зв’язку з подіями 2008 року. Прессекретар президента Росії заявив, що вони не будуть виконувати це рішення. ЄСПЛ вирішив, що Росія порушила права людини війною 2008 року, і присудив Грузії компенсацію у 253 млн євро. Росія визнала регіони Абхазія та Південна Осетія “незалежними” після війни з Грузією і продовжує контролювати їх. Росія також вийшла із складу Ради Європи, тому вони не визнають рішень ЄСПЛ, винесених після цього вихіду.
-
У ВООЗ попередили про небезпеку після смерті дітей через сиропи від кашлю
У Індії дев’ятнадцять дітей померли від сиропів від кашлю, які містили токсичну сполуку діетиленгліколь у 500 разів більше, ніж допустима норма. Це призвело до симптомів ниркової недостатності та смерті. Лікарські засоби від трьох різних виробників були забруднені цією речовиною. Місцева влада вжила заходів для припинення виробництва та продажу цих препаратів. Також було зафіксовано спалах гострої кишкової інфекції в таборі Friendli Camp на Львівщині, де постраждали майже п’ятдесят людей.
-
Новий лідер Сирії вперше прибув до Москви
Президент Сирії Ахмед аш-Шараа прибув до Москви для переговорів з російським президентом Путіним. Основні теми обговорення – двосторонні відносини між країнами, регіональні та міжнародні події. Також повідомляється, що аш-Шараа планує вимагати від Росії видати екс-президента Сирії Башара Асада для суду за злочини проти людяності. Додатково, він обговорить питання російських військових баз в Сирії. Речник Кремля підкреслив важливість цього дня для відносин між Росією та Сирією.
-
Казахстан блокує фури до Росії, шукаючи підсанкційні товари
На кордоні між Казахстаном і Росією виникли серйозні затори через затримку близько 2,5 тисяч вантажівок, які прибули з Китаю. Причиною стали посилені перевірки для виявлення товарів, які можуть бути під санкціями, таких як електроніка, дрони, одяг та продукція західних брендів. Ця проблема існує вже з середини вересня, але на початку жовтня стала ще гіршою. Тепер усі вантажі з Китаю, що йдуть до Росії та Білорусі, направляють на додатковий огляд, що призвело до підвищення тарифів та пошуку альтернативних маршрутів. Експерти вважають, що це не тимчасова проблема, а нова реальність, пов’язана з посиленням контролю та дотриманням санкцій західних країн. Крім того, російські імпортери також стикаються з ускладненням експорту через кордон з Казахстаном вже з середини червня через черги та посилені перевірки.
-
Нідерланди нададуть Україні 90 млн євро на дрони
Нідерланди виділили Україні 90 млн євро для придбання розвідувальних і ударних дронів. Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс заявив про це під час засідання Північноатлантичної ради в Брюсселі. Він підкреслив, що надання допомоги Україні є важливим для стримування російської агресії, і що Нідерланди готові інвестувати в українську промисловість для виробництва дронів. Також міністр висловив переконання, що за допомогою додаткових санкцій і тиску на Росію можна досягти перемоги разом з Україною. Раніше Україна і Нідерланди підписали меморандум про спільне виробництво дронів, а також домовились про закупівлю 600 тисяч дронів для Збройних Сил України на суму 500 млн євро.
-
В Іспанії відповіли на нові погрози Трампа
Міністр закордонних справ Іспанії відповів на погрози президента США про запровадження нових мит через недостатні витрати на оборону. Іспанія вважає себе надійним союзником в НАТО і підтверджує свою відданість євроатлантичній безпеці. Міністр наголосив, що Іспанія робить значний внесок у безпеку НАТО та дотримується вимог щодо військових витрат. Також було згадано, що Трамп вимагає від Іспанії збільшити витрати на оборону до 5% ВВП, а також загрожує виключенням країни з НАТО.