Російський президент Володимир Путін провів тренування стратегічних сил, в якому були задіяні усі компоненти ядерної тріади. Під його керівництвом були здійснені пуски міжконтинентальних балістичних ракет з наземних, повітряних і морських платформ. Один з запусків був виконаний з космодрому Плесецьк на Камчатці, інший – з підводного човна у Баренцевому морі. Також у тренування були залучені літаки дальньої авіації Ту-95МС. Ці дії відбулися після того, як було відкладено саміт між Путіним і президентом США Трампом через незгоду Москви щодо України. Путін вимагає відмови Києва від вступу до НАТО та інші умови. Трамп заявив, що не хоче “марнувати час” і оголосить рішення пізніше.
Категорія: Новини світу
-
З’явилося відео удару Росії по дитсадку в Харкові
У Харківській області опублікували відео з камер спостереження, на якому видно момент російського удару по приватному дитячому садочку 22 жовтня. На запису видно, що поряд з місцем удару були перехожі. Час влучання вказано як 10:33. Російські ударні дрони атакували Харків, один з них потрапив у дитячий садок.
-
Мирний план Трампа провалився: що далі
Російський президент Володимир Путін відхилив плани президента США Дональда Трампа щодо вирішення конфлікту між Росією та Україною. Трамп спочатку планував провести саміт з Путіним, але після невдалої розмови між своїм держсекретарем та російським міністром закордонних справ відмовився від цієї ідеї. Путін не показав готовності до миру в Україні та навіть здійснив нічну атаку на українські електростанції. Трамп розглядав можливість надіслання ракет в Україну, але після розмови з Путіним відмовився від цього плану. Тепер обидві сторони застрягли в тупику, і неясно, як вирішити конфлікт. Трамп заявив, що все ще бачить шанс на припинення вогню в Україні та планує отримати оновлену інформацію щодо свого підходу до Росії та України. Експерти сподіваються, що у Трампа є важелі впливу на Москву, і можливо обговорять тему ракет Томагавк на зустрічі з генсеком НАТО.
-
Угорщина купуватиме ядерне паливо у США, зберігаючи зв’язки з Росією
Угорщина планує розширити свою ядерну потужність шляхом придбання ядерного палива від американських постачальників, але водночас продовжуватиме імпортувати паливо з Росії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто пояснив, що для збільшення ядерної потужності країні потрібно більше палива, тому вони розпочали переговори зі США. Це дозволить Угорщині диверсифікувати постачання ядерного палива. Раніше Росія була головним постачальником палива для ядерних реакторів у США, навіть після введення заборони на імпорт збагаченого урану з РФ.
-
У Польщі затримали українців за наркотики та передачу розвідданих РФ
Польські правоохоронці затримали двох громадян України в місті Бяла-Підляска на сході Польщі за зберігання наркотиків. Затриманих ідентифікували як “Богдана К. та Кирила Т”. Виявлено, що один з них надавав російськомовній особі фотографії та географічні координати критично важливої інфраструктури Збройних сил Республіки Польща. Чоловіка звинуватили у діяльності на користь іноземної розвідки та наданні розвідці інформації, що шкодить державній безпеці. Його відправили під варту на три місяці. Іншого чоловіка звинуватили у зберіганні наркотиків, але його відпустили.
-
Роскомнагляд оголосив про початок блокування Telegram
Роскомнагляд почав обмежувати роботу месенджерів WhatsApp та Telegram через злочинну діяльність, яку вони допомагають здійснювати. Зловмисники використовують ці платформи для шахрайства, вимагання грошей та навіть для діяльності, пов’язаної з тероризмом. Роскомнагляд намагався звернутися до адміністрацій месенджерів щодо цієї проблеми, але не отримав відповіді. Також були зафіксовані проблеми з роботою Telegram у певні дні, що вплинуло на користувачів у різних регіонах Росії. Крім того, раніше в країні вже були обмеження на дзвінки через Telegram.
-
У РФ анонсували призов резервістів для захисту від дронів
У 2015 році глава Кремля Володимир Путін створив мобілізаційний резерв міністерства оборони, який може налічувати до 2 мільйонів осіб. Тепер цей резерв буде використовуватися для захисту цивільної інфраструктури від атак безпілотників. Міністерство оборони Росії підготувало законопроект про залучення резервістів, який передбачає їхнє використання для захисту об’єктів життєзабезпечення, енергетики, транспорту та іншої інфраструктури на території їхнього регіону. Резервісти будуть проходити спеціальні збори для виконання завдань в оборонній галузі. Окрім цього, вони можуть бути використані і за межами Росії, наприклад, в Україні. Ця ініціатива дозволить звільнити контрактників для відправлення на лінію фронту. Законопроект передбачає також можливість використання резервістів у контртерористичних операціях і військових конфліктах.
-
Китай не підтвердив зустріч Трампа й Сі у Південній Кореї
Міністерство закордонних справ Китаю не має інформації про можливу зустріч лідерів Китаю і США, Сі Цзіньпіна та Дональда Трампа, наприкінці жовтня в Південній Кореї. Речник МЗС Китаю Го Цзякунь повідомив, що поки немає конкретної інформації щодо цього. Зазначив також, що лідери обох країн підтримують тісний зв’язок. Китай не звик анонсувати свою участь в міжнародних заходах заздалегідь, анонсуючи це лише за день-два до початку події. Зустріч Трампа та Сі в Південній Кореї на полях саміту форуму Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва опинилася під питанням після того, як Китай посилив контроль над експортом рідкісноземельних елементів, а США загрожували запровадити додаткові мита на китайський імпорт. Обидві країни також підвищили портові збори для суден одна одної. Поки що не було офіційної відмови від зустрічі Трампа та Сі на саміті, або припинення підготовки до неї.
-
Норвегія виділяє $150 млн на енергетичну безпеку України
Норвегія вирішила виділити Україні додаткові кошти у розмірі 1,5 мільярда норвезьких крон для забезпечення населення електроенергією та опаленням. Це рішення прийнято в рамках співпраці з Європейським союзом і є відповіддю на складну ситуацію, викликану війною з Росією. Гроші будуть спрямовані на задоволення енергетичних потреб України, яка готується до зими. Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре наголосив, що ця допомога дуже важлива для українських громадян та економіки країни в цілому. Фінансування буде надано через Інвестиційну рамкову програму ЄС для України, спрямовану на відновлення країни після агресії Росії. Також важливо відзначити, що це перший раз, коли Україна отримує допомогу від Норвегії через цей механізм. Міністр закордонних справ Норвегії підкреслив, що стабільне енергопостачання є важливим для України під час захисту своїх інтересів.
-
Лувр відновив роботу після масштабного пограбування
У середу, 22 жовтня, музей Лувр у Парижі відновив роботу лише через три дні після того, як став жертвою великого пограбування. Однак галерея Аполлона, де сталася крадіжка, залишається закритою поки триває розслідування. Збитки від пограбування оцінюються в 88 мільйонів євро. Міністр внутрішніх справ Франції Лоран Нуньєс повідомив, що розслідування ще триває, і наразі жодного підозрюваного не затримано.