Категорія: Новини світу

  • Трамп про Маска: У бідолахи є проблема

    Трамп про Маска: У бідолахи є проблема

    Президент Дональд Трамп заявив, що не думає про мільярдера Ілона Маска і не буде говорити з ним найближчим часом. Про це американський лідер сказав CNN у п’ятницю, 6 червня.
    На запитання, чи був у нього телефонний дзвінок з Маском, Трамп відповів: “Ні. Думаю, я не буду говорити з ним деякий час, але я бажаю йому успіхів”.

    Американський президент також вважає, що у “бідолахи Маска є проблема”.

    “Я навіть не думаю про Ілона. У нього проблема. У бідолахи є проблема”, – додав Трамп.

    Нагадаємо, між Маском і Трампом розгортається конфлікт, який виник після того, як мільярдер почав критикувати новий економічний законопроєкт президента США. Макс заявив, що без його підтримки Трамп програв би вибори президента США. Мільярдер також підтримав ідею оголошення імпічменту Трампу, аби його обов’язки виконував віцепрезидент Джей Ді Венс. Божевільний і імпічмент. Трамп і Маск посварилися

  • ПВК Вагнер оголосила про завершення місії у Малі

    ПВК Вагнер оголосила про завершення місії у Малі

    Російська армія найманців ПВК Вагнер заявила про вихід з африканської країни Малі. Відповідну заяву поширили зокрема російські ТГ-канали у п’ятницю, 6 червня..
    За словами найманців, вони перебували в Малі три з половиною роки та “воювали пліч-о-пліч з народом проти тероризму”. Насправді ж допомогли військовій хунті повалити законний уряд та захопити всі великі міста країни.
    У дописі також стверджується, що найманці “знищили тисячі бойовиків”, допомогли місцевим військовим у формуванні армії та повернули регіональні центри під контроль хунти, яка прийшла до влади після військового перевороту.
    В опублікованому відеоролику наголошується, що хунта вигнала з Малі військові контингенти західних країн, котрі допомагали поваленому демократичному уряду боротися з місцевими ісламістськими угрупованнями, та запросила вагнерівців допомогти в боротьбі з силами опору.
    “Місія завершена. ПВК Вагнер повертається додому”, – зазначили найманці у повідомленні.
    Російські найманці з ПВК Вагнер були присутні в Малі з 2021 року, туди покликала їх військова хунта “задля безпеки”.

  • 18 пакет санкцій: чи підуть США та ЄС єдиним фронтом

    18 пакет санкцій: чи підуть США та ЄС єдиним фронтом

    Що буде в 18 пакеті санкцій Нещодавно президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що Сполучені Штати та Європейський Союз мають посилити санкційний тиск на Росію.
    У соцмережі X Стубб повідомив, що провів розмови з президентами Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським, за підсумками яких закликав до посилення санкцій проти країни-агресорки Росії. Він запевнив, що Європа є єдиною у своїй позиції.
    Дійсно, наразі європейці розробляють 18 пакет санкцій, майже одразу після прийняття 17-го. Агентство Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела пише, що ЄС розглядає можливість відключення ще понад 20 російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT, а також зниження граничних цін на російську нафту та запровадження заборони на використання газопроводів “Північний потік” і “Північний потік-2”.
    Ці обмеження мають посилити тиск на Москву з метою змусити її припинити її агресивну війну проти України, йдеться в публікації.
    Як зазначають автори статті, органи ЄС наразі проводять консультації з державами-членами на цю тему. Однак рішення про те, коли саме можуть бути запроваджені такі обмеження, поки що не ухвалено. Санкції ЄС мають бути схвалені всіма членами Євросоюзу, тож їхній зміст може зазнати змін до того, як їх офіційно запропонують запровадити чи погоджувати, пояснює інформагентство.
    ЄС також розглядає можливість запровадження додаткових заборон на проведення грошових переказів щодо приблизно двох десятків банків та нових торговельних обмежень на суму близько 2,5 мільярдів євро, розповіли анонімні джерела Bloomberg.
    Інша тема обговорення наступного пакета санкцій – план запропонувати “Великій сімці” (G7) знизити граничну ціну на російську нафту до 45 доларів за барель. Наразі стеля цін на нафту з РФ становить 60 доларів за барель.
    Водночас ЄС збирається розширити санкції щодо так званого “тіньового флоту” РФ і розглядає можливість запровадження додаткових обмежень щодо кредиторів, які, на думку експертів, допомагають Москві продовжувати війну, наводять журналісти слова своїх співрозмовників. Об’єктом нових обмежень ЄС у рамках 18-го пакету санкцій, що готується, може стати також Російський фонд прямих інвестицій, випливає з повідомлення Bloomberg.
    Втім американці поки що не виглядають настільки рішучими. Санкції “проти всіх”

  • Польща відмовилась від купівлі американських вертольотів Black Hawk

    Польща відмовилась від купівлі американських вертольотів Black Hawk

    Агентство із закупівлі озброєнь для польської армії скасувало процедуру закупівлі 32 вертольотів S-70i Black Hawk з заводу PZL Mielec американському концерну Lockheed Martin. Про це сказав речник Агентства із закупівлі озброєнь, підполковник Гжегож Полак, повідомляє Onet в п’ятницю, 6 червня.
    “Сталася істотна зміна обставин, внаслідок якої проведення процедури або виконання замовлення не відповідає інтересам суспільства, чого не можна було передбачити раніше”, – заявив він.
    Полак додав, що агентство “повинне виконувати завдання, які на цей момент є найпріоритетнішими для Збройних сил”.
    “На цей момент виконання цього конкретного завдання відкладено. Ми чекаємо на рішення – якщо воно буде прийнято, Агентство з озброєння приступить до дій”, – запевнив він. Вертольоти S-70i – це експортна версія відомих багатоцільових Black Hawk, що виробляються на заводі PZL Mielec, який належить Lockheed Martin. У планах було наступне замовлення 32 Black Hawk для сухопутних військ.
    Видання нагадує, що Польща вже 10 років намагається придбати для армії нові багатоцільові вертольоти. У 2015 році в останній момент уряд Права і справедливості відмовився від угоди про закупівлю 50 французьких вертольотів Caracal. Тепер, через 10 років, подібний маневр перед закупівлею 32 американських вертольотів Black Hawk здійснив уряд Дональда Туска.
    Вертольоти S-70i – це експортна версія відомих багатоцільових Black Hawk, що виробляються на заводі PZL Mielec, який належить концерну Lockheed Martin.
    При цьому польські військові чекають на 96 ударних вертольотів Apache AH-64D, замовлених минулого року. Їх поставка запланована на 2028-2032 роки. Вони замінять старі радянські Mi-24, що використовуються зараз.
    У лютому поточного року стало відомо, що Польща взяла в оренду вісім Apache за 300 млн доларів.
    Польща почне виробляти електроніку для ЗРК Patriot

  • У Нідерландах затвердили дату дострокових виборів

    У Нідерландах затвердили дату дострокових виборів

    Вибори до парламенту Нідерландів офіційно відбудуться 29 жовтня. Відповідне рішення ухвалив уряд, підтримавши рекомендацію Центральної виборчої ради. Про це повідомляє NOS у п’ятницю, 6 червня.
    Більш рання дата не є доцільною. Це пов’язано з підготовчими процесами, включно з осінніми канікулами, виготовленням понад 13 мільйонів виборчих карток та забезпеченням голосування для громадян за кордоном.
    Крім того, виборчі органи мають організувати навчання волонтерів і визначити місця для голосування, тоді як політичні партії – підготувати програми, сформувати списки кандидатів і провести з’їзди.
    “В інших країнах іноді все відбувається швидше. Проте, не можна порівнювати. У Нідерландах ми вважаємо важливим, щоб люди, які проживають за кордоном, також могли голосувати. І щоб нові політичні партії мали можливість зареєструватися”, – зауважила міністерка внутрішніх справ Нідерландів Джудіт Уітермарк.
    Тож наразі малоймовірно, що парламент чинного скликання виступить проти запропонованої дати.
    Раніше у вівторок лідер нідерландської ультраправої Партії свободи Герт Вілдерс оголосив про вихід зі складу правлячої коаліції через розбіжності з партнерами по уряду у питанні реформи міграційної політики.
    Згодом премʼєр-міністр Нідерландів Дік Схооф оголосив про свою відставку після розвалу урядової коаліції.

  • У Польщі четверта група добровольців підписала контракти із ЗСУ

    У Польщі четверта група добровольців підписала контракти із ЗСУ

    Кількадесят громадян України, які проживають за кордоном, підписали у п’ятницю, 6 червня, в Любліні контракти із Збройними силами України. Про це повідомляє Укрінформ. Це четверта група добровольців, яка підписала контракти із ЗСУ. Серед них – українці, які проживають у Польщі, Німеччині, Великій Британії, Болгарії, Словенії, Словаччині, Молдові, Чехії.

    Представник рекрутингового центру при Генконсульстві України в Любліні Петро Горкуша зазначив, що у цій групі більше кандидатів долучитися до Українського легіону, ніж було у попередніх.
    “У цій партії є чоловіки і жінки. Дуже приємно, що у групі понад 20% добровольців, яким від 18 до 24 років”, – сказав він.

    За його словами, молодь, як правило, хоче служити у підрозділах БпЛА. Натомість жінки прагнуть стати медикинями або служити у підрозділах зв’язку. Особи віком понад 40 років переважно хочуть бути механіками-водіями.
    Після підписання контракту добровольці вирушать на 45-денну військову підготовку у Люблінському воєводстві Польщі.

    Нагадаємо, про створення Українського легіону стало відомо на початку липня 2024 року. Добровольці з Українського легіону можуть підписати контракт на рік, три роки або до завершення особливого періоду. Після підписання контрактів із ЗСУ їх направляють на один із полігонів неподалік Любліна для проходження вишколу. Навчання ведуть інструктори з країн НАТО. Після цього військовослужбовці, які потребуватимуть окремого вишколу за обраною спеціалізацією, можуть пройти додаткову підготовку в інших місцях.

    Українська сторона забезпечує добровольців Легіону військовою формою і медикаментами, а польська надає відповідну інфраструктуру, техніку та озброєння на період навчання.

    Перша група добровольців зі складу Українського легіону підписала контракти із ЗСУ торік у листопаді, друга – у січні цього року, третя – наприкінці лютого.

  • У Південній Кореї новий президент – чому він вибачався перед Зеленським

    У Південній Кореї новий президент – чому він вибачався перед Зеленським

    З думками про середній клас і КНДР У Південній Кореї з початку грудня минулого року тривала політична криза, спричинена невдалою спробою колишнього глави держави Юн Сок Йоля запровадити воєнний стан. Його звинуватили у спробі “підірвати цивільне правління, внаслідок чого до парламенту були надіслані озброєні солдати”.
    А вже цьогоріч, 14 квітня, відбувся суд над Юн Сок Йолем, на якому він своєї провини не визнав, але це не означає, що кримінальне провадження закрито. Експерти вважають, що ця судова справа розглядатиметься довго, адже вона вже містить 70 тис. сторінок доказів та свідчень.
    Юн Сок Йоль – перший південнокорейський президент, якого відправили за ґрати. Оскільки йому інкримінують дуже важку статтю – заколот на державній посаді, у найгіршому випадку Йолю може загрожувати смертна кара, хоч протягом трьох десятиліть у Південній Кореї нікого не страчували.
    Тим часом 3 червня у країні відбулися дострокові президентські вибори, а наступного дня південнокорейське агентство Yonhap повідомило, що представник ліберальної “Демократичної партії” Лі Чже Мьон набрав 48,83% голосів виборців проти 42,03% свого опонента від “Народної партії влади” Кім Мун Су. Ця перемога стала відповіддю виборців на дії попередньої влади: зафіксована рекордна явка понад 35 млн громадян.
    Новий президент уже склав присягу у парламенті і взяв на себе повноваження головнокомандувача.
    Як повідомив Reuters, Лі заявив, що його головна місія – забезпечити, щоб ніколи не було ще одного військового перевороту зі зброєю та мечами, спрямованими проти народу.
    За його словами, у перший день на посаді він планує розглянути нагальні економічні проблеми, з якими стикається країна, зосередившись на питаннях вартості життя, важливі для сімей із середнім та низьким рівнем доходу, та на труднощах власників малого бізнесу.
    Новий президент також сказав, що його уряд боротиметься з північнокорейськими ядерними загрозами і потенційною військовою агресією за допомогою “сильного стримування”, заснованого на військовому альянсі Південної Кореї і США. Також він зазначив, що має намір відкрити канал зв’язку з Північною Кореєю і встановити мир на Корейському півострові дипломатичним шляхом.
    У свою чергу Білий дім заявив, що обрання Лі було “вільним і справедливим”, але США виступають проти китайського втручання і впливу в демократії по всьому світу. Не нове обличчя в політиці Новообраний президентЛі Чже Мьон – не нове обличчя на політичній арені в Південній Кореї, повідомляє УНІАН.
    Зазначається, що 61-річний політик був міністром праці та губернатором провінції Кьонгі.Також він двічі був кандидатом на посаду президента, хоч успіху не мав. “Лі відомий своєю популістською риторикою та обіцянками економічного зростання. Шлях Лі Чже Мьона не був прозорим. Зокрема він є фігурантом розслідування щодо корупції. Також його звинувачували у зловживанні владою. Під час цієї передвиборчої кампанії він робив акцент на важливості зв’язків зі США напередодні торговельних переговорів з президентом Дональдом Трампом”, – зазначає видання. За повідомленням ВВС, у січні 2024 року під час спілкування з журналістами в місті Пусан на Лі Чже Мьона було скоєно замах. До нього підійшов чоловік з проханням дати автограф та вдарив його ножем у шию. Те поранення не було критичним, але Лі знадобилася операція. Після цього випадку свою передвиборчу кампанію він проводив за куленепробивним склом та в бронежилеті.
    На суді нападник свій вчинок пояснив тим, що нібито хотів, щоб Лі ніколи не став президентом. Його засудили до 15 років ув’язнення. Прориви малоймовірні Повномасштабний напад Росії на Україну Лі Чже Мьон засудив наступного дня після вторгнення. Проте його заява була дещо дивною: він сказав, що винуватець війни – український лідер. “Під час президентських дебатів, що відбулися 25 лютого, Лі Чже Мьон, кандидат від правлячої Демократичної партії, висловився некоректно. Він заявив, що Володимир Зеленський, “якому бракує знань у політиці та дипломатії, спровокував Росію”. Тому, на його думку, президент України несе відповідальність за початок війни”, – написав The Diplomat. Ці слова стали вірусними в соцмережах, користувачі яких переважно критикували цю заяву Лі. Щоб виправити незручне становище політик навіть вибачився за свої слова. Проте невідомо, були вони щирими чи то було намагання не втратити підтримку електорату.
    Відомо також, що у 2023 році Лі Чже Мьон критикував тодішнього президента Юн Сок Йоля, коли той сказав про можливість розгляду передачі зброї Україні. За словами Лі, такий крок може завдати шкоди південнокорейському бізнесу в Росії та призвести до посилення військової співпраці між Москвою та Пхеньяном.
    Експерти сходяться в думці про те, що з новим президентом системно позиція Південної Кореї сильно не зміниться. Досі ця країна була з Україною, проте її допомога була лише гуманітарною. “Південна Корея й надалі буде підтримувати. Можливо, буде, як і Японія, надавати фінансову допомогу Україні. Але щодо військової допомоги, щодо зброї, то це зась”, – сказав політолог Андрій Золотарьов у коментарі УНН. А його колега Тарас Загородній засумнівався в тому, що новий президент приділятиме багато уваги такій далекій для нього країні, як Україна. “Вони так далеко не працюють. Ми повинні розуміти, що Південна Корея це перспективний партнер в першу чергу в плані спільного виробництва зброї. Але чи будуть вони це робити – це велике питання. Там є багато факторів, які ми не бачимо ззовні, адже Азія сама по собі достатньо специфічна”, – пояснив політолог. Він додав, що результати президентських виборів у Південній Кореї не дуже вплинуть на ставлення цієї країни до України. Але драматизувати не варто, адже Україні є з ким розвивати співпрацю, зокрема з країнами, з якими вона поділяє ризики. А ось з Південною Кореєю ми не розділяємо ризиків, адже знаходимося надто далеко одне від одного. На Корею впливає Китай впливає, там навіть є прокитайська партія. То ж на великі прориви сподіватися не варто.
    Галина Гірак

  • Кремль відреагував на удари по Україні

    Кремль відреагував на удари по Україні

    Нічні російські удари по цілям в Україні є відповіддю на “терористичні акти київського режиму”. Таку заяву зробив речник Кремля Дмитро Пєсков на брифінгу в п’ятницю, 6 червня.
    “Все, що відбувається в рамках “спеціальної військової операції” (так в РФ називають загарбницю війну проти України – ред.), все, що робиться нашими військовими щодня – це і є відповідь на дії “київського режиму”, який зараз уже набув усіх характеристик “терористичного режиму”, – заявив він.
    У Пєскова попросили уточнити, чи були сьогоднішні удари РФ по території України “тією самою відповіддю” на атаки Києва, про яку російський диктатор Володимир Путін попередив президента США Дональда Трампа у нещодавній телефонній розмові.
    “Що стосується конкретно нічних ударів, то якщо ви уважно читали заяву міністерства оборони, там написано, що (удари завдано – ред.) у відповідь на “терористичні акти київського режиму”, – сказав Пєсков.

  • В Індії заявили про 100 млн. кібератак із Пакистану за півтора місяця

    В Індії заявили про 100 млн. кібератак із Пакистану за півтора місяця

    Після теракту в Пахалгамі 22 квітня й на тлі загострення індійсько-пакистанських відносин Індія зазнала понад 100 мільйонів кібератак із Пакистану. Про це заявили в уряді Індії, передає The Times of India.
    Зазначається, що сплеск кіберзагроз із боку Пакистану та посилення атак хакерів, кількість яких за останні приблизно півтора місяця перевищила 100 мільйонів, розглядались на засіданні уряду під головуванням прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді.
    За словами представника індійського уряду, глава уряду дав вказівку посилити захист національних онлайн-платформ від кібератак та підвищити готовність усіх урядових служб для їх відбиття у зв’язку зі зміною способів ведення сучасних воєн.
    За даними спецслужб Індії, скоординовані атаки пакистанських хакерів на вебсайти, особливо на платформи оборонних установ та організацій, робилися з метою кібершпигунства, розміщення антиіндійської пропаганди та викрадення даних.
    Кіберзлочинці, зокрема, намагались отримати доступ до конфіденційної інформації з вебсайтів індійської військово-інженерної служби та Інституту оборонних досліджень і аналізу імені Манохара Паррікара. Вони також зламали вебсайти державного оборонного підприємства Armoured Vehicle Nigam Limited та Армійської організації соціального забезпечення.
    Як встановила індійська розвідка, атаки здійснили хакери з пакистанської групи Internet of Khilafah (IoK Hacker).
    Незадовго перед цим Національний інформаційний центр Індії, уповноважений здійснювати кіберзахист урядових інформаційних ресурсів, звернувся до міністерств та відомств із попередженням вжити превентивних заходів проти кібератак.
    Нагадємо, у травні Пакистан та Індія домовилися щодо розведення додаткових військових підкріплень із лінії контролю в Кашмірі.

  • У Москві прокоментували масований удар по Україні

    У Москві прокоментували масований удар по Україні

    Масштабний удар російської армії по мирним містам України став “відповіддю на теракти”. Таку версію подій озвучило міноборони РФ у п’ятницю, 6 червня.
    У Москві вважають, що ракети і ударні дрони начебто атакували “конструкторські бюро, підприємства випуску та ремонту озброєння та військової техніки України, цеха збирання ударних безпілотних літальних апаратів, центри підготовки льотного складу, а також склади озброєння та військової техніки ЗСУ”.
    “Мета удару досягнута. Усі призначені об’єкти вражені”, – безапеляційно заявили у російському відомстві.