Франція скасувала заборону на виїзд із країни для засновника Telegram Павла Дурова з 10 листопада. Слідчі органи також скасували вимогу для нього регулярно відзначатись у місцевому відділенні поліції. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на джерело.
ЗМІ нагадав, що Дурова було затримано паризькими правоохоронцями у серпні 2024 року при сході з трапу приватного літака. Росіянина тоді допитували чотири дні, після чого звинуватили у сприянні злочинам на платформі Telegram.
Він вніс заставу у розмірі 5 млн євро, але йому заборонили покидати Францію та наказали відзначатись у поліції двічі на тиждень. Як відомо, Дуров заперечував звинувачення.
У червні цього року обмеження були частково ослаблені: Дурову дозволили здійснювати обмежені поїздки до Дубая.
Випадок Дурова викликав дебати щодо відповідальності платформ за контент користувачів.
Засновник Telegram згодом все ж пішов на співпрацю з французькою владою. У січні 2025 року він пообіцяв суддям посилити модерацію месенджера.
“За останні півроку Telegram передав владі дані 10 тисяч користувачів, і адміністрація видаляє від 15 до 20 млн облікових записів по всьому світу щомісяця за порушення закону”, – запевняв росіянин.
Він тоді додав, що інші соціальні мережі стикаються з аналогічними проблемами.
У Франції втретє допитали Дурова
Категорія: Новини світу
-
З Дурова повністю зняли заборону на виїзд із Франції
-
Кінець шатдауну. Що не так із законом Трампа
Президент США Дональд Трамп ввечері у середу, 12 листопада, підписав закон про державне фінансування, поклавши край рекордному 43-денному шатдауну. В результаті нього федеральні службовці залишалися без зарплати, сотні пасажирів застрягали в аеропортах, в деяких продовольчих банка утворилися довжелезні черги.
В свою чергу демократи дуже не задоволення прийняттям проміжного законодавства, адже хотіли продовжити термін дії розширеної податкової пільги. Внутрішні чвари Варто зазначити, що Трамп підписав документ про фінансування лише через кілька годин після того, як Палата представників ухвалила цей документ.
Демократи хотіли продовжити термін дії розширеної податкової пільги, яка закінчується наприкінці року та знижує вартість медичного страхування. Вони відмовилися погодитися із законопроектом про короткострокові витрати, який не враховував цей пріоритет. Але республіканці заявили, що це окрема політична суперечка, яку слід провести іншим разом.
Тиск, спричинений припиненням роботи уряду, відобразився, коли законодавці обговорювали цей захід щодо витрат у Палаті представників.
Республіканці заявили, що демократи намагалися використати ситуацію з урядом, щоб перемогти в політичній суперечці.
“Вони знали, що це завдасть болю, і все одно це зробили”, – сказав спікер Палати представників Майк Джонсон.
В свою чергу демократи заявили, що республіканці на початку цього року намагалися ухвалити податкові пільги, які, на їхню думку, здебільшого принесуть користь багатим. Але законопроект, який Палата представників розглянула в середу, “ставить сім’ї у невизначений стан без жодної гарантії, що коли-небудь буде голосування за розширення податкових пільг, щоб допомогти звичайним людям оплачувати медичне обслуговування”, – сказав представник Джим Макговерн, демократ від штату Массачусетс. Що входить до законопроекту про припинення шатдауну Цей закон є результатом угоди, досягнутої вісьмома сенаторами, які посварилися з демократами після того, як дійшли висновку, що республіканці не погодяться використовувати державне фінансування для продовження податкових пільг на охорону здоров’я.
Цей законодавчий “компроміс” фінансує три щорічні законопроекти про витрати та продовжує решту державного фінансування до 30 січня. Республіканці пообіцяли провести голосування до середини грудня щодо продовження субсидій на охорону здоров’я.
Законопроект також включає скасування звільнення федеральних працівників адміністрацією Трампа з початку припинення роботи уряду. Він також захищає федеральних працівників від подальших звільнень до січня та гарантує їм виплату зарплати після завершення припинення роботи уряду. Законопроект для Міністерства сільського господарства означає, що люди, які покладаються на ключові програми продовольчої допомоги, отримуватимуть ці виплати без загрози переривання роботи протягом решти бюджетного року.
Демократи дуже не задоволенні прийняттям проміжного законодавства. Як повідомила демократка від Каліфорнії Ненсі Пелосі, розширена податкова пільга була розроблена для того, щоб надати більшій кількості людей доступ до медичного обслуговування, і жоден республіканець не проголосував за неї. Нагадаємо, що в США діє податкова пільга, накладена на період пандемії COVID-19.
За її словами, без розширеної податкової пільги страхові внески для мільйонів американців у середньому зростуть більш ніж удвічі. Водночас, за прогнозами Бюджетного управління Конгресу, понад два мільйони американців наступного року повністю втратять медичне страхування. Головний бій ще попереду Незрозуміло, чи знайдуть партії якусь спільну мову щодо охорони здоров’я до грудневого голосування в Сенаті.
Водночас, деякі республіканці заявили, що вони відкриті для продовження додаткових пільг, оскільки страхові внески для мільйонів людей зростуть, але вони також хочуть нових обмежень щодо того, хто може отримувати субсидії. Дехто стверджує, що податкові кошти для цих планів повинні спрямовуватися через окремих осіб, а не безпосередньо до страхових компаній.
Демократи в Палаті представників висловили великий скептицизм щодо цих заяв і того, що зусилля Сенату призведуть до прориву.
Роза ДеЛауро, представниця Демократичної партії від штату Коннектикут, провідна представниця Комітету з асигнувань Палати представників, заявила, що республіканці протягом останніх 15 років хотіли скасувати реформу охорони здоров’я.
“Саме цього вони й намагаються досягти”, – сказала вона. -
Сі Цзіньпін пропустить саміт G20 у ПАР
Голова КНР Сі Цзіньпін не братиме участі в саміті G20 у Південній Африці наступного тижня. Китайську делегацію очолить прем’єр Лі Цян, який перед цим відвідає Росію та Замбію. Про це заявив речник МЗС КНР Лінь Цзянь, передає Укрінформ.
“На запрошення уряду Південно-Африканської Республіки прем’єр Держради (уряду) КНР Лі Цян із 21 по 23 листопада візьме участь у 20-му саміті лідерів Групи двадцяти в Йоганнесбурзі, – зазначив Лінь.
Перед цим глава уряду Китаю 17-18 листопада відвідає Росію для участі у засіданні глав урядів держав-членів Шанхайської організації співробітництва (ШОС) та здійснить візит до Замбії 19-20 листопада.
Глава Росії Володимир Путін, котрий від початку повномасштабного вторгнення в Україну уникає відвідувати саміти Групи двадцяти, цього року також не наважився летіти на зустріч лідерів країн G20 у Південній Африці.
ПАР головує у G20 з грудня 2024-го по листопад 2025 року, на саміті наступного тижня головування у G20 офіційно перейде до Сполучених Штатів. -
Світ може вдихнути: завершився найдовший шатдаун в історії США
Домовленості та поступки Вночі 13 листопада стало відомо, що президент США Дональд Трамп нарешті підписав закон про фінансування уряду. Таким чином найдовший в історії США шатдаун завершився, повідомляє CNN.
Закон був підписний за кілька годин після того, як його ухвалила Палата представників Конгресу США. За два дні до цього законопроєкт підтримав Сенат.
За відновлення роботи американського уряду проголосували 222 члени Палати представників (в основному республіканці, а також кілька демократів). Проти висловились 209 конгресменів.
Ухвалений законопроєкт є компромісним, оскільки передбачає тимчасове фінансування уряду – до 30 січня 2026 року. Також він закріплює три пакети річних асигнувань: для військового будівництва; для потреб законодавчої влади; на міністерство сільського господарства.
Законопроєкт гарантує поновлення на роботі звільнених під час шатдауну працівників із виплатою їм заробітної плати.
Втім шатдаун таки занурив федеральний уряд США у безпрецедентну ситуацію: сотні тисяч держслужбовців не отримували зарплату, частина агентств припинила роботу, а національні парки, музеї й суди зачинили двері. Усе почалося з того, що Конгрес не зміг ухвалити закон про фінансування уряду через політичні розбіжності між республіканцями та демократами.
Викладемо коротку фактологію цих подій. Шатдаун офіційно розпочався 1 жовтня 2025 року, коли Палата представників не підтримала законопроєкт про бюджет, оскільки сторони не могли домовитися щодо видатків на оборону й соціальні програми.
Внаслідок цього понад 800 000 федеральних службовців були відправлені у неоплачувану відпустку. При цьому Міністерство торгівлі, NASA та низка відомств переходять у мінімальний режим роботи.
Тож між Сенатом і Палатою представників розпочинаються інтенсивні переговори про тимчасове фінансування.
Для вирішення проблеми сенатор Джон Тун, республіканець із Південної Дакоти, закликав колег відмовитися від політичних додатків і ухвалити “чистий” документ. “Нам потрібна проста, безпартійна резолюція про фінансування – законопроєкт уже лежить на столі”, – наголосив Тун. І сторони таки досягли компромісу: тепер короткострокове фінансування уряду до 30 січня 2026 року відновлено. 13 листопада Палата представників схвалила відповідний законопроєкт, а президент підписав його, формально завершивши шатдаун, що тривав найдовше в історії США.
Внаслідок досягнутої угоди обидві сторони вимушено пішли на певні поступки, зауважують політексперти. Демократи погодилися тимчасово відкласти розгляд податкових пільг у межах програми Affordable Care Act, тоді як республіканці зняли вимогу щодо скорочення фінансування соціальних програм.
Тож було вирішено: забезпечити повне фінансування федеральних агентств до кінця січня; виплатити компенсації всім працівникам, котрі перебували у вимушеній відпустці; не вносити політичні правки до тимчасового бюджету.
Коментуючи підсумки цього політичного процесу, сенатор Джин Шагін, зазначила: “Це був єдиний реальний варіант – або відкрити уряд зараз, або зіткнутися з ще глибшою кризою у грудні”. Таким чином, домовленість стала радше перемир’ям, аніж остаточним розв’язанням конфлікту. Наслідки та вплив Шатдаун завдав відчутного удару по американській економіці: за підрахунками Бюджетного управління Конгресу, кожен тиждень простою коштував економіці близько 5 мільярдів доларів, а сукупні втрати перевищили 40 мільярдів. А за даними ексміністра фінансів США Джанет Єллен, шатдаун знищив цілу чверть очікуваного зростання федерального виробництва цього сезону.
При цьому багато компаній, котрі виконують державні контракти, були змушені тимчасово зупинити виробництво, а затримки з виплатами зарплат вдарили по середньому класу.
Економісти вже охрестили цей період “кризою, створеною власними руками”, адже проблеми виникли не через зовнішні фактори, а через внутрішні політичні протиріччя.
Політична пауза у Вашингтоні мала наслідки й за межами країни. Через зупинку частини роботи Державного департаменту та Міністерства оборони було заморожено понад 5 мільярдів доларів експортних контрактів на зброю. Серед них – угоди з партнерами по НАТО та постачання техніки, яка частково мала потрапити до України.
Представник Держдепартаменту США, який побажав залишитися неназваним, визнав, що “затримки справді шкодять і нашим союзникам та партнерам, і американській промисловості”, пише Axios.
А сенатор Джеймс Ріш, член Комітету з міжнародних відносин, попередив: “Це дає перевагу Китаю та Росії, тоді як оборонна база США втрачає позиції”. Водночас затримки у передачі систем HIMARS, дронів-розвідників та боєприпасів створили тимчасові труднощі для українських військових. Хоча Київ офіційно заперечує серйозні наслідки, певні зміщення у графіках поставок справді мали місце.
Зокрема, речник МЗС України Георгій Тихий ще на початку жовтня спростував повідомлення щодо затримок у надходженні зброї із США через шатдаун. Й заявив, що “переговори щодо угоди між Україною та США про безпілотники тривають за планом”. Правда, як це стосується безперебійного постачання нам американської зброї – зрозуміло не зовсім.
Утім, аналітики зазначають, що навіть короткочасна зупинка процедур може вплинути на логістику. Через недоукомплектованість Бюро політико-військових справ (працювало менше 25% персоналу) погодження експортних ліцензій сповільнилося у кілька разів. А відтак частину контрактів для союзників, зокрема Польщі, Данії та Хорватії, було автоматично відтерміновано. “Шатдаун став попередженням, що політична поляризація має реальну економічну ціну і навіть глобальні наслідки”, – підреслислює щодо політолог Джон Фінерт із Brookings Institution. Він також наголосив, що у сучасному світі внутрішні американські рішення миттєво впливають на міжнародну стабільність. Коли зупиняються процеси у Вашингтоні, це відчувають і в Брюсселі, і у Києві, і навіть у Токіо.
Й попри те, що шатдаун завершився, більшість експертів сходяться на думці: США лише виграли час. Бюджетна угода тимчасова, а суперечки між партіями залишаються. І якщо новий компроміс не буде знайдено до кінця січня, країна ризикує знову опинитися перед загрозою зупинки уряду.
Для України ця історія є наочним прикладом того, наскільки важливою є політична стабільність у Сполучених Штатах. Американська підтримка залишається для нас життєво необхідною, але її сталість напряму залежить від внутрішньої єдності Вашингтона. “Коли Америка зупиняється, весь світ затримує подих”, – підсумовує оглядач The Atlantic Джеймс Феллоуз. Ці слова досить точно передають атмосферу останніх тижнів: США на кілька десятків днів зупинили подих, а з ними – й світ, що уважно спостерігав, чи зможе головна демократія планети домовитися сама з собою.
Ірина Носальська -
Чорногорія посилила правила проживання для росіян
Уряд Чорногорії посилив правила перебування та проживання іноземців, включно з громадянами Росії. Станом на початок 2025 року у країні перебувало близько 20 000 росіян.
Відтепер мінімальна вартість нерухомості, на підставі якої іноземці можуть оформити дозвіл на проживання, становить 200 000 євро. Власники нерухомості, котрі вже оформили такі дозволи, мають протягом року привести свій статус у відповідність до нових вимог.
Для отримання дозволу через бізнес власники та виконавчі директори компаній з часткою понад 51% зобов’язані мати не менше трьох працівників, двоє з яких повинні бути громадянами Чорногорії на повну ставку. На адаптацію бізнесу до нових правил відведено 180 днів.
Влада також посилює контроль за перебуванням іноземців, проводить перевірки неактивних та фіктивних компаній і в разі потреби анулює дозволи на проживання.
Посилення правил пов’язано з планами Чорногорії на вступ до Шенгенської зони та ЄС, а також із вимогами Брюсселя щодо перевірки заявок та синхронізації міграційного законодавства, включно з особами, що перебувають під санкціями.
Паралельно Чорногорія підтримує санкції проти Росії та Білорусі, бере участь у резолюціях ООН, місії НАТО з підготовки українських військових та готує десятирічний договір про безпеку з Україною.
Нагадаємо, громадяни Росії будуть змушені звертатися за новою візою щоразу, коли планують подорожувати до ЄС, що дозволить ретельніше і частіше перевіряти заявників.
Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України -
У Франції пенсіонер збився зі шляху дорогою до лікаря і опинився в Хорватії
У Франції 85-річний чоловік, який збирався лише з’їздити до лікаря до сусіднього міста, несподівано опинився за 1500 кілометрів від будинку – у Хорватії. Про це повідомляє Bild у четвер, 13 листопада.
Зазначається, що пенсіонер виїхав зі свого будинку на заході країни у напрямку міста Ерво, розташованого приблизно за 25 км, але повністю втратив орієнтацію і весь час продовжував їхати на схід.
Пенсіонер провів за кермом 24 години, не помічаючи, що давно залишив Францію і перетнув кілька європейських кордонів. Чоловік зізнався, що сам не розуміє, як це могло статися. Він запевнив, що раніше ніколи не страждав на порушення пам’яті чи орієнтації і відчував себе абсолютно нормально. Шлях, який подолав пенсіонер
Зникнення пенсіонера спочатку нікого не насторожило, але коли він не прийшов на зустріч із друзями, його оголосили у розшук.
У результаті поліцейські знайшли чоловіка завдяки сигналу телефону: вони додзвонилися до нього, і він відповів з готелю в Хорватії. Наразі пенсіонер чекає, коли його зможуть повернути додому.
-
Україна отримає новий пакет зброї США на $500 млн
Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Фінляндія, Швеція і Естонія профінансують спільний пакет озброєнь для України, які будуть закуповуватись у США. Про це повідомляється на сайті НАТО у четвер, 13 листопада.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте привітав це рішення.
“Наші північні і балтійські члени Альянсу збільшують фінансування наступного пакету критично важливого військового обладнання для України. Це обладнання надзвичайно важливе, оскільки Україна вступає в зимові місяці, і поставки через PURL надходять до України. Члени НАТО продовжуватимуть надавати Україні необхідне обладнання і припаси”, – заявив він. PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) – це спільна ініціатива США та НАТО, покликана прискорити постачання озброєння Україні. Програма фокусується на визначенні найнагальніших оборонних потреб країни й спрямуванні ресурсів партнерів для їх реалізації.
Гроші, які виділяють союзники, надходять на спеціальний рахунок НАТО. Надалі США забезпечують пряме постачання зброї відповідно до запитів. Вже зібрано 2,8 млрд доларів. -
З російських банків за п’ять місяців вивели трильйон рублів
Триває відтік готівки з банківської системи РФ, що почався за регулярними відключеннями мобільного інтернету. У жовтні, як і у вересні з банків вибігло 0,2 трлн руб. Усього з червня відтік готівки становив приблизно трильйон, передають росЗМІ з посиланням на дані Центробанку.
Зазначається, що відтік готівки більше, ніж звичайно. Лише одного разу, коментуючи дані за червень-липень, регулятор назвав можливі причини: перевищення норми може пояснюватись у тому числі прагненням населення та бізнесу запастися готівкою для розрахунків через відключення інтернету та посилення контролю за платежами та переказами.
За даними проекту На зв’язку, щодня приблизно 50 регіонів стикаються із відключеннями мобільного інтернету. В Ульянівській області заборона доступу до мобільного інтернету діятиме до кінця війни.
Чиновники рекомендують у разі шатдауну користуватися громадським WiFi або сайтами з “білого списку” сервісів, доступних при відключенні інтернету. До нього входять найбільші банки і національна платіжна система Мир, але багато хто воліє про всяк випадок запастися готівкою.
Ще одна ймовірна причина зростання попиту на готівку – безліч обмежень, що з’явилися і запланованих на платежі і перекази для боротьби з шахрайством. Банки отримали право вводити обмеження на зняття готівки через банкомати, Росфінмоніторинг – без суду блокувати на місяць картки та рахунки за підозрілі операції. Остання ініціатива такого роду – заборона на великі (від 200 тис. руб.) Перекази самому собі в певних випадках.
Інтерес до готівкових коштів могло підштовхнути і зниження ставок за вкладами. За даними моніторингу ЦП, середня максимальна ставка в топ-10 банків за залученими коштами громадян знизилася з 19,4% в останній декаді травня до 15,3% наприкінці жовтня. ЦБ зафіксував різке скорочення припливу коштів населення до банків у серпні та вересні. Щоправда, у жовтні він відновився і, за попередніми даними, становив 722 млрд руб., а готівка продовжувала витікати з банків.
Як відомо, росіяни зберігають у готівці значну частину заощаджень, це третій за популярністю спосіб. У 2023 р. його назвали 30% учасників проведеного на замовлення ЦП соціологічного дослідження. 39% віддавали перевагу вкладам, 35% дебетові карти, інші способи далеко позаду (менше 10%).
Загальну суму готівки на руках у російських домогосподарств ЦП оцінював 16,3 трлн руб. на 1 жовтня (це останні дані). За червень-вересень вона зросла на 730 млрд. руб. Загальна кількість готівки в обігу зросла за червень-жовтень з 17,8 до 18,6 трлн руб. -
У Росії пролунали вибухи на НПЗ: зайнялася пожежа
В російському Нижнєкамську в Татарстані пролунали вибухи на нафтопереробному заводі та зайнялася пожежа. Про це повідомляють пабліки в четвер, 13 листопада. За попередніми даними, після вибухів почалася пожежа на НПЗ. Було пошкоджено встановлення атмосферно-вакуумної перегонки нафти.
Інші подробиці поки що невідомі. У мережі з’явилися фото та відео, ймовірно, наслідків ударів по НПЗ.
-
FT: Путін дозволив Citibank піти з РФ у спробі врятувати відносини зі США
Кремль дозволив американському Citibank покинути Росію, щоб надіслати сигнал США про готовність відновити відносини після скасування запланованого саміту Володимира Путіна та Дональда Трампа у Будапешті. Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на колишнього російського високопосадовця.
“Момент складний. Очевидно, є очікування, що нинішня адміністрація США, яка дуже орієнтована на бізнес, може бути [сприйнятлива] до цього жесту”, – пояснив співрозмовник видання.
Він нагадав, що всі великі західні компанії, котрі ведуть бізнес у Росії, є “своєрідними заручниками”. Для виходу з російського ринку вони повинні отримати дозвіл уряду на продаж свого бізнесу. Водночас угоду часто неможливо узгодити, навіть якщо компанія знайшла відповідного покупця, котрий задовольняє всі вимоги.
Американський Citibank, один із найбільших західних банків на російському ринку, що входив у топ-20 країни за розміром активів, ухвалив рішення позбутися бізнесу в Росії ще до початку повномасштабної війни – у 2021 році. Однак після повномасштабного вторгнення банк постав перед неможливістю реалізувати рішення.
Втім, банк активно скорочував діяльність у країні: обсяг виданих кредитів зменшено на 98%, припинено обслуговування всіх ощадних та накопичувальних рахунків, а також дебетових карт. У листопаді 2024 року Citibank закрив останнє працююче відділення для роздрібних клієнтів.
Угоду щодо продажу залишкового бізнесу не вдавалося погодити, але минулими тижнями прогрес раптово “прискорився”, розповів FT один із учасників угоди.
У середу, 12 листопада, Путін підписав розпорядження, що дозволяє Citibank продати російські активи “Ренесанс Капіталу” – фінансовій групі, якою до 2024 року володів мільярдер Михайло Прохоров, колишній кандидат у президенти, котрий набрав 8% голосів на виборах 2012 року. Сума угоди в документі не розкривалася.