Європейський парламент прийняв резолюцію, в якій закликається встановити мінімальний вік для користування соціальними мережами на рівні 16 років. Ця резолюція не є обов’язковою для виконання, але в ній висловлено занепокоєння стосовно впливу активного використання Інтернету на фізичне та психічне здоров’я дітей. Європарламент також пропонує встановити єдиний мінімальний вік доступу до соцмереж у 16 років у країнах ЄС. Також в резолюції згадується дослідження, що показує, що близько 25% неповнолітніх проявляють “проблемне” користування смартфонами, що може нагадувати залежність. Євродепутатка Крістель Скальдемосе висловила пишається рішенням парламенту і наголосила, що платформи Інтернету повинні бути призначені для дорослих, а не дітей.
Категорія: Новини світу
-
Мерц: У Путіна нема варіантів успішно вийти з війни проти України
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що російський диктатор Володимир Путін не має можливості успішно завершити війну проти України. Він наголосив, що угода між великими державами без згоди України і Європи не принесе стійкого миру на Україні. Мерц зазначив, що рішення про європейські справи повинні прийматися лише за умови спільної згоди. Німеччина також заявила про збільшення фінансової допомоги Україні до 11,5 млрд євро у бюджеті на 2026 рік і надання 170 млн євро зимової допомоги. Канцлер наголосив, що Україна є суверенним гравцем у відстоюванні своїх інтересів і цінностей, і Німеччина підтримуватиме український народ у цьому.
-
Німеччина екстрено надасть Україні 170 млн євро
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оголосив про надання 170 млн євро допомоги Україні на зиму. Він заявив, що загальна сума підтримки становить 11,5 млрд євро, а також обіцяв продовжувати підтримувати український народ. Мерц наголосив, що німці не залишать Україну на цей важкий час і готові зробити заморожені російські активи доступними для допомоги. Він також підкреслив, що війну в Україні можна завершити лише за умови, що вона буде прийнятною для України та Європи. Останні події також показали, що ставлення німців до США змінилося після повернення Дональда Трампа до влади.
-
Фон дер Ляєн прокоментувала “сигнали” з Кремля
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила в Європарламенті і заявила, що Росія уникає реальних дій для завершення війни в Україні, але переговори тривають. Вона наголосила, що ЄС є ключовим гарантом миру в Україні та безпеки на континенті. Фон дер Ляєн зазначила, що Росія вважає Україну лише першим кроком у своїй стратегії, але для Європи та України важливо створити справедливий та тривалий мир. Вона також привітала зусилля президента США Дональда Трампа у мирному врегулюванні конфлікту. Фон дер Ляєн закликала до єдності та спільної роботи для досягнення мети у врегулюванні ситуації.
-
Генштаб підтвердив ураження заводу в Чебоксарах
Українські військові ударили по заводу з виробництва навігаційного обладнання та комплектуючих для ракет у Чебоксарах, що в Росії, та по військовим цілям на тимчасово окупованих територіях. Зазначено, що були пограбовані командний пункт російської армії, зенітний ракетний комплекс у Маріуполі та інші об’єкти. Повідомлено про пожежу на заводі та вказано на точність уточнення завданих збитків.
-
США і Білорусь ведуть нові переговори – ЗМІ
Представники адміністрації президента США Дональда Трампа ведуть переговори з білоруським лідером Александром Лукашенком про можливе звільнення щонайменше 100 політичних в’язнів у Мінську. Американські посадовці намагаються домовитися про звільнення цих осіб у найближчий час у рамках однієї угоди. Наразі неясно, кого саме можуть звільнити та коли це може статися. Також не відомо, що саме пропонуватиме Вашингтон Лукашенку в обмін на звільнення політичних в’язнів. Одним з можливих заходів є послаблення санкцій США у відношенні до калійної галузі Білорусі, яка є одним з основних світових постачальників інгредієнтів для добрив.
-
Сі Цзіньпін окреслив Трампу позицію КНР щодо Тайваню
Лідер Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін під час розмови з президентом США Дональдом Трампом підкреслив важливість для Китаю повернення Тайваню під свою владу, називаючи це невід’ємною частиною міжнародного порядку. Він також зазначив, що Китай і США мають спільну історію боротьби проти нацизму та мілітаризму, і вони повинні разом захищати свою перемогу у Другій світовій війні. Пекін підтвердив свою рішучість протистояти будь-яким проявам тайванської автономії та сепаратизму. Також було зазначено, що Китай буде працювати над сприянням мирному розвитку відносин з Тайванем та забезпечить стабільність у регіоні. Трамп раніше відмовився схвалити продаж зброї Тайваню через спроби досягнення торговельної угоди з Китаєм.
-
Сербія та Болгарія готуються націоналізувати російські НПЗ
У середу стало відомо, що нафтопереробні заводи в Балканських країнах, які потрапили під санкції, можуть змінити власників. У Сербії розглядають поправку до бюджету, яка дозволить купити НПЗ NIS. Президент Сербії Александар Вучич надав Москві ще 50 днів для пошуку нового власника NIS. Якщо покупця не знайдуть, Сербія введе власне управління на заводі. Схожа ситуація розвивається в Болгарії, де влада готується придбати активи Лукойла через Болгарський банк розвитку. Документ передбачає збільшення державних гарантій на 2 млрд євро. Російська нафтова компанія Лукойл, що потрапила під санкції США, планує продати свої закордонні активи міжнародному трейдеру Gunvor.
-
Росія не готова піти на мирну угоді – Єврокомісія
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила занепокоєння тим, що Росія не проявляє готовності припинити війну в Україні та укладати мирну угоду. Вона наголосила на необхідності продовжувати тиск на Росію до тих пір, поки Кремль не погодиться на мир. Фон дер Ляєн також зазначила, що відсутні конкретні сигнали про готовність Росії завершити конфлікт в Україні, тому потрібно продовжувати впливати на неї. Вона підкреслила важливість дотримання ключових принципів у мирній угоді, таких як повага до суверенітету та територіальної цілісності України, Європи та НАТО. Крім того, фон дер Ляєн зазначила необхідність повернення російськими викрадених українських дітей.
-
Російська індустрія кремнію на межі зникнення – розвідка
Українська Служба зовнішньої розвідки повідомила, що виробництво металевого кремнію в Росії зменшилося приблизно на третину через дію китайського демпінгу на ринку. Російські виробники кремнію стикаються з конкуренцією з боку китайських компаній, які продають кремній за низькими цінами, витісняючи російських виробників. Навіть найбільший російський виробник кремнію АТ Кремній заявив про припинення роботи вже з наступного року. Ця ситуація посилюється тим, що російська галузь не виробляє високочисті компоненти для електроніки та інших галузей, внаслідок чого імпортує більшість продукції з Китаю. Уряд Росії уникає вжиття захисних заходів через політичну чутливість відносин з Китаєм, що ставить російські підприємства під загрозу. В результаті російська галузь опиняється під системною загрозою та стає залежною від Китаю як у сировинних, так і в технологічних аспектах виробництва.