Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш оприлюднив нові результати розслідування вибуху військового дрона на Люблінщині, заявивши, що це російська провокація. Про це інформує Польське радіо у середу, 20 серпня.
Безпілотник вибухнув близько 2:00 та впав на кукурудзяне поле.
“Ми вчергове маємо справу з провокацією з боку Російської Федерації. Маємо справу з російським безпілотником у вирішальний момент, коли тривають мирні переговори. Ми маємо з ним справу у момент, коли є надія, що ця війна, яку оголосила Росія, – війна проти Української держави, але також війна, що загрожує безпеці країн НАТО – має шанс закінчитися. Росія знову провокує”, – наголосив польський міністр.
Попередньо, безпілотник, який вибухнув у Люблінському воєводстві, був так званою приманкою, як заявив Даріуш Маліновський, заступник оперативного командувача Збройних сил.
Генерал додав, що дрон нібито не мав бойової частини.
“Це не була боєголовка. Якби це була боєголовка, вона б мала дещо інший вигляд. Багато що вказує на те, що це приманка, але ми ще наразі не впевнені на 100 відсотків”.
Дрони-приманки використовують, серед іншого, для “випробування” оборонних систем країни.
Косіняк-Камиш запевнив, що всі польські служби співпрацюють у цьому питанні, і він зв’язався з Бюро національної безпеки. Союзників також інформують про ситуацію.
Категорія: Новини світу
-
Вибух дрона: Польща звинуватила Росію у провокації
-
США ввели санкції проти чотирьох посадовців МКС
Сполучені Штати запровадили санкції проти ще двох суддів і двох заступників прокурора Міжнародного кримінального суду, звинувативши у переслідуванні. Про це повідомляє пресслужба Державного департаменту США.
Мова про Кімберлі Прост (Канада), Ніколя Гійю (Франція), Нажат Шамім Хан (Фіджі) і Маме Мандіайє Ніанг (Сенегал).
“Ці особи є іноземцями, які безпосередньо брали участь у діяльності Міжнародного кримінального суду з розслідування, арешту, затримання або судового переслідування громадян США або Ізраїлю без згоди цих держав”, – мовиться у заяві Держдепу.
Також зазначається, що Вашингтон розглядає діяльність МКС як “політизовану, й таку, що зловживає повноваженнями та загрожує національній безпеці США та Ізраїлю”.
Санкції запровадили на підставі указу президента Дональда Трампа. Ізраїль, як і США, не є членом МКС і не визнає його юрисдикції у питаннях, пов’язаних зі своїми діями в конфліктах. МКС, заснований у 2002 році для переслідування за злочини геноциду, воєнні злочини та злочини проти людяності, не має власного механізму виконання своїх рішень і залежить від співпраці держав. -
Донбас, як Флорида. ЗМІ про переговори у Трампа
Західна преса продовжує ділитися подробицями переговорів у Білому домі за участю Дональда Трампа, Володимира Зеленського та європейських лідерів. Так, Financial Times, посилаючись на два джерела, пише, що під час переговорів у Білому домі 18 серпня можливу передачу частини Донецької області РФ порівняли з гіпотетичною ситуацією, коли США мали б віддати частину штату Флорида. Таке порівняння справило сильне враження на Трампа.
Пояснення для Трампа
Однією з головних перешкод у мирних переговорах залишається вимога Росії, щоб Україна погодилася поступитися Донецькою та Луганською областями в обмін на замороження бойових дій у Херсонській та Запорізькій областях, зазначає Financial Times. Київ категорично відмовляється від таких умов, підкреслюючи, що не буде поступатися своїми територіями.
Як повідомляє видання, 18 серпня у Білому домі президент Володимир Зеленський разом з європейськими політиками порівняли можливу втрату Донеччини з ситуацією, в якій Дональду Трампу довелося б віддати східну частину Флориди. Двоє співрозмовників FT відзначили, що ця аналогія справила сильне враження на президента США.
Небезпека поступок
Як повідомляє WSJ, європейські лідери під час переговорів у Вашингтоні 18 серпня намагалися донести до президента США Дональда Трампа небезпеку ідеї про територіальні поступки або обмін територіями заради миру, яких Росія вимагає від України. Зокрема, аргументи європейців стосувалися підконтрольної Україні частини Донецької області, зазначає видання.
Трамп у захваті
Зустріч європейських лідерів у Білому домі та попередні дипломатичні зусилля можуть на довгі роки вперед визначити майбутнє безпеки Європи, пише газета Washington Post.
Трамп, як зазначає видання, був у захваті від такого представницького зібрання у Білому домі. Він сказав, що Білий дім ніколи не бачив такої кількості прем’єр-міністрів і президентів, які, кинувши свої справи, мчали б до Вашингтона, щоб обговорювати гарантії безпеки України.
Європейські лідери, зібрані 18 серпня у Білому домі, намагалися не допустити розколу у позиціях США та Європи щодо питання гарантій безпеки України. “Європейці намагаються відвернути Трампа від Кремля”, — констатує WP.
Путін не розколов Захід
Агентство Bloomberg із посиланням на джерела повідомляє, що гарантії безпеки для України можуть бути зосереджені на зміцненні Збройних сил України та їхніх можливостей без будь-яких обмежень, наприклад, щодо чисельності військ, щоб уникнути вимог Росії обмежити розмір української армії в рамках майбутньої угоди про припинення війни.
Британська газета Times звертає увагу, що всі сторони, які брали участь у переговорах, намагалися створити невимушену атмосферу і не допустити повторення конфронтації, що сталася під час зустрічі Трампа з Зеленським в Овальному кабінеті у лютому.
Дональд Трамп цього разу послідовно демонстрував люб’язність, ухиляючись від відповідей на складні питання та теми, які могли б спровокувати словесну перепалку, як минулого разу. Президент України кілька разів подякував своєму американському колезі за зусилля для досягнення миру. Європейські лідери також заявили про свою вдячність Трампу.
При цьому цілі сторін, здається, різні.
Трамп хоче укласти угоду — будь-яку угоду — якнайшвидше. Київ же та його європейські партнери хочуть виграти час для уточнення деталей — щоб уникнути невигідної для себе угоди.
Під час зустрічі у Білому домі представники України та європейських країн намагалися з’ясувати, що США готові зробити для забезпечення безпеки України після досягнення мирного врегулювання. -
Росія відповіла на “конфронтаційний курс Лондона”
Міністерство закордонних справ Росії оголосило про запровадження санкцій проти 21 громадянина Великої Британії. Заборона на в’їзд поширюється на представників ЗМІ, неурядових організацій, консалтингових структур та експертного середовища, інформує Радіо Свобода.
Як зазначили в РФ, ці дії стали відповіддю на “конфронтаційний курс Лондона”, який, за версією Москви, спрямований на “демонізацію Росії”. У списку опинилися ті, кого Кремль звинувачує у “поширенні дезінформації” про війну проти України та у закликах до посилення антиросійської політики Заходу.
До “стоп-листа” потрапили директор Центру з проблем фінансів і безпеки Королівського інституту оборонних досліджень Том Кітінг, начальник Контртерористичного управління Лондонської поліції Домінік Мерфі, науковий співробітник Університету Квінс Іен Роланд Гарнер, колумніст The Guardian Рафаель Бер, кореспондент The Telegraph Девід Джозеф Блер та кілька журналістів телеканалу Byline TV, зокрема ті, що працюють в Україні.
Раніше російська влада вже вносила до “стоп-листа” сотні громадян Великої Британії, США та країн ЄС, серед яких журналісти й дослідники, що писали про Росію та Україну. -
ФАБ травмував трьох росіян під Білгородом – ЗМІ
Російська бомба впала коло житлового будинку під російським Білгородом, травмувавши трьох людей, зокрема й 13-річну дівчинку. Авіабомба 17 серпня впала на мікрорайон Стрілецьке 83 на вулиці Воєводська в районі будинку 2. Місцеві представники правлячого режиму Росії поспішили заявити, що росіяни нібито “постраждали від атаки БПЛА”. Про це повідомляє російське видання ASTRA, що позиціонує себе як незалежне, посилаючись на джерела в МНС Росії.
Внаслідок “нештатного сходу” авіабомби ФАБ з російського літака постраждали троє людей: 46-річна жінка, її 13-річна дочка та 35-річний чоловік (на фото). Всі вони дістали акубаротравми – пошкодження слухового та вестибулярного апаратів, спричинене впливом вибухової хвилі або раптової зміни тиску.
За словами очевидців, “прилетіло просто в цоколь”, а на місці утворилася вирва півтора-два метри.
Місцевий губернатор В’ячеслав Гладков у своєму зведенні з обстрілів регіону повідомив про потерпілу 13-річну дівчинку та її маму, але причиною назвав “атаку БпЛА”. За його версією, причиною травм стали “уламки збитого безпілотника”. -
Авіабомба ранила трьох росіян під Білгородом – ЗМІ
Російська бомба впала коло житлового будинку під російським Білгородом, травмувавши трьох людей, зокрема й 13-річну дівчинку. Авіабомба 17 серпня впала на мікрорайон Стрілецьке 83 на вулиці Воєводська в районі будинку 2. Місцеві представники правлячого режиму Росії поспішили заявити, що росіяни нібито “постраждали від атаки БПЛА”. Про це повідомляє російське видання ASTRA, що позиціонує себе як незалежне, посилаючись на джерела в МНС Росії.
Внаслідок “нештатного сходу” авіабомби ФАБ з російського літака постраждали троє людей: 46-річна жінка, її 13-річна дочка та 35-річний чоловік (на фото). Всі вони дістали акубаротравми – пошкодження слухового та вестибулярного апаратів, спричинене впливом вибухової хвилі або раптової зміни тиску.
За словами очевидців, “прилетіло просто в цоколь”, а на місці утворилася вирва півтора-два метри.
Місцевий губернатор В’ячеслав Гладков у своєму зведенні з обстрілів регіону повідомив про потерпілу 13-річну дівчинку та її маму, але причиною назвав “атаку БпЛА”. За його версією, причиною травм стали “уламки збитого безпілотника”. -
У Москві озвучили очікування від зустрічі лідерів
Країна-агресор Росія начебто готова до продовження переговорів з Україною “в будь-якому форматі”, але потенційна зустріч на найвищому рівні має бути ретельно підготовлена і повинна поставити крапку в переговорному процесі, заявив глава МЗС РФ Сергій Лавров у середу.
“Ми готові до будь-яких форматів. Але коли йдеться про зустрічі на найвищому рівні, треба якнайретельніше їх підготувати на всіх попередніх щаблях, щоб саміти не оберталися погіршенням ситуації, а дійсно ставили б крапку в тих переговорах, які ми готові продовжувати”, – заявив він на пресконференції в Москві.
За словами Лаврова, російський правитель Володимир Путін під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом “вніс пропозицію не просто продовжити ці переговори (з Україною – ред.), а й подумати про те, щоб підвищити рівень глав делегацій”.
“Це якраз вписується в нашу пропозицію про те, щоб у рамках цього процесу окремий блок був би присвячений розгляду політичних аспектів врегулювання, поряд з військовими й гуманітарними”, – зазначив міністр.
Лавров стверджує, що Трамп “позитивно сприйняв цю ідею”.
“Ми розраховуємо, що він доведе її і роз’яснить київським представникам, і ми отримаємо реакцію”, – резюмував очільник МЗС РФ.
Раніше ЗМІ повідомили, що Путін погодився на зустріч із Зеленським до кінця серпня. Про це він начебто сказав у розмові з президентом США Дональдом Трампом. Зустріч спершу повинна відбутися у двосторонньому форматі, а пізніше – за участі лідерів України, США і РФ.
У свою чергу канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Зеленський і Путін зустрінуться протягом найближчих двох тижнів.
А президент Франції Емманюель Макрон запропонував провести зустріч Зеленського і Путіна у Швейцарії. -
Австрія надасть додаткові €2 млн допомоги Україні
Австрія погодила Україні додаткові 2 млн євро гуманітарної допомоги та долучиться до Коаліції укриттів цивільного захисту. Про це поінформувала пресслужба МЗС за результатами переговорів глав МЗС України та Австрії в Одесі.
“Беата Майнль-Райзінгер оголосила про рішення Австрії щодо надання додаткових 2 мільйонів євро гуманітарної допомоги Україні, а також про приєднання країни до Коаліції укриттів цивільного захисту. Андрій Сибіга висловив вдячність пані міністру за ці важливі рішення”, – мовиться у повідомленні.
Також очільник українського дипломатичного відомства подякував Австрії, урядам австрійських федеральних земель та благодійним фундаціям за організацію реабілітаційних канікул для близько 1480 українських дітей у період з 2022 по 2024 роки.
“Ще близько 550 українських дітей Австрія планує прийняти в цьому році. І це також підтримка життя. Чужих дітей не буває. А українські діти – це європейське майбутнє”, – зазначив міністр.
Окремо очільники відомств приділили особливу увагу подальшому залученню австрійської архітектурної школи до Одеси в контексті відбудови українського портового міста.
Раніше Австрія заявила, що готова підтримати будь-які переговори, що відбуватимуться без попередніх умов і на одному рівні, для справедливого і міцного миру, що базується на міжнародному праві.
Австрія фінансує захисне спорядження для України -
Нафтова війна: чому Україна атакувала Дружбу під час переговорів
Що буває, коли друзі – тамбовські вовки У росіян є таке прислів’я: “Дружба дружбою, але тютюнець окремо”. Здається, зараз воно найкраще описує події з нафтопроводом Дружба, котрий залишався донедавна єдиною гілкою з доставки російської трубопровідної нафти до деяких крах Європи (зокрема, Угорщину та Словаччину, що отримували по ньому дешеву нафту Urals в обмін на лояльність до Москви).
Та раптом сталася халепа: в ніч проти 18 серпня Сили оборони України завдали удару по нафтоперекачувальній станції Нікольське у Тамбовській області РФ. Внаслідок влучання на об’єкті спалахнула пожежа. Перекачування нафти магістральним нафтопроводом Дружба було повністю зупинено. “Повний стоп перекачки нафти на невизначений термін. Вітаннячко від Птахів СБС”, – написав у соцмережі командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (Мадяр). Втім вже наступного дня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив: нафтопровід Дружба відновив роботу, і його країна очікує, що Україна більше не атакуватиме його. “Я щойно подякував заступнику міністра енергетики Росії Павлу Сорокіну за швидке усунення наслідків атаки. Ми очікуємо, що Україна не буде здійснювати нових атак на трубопровід, який має критичне значення для енергопостачання нашої країни. Ця війна не наша, не втягуйте нас у неї”, – наголосив він. Дивно, чому подібний аргумент про “не нашу” війну не згадується Сіярто, коли його країна ухвалює антиукраїнські політичні рішення, встромляючи палки у колеса нашій євроінтеграції або отриманню Україною допомоги від ЄС? Але це питання, звісно, риторичне.
Втім міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відповідальність за ситуацію лежить на Росії як країні-агресорі, а нафтопровід Дружба “використовується для забезпечення російської армії пальним, що робить його законною військовою ціллю”
Та вслід за Сіярто й представники “російськолюбної” словацької влади відзначилися подібним повідомленням. За даними віцепрем’єра та міністра економіки Словаччини Деніси Сакової, державна компанія Transpetrol, підпорядкована Міністерству економіки країни, зафіксувала нормальний потік нафти. “Потік нафти до Словаччини наразі стандартний. Протягом найближчих днів ми матимемо точнішу інформацію про можливі коригування графіка поставок на цей місяць та про те, чи матиме пошкодження інфраструктури за межами Словаччини вплив на загальний місячний обсяг поставок. Проте я впевнена, що з огляду на швидке відновлення потоку через нафтопровід Дружба, вплив буде мінімальним”, – заявила Сакова. Втім і росіяни намагаються знищувати українські запаси нафти.
Так, 18 серпня Росія знову атакувала нафтобазу азербайджанської компанії SOCAR в Одеській області. Як повідомив очільник Одеської ОВА Олег Кіпер, “попри активну роботу сил ППО, в Одеському районі є наслідки удару. У передмісті Одеси виникло загоряння обʼєкту паливно-енергетичної інфраструктури та двоповерхової будівлі”.
За словами голови ОВА, рятувальники оперативно ліквідували потужну пожежу. До гасіння залучався пожежний потяг Укрзалізниці.
Та як би там не було, це – вже другий (і, вочевидь, не останній) випадок пошкодження російської нафтотранспортної інфраструктури на цьому відрізку за короткий строк: у ніч проти 13 серпня аналогічний удар теж спричинив обмеження функціонування нафтопроводу. Логістика вирішує не все Загалом, останнім часом Україна не на жарт взялася за знищення виробництва та запасів російської нафти, а також готової продукції ворожого нафтопрому.
Так, у ніч проти 19 серпня у районі Токмака в окупованій частині Запорізької області був уражений російський залізничний склад з пальним для ВСРФ. Про це заявив колишній радник мера Маріуполя, керівник Центр вивчення окупації Петро Андрющенко. “Російського залізничного сполучення через окуповане Запоріжжя більше немає. Як обіцяв – епічні кадри знищення вантажного потягу з цистернами. Нічого живого не залишилось. Хто там питав, чому русня вночі тягає паливо машинами? Та от тому. Щоб уникнути подібних втрат. Не вдалось. Унікальна операція Сил оборони України”, – написав Андрющенко. Відео атаки опублікував і підрозділ Ронін батальйону безпілотних систем 65-ї окремої механізованої бригади. Бійці уточнили, що місце атаки – місто Молочанськ Пологівського району Запорізької області. Геолокацію підтвердив також osint-канал Інфектум.
Військовий аналітик Ян Матвєєв розповів про особливості запобіжних заходів ворога, котрі не врятували, повідомив журналіст і блогер Майкл Накі. Так, попереду потяга знаходилася порожня платформа, при підриві її знесло, а локомотив залишився цілим. Відразу після локомотива розташувалася платформа з військовими, котрі повинні були прикрити його від дронів. Далі – безліч порожніх вагонів, і лише потім паливні цистерни. “Від себе ще зазначу: накрити поїзд, що рухається, в 30 з лишком кілометрів від лінії фронту – вкрай нетривіальне завдання навіть по нинішніх часах. Тож привітаємо Ронінів та побажаємо подальших успіхів у ліквідації російської військової логістики”, – додав Накі. Кінцева мета атак Звичайно, постійні атаки на російські НПЗ, нафтоперекачувальні станції та навіть потяги з пальним дають ефект: це викликає дефіцит палива для окупаційної армії й паливний голод, бо у Криму та ще декількох регіонах РФ бензин для цивільних вже по талонах. Але як вибираються цілі?
На думку аналітика Ігаря Тишкевича, атаки на Дружбу – це спроба послабити Росію економічно й військово, створюючи “обмінний фонд” для переговорів, пише LRT.lt.
При цьому зупинка нафтопроводу має серйозні наслідки для російської економіки та білоруської нафтової галузі. “Пошкоджені одразу дві розподільні станції: Унеча (Брянська область) і Нікольськоє (Тамбовська область). Це важливо. Унеча забезпечує подачу по Дружбі на Мозир і на експорт, а також на Новополоцьк. Від Унечі йде БТС-2 – нафтопровід до порту Усть-Луга. Нікольськоє – наступна велика станція, яка підтримує тиск у магістралі Дружби. Проблема не в трубопроводах, а в імпортному обладнанні”, – пояснює він. Тишкевич також зазначає, що через санкції Росія не може швидко замінити пошкоджене обладнання.
А за словами енергетичного експерта Михайла Гончара, російська сторона зараз ремонтує ті насосні групи, що були пошкоджені, використовуючи вціліли – цим і пояснюється часткове відновлення роботи нафтопроводу. “Плюс завжди є можливість, що якусь частину свого технологічного резерву, а він, як правило, складає десь два тижні на нафтопереробних заводах, Білорусь з Мозира закачала в трубу, щоб допомогти та на прохання російської сторони угорським товаришам. Тому зараз працює тимчасова схема. Далі Сили оборони України мають продовжити свою справу”, – наголосив експерт. Ірина Носальська -
Військові витрати РФ залишаються рекордними – ЗМІ
Росія не планує скорочувати військові витрати у 2026 році, попри переговори про мир в Україні. Про це повідомляє Reuters у середу, 20 серпня.
Бюджет-2025 передбачає витрати на оборону і безпеку на рівні 8% ВВП, втім, фактична цифра буде трохи вищою.
За даними Reuters, у бюджеті РФ на 2026 рік скорочення витрат на армію не передбачено. Зменшення можливе лише з 2027 року у разі завершення активної фази бойових дій та через інші фінансові зобов’язання.
Навіть за умови перемир’я Росія продовжить виробництво боєприпасів та безпілотників, водночас армійські витрати залишатимуться високими через посилення військових витрат Заходу. Повернення до рівня витрат до 2022 року не очікується.
Глава комітету з бюджету Ради Федерації Анатолій Артамонов у липні зазначав, що військові витрати можуть навіть зрости через зниження нафтових доходів та більш песимістичні економічні прогнози.
За 2022-2024 роки Росія витратила на армію та держоборонзамовлення понад 20 трлн рублів. У бюджеті-2025 на національну оборону закладено 13,5 трлн рублів – рекордна частка витрат з часів СРСР. Разом із “національною безпекою” силовики споживають близько 40% федерального бюджету РФ. Для порівняння, у довоєнному бюджеті-2021 на армію передбачалося 3,5 трлн рублів.
Раніше стало відомо, що російський ФНБ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше.