Спеціальний посланник президента США з питань Близького Сходу Стів Віткофф опублікував у соцмережі повідомлення, в якому спростовує чутки про свій намір покинути посаду. Він заявив, що з гордістю продовжує служити президенту США та вказав, що поширена інформація є абсолютно неправдивою. Віткофф також висловив здивування тим, як так звані “репортери” можуть вигадувати такі неправдиві історії. Раніше з’явилася інформація про те, що Віткофф розглядає варіант покинути посаду та зосередитися на приватному бізнесі, але сам він це спростував.
Категорія: Новини світу
-
Літак з главою Пентагону екстрено сів у Британії
Літак з головою Пентагону Пітом Гегсетом здійснив аварійну посадку через тріщину в лобовому склі. Інцидент стався 15 жовтня під час повернення Гегсета зі зустрічі міністрів оборони НАТО у Брюсселі. Після посадки речник Пентагону підтвердив, що всі пасажири, включаючи главу військового відомства, залишилися цілими. Сам Піт Гегсет наголосив, що всі в порядку, і політ було продовжено.
-
Сенат підтримує 500% тарифи для Китаю – Бессент
Міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив, що Сенат підтримує ідею надати президенту Дональду Трампу можливість встановлення 500% мит на товари з Китаю через їхню купівлю російської нафти. Він заявив це під час пресконференції 15 жовтня. Бессент вважає, що така ситуація сприяє підтримці російської військової машини. США також планують повідомити своїм європейським союзникам про ці наміри. Міністр також висловив звинувачення Китаю у фінансуванні війни в Україні.
-
Вибухи на Північних потоках: в Італії скасували рішення про екстрадицію українця
Верховний суд Італії вирішив повернути справу українця Сергія Кузнєцова на повторний розгляд у зв’язку з видачею його до Німеччини за обвинуваченням у диверсії на газопроводах Північний потік-1 і Північний потік-2. Кузнєцов, колишній капітан української армії, був арештований в Ріміні за європейським ордером. Судді прийняли рішення про перегляд справи новим складом суддів, а також врахували підставу захисту щодо неправильної кваліфікації фактів у європейському ордері.
-
Вибухи на Північних потоках: рішення про екстрадицію українця скасовано
У Верховному суді Італії скасували рішення про видачу до Німеччини українця Сергія Кузнєцова, який був арештований в Ріміні за обвинуваченням у диверсії на газопроводах. Суд вирішив переглянути справу з новим складом суддів, а також задовольнити підставу захисту про неправильну юридичну кваліфікацію фактів у європейському ордері на арешт.
-
“Вогнева міць”. Що отримає Київ після Рамштайну
Сьогодні відбулося засідання контактної групи з оборони України у Брюсселі, відомої як “формат Рамштайн”. Очільник Пентагону Піт Гегсет особисто взяв участь у цій зустрічі, де він заявив про те, що Росії доведеться заплатити високу ціну без мирної угоди щодо України. Він також наголосив на можливості передачі далекобійних ракет Томагавк Україні для тиску на Росію. Гегсет підкреслив важливість стратегії “мир через силу” президента Трампа у вирішенні конфліктів. Країни НАТО, такі як Фінляндія, Естонія, Швеція, Бельгія, Данія та Німеччина, оголосили про готовність надавати Україні військову допомогу через ініціативу PURL. Наприклад, Швеція виділить 250 млн євро та підготує другий пакет допомоги, а Німеччина надасть понад 2 млрд євро для підсилення обороноздатності України.
-
Лідер перевороту на Мадагаскарі оголосив себе тимчасовим президентом
Лідер військового перевороту на Мадагаскарі, полковник Мікаель Рандріаніріна, заявив, що виконуватиме обов’язки президента до виборів. Він наголосив, що його команда планує залишитися при владі принаймні на 18 місяців, можливо, і на два роки. Причиною цього стала відсутність президента та інших керівників країни. Раніше військові розпустили більшість державних інституцій, а Конституцію призупинено через її порушення. Уряд був розпущений після масових протестів, спровокованих відключенням енергії та водопостачання. Президент Андрі Радзуеліна був імпічментований, після чого виїхав з країни.
-
Пакистан та Афганістан домовилися про припинення вогню на 48 годин
Уряди Пакистану та Афганістану домовилися про припинення вогню на 48 годин. Це рішення було ухвалено після того, як афганські сили атакували пакистанські військові пости, а пакистанські військові відповіли вогнем. Напруженість між країнами залишається високою, і обидві сторони зобов’язалися шукати вирішення конфлікту шляхом діалогу. Пакистан звинувачує Кабул у підтримці радикального угруповання “Техрік-е-Талібан Пакистан”, тоді як Кабул заперечує ці звинувачення.
-
Путін пообіцяв підтримку новому лідеру Сирії
Глава Російської Федерації Володимир Путін заявив про дружні відносини між Росією та Сирією, обіцявши продовжувати співпрацю та ініціативи між двома країнами. Він висловив це під час зустрічі з президентом Сирії Ахмедом аш-Шараа в Москві 15 жовтня. Раніше аш-Шараа був відомий як аль-Джулані і керував ісламістською групою “Хайят Тахрір аш-Шам”. У 2020 році цю групу визнали терористичною в Росії. У Сирії повстанці, які очолював Абу Мухаммед аль-Джулані, протистояли режиму Асада та російським військам. На зустрічі у Москві обговорювали екстрадицію Асада та присутність російських військ на базах у Тартусі та Хмеймімі.
-
Данія виділяє Україні понад $170 млн на оборону
Данія вирішила виділити Україні 1,1 млрд крон (171 млн доларів) на підсилення обороноздатності. Ці кошти підуть на морське обладнання, обслуговування танків та навчання українських військових. Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен зазначив, що ці ініціативи допоможуть зміцнити бойовий потенціал України. Частину коштів також передбачено на навчальне та тренувальне обладнання для українських сил, а також на підтримку у сфері реабілітації та постачання пального в межах програм НАТО. У цілому, це 27-й пакет допомоги від Данії, який містить пожертви на майже 2,7 млрд крон у період до 2028 року. Важливо відзначити, що Данія також інвестує в українську оборонну промисловість, що допоможе підтримати Україну на полі бою.