Сполучені Штати Америки вважають, що напередодні Нового року переговори про завершення російсько-української війни “вступили в критичну фазу”. Про це заявив посол США в НАТО Метью Вітакер в соцмережі Х.
“Напередодні Нового року, коли переговори щодо війни в Україні вступають у критичну фазу, президент США Дональд Трамп є єдиним лідером, здатним зібрати обидві сторони конфлікту за стіл переговорів”, – ідеться в його дописі.
Трамп може перевірити, чи можливо досягти мирної угоди між сторонами, додав посол США при НАТО.
Категорія: Новини світу
-
США заявили про “критичну фазу” перемов щодо війни
-
Війна проти України обійшлася РФ у $550 млрд – розвідка
Повномасштабна війна проти України коштувала Росії приблизно $550 млрд. Кремль фінансує війну коштом населення через податки та зростання цін на енергоносії, продовольство й нерухомість. Про це повідомляє СЗРУ у середу, 31 грудня.
Витрачена сума еквівалентна 24 річним бюджетам РФ на вищу освіту або 22 бюджетам на охорону здоров’я. Втім, значна частина цих витрат прихована: 59% воєнного бюджету засекречені. За три квартали 2025 року за “відкритими” статтями було витрачено 4,816 трлн рублів, тоді як за “закритими” – 7,038 трлн. У річному вимірі закрита частина видатків зросла на 39%.
У відомстві зауважили, що фінансування війни Кремль перекладає на населення через нові податки та зростання цін. За умов, коли будь-яка антивоєнна критика карається як “зрада”, простір для публічного невдоволення практично зник. Як наслідок, у 2022-2025 роках ціни для росіян зростали безперервно.
Так, “Газпром” компенсував втрату європейських ринків коштом внутрішніх споживачів: середня вартість комунальних послуг зросла на 43%, а на наступний рік уже задекларовано підвищення ще на близько 14%. Паливо подорожчало на 29-35%, і в 2026 році цей тренд збережеться. Нерухомість в РФ за 2022-2025 роки подорожчала на 50%; у 2026-му очікується ще плюс 6-7%, а в безпосередньо Москві – до 20%.
Тоді як найчутливіше зростання спостерігається у продовольстві: молочна продукція подорожчала на 62%, м’ясо – на 41%. Прогнози на 2026 рік передбачають подальше зростання цін на десятки відсотків.
Як зауважили у СЗРУ, на цьому тлі навіть новорічні настрої виглядають пригніченими – 54% росіян дратують подарунки, пов’язані із саморозвитком і здоровим способом життя.
Тим часом напередодні повідомлялося, що ціна російської нафти впала нижче $35 за барель, при тому, що план російського бюджету-2025 передбачав ціну на нафту $69 за барель, а після вимушеного скорочення – $58.
Путіну вистачить грошей на роки війни – ЗМІ -
Пошкоджено один з підводних кабелів зв’язку між Естонією та Фінляндією
Телекомунікаційна компанія Elisa заявила про пошкодження кабельного з’єднання зв’язку між Фінляндією та Естонією у Фінській затоці. Про це повідомляє естонський мовник ERR.
Несправність була виявлена вранці в середу. У компанії зазначили, що завдяки резервованій структурі мережі пошкодження не впливає на послуги Elisa ні у Фінляндії, ні в Естонії.
“Пошкодження могло торкнутися деяких клієнтів, які орендують по цьому кабелю прямі канальні з’єднання. Ми перебуваємо з цими клієнтами на зв’язку і використовуємо для відновлення їх з’єднань інші кабелі”, – повідомили в Elisa.
Компанія додала, що підготовка до усунення несправності вже ведеться.
Тим часом представники фінської влади повідомили, що у пошкодженні судна підозрюється судно.
Зокрема, президент Фінляндії Александер Стубб повідомив, що влада провела огляд судна, яке підозрюється у пошкодженні кабелю у Фінській затоці.
Стубб додав, що Фінляндія уважно стежить за ситуацією у тісній співпраці.
“Фінляндія готова до різних викликів у сфері безпеки і ми будемо реагувати на них у разі необхідності”, – підкреслив він.
Як ми вже писали раніше, в зовнішній розвідці Естонії недавно заявили, що після запуску місії НАТО більше не відбувалося інцидентів з кабелями. -
Зеленський назвав суму внесків у PURL за 2025 рік
Загальну сума внесків за ініціативою PURL у 2025 році становила $4,3 млрд, наповнення ще двох пакетів допомоги триває. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у середу, 31 грудня.
“Загальна сума внесків склала 4,3 млрд дол., з них лише за грудень – майже 1,5 млрд дол. Завдяки цьому вдалося сформувати вже вісім пакетів допомоги і зараз триває наповнення ще двох. Дякуємо кожному, хто допомагав Україні в цьому році й підтримуватиме в 2026-му. Наближаємо мир і гарантовану безпеку для України та всієї Європи”, – зазначив Зеленський.
Окремо він висловив вдячність Румунії та Хорватії, котрі приєдналися до програми та оголосили перших внесків у PURL.
Станом на сьогодні до програми вже приєдналися 24 країни: Нідерланди, Данія, Норвегія, Швеція, Німеччина, Канада, Естонія, Латвія, Литва, Ісландія, Фінляндія, Бельгія, Іспанія, Люксембург, Португалія, Словенія, Польща, Австралія, Греція, Нова Зеландія, Північна Македонія, Чорногорія, Румунія та Хорватія. -
Литва оновлює стратегію безпеки через загрозу з боку РФ
Литва оновлює стратегію нацбезпеки, попереджаючи, що країна стикається з загрозою з боку Росії, яка може бути здатна вести війну проти НАТО до кінця десятиліття. Про це повідомляє LTR.
У переглянутій стратегії зазначається, що безпекова среда Литви різко погіршилася, і наголошується, що основними опорами оборони країни є її військова сила, громадська стійкість та союзники.
Оновлена стратегія підкреслює необхідність підготовки держави та суспільства до оборони під час війни.
За словами заступника міністра оборони Литви Кароліса Алекси, повномасштабне вторгнення Росії в Україну чотири роки тому підтвердило оцінки, які вже були включені до попередньої стратегії безпеки Литви, яка була ухвалена лише за два місяці до вторгнення РФ.
Колишні та нинішні законодавці заявили, що попередній документ не втративши актуальності, зазначивши, що у ньому значний акцент робиться на комплексній обороні, включаючи створення підрозділів територіальної оборони та зміцнення добровільної воєнізованої громадської організації Литовський союз стрільців.
Оновлена стратегія відрізняється тим, що чітко визначає екзистенційну загрозу для держави.
Алекса зазначив, що оцінка відображає постійну готовність Росії використовувати військову силу та її здатність відновлювати бойові можливості, незважаючи на війну в Україні.
Він спрогнозував зростання ймовірності воєнного конфлікту до 2030 року.
Як йдеться в оновленій стратегії, витрати на оборону повинні сягати від 5% до 6% ВВП. Очікується, що оборонний бюджет Литви на наступний рік перевищить 5%. -
В Естонії переглянуть закон про обмеження проросійських церков
Колегія з конституційного нагляду Державного суду Естонії на початку лютого розгляне клопотання президента Алара Каріса про визнання такими, що суперечать Конституції, поправок до Закону про церкви та парафії, які передбачають обмеження церков, що підтримують агресію Росії. Про це повідомляє естонський мовник ERR.
Клопотання буде розглянуто в усній формі. Засідання відбудеться 3 лютого 2026 року о 10:15 в Тарту.
До участі в процесі запрошені представники парламенту, уряду, канцлера права, міністра юстиції та цифрових технологій, а також представники релігійних організацій, включаючи Раду церков Естонії, православну церкву та Пюхтіцький ставропігійний жіночий монастир Успіння Пресвятої Богородиці.
Алар Каріс на початку жовтня направив до Державного суду закон про внесення змін до Закону про церкви та парафії, клопочучи про визнання його таким, що суперечить Конституції. Каріс вже двічі відмовлявся затверджувати зміни до закону про релігійні свободи, в яких передбачена можливість накласти обмеження на церкви, що виправдовують російську агресію.
Ініціативу обмежити діяльність церков, повʼязаних з особами чи організаціями, які підтримують агресію Росії, висунуло ще в жовтні 2024 року Міністерство внутрішніх справ Естонії. -
Кремль взяв курс на затяжне протистояння із Заходом – розвідка
Рада Федерації РФ затвердила постанову “Про актуальні питання зовнішньої політики”, котра кодифікує курс Кремля на тривалу конфронтацію із Заходом, переорієнтовуючи зовнішні зв’язки на Азію, Африку та Латинську Америку. Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України у середу, 31 грудня.
Документ фіксує не пошук компромісів, а системну ставку на тривалу конфронтацію.
Як зазначається, ключова теза постанови зводиться до перекладання повної відповідальності за “безпрецедентну міжнародну напруженість” на НАТО та “колективний Захід”. Так Кремль декларує намір вибудовувати альтернативний світопорядок, який відкрито протиставляється євроатлантичній системі безпеки.
Мова про формування “архітектури рівної та неподільної безпеки в Євразії” з опорою на СНД, ОДКБ, ШОС та АСЕАН, а також просування “Євразійської хартії багатоманітності й багатополярності”, ініційованої спільно з Білоруссю.
Окремий акцент зроблено на переорієнтації зовнішніх зв’язків на Азію, Африку та Латинську Америку. У відомстві пояснили, що Кремль планує поглиблювати економічну, дипломатичну й парламентську співпрацю з Китаєм, Іраном, Індією, країнами Південно-Східної Азії та іншими державами Глобального півдня, використовуючи формати БрІКС, ШОС та ЄАЕС.
Водночас документ формально залишає можливість відновлення повноформатних російсько-американських відносин, але лише за умови врахування інтересів Кремля у війні проти України.
Натомість санкції Заходу визнані “довгостроковою реальністю”, на яку Москва планує відповісти адаптацією: розрахунками в національних валютах, протидією конфіскації заморожених активів і створенням спеціальних правових режимів для транскордонної співпраці.
Паралельно кремль розширює підтримку мереж “співвітчизників” за кордоном і планує окрему стратегію роботи з іноземними випускниками російських вишів.
“У сукупності документ не залишає сумнівів: російська влада інституціоналізує курс на затяжне протистояння із Заходом, намагаючись обійти ізоляцію через парламентські та “гуманітарні” канали і водночас підірвати західну єдність, спираючись на вибіркові контакти та вплив у країнах Глобального півдня”, – резюмували у СЗРУ.
Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час виступу на заході в столиці Німеччини Берліні у четвер, 11 грудня заявив, що країни Альянсу – “наступна ціль Росії”.
Росія перейшла в “нульову фазу” підготовки до війни з НАТО – ISW -
У РФ заявили про посилення заходів безпеки на Кримському мосту
У Росії заявили про посилення заходів безпеки на Кримському мосту. Про це повідомляє Суспільне Крим із посиланням на російські ЗМІ, які цитують главу Міністерства транспорту РФ Андрія Нікітіна.
Зазначається, що напередодні свят на мосту посилили охоронні заходи. Для контролю руху залучили 212 додаткових контрольних постів. У відомстві заявляють, що це дозволить перевіряти до 17 520 автомобілів на добу та підтримувати безперебійний рух транспорту.
Окрім цього, Росавтодору та компанії Автодор доручено сформувати резерв спецтехніки й реагентів для боротьби з негодою на автодорогах. -
Країни Європи можуть розгорнути в Україні до 15 тисяч військових – ЗМІ
Країни Європи, які згодні брати участь у військовій компоненті “коаліції охочих”, можуть розгорнути до 15 тисяч своїх військових в Україні протягом перших шести місяців після завершення війни. Про це повідомляє Welt з посиланням на джерела в Брюсселі.
Зазначається, що Франція та Британія готові надати відповідні гарантії безпеки для України – в тому числі використати наземні війська для спостереження за режимом припинення вогню. При цьому залежно від зобов’язань, взятих державами-учасницями коаліції, в перші шість місяців в Україні можуть розгорнути до 15 тисяч військових.
“Плани щодо того, як можуть виглядати гарантії безпеки для України, вже остаточно узгоджені. Вони були, по суті, розроблені військовими експертами з британських та французьких збройних сил у співпраці з Брюсселем”, – пояснили співрозмовники.
За даними джерел, Франція та Велика Британія готові брати участь у моніторингу припинення вогню навіть в тому випадку, якщо не буде мандату від ООН або Євросоюзу. Запрошення від України буде цілком достатньо для Парижа та Лондона.
Як пише видання, моніторинг припинення вогню з повітря та моря мають забезпечити сусідні з Україною держави. Туреччина також відіграє певну роль у планах моніторингу припинення вогню. Повідомлялося, що Анкара могла б контролювати регіон Чорного моря. -
Росія атакує Україну спрощеним дроном Shahed – ЗМІ
Росія почала використовувати у війні проти України новий ударний дрон-камікадзе — технологічно спрощену та дешевшу у виробництві модифікацію іранського безпілотника типу Shahed. Про це повідомляє Der Spiegel з посиланням на військових аналітиків. Мова про модель Shahed-107, яку Іран представив цього року. За словами експерта з Міжнародного інституту стратегічних досліджень Фабіана Гінца, цей дрон має зменшену дальність польоту – приблизно 1400 кілометрів – та полегшену вибухову бойову частину.
Такий БпЛА, пояснює Гінц, є дешевшим і швидшим у виробництві порівняно з моделлю Shahed-136 – одним із ключових інструментів РФ для дальніх повітряних ударів.
Росія активно використовує дрони-камікадзе у війні проти України – насамперед ударні безпілотники Герань-2, які масово виробляють за іранською технологією як аналог Shahed-136. Такі дрони РФ застосовує для так званих ройових атак, що має на меті відволікти системи ППО від балістичних ракет.
Як зазначає Гінц у коментарі Der Spiegel, використання нового типу безпілотника може свідчити про прагнення Росії оптимізувати витрати на війну. За даними української розвідки, собівартість одного дрона типу Герань-2 становить близько 60 тисяч доларів. Shahed-107 є значно дешевшим і швидшим у виробництві завдяки використанню китайських комплектуючих.
За оцінкою аналітика, це дозволить Росії запобігти дефіциту дронів-камікадзе для майбутніх атак по Україні, а також застосовувати їх для ударів на середні та короткі дистанції.