На кордоні між Пакистаном і Афганістаном відбулися нові бої, які призвели до смерті більше десятка цивільних осіб та військовослужбовців. Це сталося після того, як пакистанські сили атакували район Спін Болдак, а таліби відповіли атакою в районі Чаман. Бойовики також загинули в іншому інциденті на кордоні. Останні сутички стали найжорстокішими між країнами з часу захоплення влади талібами в Кабулі.
Категорія: Новини світу
-
Понад половина держав НАТО доєднається до ініціативі PURL – Рютте
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомив, що понад половина країн-членів НАТО долучаються до ініціативи PURL, яка передбачає закупівлю американської зброї для передачі Україні. Ця ініціатива включає фінансування від союзників для забезпечення України американською зброєю, необхідною для захисту країни. Рютте зазначив, що шість союзників уже профінансували перші пакети PURL, а інші країни НАТО також долучаються до цієї ініціативи. Президент України Володимир Зеленський раніше повідомив, що перші пакети включатимуть ракети для систем протиповітряної оборони Patriot і Himars, а Пентагон розраховує на нові фінансові внески в рамках програми PURL.
-
Стало відомо число казахстанців, померлих на війні в Україні на боці РФ
Кремль продовжує вербувати громадян Казахстану для участі у війні проти України. Згідно з даними проєкту Хочу жить, відомо про 270 загиблих або зниклих казахстанців, яких завербували в російську армію. Цей список може бути неповним, і реальна кількість загиблих і зниклих, ймовірно, набагато більша. Російські вербувальники привертають увагу громадян Казахстану через інтернет-рекламу та фіктивні агентства працевлаштування, обіцяючи “високооплачувану роботу в Росії”. Також вони шукають потенційних найманців серед трудових мігрантів та осіб, які отримали російське громадянство. Росія віддає перевагу набору людей у сусідніх державах, де мовний бар’єр нижчий. Представники проєкту наголошують, що Казахстану слід зробити більше зусиль для протидії російським вербувальним мережам, інакше Росія продовжить відправляти громадян на смерть. У війні проти України на боці Росії беруть участь найманці щонайменше з 48 країн.
-
Стало відомо число казахстанців, ліквідованих у війні на боці РФ
Кремль продовжує вербувати громадян Казахстану для участі у війні проти України. За даними проєкту Хочу жить, вже відомо про 270 загиблих або зниклих казахстанців, яких завербували в російську армію. Проєкт зазначає, що цей список є неповним, оскільки реальна кількість загиблих і зниклих може бути набагато більшою. Російські вербувальники пропонують “високооплачувану роботу в Росії” через інтернет-рекламу та фіктивні агентства з працевлаштування. Росія також відмовляється від вербування в “далеких” країнах, віддавши перевагу набору людей у сусідніх державах, де нижчий мовний бар’єр. Представники проєкту закликають казахстанську владу та суспільство докласти більше зусиль для протидії російським вербувальним мережам, щоб запобігти відправці громадян на смерть.
-
Литва витратить рекордні 5,38% ВВП на оборону у 2026 році
Литва планує витратити рекордно велику суму – 5,38% свого ВВП – на оборонні потреби у наступному році. Прем’єрка країни Інга Ругінене зазначила, що це пов’язано з посиленням безпеки в умовах складної геополітичної ситуації. У бюджеті на 2026 рік передбачено виділити рекордну суму – 4,79 млрд євро – на оборону. Литва планує розширювати інфраструктуру для оборонних цілей, зокрема будувати полігони. Країна стала однією з лідерів серед країн-членів НАТО за витратами на оборону, перевищуючи поріг у 5%, який раніше закликав досягти президент США Дональд Трамп.
-
Литва витратить рекордну частку ВВП на оборону у 2026 році
Литва планує витратити 5,38% свого ВВП на оборонні потреби наступного року. Це найвищий показник в історії країни, що свідчить про зростаючу роль безпеки в умовах складної геополітичної ситуації. Прем’єрка Інга Ругінене заявила, що у бюджеті на 2026 рік передбачено виділення рекордних 4,79 млрд євро на оборону. Литва виконує цей крок для забезпечення безпеки своїх громадян, враховуючи важливість геополітичного контексту. Планується також інвестування у розвиток інфраструктури для підтримки оборонних зусиль. Литва стала лідером серед країн-членів НАТО за витратами на оборону, випередивши поріг у 5%, який раніше наголошував президент США Дональд Трамп.
-
Стала відома причина смерті мера Дніпрорудного в полоні РФ
Міський голова Дніпрорудного, Євген Матвєєв, загинув у російському полоні через травми та ушкодження. Він помер від тупої травми тулуба з переломами ребер, ушкодженням легень та плеври. Матвєєва викрали окупанти на блокпосту в березні 2022 року, його долю довго не знали. У кінці 2024 року тіло мера повернули в Україну, і його поховали в Бучі. Нині провадження про підозру особам у смерті Матвєєва не повідомлено, а розслідування здійснюють слідчі Служби безпеки України.
-
Стала відома причина смерті голови Дніпрорудного в полоні РФ
У міському голові Дніпрорудного, Євгена Матвєєва, який був у полоні в Росії, було виявлено тяжкі травми тулуба з переломами ребер, ушкодженням легень і плеври. Він помер 7 вересня 2024 року у слідчому ізоляторі міста Кізел. Слідство веде Служба безпеки України. Матвєєва викрали окупанти на блокпосту у березні 2022 року, але його доля була невідомою до кінця 2024 року, коли його тіло повернули в Україну. Загиблого мера поховали в Бучі Київської області.
-
Німеччина скерує €10 млрд на дрони
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив про плани країни витратити 10 млрд євро на розробку безпілотників і підкреслив готовність рішуче відреагувати, якщо Росія порушить німецькі кордони. Він заявив про це під час зустрічі міністрів оборони НАТО в Брюсселі. Крім цього, Німеччина пропонує очолити систему протиповітряної оборони ЄС. Також вирішено розмістити винищувачі у Польщі для патрулювання. Ці кроки прийняті в контексті зростаючої загрози безпілотників і нестабільної ситуації з Росією.
-
У Фінляндії підготували бомбосховища для всіх жителів
У Фінляндії підготували місця у бомбосховищах для практично всіх жителів країни. У них може розміститися понад 4,8 мільйонів з 5,5 мільйонів мешканців. Це значно більше, ніж у Німеччині, де є укриття лише для 480 тисяч осіб. У Фінляндії закон вимагає, щоб у кожній будівлі був захищений підвал. Найбільший бункер у країні розташований у Гельсінкі і може вмістити 6 тисяч осіб. В ньому є фітнес-центр, дитячий майданчик, хокейна арена і підземний паркінг. Громадяни мають збирати запаси їжі та необхідних речей на випадок надзвичайних ситуацій і принести їх до бомбосховищ. Парламент Фінляндії організовує навчання депутатів у спеціалізованому укритті в рамках підготовки до можливої війни, яка стала актуальною через ситуацію з Росією та Україною. У 2023 році Фінляндія провела інвентаризацію бомбосховищ, більшість з яких було оцінено як задовільні.