Російський президент Володимир Путін обговорював питання територій в Україні зі спеціальним посланником президента США Стівом Віткоффом з метою досягнення миру. Помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що Росія та США активно обговорюють ці питання, американські колеги розуміють позицію Росії. Раніше Віткофф наголосив на важливості врегулювання питань “п’яти територій”. Президент України Зеленський вважає, що спеціальний посланник США виходить за межі своїх повноважень.
Категорія: Новини світу
-
Нідерланди та Польща підпишуть нову оборонну угоду
Прем’єр-міністри Нідерландів і Польщі планують поглибити військове партнерство між країнами, підписавши відповідну угоду у липні. Деталі угоди поки не розголошуються, але обидва лідери висловили впевненість у важливості співпраці в галузі оборони. Польща збільшує фінансування своєї армії в зв’язку з загрозою з боку Росії, плануючи підняти видатки на оборону до 5% ВВП. Нідерланди, у свою чергу, виділяють на ці цілі лише 2% ВВП. Росія ж мілітаризує своє суспільство, виправдовуючи це вторгненням в Україну та можливим конфліктом з НАТО.
-
Ізраїль вдарив по аеропорту столиці Ємену
Ізраїльські ВПС здійснили авіаудар по столиці Ємену, місту Сана, під час якого було зафіксовано понад 20 ударів. У результаті ураження отримав міжнародний аеропорт, літаки на злітно-посадкових смугах, електростанція та цементний завод. Перед ударом ізраїльський представник надіслав попередження арабською мовою для мешканців району аеропорту, закликаючи їх негайно покинути територію. Це вже другий удар ізраїльських ВПС по об’єктах хуситів, після того, як напередодні був завданий удар по порту Ходейда. Ці об’єкти використовуються хуситами для перекидання озброєнь та бойовиків.
-
Ударні угрупування. Білорусь готується до навчань
У вересні цього року Росія спільно з Білоруссю планує провести стратегічні навчання Запад-2025, які спрямовані на підвищення обороноздатності та вдосконалення взаємодії між їх збройними силами. Україна вбачає у цих навчаннях загрозу, оскільки попередні маневри у 2021 році були розцінені як підготовка до можливого вторгнення. Навчання включатимуть тренування різних сценаріїв бойових дій, включаючи ситуації напруженості між державами. Українська розвідка стежить за переміщенням російських військ на кордоні з Білоруссю, а Польща заявила про настороженість щодо цих навчань і готовність реагувати на них.
-
Кандидат у президенти Польщі зірвав прапор ЄС і витер ним взуття
У Катовіце кандидат у президенти Польщі Гжегож Браун став у центр скандалу, коли він зірвав прапор Європейського Союзу і витер ним взуття. Цей інцидент стався у Міністерстві промисловості, де Браун прибув з певною метою. У відеозаписі, що він опублікував у соцмережі, політик аргументував свої дії тим, що він вважає, що символи ЄС не мають правового захисту на території Польщі. Браун відмовився залишити прапор після вимоги співробітників міністерства, відзначивши, що вони мають боятися Бога. Після цього він кинув прапор на землю та став його витирати взуттям, підкреслюючи, що “Тут Польща, а не Брюссель”.
-
Кадиров заявив, що попросив про відставку
Глава Чечні Рамзан Кадиров висловив бажання покинути свою посаду і звернувся з проханням про звільнення. Він відповів на чутки про швидку відставку, заявивши, що сам просить про звільнення. Кадиров очікує, що його прохання буде підтримано. Він очолює Чечню вже 18 років. Також повідомлялося про погіршення здоров’я Кадирова і те, що він шукає наступника серед своїх дітей, зокрема серед доньки і сина. Кадиров призначив свого сина-підлітка секретарем Ради безпеки Чечні.
-
Польща звинуватила Росію у спробах втручання у вибори президента
У вівторок, 6 травня, віцепрем’єр-міністр та міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський повідомив, що Польща стикається зі спробою Росії втрутитися у президентські вибори країни. Він зазначив, що російські атаки спрямовані на критичну інфраструктуру, таку як водоканали, теплоелектроцентралі та органи державної адміністрації. Рівень кіберзагрози з боку Росії в Польщі зросла більш ніж удвічі порівняно з попереднім роком. Гавковський також зазначив, що зараз реєструється більше десятка інцидентів щодо критичної інфраструктури щогодини.
-
У Румунії лідирує кандидат, у якого територіальні претензії до України
У Румунії відбулися повторні президентські вибори, де лідер ультраправої партії “Альянс за єдність румунів” Джордже Сіміон виграв перший тур з великим відривом від інших кандидатів. Другий тур відбудеться між ним та мером Бухареста Нікушором Даном. Сіміон є євроскептиком і позиціонує себе як прихильник Дональда Трампа. Він виступає проти постачання зброї Україні та прийняття біженців з України. Його перемога може ізолювати Румунію та підірвати стабільність на сходному фланзі НАТО.
-
Канада розпочала процедуру конфіскації російського Ан-124
Генеральний прокурор Канади розпочав процедуру конфіскації літака АН-124 Руслан, що належить російській авіакомпанії Волга-Днепр. Цей літак перебуває в аеропорту Торонто-Пірсон і не може покинути Канаду через заборону на російські повітряні судна через вторгнення Росії в Україну. У червні 2023 року літак уже був арештований, але тодішній прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо обіцяв передати його Україні. Власник компанії Волга-Днепр, якій належить літак, опинився під санкціями, і зараз компанія намагається відстояти своє право власності на літак і запобігти його конфіскації.
-
Кремль відповів Трампу щодо цін на нафту
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що ціни на нафту не можуть вплинути на ставлення Росії до її національних інтересів. Він наголосив, що національні інтереси країни стоять на першому місці, а ціни на нафту не можуть цьому завадити. Пєсков також зазначив, що хоча ціни на нафту важливі для бюджету Росії, країна активно працює у форматі ОПЕК+ для стабілізації цін. Президент США Дональд Трамп вважає, що зниження цін на нафту може збільшити тиск на Росію і сприяти завершенню війни в Україні. Російські чиновники впевнені, що країна може подолати будь-які коливання цін на нафту, оскільки залежність її економіки від неї поступово зменшується.