СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Категорія: Новини світу

  • Верховний суд Польщі оголосив вердикт щодо президентських виборів

    Верховний суд Польщі оголосив вердикт щодо президентських виборів

    Верховний суд Польщі підтвердив легітимність виборів президента 2025 року, на яких переміг Кароль Навроцький. Як повідомляє RMF24, рішення було оголошено у вівторок, 1 липня.

    Суд розглянув понад 54 тисячі скарг, поданих на результати голосування. Із них лише 21 визнали обґрунтованою. За словами судді Марії Щепанець, більшість протестів мала серйозні формальні недоліки, що унеможливлювало їх подальший розгляд.

    Голова суду Кшиштоф Вяк зазначив, що кількість скарг не вплинула на оцінку голосування і жодне порушення не вплинуло на загальний результат виборів. Він підтвердив, що Кароль Навроцький набрав більше голосів у другому турі, ніж його суперник Рафал Тшасковський.

    Водночас Верховний суд пояснив, що виборчий кодекс Польщі не передбачає процедури повного перерахунку голосів. Поки суд ухвалював рішення, під його будівлею зібралися протестувальники. Одна група висловила підтримку законності виборів, інша виступила проти роботи судової Палати надзвичайного контролю.

    Голова Сейму Шимон Головня повідомив, що в разі офіційного затвердження результатів виборів Національні збори зберуться 6 серпня для приведення Кароля Навроцького до присяги.

    Нагадаємо, що в другому турі виборів 1 червня переміг незалежний кандидат Кароль Навроцький, якого підтримує опозиційна партія Право і Справедливість. Він здобув перевагу над Рафалом Тшасковським на 1,78%.

    Згодом повідомлялося, що в Польщі перерахують голоси після виборів президента. Питання про дійсність виборів Президента Республіки Польща вирішить Верховний Суд на основі звіту, представленого Національною виборчою комісією, та після розгляду заперечнь.

  • Боротьба з “тіньовим флотом” РФ: Німеччина посилює вимоги до танкерів

    Боротьба з “тіньовим флотом” РФ: Німеччина посилює вимоги до танкерів

    Німеччина посилила заходи проти “тіньового флоту” Росії, підвищивши контроль над танкерами в своїх територіальних водах із 1 липня. Про це заявили в Міністерстві закордонних справ Німеччини у вівторок, 1 липня.

    Тепер усі танкери, що проходять через німецькі води, повинні мати підтвердження страхового захисту від шкоди, спричиненої забрудненням нафтою. За словами відомства, інформація про страхове покриття цих суден часто залишається невідомою, оскільки вони користуються послугами небезпечних страхових організацій або уникають європейських портів та нагляду.

    Міністр транспорту Патрік Шнідер підкреслив важливість таких заходів у регіоні Балтійського моря. Він зауважив, що перевірка страхового статусу доповнює загальну картину ситуації, дозволяючи швидше реагувати у співпраці з партнерами. Це може включати внесення небезпечних суден до санкційного списку.

    Зазначається, що нові вимоги – частина загальноєвропейських ініціатив для протидії “тіньовому флоту” Росії. До таких флотів входять старі танкери, які використовують ризиковані методи судноплавства, щоб уникати санкцій. У разі виявлення порушень суднам можуть бути накладені обмеження: від підвищеного моніторингу до включення в санкційний реєстр.

    Обмеження зосереджені на суднах, які курсують на схід від острова Фемарн у Балтійському морі. За словами міністра закордонних справ Йоганна Вадефуля, ці заходи спрямовані на посилення тиску на “тіньовий флот” та захист екосистеми Балтійського моря.

    Нагадаємо, Росія відкрито почала захищати “тіньовий флот” військовими силами, що може стати тестом для міжнародної спільноти щодо готовності посилювати санкції.

    Раніше повідомлялося, що біля берегів Лівії вибухнув нафтовий танкер Vilamoura, що перевозив 1 мільйон барелів нафти. Судно двічі заходило в російські порти.

  • Депортація та нова партія. Сварка Трампа і Маска

    Депортація та нова партія. Сварка Трампа і Маска

    Дональд Трамп і Ілон Маск знову сваряться. Тепер Трамп не виключив питання депортації Ілона Маска після того, як мільярдер знову розкритикував його законопроєкт про податки та витрати.
    Погрози Трампа
    Відповідаючи на питання, чи розгляне адміністрація президента США депортацію Маска, той відповів: “Ми повинні розглянути це питання”.
    “Можливо, нам доведеться наслати DOGE на Ілона. Ви знаєте, що таке DOGE? DOGE – це монстр, який, можливо, повинен дістати і з’їсти Ілона. Хіба це не жахливо? Він отримує багато субсидій”, – додав Трамп.
    Уродженець Південної Африки, Ілон Маск отримав громадянство США у 2002 році шляхом натуралізації. Але в останні роки з’явилася інформація, що до цього він перебував у Штатах нелегально. Законодавство США передбачає, що отримане шляхом натуралізації громадянство може бути відкликане, якщо воно отримане на незаконних підставах.
    Заява президента США прозвучала після чергового витка публічної сварки між ним і Маском у соцмережах. Американський мільярдер напередодні знову розкритикував бюджетний законопроєкт, який просуває адміністрація Трампа, через те, що він призведе до збільшення дефіциту бюджету.
    У відповідь президент США сказав, що може доручити DOGE, який раніше очолював Маск, переглянути мільярдні урядові контракти, отримані компаніями Ілона.
    “Ілон дуже засмутився, що мандат на електромобілі підходить до кінця. І знаєте що? Не кожен хоче електрокар. Я не хочу електрокар… Я хочу газ, можливо, електрику, можливо, гібрид… можливо, колись, на водні. Але у машин на водні є одна проблема — вони вибухають”, – сказав Трамп.
    Партія Маска
    “Якщо цей божевільний законопроєкт про витрати буде прийнятий, Американська партія буде сформована наступного дня. Нашій країні потрібна альтернатива системі демократів і республіканців, щоб люди справді мали голос”, – написав він у понеділок, 30 червня, у соцмережі Х.
    Трамп у відповідь заявив, що час, коли Маск користувався перевагами уряду США, може закінчитися.
    “Ілон може отримати більше субсидій, ніж будь-яка людина в історії, і без субсидій Ілону, ймовірно, довелося б закритися і повернутися додому в Південну Африку”, – написав президент США.
    Сенат США проголосував за бюджет Трампа і відправив його назад до Палати представників. Засідання Сенату тривало понад добу. Врешті-решт, незважаючи на те, що у республіканців у Сенаті 53 голоси з 100, бюджет пройшов з мінімальною перевагою: за нього проголосували 50 сенаторів-республіканців і віцепрезидент Джей Ді Венс, який у випадках, коли голоси діляться порівну, має вирішальний голос.
    Усі демократи в Сенаті і троє республіканців — Сюзан Коллінз від штату Мен, Том Тілліс від Північної Кароліни і Ренд Пол від Кентуккі — врешті проголосували “проти”. Навіть цей результат став можливим лише завдяки тому, що одну з коливальних законодавців — сенатора від Аляски Лізу Муркаускі — врешті вдалося переконати.
    У процесі дебатів сенатори внесли до бюджету низку поправок, тому тепер його має повторно затвердити Палата представників, де у республіканців чисельна перевага ще менша. Його доля залишається невизначеною.

  • Сенат США ухвалив “великий гарний закон” Трампа

    Сенат США ухвалив “великий гарний закон” Трампа

    У Сенаті США республіканці з перевагою в один голос ухвалили масштабний бюджетний законопроєкт, відомий як “великий прекрасний закон”. Про це у вівторок, 1 липня, повідомляє CNN.
    Документ передбачає значне скорочення податків і одночасне збільшення державних витрат. Голосування в Сенаті пройшло після довгих дебатів, а фінальний результат став можливим завдяки вирішальному голосу віцепрезидента США Джей Ді Венса.
    При цьому троє республіканців проголосуваи проти цього закону.
    Зазначається, що тепер законопроєкт повернеться до Палати представників для повторного голосування з урахуванням правок, після чого його має підписати президент Дональд Трамп.
    Як пише Bloomberg, очікується, що Палата представників проголосує за законопроект цього тижня, але успіх не гарантований. Кілька республіканців можуть проголосувати “проти” на додачу до об’єднаної демократичн опозиції.
    Нещодавнє опитування Pew Research показало, що 49% американців виступають проти законопроекту, тоді як 29% його підтримують. Близько 21% не змогли відповісти.
    Після ухвалення законопроєкту індекс Bloomberg Dollar Spot Index піднявся до сесійного максимуму, сигналізуючи про короткострокову впевненість інвесторів у стабільності американської валюти. Проте економісти застерігають, що ухвалення пакету зменшення податків на тлі зростаючих державних витрат може мати серйозні фіскальні наслідки у середньостроковій перспективі.
    Аналітики зазначають, що таке поєднання різко знижує податкові надходження при збереженні або навіть збільшенні бюджетних витрат, що створює ризик значного зростання державного боргу. За прогнозами незалежних дослідницьких центрів, ухвалений законопроєкт збільшить на приблизно 3 трлн доларів бюджетний дефіцит США протягом наступного десятиліття.
    Раніше колишній соратник Трампа Ілон Маск різко розкритикував податковий законопроєкт Трампа та називав його “абсолютно божевільним і деструктивним”. Після цього Трамп заговорив про депортацію Маска.

  • Підтримка від України. Баку та РФ загострюють конфлікт

    Підтримка від України. Баку та РФ загострюють конфлікт

    Конфлікт між Азербайджаном і Росією загострюється. В Єкатеринбурзі затримали голову азербайджанської діаспори на Уралі Шахіна Шихлінського. Під час затримання силовики розбили вікно машини Шихлінського, силою витягли його звідти і наділи на нього наручники. Практично одночасно з цим у Воронежі російські силовики прийшли додому до ще одного впливового уродженця Азербайджану, бізнесмена Юсифа Халілова, якого називають співвласником найбільшого в регіоні Олексіївського ринку.
    З чого все починалося
    Шихлінського вже затримували 27 червня разом з іншими представниками азербайджанської діаспори, однак згодом відпустили. Ті затримання силовики пояснили необхідністю перевірити членів діаспори на причетність до вбивств і замахів, скоєних у 2001–2011 роках. Двоє основних підозрюваних, брати Гусейн і Зіяддін Сафарови, були жорстоко вбиті під час слідчих дій.
    В Азербайджані у відповідь затримали двох агентів російського ФСБ – виконавчого директора Sputnik Азербайджан Ігоря Картавих і шеф-редактора Євгенія Бєлоусова.
    Великий скандал
    Азербайджанська влада публічно виступила з критикою Росії після облави російських силовиків в Єкатеринбурзі, в результаті якої загинули кілька уродженців Азербайджану і десятки були затримані.
    В Азербайджані скасували всі культурні заходи, заплановані до проведення “російськими державними та приватними установами”.
    Генеральний прокурор Азербайджану відкрив кримінальне провадження за фактом катувань і умисного вбивства з особливою жорстокістю громадян країни та осіб азербайджанської національності на території РФ співробітниками російських правоохоронних органів.
    Азербайджанські слідчі встановили, що були затримані громадяни Азербайджанської Республіки та особи азербайджанської національності, які проживають за різними адресами в Єкатеринбурзі. За даними Генпрокуратури, затримані “були практично безпомічні і не могли захистити себе від ударів”.
    Вони “піддавалися катуванням і тяжким тілесним ушкодженням”, їм наносили удари твердими, тупими предметами по різних частинах тіла як у процесі затримання, так і в транспортних засобах, у яких їх перевозили, а також в адміністративних будівлях.
    Як наслідок, у будівлі органів внутрішніх справ в Єкатеринбурзі був умисно вбитий 60-річний громадянин Азербайджанської Республіки Гусейн Сафаров, а його брат Зіяддін Сафаров помер внаслідок отриманих травм у службовому автомобілі, що належить російським силовикам.
    Значення для України
    Володимир Зеленський у вівторок повідомив про телефонну розмову з азербайджанським візаві Ільхамом Алієвим.
    Під час розмови Зеленський подякував президенту Азербайджану за підтримку України, її територіальної цілісності та народу.
    “Також висловив чітку підтримку з боку України у ситуації, коли Росія знущається над громадянами Азербайджану і загрожує Азербайджанській Республіці”, – підкреслив президент.
    Він також висловив співчуття Азербайджану від імені України у зв’язку з убивством на території Росії азербайджанських громадян.
    “Впевнений, що будуть з’ясовані всі факти. І потрібна справедливість. У нас з президентом Алієвим однакове бачення: життя і гідність кожної людини мають бути захищені”, – додав Зеленський.
    Лідери також обговорили двосторонні відносини і домовилися провести засідання Спільної міжурядової комісії з економічного співробітництва.

  • У РФ ексзаступник Шойгу отримав 13 років колонії

    У РФ ексзаступник Шойгу отримав 13 років колонії

    Московський міськсуд засудив колишнього заступника міністра оборони РФ Тимура Іванова до 13 років колонії загального режиму за обвинуваченням в отриманні хабарів і відмиванні грошей. Про це повідомляє The Moscow Times.
    Його також позбавили державних нагород, звання почесного будівельника Росії і зобов’язали виплатити штраф у 100 млн рублів. Майно Іванова на 2,5 млрд рублів, автопарк і гроші на банківських рахунках, конфісковано на користь держави.
    Іванов був ключовим заступником ексміністра оборони Сергія Шойгу, зокрема, опікувався відомчими будівництвами і займався тиловим забезпеченням військ.
    Його затримали 23 квітня 2024 року у справі про отримання хабаря в розмірі 1,185 млрд рублів від військового підрядника – співзасновника компанії Олімпсітістрой Олександра Фоміна. На таку суму йому мали побудувати будинок і зробити ремонт садиби в обмін на заступництво при укладенні держконтрактів з Міноборони.
    Пізніше Іванова звинуватили у відмиванні грошей, а також у двох епізодах розтрати. Наприкінці травня Іванову інкримінували ще один хабар у розмірі 152 млн рублів.
    Справа розглядалася в закритому режимі через наявність у матеріалах державної таємниці. Захист повідомив про намір оскаржити вирок.
    У СІЗО очікують судових вироків ще два заступники Шойгу: генерали армії Павло Попов і Дмитро Булгаков. Першого звинувачують у розкраданнях на будівництві парку Патріот, другого – в корупційних угодах на 1,3 млрд рублів.

  • У РФ затримали главу азербайджанської діаспори

    У РФ затримали главу азербайджанської діаспори

    У Єкатеринбурзі (Росія) зі стріляниною біля ТЦ затримали главу азербайджанської діаспори. Про це повідомляють росЗМІ та ТГ-канали.
    Також у Воронежі заарештували співвласника найбільшого ринку в регіоні, теж громадянина Азербайджану.

  • У Нижегородській області РФ впав літак Су-34

    У Нижегородській області РФ впав літак Су-34

    У Нижегородській області РФ під час планового навчально-тренувального польоту 1 липня зазнав аварії бомбардувальник Су-34. Про це повідомило Міноборони Росії.
    Зазначаєтья, що за командою керівника польотів екіпаж вивів літак у безпечну зону та катапультувався.
    Як повідомляється, під час заходу на посадку відбулася відмова системи випуску однієї зі стійок шасі. Екіпаж провів кілька спроб щодо усунення несправності в польоті, проте ситуація не змінилася.
    Політ виконувався без боєкомплекту. Літак впав у безлюдному районі. На землі руйнувань немає. Обидва льотчики живі, заявили у міністерстві.
    Водночас Телеграм-канали повідомляють, що штурман Су-34, який розбився на Нижегородській області, помер від отриманих закритих травм.
    Зазначається, що, катапультувавшись, він невдало приземлився на дерево. Рятувальники, що прибули, передали його медикам, але ті не змогли допомогти чоловікові.
    На місце аварії вилетіла комісія ВКС Росії.

  • Путін та Макрон провели телефонну розмову – Кремль

    Путін та Макрон провели телефонну розмову – Кремль

    Глава Росії Володимир Путін вперше з 2022 року провів телефонну розмову з президентом Франції Емманюелем Макроном. Про це повідомляє пресслужба Кремля у вівторок, 1 липня.
    У Москві заявили про “змістовний характер” розмови, під час якої порушувалися питання війни Росії проти України, а також конфлікту між Іраном та Ізраїлем.
    Основну увагу приділили ситуації в Україні. Путін під час розмови повторив свої стандартні звинувачення на адресу Заходу, мовляв, війна – це “прямий наслідок політики західних держав, які протягом багатьох років ігнорували інтереси безпеки Росії, створювали в Україні антиросійський плацдарм, потурали порушенням прав російськомовних жителів”.
    Господар Кремля також поскаржився на постачання сучасного західного озброєння Києву.
    Водночас Путін озвучив своє бачення “мирного врегулювання”:
    “Путін підтвердив принципові підходи до можливих домовленостей, які мають бути комплексними й довгостроковими, передбачати усунення першопричин української кризи й спиратися на нові територіальні реалії”, – мовиться у заяві Кремля.
    Французька сторона офіційно не коментувала зміст розмови.
    Раніше Емманюель Макрон відповів російському диктатору Володимиру Путіну на його ініціативу про відновлення переговорів у Стамбулі. Політик назвав такий крок “недостатнім”.
    Путін має перестати брехати – Макрон

  • У ФРН Rheinmetall побудував завод із виробництва деталей для F-35

    У ФРН Rheinmetall побудував завод із виробництва деталей для F-35

    У Веце, що в землі Північний Рейн-Вестфалія (Німеччина) оборонна компанія Rheinmetall побудувала завод з виробництва секцій фюзеляжу для американського винищувача-бомбардувальника F-35. Про це повідомляє Spiegel.
    Зазначається, що виробництво розпочнеться за кілька днів.
    Як відомо, Rheinmetall постачає компоненти американській компанії Northrop Grumman, яка раніше виготовляла центральні секції фюзеляжу (що складаються приблизно з 300 тисяч окремих деталей) у США. Тепер компанія побудувала завод, вартість якого становить близько 200 мільйонів євро.
    Щороку вироблятиметься 30 секцій центрального фюзеляжу, але обсяги можуть бути збільшені.
    “Ми прагнемо виробляти до 36 цих основних компонентів для найуніверсальнішого та найпотужнішого винищувача у світі тут, у Веце”, – заявив генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер, висловивши впевненість, що Німеччина також розмістить додаткові замовлення.
    Після серії технічних підготовчих робіт та різних етапів виробництва першу секцію центрального фюзеляжу планується поставити замовнику восени 2026 року. Її буде відправлено до США, де винищувач буде зібраний з усіма іншими компонентами та зроблений невидимим для радарів.
    Rheinmetall має рамковий контракт на 400 секцій центральних фюзеляжів F-35, які мають бути побудовані протягом 17-20 років. Виробництво буде нарощуватися поступово. Наразі на об’єкті поблизу аеропорту Веце працює 200 осіб; очікується, що до осені 2026 року кількість працівників буде збільшено більш ніж удвічі.